ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІД КУПОЛОМ

Декілька експонентів, які виробляють силоси, елеваторне обладнання і зводять різні зерносховища, представили для наочності макети готових конструкцій під скляними куполами на виставці «Зернові технології» в Києві 11-13 лютого. В цій частині виставки були представлені переважно вітчизняні виробники, які пропонували споживачеві продукцію від хілатних добрив (бо звичайної аміачної селітри днем з вогнем не знайдеш) і стимуляторів росту, дрібної ґрунтобробної техніки і запасних частин до неї, до технологій і обладнання для очистки, сушки і зберігання зерна, а також його переробки. Переважно на вуличних майданчиках було представлене сушильне обладнання на альтернативних видах палива – брикети, солома, дрова, а також пристрої для виготовлення такого палива.

Також заслуговували на увагу пропозиції щодо сортування насіння, зокрема, був представлений діючий зразок пневмовібростолу для розділення насіння за щільністю розробки Леоніда Фадєєва (див. «Пневмовідростіл – забезпечить краще до столу», «Агропрофі», №3 від 24.01.2014 – прим. ред.).

Щоправда, жалілися відвідувачі, якщо ти вже вибираєшся до столиці перед лютневими вікнами, то хотілося б побачити комплексну виставку рентабельного високоефективного сільського господарства, якою тривалі роки у цей час була «ІнтерАГРО». Від минулого року від неї залишилися «Зернові технології» (про які щойно йшлося), «Аgro Animal Show» і «Фрукти. Овочі. Логістика», а велику виставку організатори перенесли на осінь.

На жаль, негативні наслідки усікновення потужної виставки сільського господарства цьогоріч позначилися не лише на кількості відвідувачів, а й на відсутності провідних компаній-виробників і постачальників продукції АПК, які майже від початку організації виставки були генеральними її спонсорами. Проігнорували цьогорічні заходи росіяни і білоруси – ні «Ростсільмашівської» машинерії, ні «Єнісеїв», ні «Білорусів» з «Гомсільмашем». Замість них, а також чималих стендів  CLAAS, John Deere, New Holland, Case, Vaderstad та інших, третину павільйону було завішено величезною синьою шторою. Непоганий вихід, в принципі. Однак фахівці все одно помітили відсутність «гігантів», і не можна сказати, що від того зраділи.

Організатори зсув термінів пояснюють тим, що виробникам сільгосптехніки зручніше восени виконувати контракти: мовляв, за умови проведення у лютому, часто вони просто не встигали поставити техніку до початку сезону. Мабуть, це стосувалося саме великої сільгосптехніки преміум-класу, оскільки попередні «ІнтерАГРО» сконцентрували переважно її.

Великі компанії можна зрозуміти – їхні рекламні бюджети хоча й значні, та все ж не гумові. А брати участь у двох виставках з різницею у три місяці – дороге задоволення, бо на початку червня відбудеться головна всеукраїнська виставка «АГРО-2014».

Так само, як і організатори, учасники свою участь у виставках розцінюють як бізнес, який має приносити дивіденди у вигляді зміцнення наявної співпраці, залученні нових споживачів, партнерів тощо. Більшість фахівців з числа керівників сільгосппідприємств піддали сумнівам участь John Deere і решти світових виробників у виставці наприкінці жовтня. Бо той, кому техніка справді буде потрібна, знайде її влітку на АГРО. А заради цікавості вибиратися до Києва наприкінці жовтня під час жнив ніхто не буде: аграрії збиратимуть сою, якої цього року посіють, швидше за все, більше, і повним ходом молотитимуть кукурудзу. До того ж невідомо, якою буде ціна на збіжжя.

Щодо кількості відвідувачів, то організатори під час відкриття виставок запевнили, що розраховують на 13 тисяч зареєстрованих людей. Хоча, за умов фінансової і політичної кризи в країні та нестачі часу, а також відсутності можливості подивитися на вітчизняний АПК в комплексі, навряд наберуть і їх.

Нинішня церемонія старту виставок була нетрадиційною: заміть звичного вільного відкриття для всіх (!) учасників і відвідувачів в одному з павільйонів, тепер це був захід закритого типу. В одному з конференц-залів була присутня обмежена кількість преси, повноваження якої додатково перевіряла і пропускала посилена охорона, а також поважні гості і організатори виставки. Результатом закритості стала повна відсутність інформації про відкриття і роботу виставки на сайтах інформаційних агентств, про телебачення і радіо вже годі і говорити. Потім у кулуарах нам пояснили, що такий спецзахід був пов'язаний з присутністю представників дипломатичних місій та можливими інсинуаціями (терактами) щодо них. Тут, як кажуть, без коментарів…

Тож на церемонії відкриття у душній, маленькій для такої кількості людей залі, голова ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» Володимир Іванов зазначив, що метою проведення виставок є допомога фермерським господарствам країни у впровадженні досягнень науково-технічного прогресу, передових техніки і технологій. За його словами, у означених виставках беруть участь близько 500 компаній, в тому числі 158 іноземних з 18 країн світу.

