ДОВЖЕНКОВА ЗЕМЛЯ

Від краєвидів села Яреськи на Полтавщині, де розміщено центральний офіс ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» агропромхолдингу АСТАРТА, насправді перехоплює подих. Велике як для українських реалій, адже тут мешкає більше п'яти тисяч жителів, розкинулося воно на мальовничому березі річки Псел. А далі, куди сягає око, — безкраї поля, луки і ліси аж до обрію.

Не дивно, що ця магічно безмежна широчінь надихала і продовжує надихати багатьох митців вселенського масштабу. У цьому мальовничому селі 1791 року народилася і виросла мати класика світової літератури Миколи Васильовича Гоголя — Марія Олександрівна Косяровська, згодом батьки письменника вінчалися в місцевій Різдво-Богородичної церкві. В Яреськах і дотепер росте дуб, який, за переказами, посадив Микола Васильович, а також встановлено погруддя М.Гоголя.

А вже 1929-го тутешні налиті зерном пшеничні поля, важкі та рясні соняхи, увішані стиглими яблуками садки та епічні постаті селян-трударів були увічнені Олександром Довженком, хоча й у німому чорно-білому, але від того ще більш вражаючому фільмі «Земля» (прем'єра стрічки відбулась 8 квітня 1930 року). Вони складають основу філософії непорушності українського села. Увійшовши до десятки кращих фільмів усіх часів і народів, «Земля» настільки масштабна, що і через майже 90 років до дрібниць перекликається з сьогоденням.

Класик світового кіно також знімав у Яреськах фільми «Звенигора» (1928 р.) та «Щорс» (1939 р.), а численну місцеву громаду з села і навколишніх хуторів (загалом майже дві тисячі мешканців, у т.ч. в Яреськах — 667) залучав до масовок. За трагічним перебігом історії українського села, під час Голодомору в Україні 1932-1933 років, менш ніж за 3 роки після завершення зйомок «Землі», загинула практично половина місцевого населення — 800 чоловік, а садки і лани перетворилися на пустелю…

У селі завжди дбайливо ставилися до збереження пам'яті про видатного українця — в центрі Яресьок облаштувався будиночок митця, де «з 1927 по 1937 містилася кіностудія О.П.Довженка» (він жартома називав Яреськи штабом української кінематографії). Неподалік сільради до 50-річчя фільму «Земля» 1980 року встановлено й урочисто відкрито перший у світі пам'ятник кіногерою — Василю (автори Ростислав Синько та Іван Тарасенко). Погруддя ж класику світового кіно Олександрові Довженку перед його будиночком було відкрито 1969 року. (Таких самих пам'ятників Олександрові Довженку скульптора Леоніда Козуба існує декілька: 1964 року до 70-річчя митця його вперше встановлено на кіностудії ім. Олександра Довженка в Києві, яка носить це ім'я з 1957-го; 1965-го погруддя відкрили в садибі-музеї Довженка на його батьківщині в с. Сосниця на Чернігівщині.) Коли ж колгосп отримав ім'я митця 1984 року, погруддя в Яреськах перенесли на клумбу перед офісом господарства, де пам'ятник стоїть і донині (щоправда, відтоді меморіальну табличку переписали рідною мовою).

А ще тут працює єдине в Україні і світі сільгосппідприємство, яке носить ім'я письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника, класика світового кінематографу й українського націоналіста (в цьому його звинувачував особисто Сталін) — опального за радянських часів Олександра Петровича Довженка. Шануючи пам'ять про видатного українця та пов'язану з ним власну історію, яреськівці 1984 року перейменували колгосп на його честь. І відтоді господарство, подолавши всі складнощі реформування, увічнило довженкове ім'я, а землі, на яких відтоді сільгосппідприємство господарюючи приростає, йменуються довженковими.

Утворене сім років тому в складі агропромхолдингу АСТАРТА, ТОВ «Агрофірма імені Довженка» — велике сільгосппідприємство, добре знане в Україні завдяки своїм вагомим трудовим здобуткам. Товариство має 10 виробничих підрозділів — 8 сільгосппідприємств, а також цукровий та комбікормовий заводи — у чотирьох районах Полтавщини: Шишацькому, Гадяцькому, Диканському та Зіньківському. Агрофірма обробляє близько 45 тис. га землі з використанням провідних світових технологій і отриманням так само світових врожаїв. Розвинене тваринництво агрофірми ім. Довженка є найчисельнішим на Полтавщині (14 тисяч голів ВРХ, із них 7 тисяч — дійного стада) і виробляє 10% обсягу промислового молока в області, яке реалізується екстра-класом та першим ґатунком. Завдяки повній реконструкції ферм надої на корову в середньому становлять 8 тис. л на рік, а на молочному комплексі в Гоголевому — 9 тис. літрів. Особливою гордістю господарства є нетельний комплекс.

