ЗРОШЕННЯ НА ЗАХИСТІ ВРОЖАЮ ВІД ПОСУХИ І ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ

Інноваційним технологіям вирощування посухостійких культур та ефективному використанню зрошення в сучасних умовах було присвячено Міжнародний день поля в Інституті зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН на Херсонщині 9 серпня 2018 року.

Діяльність Інституту спрямована на розв'язання фундаментальних і прикладних завдань ведення землеробства на зрошуваних і неполивних землях. Якщо простіше: науковці допомагають сільгоспвиробникам отримати максимально прибуткові врожаї на поливних землях і при цьому мінімізувати негативний вплив на родючість ґрунтів інтенсифікації агровиробництва.

День поля ІЗЗ НААН традиційно зібрав численних фахівців сільськогосподарської галузі — керівників і головних агрономів агропідприємств та фермерських господарств півдня України, вчених науково-дослідних установ, освітян, представників органів влади та ЗМІ.

На жаль, цьогорічне спекотне літо негативно позначилося на ужинку Херсонщини, адже від початку вегетації до збирання ранніх зернових в регіоні не випало жодного дощу. Відтак середня врожайність ранніх зернових, за даними Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА, не перевищила 29,3 ц/га (причому є питання до якості вирощеного зерна). Аграрії області намолотити 1,9 млн т ранніх зернових на площі 644 тис. га, завершивши збирання 20 липня. Торік з цих же гектарів зібрали 2,2 млн га при врожайності 33 ц/га.

Це результати відсутності опадів і найголовніше — поливів. На зрошенні в господарствах регіону, де було дотримано визначені науковцями агротехнічні прийоми, сорти пшениці озимої селекції Інституту дали по 100 ц/га і більше. При цьому збіжжя отримали з високим вмістом клейковини. Це є переконливим доказом доцільності і високої рентабельності застосування зрошення при вирощуванні злакових у зоні Степу. Ті господарства, які впровадили зрошення, поточного року отримають значні прибутки. Адже затяжні зливи, що впродовж 2-3 тижнів панували на більшості території України, негативно позначилися на врожайності та якості ранніх зернових, спричинивши суттєві проблеми в насінництві.

Тож під час заходу на полігоні ІЗЗ НААН фахівці Інституту демонстрували аграріям понад 300 сортів і гібридів вітчизняної і іноземної селекції посухостійких сорго і проса, а також кукурудзи, соняшнику, сої і люцерни. Також вчені Інституту представили технології вирощування, нові засоби захисту рослин, стимулятори росту і мікродобрива.

Спершу у своєму слові директор Інституту зрошуваного землеробства НААН, доктор с.-г. наук, професор Раїса Вожегова з сумом і теплотою згадала видатного краянина — Дмитра Костянтиновича Моторного, який пішов із життя 30 липня 2018 року. «Практично щороку на цій сцені праворуч мене стояв Дмитро Костянтинович Моторний — велика Людина, Герой України, Двічі Герой Соціалістичної праці. Людина-легенда, людина-епоха. Сьогодні, на превеликий жаль, його вже немає з нами. Дмитро Костянтинович є гордістю не лише Херсонщини та України — він відомий у всьому світі. Ця унікальна Людина любила землю, любила людей і науку — він був великим другом нашого Інституту», — сказала вона. Пам'ять видатного аграрія учасники Дня поля вшанували хвилиною мовчання.

У вітальному слові до гостей Раїса Вожегова зазначила, що традиційно щороку на базі Інституту проводяться тематичні заходи, конференції, наради, круглі столи, які мають на меті зробити наукові розробки максимально корисними і доступними для агровиробників. «Усе що ми створюємо, — наголосила вчений, — усе що випробовуємо і рекомендуємо, вся наша робота спрямована на те, щоб аграрії — і фермери, і середні господарства, і агрохолдинги — отримували максимальну віддачу від землі, максимальні врожаї високої якості для ведення високорентабельного виробництва».

На її переконання, сучасна наука має не просто йти в ногу з часом, а випереджати його. Інститут зрошуваного землеробства НААН є головною установою Центру наукового забезпечення АПВ Херсонської області і відповідає всім високим критеріям.

Також до гостей заходу звернулися директор Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода, заступник директора Департаменту — начальник управління інвестиційного забезпечення та переробної промисловості Маргарита Степанова, начальник Херсонського обласного управління водних ресурсів Ігор Андрієнко.

* * *

Робоча частина Дня поля на полігоні розпочалася з розгорнутої інформації щодо підбору найбільш адаптивних сортів пшениці озимої залежно від різних попередників та строків сівби. Про це докладно розповів завідувач відділу агротехнологій Сергій Заєць. На ділянках із різними попередниками аграріям було продемонстровано зразки ґрунту, відібрані для визначення його вологості. Науковець розкрив усі секрети збереження і накопичення ґрунтової вологи в сучасних умовах, адже очолюваний ним науковий підрозділ займається удосконаленням існуючих та розробкою інноваційних технологій вирощування зернових, олійних і кормових культур на зрошуваних і неполивних землях півдня України.

