КОСТЯНТИН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: «МИ СТОЯЛИ У ВИТОКІВ СТВОРЕННЯ ПОТУЖНОГО УКРАЇНСЬКОГО АПК — ФЛАГМАНА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ»

«НІБУЛОН» — вертикально інтегрована українська компанія, лідер вітчизняного аграрного ринку, один із найбільших сільгоспвиробників, інвесторів та експортерів — 5 грудня 2021 року відзначатиме 30-річчя від дня заснування. Одноліток незалежної України, народжений доленосного 1991-го, «НІБУЛОН» разом із країною продовжує розвиватись, гартуватись і ставати сильнішим.

Останніми роками ми звикли, що вітчизняний АПК є лідером української економіки. Він, відродившись майже з руїн, зрештою дозволив нашій країні подолати всі економічні кризи. Україна один із лідерів на ринку сільгосппродукції і беззаперечний гарант продовольчої безпеки у світі.

Цьогоріч країна виростила рекордний в історії урожай зернових і зернобобових за рахунок так само найвищої врожайності. Важливу роль у цьому успіху відіграла компанія «НІБУЛОН» — і як сільгоспвиробник, і як експортер, і як розбудовник зернової логістики, і як платник податків, адже із 7 тисяч працівників близько 2 тисяч працюють саме в секторі агропромислового виробництва. Це цілком закономірно, адже в назві компанії зазначено сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН».

Тож про те, що сьогодні являє собою сільськогосподарський напрямок діяльності багатогалузевого підприємства, як розвивався і які плани на майбутнє у розпал агросезону ми говоримо з заступником генерального директора з сільськогосподарського виробництва Костянтином ХМЕЛЬНИЦЬКИМ.

— Костянтине Васильовичу, як сьогодні представлений, що собою являє сільськогосподарський напрям сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»?

— Україна історично була і завжди залишатиметься потужною аграрною державою. Сьогоднішні здобутки вітчизняного АПК всередині країни і на зовнішніх ринках — результат кропіткої праці величезної кількості українських агропідприємств різних форм власності, які не зрадили своєму покликанню працювати на землі.

І мені надзвичайно приємно, навіть гордо усвідомлювати, що сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» стояло у витоків цього успіху, докладаючи максимум зусиль, знань, уміння і наразі вже досвіду.

Не можу сказати, що ми вже всього навчились і у нас немає проблем. Тим не менше, за роки роботи ми досягли потужного високотехнологічного виробництва сільгосппродукції високої якості.

Наше підприємство від самого початку зробило ставку на високі технології в сільському господарстві, на сучасну техніку, а також достойні умови роботи і оплати праці робітників села.

Рік від року ми нарощували не лише обсяги виробництва, а й якість зерна і при цьому завжди дбайливо ставились до довкілля!

На рубежі 2000-х світовий ринок продовольства динамічно зростав і потребував порівняно дешевого і водночас якісного українського зерна. Наша країна відчувала гострий дефіцит зерносховищ, і ми почали будувати мережу елеваторних комплексів, випереджаючи світові стандарти. Ми рік від року наполегливо розвивали логістику і нарощували експорт, даючи змогу українським аграріям отримувати справедливу ціну за вирощену продукцію.

Наразі в компанії працюють 20 відокремлених виробничих підрозділів у 8 регіонах України, де зосереджено дещо більше 77 тис. га земель (із них орних 72 тис. га, решта пасовища і пари). Якість нашої продукції відповідає найсуворішим вимогам українських і зарубіжних споживачів, адже 90% вирощеного традиційно складає високоякісне продовольче зерно. Із загальних 7 тисяч працівників компанії близько 2 тисяч трудиться в сільському господарстві. Крім вирощування сільгоспкультур маємо тваринницький комплекс і переробку (виготовлення ковбасних виробів).

Наші сильні сторони — це відмінна якість продукції, використання прогресивних технологій, впровадження нових культур відповідно до викликів сучасного світового ринку, потужні експортні можливості компанії, наша унікальна логістична інфраструктура і згуртований багатотисячний колектив. Усе це дозволяє компанії «НІБУЛОН» протягом майже 30 років не полишати наших флагманських позицій, демонструючи шлях прогресу і розвитку багатьом українським сільгоспвиробникам. Робота нашої потужної команди аграріїв надає наснаги на здобуття майбутніх перемог.

— Інформація про те, що «НІБУЛОН» є одним із лідерів вітчизняного аграрного ринку настільки звична, що видається такою компанія була від заснування. Якими видались перші кроки компанії в агровиробництві?