Агрофірма забезпечує постійною роботою близько трьох тисяч працівників із повним соціальним пакетом та не просто виконує в повному обсязі умови договорів із 10 тисячами пайовиків, а дбає про людей повсякчасно. Соціальна сфера включала 15 сільрад, 12 із них рік тому об'єдналися в Шишацьку територіальну громаду. На території цих громад під опікою господарства перебувають 17 дитсадочків, 16 шкіл, ФАПи, стадіони, спортивні майданчики, будинки культури, навіть льодовий майданчик. Але й цим керівництво агрофірми не обмежується.

* * *

АСТАРТА, яка входить до першої п'ятірки найбільших вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції, також добре відома фахівцям АПК постійним впровадженням новацій в агровиробництві. Відпрацювання нововведень у вигляді пілотних проектів на конкретних виробництвах дозволяє, по-перше, не обмежуватись кількома проектами, а по-друге, з урахуванням набутого досвіду, поширювати (або навпаки — не поширювати) його на решту підрозділів.

Тож у агрофірми ім. Довженка, як і у будь-якого підприємства АСТАРТИ, є свої характерні особливості. Насамперед, агрофірма є найбільшим виробником тваринницької продукції агропромхолдингу — тут сконцентровано майже 50% усього поголів'я. Нетельний комплекс забезпечує високопородність стада. Для збільшення рентабельності у скотарстві тут планують за декілька місяців завершити будівництво першого в агропромхолдингу кормо-центру (або фід-центру — від англ. feed center — як його називають у господарстві). А ще — поточного року саме в агрофірмі ім. Довженка вперше в компанії вдало випробували органічне, або зелене землеробство, і мають на меті сертифікуватися на високому рівні — в «Органік Стандарт». Також у рамках програми «Зерно АСТАРТИ» розпочато будівництво сучасного елеваторного комплексу на 100 тис. тонн зерна.

Саме звідси розпочала АСТАРТА свою переможну ходу як провідний вітчизняний цукровиробник — виробничим підрозділом агрофірми є перший в складі агропромхолдингу Яреськівський цукровий завод, якому цьогоріч виповнюється 50 років.

Тож розповісти про історію створення ТОВ «Агрофірма ім.Довженка» та її сьогодення ми попросили генерального директора підприємства — знаного в Україні аграрія, Заслуженого працівника сільського господарства, депутата Полтавської обласної ради Віктора Миколайовича Скочка.

* * *

«Для нас 1999-й був дуже важким, — починає свою розповідь генеральний директор агрофірми Віктор Скочко. — Ми докладали надзусиль, щоби вижити — перейшли на триразове доїння, пололи всім світом сапою кукурудзу тощо. Зрештою вдалося лише скоротити збитки проти 1998 року з 1,5 млн грн до 600 тисяч. Рятівним кругом став у грудні 1999-го Указ тодішнього Президента України Леоніда Кучми «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», згідно з яким розпочалося розпаювання землі в натурі. До цього документу ставляться по-різному, але для нас то був шанс почати працювати з чистого аркуша. Всі, хто хотів вийти з господарства, вийшли разом із паями. Ті ж, хто залишився, провели загальні збори і вирішили об'єднуватися навколо переробних підприємств зі спільними інтересами — бо розуміли, що сільгоспвиробники і переробники одне без одного не виживуть.

У пошуках значних інвестицій я, як у тій казці, приїхав на перехрестя з трьома дорогами: одна вела на сирзавод, де керував Анатолій Михайлович Веремійченко; інша — до потужної будівельної організації Михайла Олексійовича Ясківця; третя — на цукрозавод, до Олексія Петровича Мотченка. Всіх цих керівників я добре знав і поважав, але, зваживши всі «проти» і «за» (в тому числі, що свій трудовий шлях починав з Яресьок), я поїхав на Яреськівський цукрозавод. Бо вже міцно засіла думка про потенціал агрофірми, яка тоді обробляла 3,5 тис. га, саме у бурякосіянні.

Олексій Петрович зізнався, що на той час АСТАРТА вирішила придбати цукрозавод (через значні борги по мазуту) і дати можливість йому працювати, а незабаром мають відбутися збори з цього приводу. Я підготував наші пропозиції і приїхав на ті збори, де від імені інвестора виступав Віктор Петрович Іванчик. Завод свого буряковиробництва ніколи не мав, тож наше підприємство, яке з колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС перетворилося на КСП ім. Гоголя, а також господарство з с.Ковалівка, очолюване нині покійним Володимиром Васильовичем Червонковим, стали першими виробничими підрозділами при Яреськівському цукрозаводі.

