АСТАРТА: ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО З ЧИСТОГО ЛИСТА

Родючі полтавські землі з середини 1960-х були визначені загальнорадянським полігоном для випробування сільськогосподарської хімії, а їхнє надмірне використання завдало чимало лиха цим чорноземам. Тому і не дивно, що саме в цій місцині зародився і нині поширюється країною рух органічного землеробства, започаткований понад 40 років тому Семеном Свиридоновичем Антонцем.

АСТАРТА господарює в Полтавській області вже більше 20 років, застосовуючи передові світові агротехнології й отримуючи високі врожаї. Разом із тим агропромхолдинг АСТАРТА відомий широкому загалу українців як соціально відповідальний бізнес, який, серед іншого, сповідує збереження довкілля і покращення добробуту та здоров'я людей.

Тому ідея впровадження органічного виробництва у засновника і беззмінного генерального директора АСТАРТИ Віктора Петровича Іванчика виникла давно і лише чекала свого часу. Свою позитивну роль у цьому зіграло і сусідство астартівського виробничого підрозділу — «Агрофірми імені Довженка» — з «Агроекологією» Семена Антонця, яка є цілком успішним і стало прогресуючим бізнесом в галузі саме органічного сільськогосподарського виробництва повного циклу. Усе це спонукало АСТАРТУ взяти участь, разом з іншими прихильниками органічного землеробства, у відродженні Полтавського товариства сільського господарства, яке має понад 150-річний досвід пропагування дбайливої природоохоронної, адаптивної до місцевого ландшафту та екологічно збалансованої системи землеробства.

Власне органічне землеробство як філософію буття АСТАРТА започаткувала 2016-го з першої тисячі гектарів на землях ТОВ «Агрофірма імені Довженка». Цей експеримент приніс свої позитивні результати, однак дотримуватися необхідних «умов чистоти» в складі великого господарства виявилося дуже складно і недоцільно. Тому керівники агропромхолдингу ухвалили рішення продовжувати розвивати органічне землеробство в окремому господарстві, перевівши водночас увесь його комплекс на ці технології.

Відтак восени 2017-го інше астартівське агропідприємство — ТОВ «Лист-Ручки», проводило осінню посівну вже як підприємство, що прагне отримати статус сертифікованого виробника органічної сільгосппродукції.

Мальовниче невеличке село Ручки міститься в Гадяцькому районі Полтавщини, звідси друга частина назви господарства, а перша дісталася від попереднього власника — Луганського інституту селекції і технологій. «Ми тепер всім пояснюємо, що почали працювати з чистого листа, — посміхаючись — почав наше знайомство з господарством його агроном Віктор Кузьменко. — Всі погоджуються». Тваринницький напрямок до того часу вже було остаточно втрачено, пояснює він, господарство переживало не кращі часи. І коли постало питання про приєднання до АСТАРТИ, вирішили назву господарства не змінювати.

«Раніше ми вирощували сільгоспкультури з традиційним використанням добрив і засобів захисту рослин, за інтенсивними технологіями, — веде далі наш співрозмовник. — Після ухвалення керівництвом агропромхолдингу рішення перевести нас повністю на органічне виробництво, в листопаді 2017 року ми пройшли першу сертифікацію по органічному землеробству від «Органік Стандарт». І 2018-го ми вже працювали в умовах перехідного періоду. Поточний 2019-й так само буде перехідним періодом, адже для набуття статусу органічного виробника потрібні три роки суворого дотримання вимог сертифікації».

Фахівці «Органік Стандарт» приїжджають щороку з інспекцією, за підсумками якої складають висновки, і якщо, наприклад, якесь поле не задовольняє прописаним вимогам, його статус можуть понизити і відтермінувати видачу сертифікату. Однак «Лист-Ручки» сумлінно дотримується суворих вимог перехідного періоду, тому дотепер все проходило за графіком. За словами Віктора Кузьменка, перехідний трирічний період добігає кінця — 23 травня господарство «Лист-Ручки» пройшло заключний етап сертифікації від «Органік Стандарт». Результати мають бути оприлюднені за місяць від тієї дати. І від 2020 року продукція компанії вже буде офіційно визначена як органічна.

