АГРО-2017: З АКЦЕНТОМ НА ТЕХНІЦІ

XXIХ Міжнародна, і третя в умовах війни на Сході України, агропромислова виставка «АГРО-2017» гостинно запрошувала учасників і відвідувачів до НВЦ 7-10 червня 2017 року. За час свого існування вона стала наймасштабнішою в Україні та Східній Європі.

Експозиція була традиційно великою, з численною кількістю учасників і відвідувачів. Слідуючи велінню часу, як то кажуть, левова частка учасників перемістилася на вулицю, зайнявши чималу територію довкола виставкових будівель. В першому павільйоні обабіч конференц-залу умістили скромні, але разом із тим насичені, експозиції здобутків областей і наукових установ (інститутів) НААН. Порівняно незначною виявилася експозиція галузі тваринництва, павільйон племінних порід ВРХ і коней «переїхав» на площадку, де раніше містилися вівці і свині (яких живцем не було через АЧС). Тому під спільним дахом опинилися всі — від рогатих і хвостатих, до вухастих і пернатих.

Відкривали виставку Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк (через заяву про відставку профільного міністра Тараса Кутового). «Наше завдання полягає в єдиному, — зазначив Прем'єр-міністр. — Ми маємо забезпечити країну економічним зростанням, створювати національний продукт, збільшувати бюджети та інвестувати в якість життя людей». Він підкреслив, що сьогодні пріоритет полягає в тому, щоб кожне аграрне підприємство здійснювало переробку та створювало конкурентний продукт.

Окрім того, глава уряду наголосив на важливості розвитку АПК не тільки у сфері забезпечення продовольчої безпеки, а й у комплексі питань розвитку держави, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та розвитку сільських територій.

Якщо продовжувати офіційну тему, то Прем'єр-міністр заявив, що 2018 року на підтримку сільськогосподарських виробників буде спрямовано 6,5 млрд грн, а на компенсацію вартості сільгосптехніки — 1 млрд грн.

«Цього року ми передбачили 550 млн грн на підтримку виробників української сільгосптехніки, тому що ми хочемо, щоб в Україні вироблялася техніка, щоб в Україні створювалися робочі місця, і з кожним роком в Україні ця підтримка зростатиме. 2018 року, ми вважаємо, ця підтримка буде вже 6,5 млрд грн, і на сільгосптехніку ми спрямуємо ще 1 млрд грн», — повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

За його словами, 1% виручки від усієї виробленої агропродукції планується реінвестувати у сільське господарство. Прем'єр додав, що 40% валютної виручки країни припадає на аграрний сектор.

Зі свого боку Максим Мартинюк висловив впевненість, що з року в рік українські аграрії все більше впроваджуватимуть новітні технології у сільському господарстві. «Сьогодні, в еру вертикальних теплиць та комп'ютерних технологій вирощування, українські аграрії мають йти пліч-о-пліч з технічним прогресом, брати все новітнє на своє озброєння та збільшувати виробництво продукції з доданою вартістю», — сказав він.

У рамках «АГРО-2017» свій інвестиційний і виробничий потенціал представили всі області країни та найбільші українські та міжнародні виробники з 15 країни світу. За словами організаторів, її відвідали понад 50 тисяч фахівців і просто небайдужих до сільського господарства людей. Традиційно багато було на виставці дітлахів, і це вселяє надію, що сільське господарство залишиться в пріоритеті прийдешніх поколінь.

Також відбулися спеціалізовані виставки: «ЕкспоАгроТех», «Еквісвіт», «Рослинництво і агрохімія», Animal'Ex, Agro Build-Expo, Hi-Tech Agro, «Біопаливо», Organic, FishExpo та інші, з яких вперше пройшли спеціалізована виставка ECO HOUSE та «Сучасний Фермер», а також «Агротранспорт і логістика».

Сільгосптехніка

Останні три роки Україна стабільно показує високі врожаї сільгоспкультур, аграрний сектор держави демонструє сталий розвиток. Відтак зростає попит на високотехнологічну сучасну техніку, якої на виставці АГРО було представлено, що називається, на всі смаки.