Минали роки нашої співпраці, й з 2005-го ми маємо власну цукросировину, завод працює стабільно, виробляє цукор. Наприкінці 2008 року з 10 підприємств-юридичних осіб ми створили одну потужну компанію — ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» агропромхолдингу АСТАРТА.

Для того, щоб усвідомити, наскільки сильною була в нас віра в те, що ми зможемо забезпечити завод сировиною, і скільки людської праці і поту в це було вкладене, я скажу таке: 2000 року ми мали на загал в обробітку 6 тис. га земель, а завод переробив усієї сировини, не тільки нашої, лише 128 тис. тонн за 40 днів роботи. Останніми роками після модернізації і реконструкції ми стабільно переробляємо 400-450 тис. тонн цукрових буряків на 98% власного виробництва. І працюємо 110-120 діб».

 

Землеробство

За словами генерального директора господарства, якщо говорити про попередні підсумки збирання ранніх зернових і зернобобових, то навесні через недостатньо задовільний стан посівів озимої пшениці розраховували отримати 3,0-3,5 т/га, потім прогноз збільшили до 4,0-4,5 т/га. Але результат виявився приголомшливим — на 8727 тис. га зібрали в середньому по 6,13 т/га озимої пшениці 2-го та 3-го класу. Показник урожайності перевищив загальнообласний на 1,27 т/га.

Ярого ячменю забрали в середньому 3,67 т/га. Триває збирання сої, середня врожайність поки на рівні 2,5 т/га. Цукрові буряки почали копати вже 4 вересня і тоді ж запустили Яреськівський цукровий завод. Такого результату агрофірма досягає не лише завдяки техніці і технологіям, наголошує Віктор Миколайович, а, насамперед, завдяки злагодженій і відданій роботі та високому професіоналізму працівників.

«До виробництва підходимо з огляду фінансової ефективності, — пояснює Віктор Миколайович. — Бо інших критеріїв немає, щоб бути стійкими до економічних криз, які нас, на жаль, не оминають. Жодними кількісними показниками — ні тоннами молока, ні центнерами збіжжя — цього не перекриєш. Економіка завжди нами прораховується і закладається в бізнес-план: якщо оптимальною за прибутковістю визначається врожайність кукурудзи в 9,0-10,0 т/га, то ми стільки і збираємо. При вирощуванні цукрових буряків нас цікавить не врожайність коренів з гектару, а вихід цукру з того таки гектару. Перші дні роботи заводу показують, що цього року ми отримаємо в межах 9,0 тонн цукру з гектару — це дуже добрий показник для нас.

Так само і пшениця — її можна виростити і 9,0-10,0 т/га, але й витрати будуть відповідними. А наші 6,13 тонни на гектарі — саме те, що треба.

Дуже важливим для нас є старт програми органічного, або зеленого, або екологічного, кому як подобається називати, землегосподарювання. Це окрема, дуже цікава тема, яка вкотре доводить безмежний потенціал нашої країни в галузі сільського господарства». (Вона потребує більш розлогого викладення, тому ми розкриємо її в матеріалі «Органічне землеробство як філософія буття» в одному із наступних номерів «Агропрофі»).

 

Тваринництво. Створення фід-центру

До сфери новацій і пілотних проектів АСТАРТИ належить будівництво кормо-центру, або фід-центру (feed center, англ.)

«Останні декілька років ми стабільно отримуємо від корови в межах 8-9 тис. літрів молока, розповідає Віктор Скочко. — І продовжуємо розвивати тваринництво, працюючи, у тому числі, над покращенням стада. Маємо статус племінного господарства. З 2012 року в агрофірмі створено окремий нетельний комплекс, куди завозяться телички 5-7 денного віку з усіх наших виробничих підрозділів. Тут їх утримують, парують і вже нетелями повертають назад до господарств. Якщо є лишок, а він завжди є за рахунок збереження поголів'я, то він реалізується стороннім юрособам. Розрахований комплекс на близько 2,5 тис. голів на рік. Завдяки селекційній роботі, яку ми проводимо щонайменше 10 років, уже можна говорити про племінне стадо, яке не поступається світовим стандартам».

Плани у агрофірми амбітні. На 2020 рік взяли за мету досягти надій від корови на рівні 12,6 тис. тонн, збільшивши на 25-30% виробництво молока. Шляхом до цього є відкриття фід-центру, із захопленням пояснює господар: «Якщо говорити мовою футболу, то фід-центр дозволить вивести наше тваринництво до прем'єр-ліги».