«Під час перехідного періоду ми не використовуємо абсолютно ніяких хімічних засобів захисту рослин. Ні мінеральних добрив. Для підживлення — це лише сидеральні культури, а також агротехнічна боротьба з бур'янами.

Усі 1817 га земель, де господарює «Лист-Ручки», розташовані компактно і відокремлені від полів інших господарств лісосмугами, буферними зонами, що є додатковим плюсом при органічному землеробстві. Раніше провідною культурою в господарстві була кукурудза. Від початку перехідного періоду тут перейшли на чотирипільну сівозміну, за якою вирощують озиму пшеницю, горох, овес із підсівом багаторічних трав бобових культур, гречку і кукурудзу.

«При органічній сівозміні повинно бути 30% бобових культур, тому вибір пав на горох і еспарцет, підсіяний до вівса. Після збирання вівса еспарцет залишаємо на наступний рік — на насіння, а після збирання насіння еспарцету даємо трошки піднабрати зеленої маси і заробляємо його восени на сидеральні добрива», — уточнює агроном.

Сівозміну, за його словами, на цей трирічний перехідний період складали самі. Господарям довелося трохи помудрувати, адже, як уже йшлося, раніше на тутешніх полях господарювала кукурудза. При органічному землеробстві дуже важливо вирівняти поле, щоби борона могла рівномірно обробляти всі його ділянки. А по кукурудзі важко обробляти ґрунт механічним способом: вона має чималу масу пожнивних решток, які погано заробляються в ґрунт і потребує декількох агротехнічних обробок поля. Тому торік посіяли багато вівса, що завдяки своїй унікальній потужній кореневій системі пригнічує ріст багатьох видів бур'янів.

Серед особливостей перехідного періоду при органічному землеробстві Віктор Кузьменко виокремив такі. Насамперед, при вирощуванні органічної продукції потрібно вести багато документації, записувати кожен крок, відслідковувати кожну дію. Дуже важливою умовою успіху є необхідність максимально вирівняти масив поля, щоби чизельна борона діставала до кожного сантиметру ґрунту — як є провалля або підвищення, борона їх не здатна «зачепити» — і це джерело проростання бур'янів та розвитку хвороб. Також неприємним є той факт, що популяції шкідників збільшують… сусіди, які вносять ЗЗР, «і все це перелітає на органічне поле». Ну і обов'язковою складовою успіху є сорти сільгоспкультур, які розроблені спеціально для неінтенсивних технологій, для органічного землеробства.

Рік на рік не схожий, нагадує агроном: «Минулорічне літо було переважно посушливим. А цьогоріч на межі весни і літа були сильні тривалі дощі, які землю заплескали — за добу 23 мм опадів випадало. Вони ущільнили землю, а після того нас донімає спека за 35°С — земля потріскалася. Тим не менш, ми робимо все, щоби досягти свого — очистити землю від хімії і вирости врожай».

Найбільші площі займає пшениця. Її висівають трьох сортів вітчизняної селекції — Антонівка, Пилипівка і Литанівка. Наприклад, Антонівка при інтенсивній технології родила по 5,5-5,7 т/га, а торік при перехідному періоді дала 3,6 т/га. Цьогоріч вона також дає надію на добрий врожай, щоправда, якщо нинішня спека триватиме довго, вона не дасть зерну належно налитися.

Пилипівка, за словами агронома, розроблена і для неінтенсивної технології, тож вона порівняно з іншими сортами не так сильно потребує внесення КАС, просто вона повинна рости як росте.

Пшеничні поля чисті, бур'янів немає, щоправда, хлібний жук почав нападати. «Пшениці з осені добре пішли, — уточнює Віктор Кузьменко, — погодні умови були сприятливі — зима сніжна без великих морозів. Ми належно провели весняний комплекс». Зараз, зрозуміло, важко прогнозувати урожайність, але класність точно буде продовольчою. Дай боже, щоби під час жнив не пішли дощі. Бо тоді, крім іншого, полізе на полі трава, яку пшениця наразі стримує кореневою системою, і викине насіння; воно наступного року проросте і додасть аграріям клопоту.