— Ми стояли у витоків створення потужного українського АПК. Якщо згадати історію, то 1990 року Україна зібрала близько 51 млн тонн збіжжя при врожайності 35,1 ц/га. І це за екстенсивних технологій (технологічно застаріла техніка, високі матеріальні, енергетичні, людські і часові витрати). Тоді Миколаївщина, де наступного року була створена компанія «НІБУЛОН», зібрала понад 2,7 млн тонн при врожайності 35,4 ц/га. І хоча на початку своєї діяльності компанія не займалась сільгоспвиробництвом, наші фундатори мали досвід роботи в системі хлібопродуктів, тому вони добре усвідомлювали потенціал українських аграріїв і знали, чого прагнути.

Так, наша компанія в зародку разом із країною переходила від планової економіки до ринкової, вона стала свідком проведення земельної реформи і розпаду колгоспів. Далися взнаки неврожаї, економічні і політичні кризи, за яких уряди намагалися вручну регулювати ринок. Тож відродити вітчизняний АПК і досягнути того обсягу виробництва України змогла лише через 20 років. А стабільно збирати понад 60 млн тонн зернових і олійних українці почали з 2011 року.

1996 року (коли було прийнято Конституцію України) у Миколаївській та Луганській областях створено 4 виробничі філії компанії. Наступного року в східному регіоні додались іще шість, і 1998 року у нас було посіяно близько 7,5 тис. га. 

Того самого 1998 року «НІБУЛОН» як сільгоспвиробник першим із недержавних підприємств України отримав зовнішній кредит від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у розмірі $5 млн (на реалізацію «Проєкту розвитку експорту» — прим. ред.), завдяки якому ми придбали сільгосптехніку на близько $9 млн. І все це, наголошую, на тлі критично низької матеріально-технічної забезпеченості вітчизняних аграріїв, яка посилилась через тогорічну світову економічну кризу.

Наступного року ми наростили земельний банк до 38 тис. га і поступово збільшували його.

Однак зараз, коли всі поля в нашій країні обробляються і вартість землі суттєво зросла, важко уявити, як наприкінці 1990-х руйнувались колгоспи, ферми знищувались, майно і землі роздавались селянам на паї, а поля заростали непролазними чагарниками. Кажучи, що ми нарощували земельний банк, я маю на увазі, що ми не давали господарствам і селам померти. Ми були змушені брати в оренду і відроджувати цілі майнові комплекси колишніх сільгосппідприємств, які на той момент були практично доведені до ручки. Бо для нашого генерального директора Олексія Опанасовича Вадатурського і вихованої ним команди патріотизм — це не гасло, а любов до країни через системну наполегливу працю, відбудова заради її розвитку.

Ми не просто обробляли поля, ми відбудовували занедбані виробничі об'єкти господарств, відтворювали машинно-тракторні парки і переобладнували їх сучасною технікою та навчали спеціалістів. Де залишалось бодай якесь тваринництво, ми переважно зберегли і реконструювали ферми. Відтак ми створювали нову українську культуру сільськогосподарського виробництва, орієнтуючись на кращі світові зразки. І водночас ми відроджували село, щоб заохотити людей працювати на землі, працювати в господарствах і не полишати домівки заради заробітків. Ми відновлювали сільську інфраструктуру — дороги, водогони, вуличне освітлення, школи і дитячі садочки, ФАПи, бібліотеки, клуби і стадіони. І як соціально відповідальний бізнес продовжуємо це робити.

Як законослухняна компанія ми були певною лабораторією з апробації принципово нових — орендних відносин у земельній сфері. З кожним власником землі ми укладали договори оренди, допомагали тисячам селян отримати належну документацію на їхнє право власності. І кожен договір реєструвався у Державній реєстраційній службі України, ми вчасно і в повному обсязі за ним розраховувались і сплачували податки. У такий спосіб «НІБУЛОН» завжди протистояв тіньовому обігу землі і зерна.

— Наскільки за роки вашої роботи зросла в компанії врожайність сільгоспкультур? Скільки вирощено валу продукції?

— Як відомо, сільське господарство дуже залежить від погодних умов. І від уміння аграрія під ці умови адаптуватись задля отримання врожаю. Повний комплекс польових робіт на відроджених руїнах ми розпочали 1997/98 маркетингового року. Отже можу сказати, що 1998 року на розкорчованих чагарниках ми виростили по 26 ц/га пшениці, ячменю — 20 ц/га, сої 11,5 ц/га, кукурудзи 39,6 ц/га.