Є в Інституті і лабораторія неполивного землеробства, в якій зібрані напрацювання майже 130-річної історії установи. Науковці лабораторії розробляють та вдосконалюють ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології вирощування зернових в умовах Південного Степу для господарств різних форм власності з різним ресурсним забезпеченням.

Про цьогорічні особливості вирощування проса в неполивних умовах учасникам заходу розповів завідувач лабораторії неполивного землеробства Микола Новохижній.

Вчені відділу селекції ІЗЗ НААН, — куди входять окремі сектори: селекції пшениці, кукурудзи, технічних культур, люцерни, — працюють над створенням нових сортів та гібридів цих культур для умов зрошення і для умов природного зволоження.

Технології і новинки у вирощуванні гібридів кукурудзи на краплинному зрошенні було представлено завідувачем відділу селекції Тетяною Марченко.

«Усі ми знаємо, що Херсонщина знаходиться у зоні ризикованого землеробства. І так повелося з діда-прадіда, що кожний рік у нас унікальний по-своєму: один рік може бути посуха осіння, на другий рік — літня чи весняна. Може бути навпаки багато опадів, коли ми їх не чекаємо, — розповіла нам Раїса Вожегова. — Ми все більше відчуваємо зміни клімату, які провокують різні за вологозабезпеченістю роки. Тому наш Інститут займається підбором відповідних до умов кожного року сортів і гібридів. Ми розробляємо прикладні технології вирощування сільгоспкультур. Намагаємося проводити дослідження по всіх напрямках агровиробництва: це органічне землеробство, збереження родючості ґрунтів, посухостійкі сорти і гібриди, ефективне зрошення та збереження вологи в ґрунті. Щоби виробничники мали змогу на власні очі розглянути наші наукові розробки, побачити, як працює те, що рекомендують науковці, ми влаштовуємо Дні поля, публікуємось у відкритих джерелах інформації, наукових журналах.

Раїса Вожегова підкреслила одну з головних цінностей Інституту — дуже професійний і згуртований колектив однодумців: «У нас є професіонали по кожному напряму наукової діяльності. Я цим дуже пишаюся. Технології і сорти — це добре, а люди, які це створюють, випробовують і втілюють у виробництво — це золотий фонд Інституту».

Науковець зробила акцент на природно-кліматичних особливостях поточного складного для аграріїв року. «Рік виявився дуже посушливим, тільки останнім часом пішли дощі. Восени і навесні вологи не вистачало навіть для отримання сходів. Багато хто дивується — у вас же, мовляв, на півдні сума опадів за рік складає 300 мм. Але ми проаналізували ці опади і виявляється, що 70-80% із них непродуктивні, особливо це помітно в останні 30 років. Тобто випадає, скажімо, 3-8 мм опадів, але вони миттєво випаровуються, і до рослини волога не надходить. Або ж візьмемо зливові опади, після яких земля взагалі вкривається кіркою, хоча сумарно за рік виходить значна цифра опадів.

Тому надзвичайно важливий напрям підвищення ефективності землеробства у зоні Степу — не просто відновлення зрошення, а збільшення площ під ним. Я завжди кажу, що Херсонщина — це епіцентр зони ризикованого землеробства. Разом із тим ми здатні суттєво зменшити ці ризики, перетворити область на лідера сільгоспвиробництва».

Представляючи демонстраційний полігон, Раїса Вожегова розповіла, що в селекційній роботі Інститут займається і традиційними для умов зрошення культурами, такими як: пшениця озима, кукурудза, соя, люцерна, так і тими, які є високорентабельними й актуальними для вітчизняних аграріїв: нут, сочевиця, маш, кунжут, сафлор.

Особливої уваги заслуговує насінницька робота по такій популярній у нашій країні сільгоспкультурі, як картопля. «Ми беремо сорти селекції Інституту картоплярства, — зазначає вчений, — і випробовуємо їх для нашої зони, обираємо кращі, ведемо первинне й елітне насінництво. В лабораторії біотехнології картоплі вирощується безвірусний посадковий матеріал in-vitro, нами також запатентована унікальна технологія вирощування двоврожайної культури картоплі.

Окремої розповіді заслуговує наша лабораторія овочівництва, яка працює вже майже 60 років. Маємо чимало селекційних розробок, 18 з яких захищені патентами України, 7 із них отримано на сорти помідора — Наддніпрянський 1, Кіммерієць, Сармат, Інгулецький, Тайм, Легінь, Кумач.

Наш Інститут забезпечує насінням не лише південний регіон. Мені надзвичайно приємно, що сорти сої, люцерни і пшениці користуються попитом по всій Україні. Скоростиглий сорт сої Діона є Національним стандартом. А сорти люцерни нашої селекції займають 70% посівів в Україні», — зазначила господиня заходу.

