Статті

ОКСАНА РУДЬ: «СПРАВА НЕ В ТОМУ, ДЕ ПРАЦЮЄ ЛІКАР, А В ТОМУ, ЯКИЙ ВІН ФАХІВЕЦЬ!»

За часів СРСР для всіх, хто працював у аграрному секторі, було спільне свято – День працівників сільського господарства. Ветеринарів же окремо не вшановували, і їхнє власне професійне свято було запроваджене указом Президента України лише 2001 року. Відтоді друга неділя серпня стала датою, коли ветеринарні працівники не лише вітають один одного, але й підбивають підсумки. А от міжнародне професійне свято ветеринарів відзначають навесні: Всесвітній день ветеринарного лікаря (World Veterinary Day) був проголошений Всесвітньою ветеринарною організацією (World Veterinary Association) у 2000 році. Відтоді його відзначають кожного року в останню неділю квітня. Втім, у наших найближчих сусідів – у Росії – ветеринари власного свята не мають і по-доброму нам заздрять. Правда, там за ініціативою Російської академії сільськогосподарських наук у 2011 році запроваджено церковний день ветеринара, котрий також святкується у серпні.

Цього року українські ветеринари своє професійне свято відзначають удванадцяте. Напередодні урочистостей про проблеми і досягнення галузі ми поспілкувалися з головою асоціації спеціалістів ветеринарної медицини України Оксаною Іванівною Рудь.

 

– Українська ветеринарна освіта дає пристойний рівень знань, наші фахівці конкурентоздатні на світовому ринку?

– Професія ветеринара дуже багатогранна, тому в залежності від галузі, де буде проходити трудова діяльність, все одно потрібно буде набувати вузькоспеціальних знань, бо недоліком нашої освіти є недостатність практичного досвіду. Тому, щоб стати класним спеціалістом, по закінченні вишу потрібно ще не один рік стажуватися в клініці. Бо і людей, і тварин без практичного досвіду лікувати неможливо.

 

– Українська ветеринарія ділиться на дві групи: одні лікарі працюють так би мовити «в полі», а інші – в місті. Одні лікують худобу та птицю, а інші – домашніх улюбленців. Перші – працюють у сільгосппідприємствах, а другі – у приватних клініках. Кому з них живеться краще?

– Справа не в тому, де працює лікар, а в тому, який він фахівець. Хоча в тій же Польщі лікар, котрий обслуговує сільське господарство, у рази заможніший свого міського колеги, котрий працює з дрібними тваринами. Так що справа не в комерційних клініках, а у державній політиці. Якби держава стимулювала розвиток поголів'я у сільському господарстві, а значить і попит на послуги ветеринарного лікаря, заробітки там були б так само високими.

Хоча й зараз не всі приватні клініки процвітають, і не всі сільські ветеринари бідують. Справжній лікар завжди буде оцінений, хоча в нас якось побутує думка, що консультація фахівця – справа безоплатна, ну в кращому випадку «могоричева». Повний текст у друкованій версії…

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"