Розпочали будувати фід-центр у серпні поточного року, але зводять об'єкт традиційно для АСТАРТИ — у стислі терміни і планують основні приміщення запустити вже в грудні.

Це буде центр, де не просто зберігатимуться всі корми: силос, сінаж, сіно, жом, маляс, комбікорми, а й готуватиметься збалансоване харчування. Попервах працюватимуть два потужних міксери, а в перспективі додасться ще один для обслуговування партнерів агрофірми. Всім процесом підготовки кормів — змішування, дозування різних інгредієнтів, керуватиме комп'ютер. Збалансованість корму залежатиме від планової продуктивності стада — як щодо надоїв корів, так і щодо приросту бичків на відгодівлі.

Комбікормовий завод працюватиме в структурі фід-центру і готуватиме для нього необхідні комбікорми.

«Така потреба виникла через те, — уточнює Віктор Миколайович, — що сьогодні в умовах ферми ми не можемо гарантувати, що тваринам постійно надходить саме той раціон, який прописаний. Ми плануємо уніфікувати раціон, щоби досягти максимально збалансованого й якісного корму.

Ідея запозичена з Ізраїлю, який вважається світовим законодавцем мод у скотарстві. І нам дуже приємно, що перший в Україні фід-центр буде створено саме у нас.

Через чотири роки ми плануємо збільшити виробництво молока з нинішніх 150 тонн на добу до 200 тонн, збирати їх в одному молокоприймальному пункті і продавати великими партіями.

Хочу сказати, що у нас в тестовому режимі вже працюють дві бригади спеціалістів, які відповідають за здоров'я тварин та відтворення — ветеринари, техніки штучного осіменіння тощо. Тобто в подальшому на фермах плануємо залишити лише людей, які доглядатимуть поголів'я — тваринників і операторів машинного доїння. Спеціальні послуги надаватимуть ці мобільні бригади фахівців, раціон за їхніми рекомендаціями готуватиметься на фід-центрі і централізовано доставлятиметься на всі ферми».

 

Елеватор

За словами генерального директора агрофірми, цьогоріч в рамках програми «Зерно АСТАРТИ» тут розпочато процес будівництва сучасного елеватора на 100 тис. тонн одноразового зберігання з двома сушарками на 4,5 тис. тонн на добу. Ділянку обрано поблизу цукрового заводу, куди підходить залізнична гілка. Завод має власний локомотив і залізничний цех, тож проблем із відвантаженням зерна на залізничний транспорт не буде.

 

Цукрозавод

Як уже було сказано, саме з Яреськівського цукрозаводу розпочалася АСТАРТА як агропромислове підприємство, звідси 2000 року стартував цукровиробничий її напрямок, який сьогодні складає більше 25% ринку вітчизняного виробництва цукру.

Яреськівський цукровий завод відзначає цьогоріч півстолітній ювілей. Так співпало, що його директор, Володимир Павлович Лаврик, перетинає 25-річний рубіж роботи в галузі і це його перший сезон цукроваріння на підприємстві, у тому числі в якості директора.

Збудований посеред поля, цукрозавод вдихнув у Яреськи нове життя. На момент введення в експлуатацію 10 грудня 1966 року підприємство мало добову потужність 2,5 т переробки буряків. Після проведення повної реконструкції і модернізації виробництва, Яреськівський завод переробляє 4,3 т цукристих на добу. Сьогодні це провідне підприємство вітчизняної цукрової галузі, яке при мінімальних витратах випускає продукцію найвищої якості, здатну задовольнити найвибагливіших споживачів в Україні і за кордоном.

Завод має дуже цікаву історію і неабиякі здобутки у виробничій і соціальній сферах. Відтак ми вирішили подати її у змістовному матеріалі «Первісток АСТАРТИ», який плануємо надрукувати у найближчих числах газети.

Дуже цікавим є досвід корпоративної соціальної відповідальності агрофірми, її позитивний вплив на розвиток чималої місцевої громади. Саме вони є важливим елементом більш як 20 річної діяльності АСТАРТИ, її філософією і, без сумніву, однією з головних складових успіху. Адже джерелом розвитку країни, багатства і достатку є не просто родючі землі і сільгосптехніка, нехай навіть найвисокотехнологічніша, її рушійною силою є український селянин — дбайливий і вмілий господар, який вмотиваний працювати на землі.

Як Довженкова «Земля» змусила весь світ говорити про українське село, так само робота агрофірми ім.Довженка на цій землі в складі потужного вітчизняного АПК змушує весь світ визнавати Україну як стратегічного партнера у забезпеченні продовольством планети Земля.