Від Міністерства аграрної політики і продовольства України, за чиєї підтримки проходили заходи, виступив заступник міністра Олександр Сень. Він зачитав вітання від профільного в.о. міністра Миколи Присяжнюка.

Також посадовець зазначив, що тематика виставок співпадає з напрямками розвитку аграрного сектору, визначеними владою – це технології у тваринництві і рослинництві, а для плодоовочевої галузі – ще й широка логістична складова. «Я думаю, що всі присутні сьогодні відмітили, що йдуть перші години виставки, а відвідувачів вже досить багато. Це наші сільгоспвиробники, які, як відомо, дарма часу не витрачають, і приїжджають на виставки працювати  та обирати оптимальні технології. Тому вже з перших годин можна відзначити, що виставки дуже успішні для сільгоспвиробників», – зазначив він.

Франція, Німеччина, Нідердланди, Данія і Канада представлені на виставках національними експозиціями, тож церемонію офіційного відкриття не оминули і представники дипкорпусу цих країн.

Його Високоповажність Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Нідерланди в Україні пан Кейс Ян Рене Кломпенхаувер зазначив, що голландський уряд вважає за необхідне брати участь у аграрних виставках України. Сільськогосподарський відділ Посольства Голландії в Україні вже п'ятий рік поспіль організовує голландський бізнес-павільйон, і в цьому році на ньому присутні 15 компаній, які представляють різноманітні товари та послуги у багатьох категоріях. «Я дуже радий тому, що ці компанії вирішили продовжувати брати участь у голландському павільйоні. І це ще раз підтверджує, що голландські компанії є надійними партнерами для України як в добрі, так і в скрутні часи», – наголосив він.

Її Високоповажність пані Мерете Юль, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данія в Україні, замислилася над тим самим питанням, що давно вже цікавить і аграріїв, і нашу владу. «Україна відома у світі експортом своїх зернових і олійних культур. Це ключовий сектор української економіки для валового національного продукту. Можливо, саме зараз є вдалий час, щоб перейти на наступний ступінь розвитку сільського господарства – до виробництва м'яса і молока», – зазначила пані Посол. За приклад вона навела данський досвід, тим більше, що міжнародний журнал «The economist» визнав данське сільське господарство одним з найкращих у світі. Виставка, на її думку, саме той майданчик, де данські компанії, а їх на виставці дев'ять, зможуть радо поділитися досвідом з українськими колегами.  

Керівник відділу з питань продовольства, сільського господарства, захисту прав споживачів та охорони навколишнього середовища при Посольстві Федеративної Республіки Німеччина в Україні доктор Ансгар Ашфальк повідомив, що у виставках беруть участь понад 40 німецьких компаній на площі близько 700 кв.м, що представляють найрізноманітніші напрямки. Федеральний уряд Німеччини також надає великого значення таким заходам, тож  за його сприяння створено спільний павільйон для німецьких представників.

Крім того, про важливість українського АПК для Німеччини свідчать два двосторонні німецько-українські проекти, що підтримуються урядом Німеччини. Це Німецький аграрний центр, що слугує тренуванню і навчанню керівників наших аграрних підприємств. Крім уряду йому надають підтримку близько 20 німецьких фірм.

Другий проект – це німецько-український аграрний діалог, метою якого є поліпшення двосторонніх відносин на політичному рівні. Крім того, є міжнародні проекти в Україні, в яких Німеччина бере участь. 

«Що стосується криз, то чи фінансова, чи політична криза минають, а людям тим часом треба їсти, відтак сільське господарство має функціонувати. Тож бажаю вам у цьому успіху», – резюмував він. 

У церемонії офіційного відкриття також взяли участь радник Президента України з аграрних питань Віктор Слаута, Його Високоповажність пан Трой Лулашник – Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні, пан Ян Фролло де Керлівіо – торговий Радник при Посольстві Франції в Україні, директор УБІФРАНС Україна.

* * *

Стенди учасників з Франції і Німеччини були належне підготовлені, проте очікуваної кількості відвідувачів не було. Більшість стендистів пов'язало це з наявною в країні кризою і відсутністю у селян коштів. Нейтрально пройшли і тематичні заходи цих країн. А от деякі інші поважні організатори були би раді бачити хоча б з десяток учасників на запропонованих ними семінарах і круглих столах.

Щоправда, сподіваємося, відсутністю потужної конкуренції скористалися вітчизняні виробники техніки і обладнання, які, зазвичай, не маючи ані значних рекламних бюджетів, ані блискучого, ніде правду діти, зовнішнього вигляду продукції, дещо губилися на фоні іноземних компаній.

Проте справжні журналісти завжди відшукають пару-трійко голок у стогу, тому ми побували на тематичних семінарах, репортажі з яких запропонуємо в наступному числі «Агропрофі».