Горох посідає другу сходинку за площами посівів. Його цьогоріч посіяли двох сортів, до звичного Отамана додали Царевича. Натепер новий прямостоячий сорт. Призначений для прямого комбайнування, виглядає краще. Та через ті самі сприятливі погодні умови і дощі разом із ним на полі посходили соняшники, які були тут позаминулого року. З точки зору сертифікуючих органів, це чудовий результат, який підтверджує чистоту поля. Для виробничників, які поки не звикли до проростання сторонніх культур у полі, — це поки що жах. Звісно, соняшник створить проблему при косовиці і обмолоті. І хоча агроном погоджується, що без цього в перехідному періоді ніяк, все одно відчувається, як йому це болить… До того ж тля напала і з'їла верхню росткову частину, позбавила горохи утворення наступних ярусів. «Біопрепарати, для нинішніх шкідників, адаптованих до сучасних інтенсивних інсектицидів, є не настільки ефективними, — зауважує господар. — Будемо застосовувати проти них фітофагів. Можна сонечко розводити, застосовувати трихограму».

Поле гречки, що росте через дорогу від гороху, простягається аж до небокраю. Краса неймовірна. До технологій вирощування, це ні для кого не секрет, вона не вибаглива. Тому інтенсивний і органічний способи вирощування не дуже різняться. Головне — дотриматися термінів посіву і правильного обробітку ґрунту — гречка є культурою пізніх строків, тому перед сівбою можна більш якісно провести механічну боротьбу з бур'янами, ніж на ранніх культурах.

Користь від гречки ще і в тому, що вона спричинила появу «меду перехідного періоду», як жартують у господарстві. Цьогоріч набагато більше проти минулорічного місцеві мешканці вуликів у поля повиносили, бджоли гудуть — їм тут роздолля — ніякої загрози отруїтися.

Кукурудза в сівозміні залишилася, бо вона економічно дуже приваблива, тим більше органічна. Посіяли поточного року кавеесівські ранньостиглі гібриди (ФАО 250), щоби можна було її раніше зібрати та встигнути підготувати після неї площі під озимину.

Овес красується зовсім поруч, напроти тракторної бригади. Високий, зелений, потужний. А з-під нього проглядають маленькі еспарцетові рослинки. Овес і без підсівання можна вирощувати, зазначає агроном, він хороший попередник, бур'янів під ним немає. Восени збирай і дискуй поле.

Еспарцет другорічник ми побачили на іншому полі, де минулоріч він ріс із підсівом до вівса. Восени овес зібрали, еспарцетові наразі дають вирости, щоби насіння з нього зібрати. Потім дадуть трошки відрости, щоби зеленої маси додав, і придискують на сидеральні добрива.

* * *

Досвід роботи Віктора Кузьменка у цьому господарстві перевищив уже три десятиліття. По закінченні Березоворудського агротехнікуму і Полтавського сільськогосподарського інституту із червоним дипломом, він обрав колгосп у Ручках (це саме посередині між батьківщинами його і дружини, щоби по-чесному було). Тому історію тутешніх полів він знає краще за комп'ютер, бо коли він починав, гаджетів іще не було.

«Делікатна то справа — сільське господарство, — зазначає досвідчений агроном. — Раніше ми вважали, що за інтенсивними технологіями важко працювати, допоки не взялися за органіку. При інтенсиві який процес: вніс міндобрива, ґрунт обробив і сівалкою посіяв, гербіциди вніс — росте чисте, підживив комплексним добривом, жук напав — поприскав. Змолотив — і все. Врожай маєш».

І хоча за астартівської доби кількість хімії та її якість стали більш щадними для живих істот, зауважує він, все одно вплив на довкілля хімія спричиняє. «При органічному землеробстві знадобилися всі мої знання від технікуму і з батьківського городу. Як би нам не пояснювали, що наразі у нас перехідний період і за валом ніхто не женеться, а все одно втрачати врожай не хочеться! Така вже вона, натура в агронома», — веде далі Віктор Кузьменко. І додає, що при органіці секрет успіху в добрій пам'яті (дякувати богу і комп'ютерним програмам) і кмітливості агронома. А ще — в ретельному проведенні підготовки ґрунту — більше боронувань, щоби максимально вирівняти поле. Що рівніше поле, то краще працює штригельна борона, яка робочими органами захвачує всю поверхню, а як поле строкате — десь вона пройде, а десь пропустить. Ця борона допомагає знищити проростки бур'янів, зруйнувати ґрунтову кірку та постачати кисень кореневій системі та ґрунтовій аеробній біоті. І все це на фоні мінімального травмування культурних рослин.