За словами Віктора Погорілого, заступника директора з наукової роботи та випробувальної діяльності УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого, 2016 року продаж сільгосптехніки зріс на 60% для іноземних виробників, а для вітчизняних — перебільшив 100 відсотків. Мінагрополітики зазначає, що лише за три місяці 2017 року аграрії придбали 2111 одиниць техніки на суму, що перевищила 2,3 млрд грн, у т.ч.: тракторів — 582 од. (818,6 млн грн), зернозбиральних комбайнів — 125 од. (458,7 млн грн), ґрунтообробної техніки — 412 од. (168,1 млн грн), посівної техніки — 289 од. (254,3 млн грн) та іншої техніки й обладнання — 703 од. (564,4 мільйонів гривень). За даними відомства, 2016 року було придбано 9995 одиниць на суму 10,4 млрд грн.

Відтак, відчуваючи своє перебування на хвилі попиту, виробники сільгосптехніки намагаються продати більше продукції, пропонуючи кращі свої зразки і умови продажу. Тож саме сільгосптехніка склала переважну більшість експозицій виставки. Цьогоріч виставка фактично «переїхала» з павільйонів на вулицю, сільгосптехнікою різної складності були просто забиті всі місця довкола павільйонів.

Віктор Погорілий зазначає, що оцінку того, наскільки це добре чи погано, що саме сільгосптехніка стала суттєвим наповненням виставки, зроблять аналітики. Його ж захват викликає суттєве покращення виробництва сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. І нехай ця техніка ще не складна, проте українські виробники стали активніше захоплювати внутрішній ринок, просувати свою продукцію агресивніше.

Серед флагманів вітчизняного сільгоспмашинобудування — компанія VELES AGRO (Одеса), яка є виробником багатофункціональної ґрунтообробної сучасної техніки. Цьогоріч компанія виокремила на різних чималої площі демонстраційних площадках стандартну (серійну) й інноваційну сільгосптехніку, яка, можливо, навіть випереджає потреби аграріїв. Створена 1996 року, VELES AGRO перебуває наразі у світовому тренді, використовуючи кращі технічні рішення під сучасні агротехнології. Це технології із застосуванням точного підґрунтового внесення добрив для максимальної ефективності їх використання в умовах зміни клімату та нестачі вологи. Продукція компанії посідає заслужене місце серед провідних виробників ґрунтообробних машин і запчастин, а продукція отримала визнання якості не тільки в Україні, а й за її межами.

Привертала увагу розгорнута експозиція ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» (Вінницька обл.), яка представила широку лінійку ґрунтообробної техніки — важкі і легкі дискові борони різної ширини захвату, лущильники і комбіновані агрегати, глибокорозпушувачі і культиватори тощо. З часу випуску першої її ґрунтообробної машини минуло дещо більше 20 років, а нині продукція підприємства добре відома вітчизняним сільгоспвиробникам, а також аграріям країн пострадянського простору.

Можна відзначити традиційно насичену експозицію Харківського тракторного заводу, яка дає надію розв'язати проблему забезпечення АПК вітчизняною тракторною енергетикою. Також цікавилися відвідувачі зразками виробника ґрунтообробної і посівної техніки ТОВ «Агромаш-Калина» (Вінницька обл.) і продукцією «Лозовські машини» (ІГ УПЕК), які представили унікальну важку дискову борону з шириною захвату 8 м та широку лінійку сівалок. На жаль, ми не побачили на заходах ПАТ «Ельворті» («Червона зірка»), бо вони позиціонуються як організатори виставки AGROEXPO-2017 у Кропивницькому.

Традиційно розгорнутою була тематична експозиція УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого (Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва). Цьогоріч її було присвячено інноваціям в малому регіональному сільгоспмашинобудуванні. Тут було представлено 26 невеликих компаній, які мають всі шанси розвинутися і перетворитися на потужні компанії зі світовим ім'ям.