Зараз у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, представлено 11 сортів люцерни Інституту. Сорт Луїза проходить державне сортовипробування і показує непогані результати. Про це розповіла провідний науковий співробітник відділу селекції Олена Тищенко, яка вже понад 40 років працює з люцерною. В Інституті селекція люцерни, зазначила вона, ведеться з 1946 року.

З 2000 року в Інституті розпочали роботу по посиленню азотфіксуючої активності у люцерни — властивості рослини брати азот з повітря завдяки симбіозу з кореневими бульбочками, які залишають цю хімічну сполуку у ґрунті. Унітро — найперший сорт із високою азотфіксуючою активністю, який було районовано в Україні, він накопичує у ґрунті 2,4 ц/га біологічного азоту, що дорівнює внесенню 6-7 ц аміачної селітри. Інші сорти люцерни, що створювали в Інституті, — Серафіма, Зоряна, Елегія, Анжеліка — характеризуються ще вищою азотфіксуючою здатністю. Вони накопичують у ґрунті 2,5-2,6 ц/га біологічного азоту. І кожний із цих сортів має високу насіннєву (4-6 ц/га) і кормову продуктивність — в межах 600-1000 ц/га зеленої маси на рік. За умов дотримання технології, говорить науковець, можна отримати і по 7-8 ц/га насіння.

«Вважаю, що люцерна — найкращий попередник для всіх культур. В умовах зрошення це взагалі незамінна культура, оскільки працює як фітомеліорант. Без поливу можна одержати добрі результати. У нашому дослідному господарстві «Копані» до 17% у сівозміні складає саме люцерна. Воно спокійно вирощує соняшник і пшеницю, отримуючи гарні врожаї без внесення мінеральних добрив. Люцерна допомагає піклуватися і про родючість ґрунтів, про структуру і водопроникність — культура поліпшує всі ці характеристики», — зазначає Олена Тищенко.

Вона з пошаною розповідає про своїх вчителів у науковій роботі. «Гасаненко Луїза Степанівна все життя пропрацювала над люцерною, тож і сорт я назвала на її честь — Луїза. А сорт Серафіма названий на честь Гладкова Серафіма Олександровича. Я не могла своїх вчителів не згадати. В Інституті ми видали книгу «Науково-методичі основи селекції та насінництва люцерни в умовах зрошення», яку присвятили своїм вчителям Гасаненко Л.С., Гладкову С.О, Гасаненку О.Я., Писаренку В.А. Це люди, які знали, що землеробство неможливе без люцерни», — розповідає науковець.

У Держреєстрі зараз наявні 16 сортів пшениці озимої селекції ІЗЗ НААН — 13 м'яких і три твердих. Про це з гордістю повідомила провідний науковий співробітник Галина Базалій. Вона займається селекцією пшениці вже 44-й рік, відтоді як прийшла працювати до Інституту.

«Цей рік наочно показав, що зрошення — дуже важливе для пшениці озимої. Врожайність, потенційна і реальна, наших сортів на зрошенні — більше 10 тонн. Від сівби і до збирання врожаю нами дотримані всі агротехнологічні прийоми, вчасно проведені всі поливи і підживлення, заходи інтегрованого захисту рослин. Крім набору сортів, що представлені тут, маємо нові перспективні сорти з врожайністю до 11 тонн, вони характеризуються тим, що можуть давати високу врожайність і на зрошенні, і без нього, — говорить науковець. — У дослідах, проведених не тільки у нашому Інституті, але й у дослідних господарствах, реально вже отримано без зрошення до 7 тонн. Це сорти: Анатолія, Овідій, Ледя, Марія».

Науковець зазначає, що зрошення дає розвиток як рослинам, так і грибним хворобам, тобто кожен третій рік із п'яти є епіфітотійним. Селекція в ІЗЗ НААН ведеться саме в напрямі створення пластичних і стійких до хвороб, шкідників та абіотичних факторів сортів.

Сорти Інституту популярні не лише в Україні. Наприклад, сорт Марія вже районований у Туреччині, ще 3 сорти — Херсонська 99, Бургунка і Кошова — проходять там державне сортовипробування.

На завершення всі учасники Дня поля потрапили на новий сучасний високотехнологічний насіннєвий завод ІЗЗ НААН, який було відкрито минулого року. Без перебільшення, він є гордістю наукового закладу. Потужність лінії складає 5000 тонн зернових на годину. Там встановлені унікальні решета, які не травмують насіння.

«Хочу подякувати всім фахівцям, гостям і учасникам, які представили свої технології, препарати, системи зрошення, техніку тощо, — сказала на завершення директор ІЗЗ НААН Раїса Вожегова. — Зазначу, що наш Інститут завжди відкритий для співробітництва. З будь-яких питань і напрямів сільськогосподарської діяльності — не лише по зрошуваному землеробству!»