Щодо обсягів виробництва, то 2001 року наша компанія вперше перетнула позначку 100 тис. тонн у виробництві зернових і олійних культур на площі близько 40 тис. га.

Сумарно перетнули межу у 300 тис. тонн збіжжя ми 2013 року, зібравши 331 тис. тонн зернових і олійних культур, наступного року — 332 тис. тонн. Найбільш урожайним, як і в усій країні, видався 2019 рік — ми зібрали 367 тис. тонн збіжжя (тоді ми працювали на 82,4 тис. га, цьогоріч сталось невеличке скорочення орендованих площ).

2020 рік виявився складним для всіх аграріїв країни, але незалежно від несприятливих погодних умов, чергових економічних криз, пандемії та інших негараздів ми належно підготувались до цьогорічного сезону. 2021 року лише ранньої групи зернових — пшениці та ячменю, ми зібрали близько 140 тис. тонн. Озима пшениця дала 130 тис. тонн, що є найбільшим показником в історії компанії, і середня врожайність культури зросла проти минулого року на чверть — до 46,2 ц/га. При цьому лідери з врожайності зібрали 56,1 ц/га — філія «Кам'янка» (Черкаська обл.), а також 54,9 ц/га — «Кам'янець-Подільська» та 54,5 ц/га — «Мрія» (обидві на Хмельниччині).

Озимий ячмінь, який розташований переважно на філіях Південного регіону, дав понад 7,2  тис. тонн, у середньому по 49 ц/га, при цьому філія «Прибужанівська» зібрала 60,7 ц/га.  Попереду — жнива пізньої групи сільгоспкультур. Філії Миколаївщини та Луганщини вже збирають соняшник, урожай якого цьогоріч, за нашими прогнозами, має стати рекордним, перевищивши 50 тис. тонн.

Щодо обсягів вирощеного збіжжя, то за роки роботи компанії сумарно вони перевищили 5 мільйонів тонн.

— Розосередженість по регіонах — як вона позначається на роботі сільгоспнапряму? Залежно від чого і ким визначається структура посівного клину?

— Переважні площі ріллі, на яких працює «НІБУЛОН», розташовані у Степовій зоні — на Луганщині (5 філій) і на Півдні України (Миколаївська область, 4 філії). Було б краще, звісно, якби вони були в зоні Лісостепу (посміхається). По дві філії працюють на Черкащині, Вінниччині і Хмельниччині, ще три на Житомирщині і по одній на Сумщині та Харківщині.

Структуру посівного клину загалом визначає кон'юнктура світового ринку, а те, що українці зможуть вирощувати будь-яку культуру, вже ні в кого не викликає сумнівів. Наприклад, щонайменше вже десятиліття ми успішно вирощуємо кукурудзу, соняшник, ріпак тощо. Нині економічно доцільним є завдання більше сіяти ріпаку та ячменю. Відповідно ми починаємо збільшувати площі під цими культурами.

Звісно, у кожного регіону своя специфіка. У західній зоні нашими філіями вирощується більше кукурудзи, є озимий ріпак, якого в інших немає. На півдні — більше пшениці і соняшнику, на сході додатково до пшениці і соняшнику обов'язково присутнє сорго.

Безпосередньо в господарствах структуру посівів планують агрослужби кожної з філій і далі плани обговорюються на рівні регіонів.

При цьому ми стараємось максимально дотримуватись сівозміни в сучасному її розумінні: може статися загибель або «перекос», як торік, коли рання зернова група повністю загинула; або немає умов під посів озимого клину.

Якщо раніше ми дозволяли собі сіяти «на ризик», без достатньої кількості вологи в ґрунті, то останні роки ми відмовились від такої згубної практики і сіємо лише під гарантоване отримання сходів. За відсутності змоги посіяти ріпак, міняється структура клину — додається більший обсяг соняшнику.

Щодо розосередженості, то з її недоліками ми навчились управлятись. Водночас більш широка географія вирощування безумовно має свої переваги — за умов дотримання технологій, ми щороку можемо визначати врожайність, якість зерна у різних регіонах і в такий спосіб прогнозувати ціну на збіжжя. Також власне якісне зерно є необхідним страховим фондом для ритмічної роботи наших елеваторних комплексів, логістичного ланцюжка в експортних поставках.