При органічному виробництві дуже важливо мати ідеально підібрану якісну сучасну техніку, яка дозволяла би виконувати багато операцій. Наприклад, кукурудза є стратегічною культурою і від неї ніхто не відмовляється, тому обов'язково потрібна техніка, яка змульчує і пригортає їх.

На тракторній бригаді міститься сільгосптехніка, яка працює лише в Ручках, нікуди не перекидається. З початком перехідного періоду всю її ретельно помили і почистили, на сівалках поміняли всі трубопроводи. Вся сільгосптехніка сучасна і ґрунтоощадна, дискування в господарстві використовували і за інтенсивних технологій агровиробництва.

Вкрай важливим є зберігання і транспортування вирощеного зерна, адже органічне ніяким чином не може навіть на зернину підмішатись до інтенсивного. Оскільки господарство повністю відмовилось від хімії, врожай зберігають на чистому-чистесенькому току, а для транспортування збіжжя його затарюють у бігбеги .

* * *

Ігор Маковецький — фахівець з органічного виробництва, працює в господарстві декілька місяців, з квітня. У його віці — 24 роки — багато молоді лише шукає свій шлях у житті, Ігор же пішов дорогою діда і батька, які були механізаторами, і став аграрним інженером. Закінчивши Полтавську державну аграрну академію, мріяв працювати у великій сучасній компанії, і, побачивши нову астартівську вакансію, подав резюме. А потім довів керівництву агропромхолдингу свою здатність і бажання працювати саме на цій посаді. «Я з чотирьох років із дідом, нині покійним, їздив на поле — він брав мене з собою і в трактор, і в комбайн. Батько працював механізатором. Я і сам на тракторі працював, тому навчання проходжу з низу і до верху. Мені цікаво, і запас міцності у мене є!

Ми наразі повертаємося до старих технологій вирощування сільгоспкультур, тільки більш технологічних. Упевнений, що ми будемо пишатися тим, що почали впроваджувати в АСТАРТІ органічне агровиробництво».

«Подивіться, яка гарна в нас стоїть пшеничка, — додає Віктор Кузьменко. — Вона цьому полі довкола очерету росте. Та він і за інтенсивних технологій тут був, скільки гербіцидів не вносили, а нічого його не бере. І якщо раніше ми на нього як на ворога дивились, то тепер він нам не заважає, навпаки».

На їхню думку, органічним землеробством треба займатися, щоби були здоровіші люди і довкілля, щоби ми пишалися нашими чорноземами, якими багата Полтавщина. За рік-два досягти результатів, до яких Семен Антонець ішов більше 40 років, неможливо. Але у нас є взірець, що це можливо. Наука аграрна буде розвиватися в органічному напрямку, винайде нові біологічні методи боротьби зі шкідниками за допомогою ентомофагів, для підживлення рослин застосовуватимуться все активніше замість міндобрив гумати, що містять необхідні легкозасвоювані мікроелементи

* * *

Провідний комбайнер Олег Павленко зі своїх 28 років працює в господарстві вже 9 років. Молодий, перспективний і завзятий, тямущий в техніці — зі знанням справи готує комбайн до жнив, і по всьому видно, що йому це до душі. «Подобається робота, бо вона цікава, — зізнається фахівець. — Працюю вдома, нікуди їздити на треба. Я ранком прокинувся — поїхав на роботу, відпрацював і ввечері — додому: жінка бачить і діти бачать (у нього два хлопчика). Заробітна плата залежить від того, хто як робить, тому я не і жаліюся». Хлопцеві слід віддати належне, він відірвався від роботи на лічені хвилини, щоби вирішити з керівництвом виробниче питання, чемно поспілкувався з репортером (зі мною) і, посміхаючись, швиденько побіг до своїх залізяк.