ЯК ПРОДЕМОНСТРУВАТИ СВІТУ ЗЕРНО УКРАЇНИ, А НЕ НЕДОЛУГІСТЬ ІІ ЧИНОВНИКІВ

Про це президент Української зернової асоціації Володимир Клименко і директор ТОВ «Гермес-Трейдінг» Юрій Скічко інформували громадськість у Києві під час прес-конференції в Укрінформі 16 січня ц.р.

Гонконг стане першим

Як вІдомо, УЗА та ІА»АПК-Інформ» планують провести 2-4 березня 2014 року в Гонконзі першу із шести конференцій-презентацій «Українське зерно – світу!». Вони адресовані, насамперед, «азійським тиграм» – Китаю, Японії, Південній Кореї, Індонезії, Малайзії і В'єтнаму. У цих країнах проживає і харчується 1,9 млрд чоловік. За підсумками 2012/2013 МР, загальний імпорт зернових сюди становив 70,3 млн т, що набагато більше цьогорічного рекордного виробництва зернових в Україні. Тільки сої ці країни закупили 66,7 млн т. Вітчизняна складова в цьому імпорті – лише 0,5 млн т зерна і 100 тис. т олії.

«Тигри» політично стабільні і більш прогнозовані у середньостроковій перспективі, а також тут порівняно невелика ціна фрахту.

З боку нашої держави максимального сприяння заходам надають Адміністрація Президента України, Міністерство закордонних справ, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, ВГО «Українська аграрна конфедерація». З інтервалом у чотири-п'ять місяців такі конференції пройдуть у Токіо (вересень), у Сеулі (весна 2015) тощо.

«Ми презентуватимемо два наших ринки: зерновий і олійно-жировий, – повідомив Володимир Клименко. – Перед цільовою аудиторією виступатимуть представники профільних асоціацій – зернової, соєвої, олійно-жирової, причому зацікавленість висловили також фахівці цукрового і молочного ринків. А також безпосередньо виробники сільгосппродукції та вітчизняні експортери. Тобто це буде робота українського агробізнесу з потенційними споживачами, як кажуть, «fase to fase» (обличчям до обличчя)».

Аналітичну доповідь для заходу готує швейцарська SGS – компанія-лідер у світі з надання послуг з незалежної експертизи, контролю, випробувань і сертифікації. Це має бути ґрунтовний аналіз вітчизняного ринку зернових і олійних культур за останні 10 років: виробництва, транспортування, споживання, якості продукції. Мета документу – продемонструвати високу якість українського зерна і продуктів його переробки.

Днями група компаній «UkrLandFarming» виступила генеральним спонсором конференції у Гонконзі, спонсорами є «Noble Group Limited», українські компанії «Гермес-Трейдінг»&»УкрАгроКом» і «Сварог Вест Груп», а також китайська BOYIJUN. Підтримує захід Міжнародна фінансова корпорація (IFC).

«Наша задача – продемонструвати зерновий ринок України і перспективи його розвитку, а також віднайти бажаючих імпортувати нашу продукцію, вкладати кошти у вітчизняний АПК, створювати спільні підприємства», – наголосив президент УЗА.

Серед споживачів вітчизняної презентації – фінансисти, банкіри, потенційні покупці, представники торгових відділів країн Азійсько-Тихоокеанського басейну, неабияку зацікавленість виявили навіть російські бізнесмени і урядовці.

Як логістику

зробити логічною

Це стало другим питанням прес-конференції. Адже немає сенсу пропонувати свою продукцію іноземцям і при цьому не мати можливості її зберігати і транспортувати.

Отже, переконані промовці, щоб логістична складова працювала, структуру перевезень слід максимально покращити для автомобільного, залізничного і водного транспорту. Так зроблено в усьому цивілізованому світі.

Натомість в Україні маємо три реалії, які руками чиновників заганяють зернову логістику у глухий кут: за перевезення зерна автошляхами штрафи стягуватимуться (щонайменше 200 грн з вантажівки у вигляді хабара, незалежно від ваги вантажу); вагони-зерновози не будуватимуться і не ремонтуватимуться (бо в загальній структурі залізничних перевезень зерно становить лише 5-7%); днопоглиблювальні роботи на річках Дніпро і Південний Буг не проводитимуться.