— Загальновідомо, що до підбору і експлуатації техніки в «НІБУЛОНі» особливе ставлення. І ви примудряєтесь не лише вчасно і без втрати посіяти-зібрати своє, а й допомогти іншим. Як вам це вдається?

— На сьогодні парк сільськогосподарської техніки «НІБУЛОНа» налічує близько 2300 одиниць сучасної високотехнологічної техніки, і парк постійно оновлюється. Практично щороку ми закуповуємо близько сотні нових машин, механізмів і агрегатів. За історію роботи компанією було інвестовано в сучасну сільгосптехніку кращих світових виробників понад $100 млн — на придбання потужних імпортних тракторів, зернозбиральних комбайнів, посівних комплексів, самохідних обприскувачів та іншої сільськогосподарської машинерії. Ми давно успішно співпрацюємо з добре відомими американськими, європейськими та іншими виробниками сільгосптехніки. Якщо говорити про комбайни, то це марки John Deere, CASE, Massey Ferguson. Трактори — це CASE та переважно FENDT. Із цим провідним німецьким виробником нашу компанію поєднують 23 роки плідної співпраці — доленосного для нас 1998 року за кредитні кошти МБРР, про які я говорив раніше, ми закупили надсучасну німецьку техніку фірми «FENDT» і то була одна з найбільших партій у світі, поставлених безпосередньо сільгоспвиробнику. Свідченням того, що це краща сільгосптехніка, є те, що ці трактори успішно працюють у нашій компанії дотепер, відробивши вже близько 35 тис. мотогодин.

Основним критерієм вибору техніки та інвентарю для нас є надійність, оптимальність при проведенні операцій та зручність в експлуатації, чому не завжди відповідають вироби вітчизняних підприємств. Разом із тим, теперішній стрімкий розвиток вітчизняного машинобудування і створення конкурентного кінцевого продукту змушує аграріїв  все частіше звертати увагу на український продукт — ідеться про ґрунтообробні агрегати, культиватори для первинного догляду за посівами, реманент для навантаження/розвантаження тощо. Його ми також використовуємо в своїй практиці.

Парк сільськогосподарських машин повністю задовольняє потреби нашої компанії при проведенні технологічних операцій в оптимальні терміни. Ми також надаємо послуги у сферах вирощування, збирання та логістики врожаю іншим підприємствам.

Як нам це вдається? Насамперед, завдяки висококласним спеціалістам на всіх щаблях виробництва — від керівників до операторів. І це стосується не лише сільгосптехніки або сільськогосподарського напрямку, йдеться про успішну роботу всієї компанії.

Іще хочу наголосити, що на виробничих філіях «НІБУЛОНа» діють машинно-тракторні станції (МТС), які забезпечують повний цикл сільгоспробіт. Також свою ефективність довели і сервісні центри з обслуговування та ремонту техніки. Кожен із них належно укомплектований інструментами та спеціальним обладнанням, що дозволяє виконувати високоякісний ремонт та обслуговування техніки. На базі підприємств постійно проводяться тренінги і семінари за участі іноземних спеціалістів, під час яких фахівці компанії діляться досвідом сільськогосподарського виробництва.

— Які технології обробітку ґрунту використовує компанія?

— У нас впроваджені різні технології. На Вінниччині — більше класична технологія з відвалом, або оранка. Під озимий клин стараємось застосовувати мінімальний обробіток.

Є частково в південному та центральному регіоні поверхневий обробіток дисковим знаряддям.

Класичного No-till в нас немає. Ми більше заточені на інтенсивні технології агровиробництва. Знову наголошу — на максимально ощадні щодо використання основних засобів виробництва і щодо збереження родючості ґрунтів і довкілля!   

— Чи планується збільшення обсягів виробництва?

— Збільшення обсягів виробництва планується за рахунок підвищення врожайності, адже ми розуміємо складові урожаю — правильний підбір сортів і гібридів, відтак ми стараємось рік від року підтримувати потенціал та нарощувати; за рахунок правильного використання систем мінерального живлення і своєчасного їхнього коригування в залежності від вологи (збільшеної кількості або посушливих умов), використання фоліарних форм — застосування стимуляторів та регуляторів росту.

Ми цього року (втім, як завжди) доклали максимум зусиль, щоби виростити що більший і що якісніший урожай. Тож сподіваємось до ювілею Незалежності України і компанії «НІБУЛОН»  отримати гідний результат.

— Ви згадували про тваринництво та переробку його продукції в компанії. Розкажіть, будь ласка, про цей напрям.