Між іншим, 7 червня з ініціативи Всеукраїнської аграрної ради, компанії VELES AGRO та «Уксільгоспмаш» (який об'єднує Херсонський машинобудівний завод і «БілоцерківМАЗ») було створено спілку «Украгроінженіринг», яка має об'єднати аграріїв, виробників сільгоспмашин та обладнання і постачальників-сервісників. Віктора Погорілого обрано її директором.

Було на що подивитися дрібним фермерам і приватникам, адже на виставці дуже широко була представлена лінійка бензинових і дизельних мотоблоків. Наприклад, продукція «Мотор Січ». Особливою увагою її вироби користувалися у китайських представників, які також привезли свою техніку і запасні частини, ЗЗР тощо (між іншим, експозиція продукції КНР в різних павільйонах була аж надто помітною). Чогось спало на думку, що наступного року вони нам уже китайський варіант моторсічівських агрегатів привезуть.

Відчутною перевагою на користь обрання аграріями техніки саме вітчизняного виробництва є ухвалена урядом 20% компенсація за рахунок коштів Державного бюджету (детально див. «Затверджено перелік техніки, яка підпадає під компенсацію», стор. 2 поточного номера).

Логістика

З цього року організатори вирішили присвятити окремий розділ експозиції аграрному транспорту і логістиці, створивши виставку з однойменною назвою. Краще пізно, ніж ніколи: держава впевнено посідає чільні місця у всіляких рейтингах світових експортерів продовольства, але шлях від поля до споживача продовжує тримати в секреті. Ми розраховували побачити досвід та напрацювання людей, котрі попри передінфарктний стан доріг (як автомобільних, так і залізниці), примудрилися цього маркетингового року вивезти на експорт аж 41,6 млн тонн збіжжя.

На жаль, ніяких науково-технічних конференцій, круглих столів чи семінарів з даної тематики не було. Хоча тем і проблем для обговорення в українській аграрній логістиці вистачає. Хоча, можливо, просто не хотілося говорити під час виставки на сумні теми. Адже «АГРО» — це своєрідне свято.

Більшість представленої техніки буда присвячена вирощуванню врожаю: від обробітку ґрунту до збирання. Та все ж були наші виробники, які, як то кажуть, не в тім'я биті. Так, враховуючи обмаль ресурсів, вітчизняний КрАЗ пішов шляхом універсалізації: на виставці демонстрували Автотрактор МЕЗ-300, зроблений на базі КрАЗ-6322. Це і вантажівка, і трактор в одному «флаконі». Якщо треба — везе вантаж, може і добрива розкидати, і навіть плуга перти!

Також на тлі буяння інженерного генію, присвяченого вирощуванню та збиранню, техніка, котра хоч якимось боком дотична до логістики виглядає вельми скромно. Ні, розміри вантажівок, котрі пропонуються аграріям для перевезення врожаю колосальні (так само, як і ціни), проте нині це вже не конкурентна перевага, а якраз навпаки. Бо світові виробники автомобільної техніки йдуть шляхом інтенсифікації, тобто збільшуючи вантажопідйомність, а наші урядовці бережуть дороги від таких автівок, вважаючи що возити треба менше, але їздити — частіше. З іншого боку, аграріям і трейдерам вигідніше возити зерно більшими машинами. Така ось колізія.

Тому мені щиро шкода представників світових автомобільних брендів (а також наших білоруських сусідів), котрі намагаються продати аграріям за грубі гроші вантажівку з повною масою (тобто навантажену) 33,5 тонни при наявності трьох осей. Як не діли, а навантаження на вісь менше 11 тонн не буде, а можна — лише сім. Так що або їздити напівпорожнім вантажівкою щонайменше за $76 тис., або вантажити «під зав'язку» чотирьохтонний самоскид за 42 тис. євро.

Ну а річковий транспорт, залізничні перевезення — то все, може, колись і буде представлене на «АГРО». Принаймні, хочеться на це сподіватися.