Причому на чиновників не діють навіть розпорядження Президента і Прем'єр-міністра щодо проведення днопоглиблювальних робіт на Дніпрі: до початку нового маркетингового року – станом на 30 червня 2014 року – Дніпро має бути готовим для великотоннажних перевезень. Мінінфраструктури, яке є основним виконавцем робіт, відверто ігнорує ці доручення, адже від часу їхнього надходження відомство не зробило жодного кроку вперед.

Зокрема, Володимир Клименко повідомив, що за обґрунтованими розрахунками компанії «НІБУЛОН», яка надала їх Кабінету Міністрів ще 2010 року, необхідно $2,5 млн для проведення днопоглиблення. При цьому Дніпро впродовж тисячі кілометрів стане суднохідним. А ефект від вкладання цих порівняно незначних коштів дасть поштовх цілій галузі – суднобудівній: інвестиції у будівництво нових і модернізацію наявних суден перевищать $1 мільярд.

Підрахувати дуже просто, уточнив Юрій Скічко: збудувати судно класу ріка-море коштуватиме в Китаї близько $8 млн, на вітчизняних судноверфях – $10-12 млн, і таких кораблів доведеться створити чимало, щоб перевозити потенційні 10 млн т сільгоспвантажів Дніпром. Такий обсяг перевезень зекономить за рахунок більш дешевої логістики агровиробникам близько 1 млн грн на рік, які можна буде вкласти у розвиток виробництва.

За інформацією промовців, днопоглиблення обов'язково дасть значний поштовх для розвитку річкової інфраструктури – зведення і реконструкції портів і елеваторів, що, за попередніми оцінками, дасть близько 5 млрд грн інвестицій.

Крім того, це створить чималу кількість нових робочих місць. І, нарешті, – спонукає постійні відчутні надходження до бюджетів усіх рівнів, які, як відомо, пусті.

«Дотепер Міністерство інфраструктури заплутує всіх у своїх нарадах, – наголосив президент УЗА. – За ці майже 4 роки, коли було наголошено про необхідність днопоглиблення, кількість нарад неможливо перелічити. І на кожній з них віднаходиться якийсь черговий чинуша, який пояснює, що днопоглиблення зробити неможливо. Він навіть не намагається знайти бодай якийсь вихід: коли йому аргументовано доводять, що він неправий у цьому питанні, наступного засідання він віднаходить іншу проблему – зробити не можна тому… що не можна... Нам не потрібні наради. Нам потрібен суднохідний Дніпро!»

На наступну репліку Володимир Клименко звернув особливу увагу і просив процитувати висловлювання повністю:

«Наголошую: Міністерство інфраструктури ігнорує розпорядження Президента України!

Українська зернова асоціація надзвичайно підтримує Главу держави у цьому питанні. Також «НІБУЛОН» підготував і направив на ім'я Глави держави ґрунтовного листа з приводу гальмування його розпорядження. Ми сподівається, що Віктор Янукович своє слово скаже!»

Він також додав, що відкриття суднохідного Дніпра вздовж 1 тисячі кілометрів стане ТОП-новиною у світі. Це суттєво підвищить рівень життя нашої держави: очиститься від замученості ріка, вздовж її берегів будуватимуться порти і нові елеватори, Дніпро оживе і подарує життя всьому живому на своєму шляху. Це стане поштовхом для розвитку багатьох суміжних галузей.

У свою чергу пан Скічко додав, що першопрохідцем у царині розбудови власного флоту і будівництва перевантажувальних терміналів на воді в Україні стала компанія «НІБУЛОН». Вона продовжує реалізацію свого інвестиційного проекту з відродження Дніпра і Південного Бугу як транспортних артерій України.

Нині є надія на розуміння з боку керівництва держави на відродження Дніпра. Адже амбітні плани вирощувати 80 млн т зерна не мають сенсу без покращення інфраструктури зернового ринку та її логістичної складової. Та й є до чого прагнути: якщо зараз, за попередніми підрахунками, експорт сільгосппродукції приносить Україні $11,5 млрд, то при урожаї у 80 млн т і експорті 58 млн т – показник буде на рівні $18,5 млрд.

За обсягами перевезень сільгосппродукції 36% нині припадає на автомобільний транспорт, 61% – на залізничний і лише 3% – на річковий, що становить близько 1 млн тонн сільгосппродукції. Цілком можливий, на його думку, перерозподіл до 2020 року до 20% на користь річкового транспорту, що становитиме до 10 млн т.

У свою чергу, перевезення 10 млн т сільгосппродукції еквівалентне використанню 400 тис. одиниць вантажного автомобільного транспорту, 166 тис. вагонів-зерновозів і лише 2 тис. одиниць суден.