— Тваринництвом у компанії займаються 7 філій у чотирьох областях України (Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Хмельницька). Цей напрямок був збережений від часу початку нашої співпраці з місцевими громадами, він дав змогу створити та зберегти близько 400 робочих місць.

Поголів'я ВРХ становить близько 2,2 тис. голів таких порід, як українська чорно-ряба і червоно-ряба молочна, голштинська, англерська, симентальська. Минулого і позаминулого року нашими господарствами було вироблено по 5,7 тис. тонн молока зі вмістом жиру 3,73%.

На свинокомплексах утримується 4,2 тис. голів. Як материнська використовується велика біла порода української селекції та ландрас, у системі промислового схрещування та гібридизації — кнури угорської та української селекції спеціалізованих м'ясних та універсальних напрямів продуктивності.

Щодо переробки, то натуральна і дуже смачна продукція під власною торговельною маркою «Бистрицькі ковбаси» переважно виготовляється за перевіреними часом традиційними рецептурами відповідно до ДСТУ 4435:2005, ДСТУ 4436:2005 та ДСТУ 4591:2006 на виробничих потужностях у с. Бистрик Ружинського району на Житомирщині. Наші ковбасні та м'ясні вироби виготовляються з вирощеної на власних фермах тваринницької сировини без використання сої та штучних ароматизаторів.

— Якісне насіння — безумовна складова великого і добротного врожаю. Чи виробляєте ви власне насіння, якої селекції? Яким чином ухвалюється рішення про закупівлю конкретних видів (виробників) насіння, добрив, ЗЗР?

— Насіння, залежно від сільгоспкультур, ми і виробляємо, і купуємо. Щодо соняшнику і кукурудзи — закладаємо демонстраційні ділянки в кожному регіоні. За результатами посівів на демоділянках і у виробничих посівах кожен із агрономів філій аналізує і підбирає ті гібриди, які краще підходять. Створені у такий спосіб заявки консолідуються на регіональному рівні, потрапляють до агронома насінництва в головному офісі. Після обробки заявка укрупнюється по постачальниках і ми приступаємо до укладання контрактів. Таких контрактів може бути надано від 4 до 7-8  для постачання насіння просапних культур.

По зерновим культурам проводиться сортозаміна і сортооновлення, закуповується на наступний рік насіння репродукцій еліта, висівається в кожному регіоні. Відповідно отримуємо першу репродукцію, яку потім висіваємо. Нижче третьої репродукції зернові ми не сіємо.

У кожному з регіонів є господарства, які займаються насінництвом зернових культур для своїх виробничих філій. Раніше в кожному регіоні були свої пріоритетні сорти, більш районовані. Наразі ця межа дещо стерта, оскільки погодні умови практично вирівнялись — що у Вінниці, що в Миколаївській області, тут превалює степовий тип пшениць — селекція Одеського селекційно-генетичного інституту, Інституту зрошуваного землеробства (Херсон). Можу підтвердити, що вітчизняна селекція зернових колосових є абсолютно співставна, а в багатьох випадках навіть перевершує зарубіжні сорти, тому ми завжди віддавали і віддаємо їй перевагу.

У південному регіоні насінництвом займаються філії «Снігурівська», ДП «Лідієвське», «Чигирин». У західному — «Кам'янець-Подільська», «Хмільник», «Південний Буг» та «Чуднівська». На сході насіння може збиратись з окремих ділянок усіх філій, а доробкою і доведенням до кондиційних показників відповідних партій займається наш Старобільський елеватор.

Кукурудза і соняшник закуповуються централізовано, партії різняться гібридним складом залежно від зони і густоти посіву (густота посівів кукурудзи у Вінницькій області буде вищою, ніж на Миколаївщині).

ЗЗР закуповує агроном із захисту рослин виробничого відділу на підставі створених філіями заявок, аналогічно до насіння. Для забезпечення високої якості зерна, урожайності та збереження родючості ґрунтів підприємство застосовує сучасні комплексні мінеральні добрива, використовує найкраще насіння та засоби захисту рослин вітчизняних і зарубіжних виробників. Нами постійно випробовуються інноваційні продукти й технології, завдяки яким рівень виробництва залишається стабільно високим.

— Цьогоріч було багато інформації про загибель бджолосімей через отрутохімікати, що їх вносили аграрії для захисту посівів. Яка у вас практика співпраці з бджолярами, ви їх повідомляєте про обробку ЗЗР?

— Насамперед, ми використовуємо лише дозволені препарати, бо збереження здоров'я людей і довкілля є нашим свідомим переконанням. Щодо внесення ЗЗР за допомогою сучасних самохідних обприскувачів поблизу або на посівах медоносних культур, то за це відповідає головний агроном філії. Він безпосередньо на місці завчасно шляхом телекомунікаційного зв'язку повідомляє бджолярів та письмово органи місцевого самоврядування про проведення таких обробок. Загальновідомо, що заборонено використання ЗЗР  у захисній смузі довкола річок, поселень, екопоселень тощо, тому ми суворо дотримуємося встановлених правил.

Наразі з багатьох причин особливої популярності набувають біологічні препарати — стимулятори росту та мікроелементи, і ми є безумовними їхніми прихильниками. Нині в компанії ця програма суттєво розширена, поточного сезону закуплено біопрепаратів на суму понад 8 млн грн. Ми співпрацюємо з багатьма українськими компаніями і використовуємо препарати, стимулююча і лікувальна дія яких основана на мікробіологічній діяльності, на амінокислотах, на гумінових кислотах. Плюс фоліарні мікродобрива (по листку), які суттєво збільшують урожайність. Ця програма також продовжує розвиватися і вона вже охоплює понад 10 тис. га.

— Зараз  у всіх на слуху активне використання безпілотників, наприклад, внесення ЗЗР дронами. Ви у компанії використовуєте такі технології?

— Ми дуже уважно стежимо за темою розвитку безпілотних літальних апаратів. Коли виникають форсмажорні ситуації, користуємось послугами сторонніх організацій по внесенню, але добре, що таких неприємностей за останні роки було обмаль.

При своїх перевагах дрони поки що мають низку недоліків: нетривалість обробки, відсутність універсальності застосування, а це лише 60 препаратів, офіційно дозволених до внесення методом авіаційно-хімічних робіт, це продукти переважно інсектицидної групи. Тож використовуємо дрони при таких форсмажорах, як збільшення чисельності шкідників — клопа шкідливої черепашки, атаки саранових, совки, або для десикації.

Розуміючи, куди рухається цей ринок, ми не пропустимо часу, коли можна буде раціонально і ефективно використовувати дрони на власних посівах, щоб і економіка не страждала, і якість була добра.

— Як людина, яка має неабиякий агрономічний досвід роботи в компанії, вже понад 20 років, можете сказати, чи змінилось за 20 років сільське господарство?

— Дуже змінилось! Безумовно!

В Україні ми створили потужний агропромисловий комплекс, який забезпечує близько 40% валютних надходжень країни. І наші лідерські місця на світовому продовольчому ринку стали результатом революційних змін у сільському господарстві.

Щодо самого сільгоспвиробництва, значно зросла продуктивність техніки.  Збільшилась точність виконання операцій. Немає таких допусків, як колись, — зараз можна посіяти з точністю до сотень насінин на гектар, раніше це вимірювалось в десятках тисяч.

Побільшало вузьконаправлених продуктів, які можна використовувати в різних комбінаціях. Раніше, умовно, було селітра, суперфосфат і нітроамофоска. Зараз є стартові дрібногранульовані добрива, рідкі добрива і фоліарні, є різноманітні гумати. Інструментарій став дуже широким. Наприклад, раніше застосування амінокислот у сільському господарстві було лише теорією, а тепер це доволі доступний інструмент, за допомогою якого можна знімати стресові умови під час вегетації рослин та долати їхні наслідки.

Значно розширився асортимент засобів захисту рослин. Нині можна підібрати будь-який інструмент, головне розуміти, який результат ти хочеш отримати. Якщо раніше виконувались порівняно прості операції і розписувався план використання ЗЗР на рік наперед, то нині можна приїхати на поле і залежно від стану рослин скоригувати потребу їхнього внесення.

Технологічно — з'явились більш точні технології, моніторинг і прогнозування, безпілотна авіація. Усе йде до того, що машина, або вироблені машиною обсяги робіт поступово витіснятимуть людську працю. І за якийсь десяток років на операціях залишаться оператори з управління машинами і агрегатами через комп'ютери, на кшталт пастухів, які «випасатимуть» 4-5 агрегатів (безпілотників або тракторів) для проведення комплексу операцій і догляду за полем аж до збирання врожаю. Зрозуміло, людина нікуди не дінеться в сільському господарстві, однак її участь у виробничих процесах скоротиться дуже сильно.