НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ СНІГ, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ...

Численним прогнозам щодо великого врожаю цього року може стати на заваді Її Величність Погода. На тлі пізньої весни несподівані снігопади, промайнувши територією України 22-24 березня, спробували на міцність водіїв і транспортників (бо куди ж з такими «корками» виїжджати?), пересічних селян і городян, заблокувавши їх у рідних оселях, допомогли надолужити недокатане зимою лижникам, а також змінили види на врожай. Та чи суттєво?

 

Нагадаємо, що за попередніми прогнозами врожай зернових 2013 року очікувався від песимістичних 51 до оптимістичних 55 млн тонн. Однак погода внесла свої корективи. Затяжна зима продемонструвала, що посівну кампанію цьогоріч будемо проводити у стислі терміни і ранню групу ярих слід відсіяти до 20-25 квітня, про це на виробничих нарадах заявив директор департаменту землеробства Мінагрополітики Олександр Демидов.

Однак, як то кажуть, якщо хочеш потішити Бога – поділись із ним своїми планами. Тож за добу, починаючи з 22 березня, в Україні випала місячна норма опадів – більше 50 міліметрів снігу. Снігопад зачепив здебільшого центральну, північну і західну частини України. Оцінити масштаби можна ще й за таким фактом: за даними гідрометеорологів, тільки за добу на столицю України випало більше 40 мільйонів тонн снігу.

Найбільша кількість опадів, яка випала за ці дні, становила: в Західних областях – 30-35 мм, у Північних областях – 35-55 мм, в місті Києві – 60 мм (при середньомісячних 47 мм – прим. ред.), в Сумах – 64 мм. Також потужні снігопади спостерігались у Черкаській, Полтавській та Чернігівській областях.

Повний текст у друкованій версії

 

Думки науковців

Які б там були втішні прогнози щодо врожаїв від експертів і чиновників, недорід на окремо взятому полі нікого не порадує. Саме тому ми зібрали міркування щодо нинішньої ситуації провідних аграрних учених. Сподіваємося, їхні поради стануть вам у нагоді.

 

Василь Петриченко,

в.о. президента Національної академії аграрних наук України, доктор с.-г. наук:

– ЗагальноЇ масштабної загрози для урожаю поточного року немає. Посіви озимих культур, які перебувають у стані холодового шоку, для повторного відновлення активної вегетації мають пройти адаптивний період. Фахівці ж повинні проводити постійний моніторинг таких посівів.

Озима пшениця у більшості своїй має добрий і задовільний стан, про що не раз говорили наші посадовці. Проте, наразі важко сказати, як озимина реагуватиме на цей холодовий шок. Там, де пройшло хоч і в'яле, але відновлення весняної вегетації, потрібно відповідально поставитися до удобрення цих культур. Для хлібороба наразі постає дві проблеми: як із 8-10 утворених пагонів озимої пшениці сформувати 2-3 продуктивні, а також, як захистити рослини від шкодочинних об'єктів – хвороб і шкідників.

Потребують також термінового обстеження посіви озимого ріпаку, що був посіяний у пізні терміни. Швидше за все, рослини, які мають 4 пари листочків, не витримають, навіть якщо вони і перезимували. Холоди їх заб'ють.

Тож цього року ми маємо визначатися не лише з термінами сівби ранніх зернових культур, а й з технологіями та системою захисту. Наприклад, сівба ячменю як ранньої зернової культури в зоні Полісся після 10-12 квітня матиме певний рівень загрози для генетичного потенціалу сортів зернової. Ячмінь був і залишається ключовою культурою для зони Полісся і Лісостепу України, які зазнали нападу снігової стихії наприкінці березня цього року.

У Степу також ще є незначні морози, однак найближчими днями сіяти тут буде можна. Учора (27 березня – прим. ред.) я був південніше, у Дніпропетровській області, то там вже працюють: верхній ґрунт не замерзлий, в ньому достатня кількість вологи.

Днями блисне сонечко, і Південь України продовжуватиме польові роботи. На мою думку, через тиждень посівний комплекс ранніх зернових тут буде завершено. На Півдні жодних проблем не буде, бо ґрунт майже не промерз, а за наявності достатньої вологи це промерзання несуттєве. Крім того, відомо, що ранні ярі зернові у Криму на певних ділянках вже зійшли. Думаю, що склалися сприятливі умови для отримання врожаїв зернових на середньостатистичному рівні.

Загалом же, якщо у сільгоспвиробників виникнуть якісь проблеми або питання з приводу того, як діяти, вони можуть звертатися до регіональних науково-інноваційних центрів Національної академії аграрних наук України, що є в кожній області.

 

Володимир Юла,

зав. відділу адаптивних інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи ННЦ «Інститут землеробства НААН», канд. с.-г. наук:

– Для озимих зернових культур наслідки березневої снігової стихії можуть бути наступні:

1) Відтерміновується час відновлення весняної вегетації озимих культур. Наприклад, на території Київщини, за багаторічними даними Гідрометеоцентру, середній термін відновлення весняної вегетації озимих культур припадає на 31 березня + 2 доби, тобто оптимальний період відновлення вегетації триває з 28 березня по 2 квітня. Пізнє відновлення вегетації є самостійним стресовим фактором навіть для неушкоджених рослин озимих культур. За пізнього часу відновлення весняної вегетації в онтогенезі рослин випадає період росту в 20-30 днів, розвиваються низькорослі рослини з недостатнім нагромадженням вегетативної маси і недорозвиненою кореневою системою. З позитивних ознак пізнього часу відновлення весняної вегетації слід відмітити вищий вихід якісного зерна в біомасі врожаю.

2) Високий сніговий покрив та надмірне зволоження ґрунту, особливо в знижених місцях мікрорельєфу полів, може призвести до підвищення ураження хворобами (борошниста роса, снігова пліснява тощо) озимих зернових культур після відновлення весняної вегетації.

3) Унаслідок швидкого танення снігу і перенасичення ґрунту вологою можливий застій талих вод у знижених місцях мікрорельєфу полів, що може призвести до вимокання рослин. Встановлено, що вимокання рослин відбувається під дією цілого комплексу несприятливих факторів і залежить від тривалості та глибини затоплення рослин, вологості та глибини промерзання ґрунту, температури талої води.

Для ранніх ярих культур відтермінування строків сівби на 2-3 тижні може викликати зниження врожаю внаслідок прискорення проходження етапів органогенезу, на яких закладається той чи інший елемент продуктивності, а також погіршення умов вегетації в результаті високої ймовірності швидкого наростання середньодобових температур. Починати сівбу ранніх ярих зернових культур потрібно у якомога ранні строки, як тільки ґрунт досягне фізичної стиглості, що є передумовою якісного його обробітку ґрунтообробними знаряддями. Запізнення з сівбою ранніх ярих культур за оптимальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,2-0,5 т/га на кожен день запізнення після настання оптимальних термінів сівби, а за посушливої весни цей недобір може зростати. Сівбу в центральних та північних регіонах слід завершити не пізніше кінця другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни.

 

Микола Гаврилюк, заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, доктор с.-г. наук:

– Сьогодні особливу увагу в агроформуваннях необхідно звернути на підживлення озимих зернових культур. Ранньовесняне підживлення сприяє кращому відновленню вегетації рослин, кращому формуванню репродуктивних органів.

Дози азотних добрив в першому підживленні повинні становити 25-30% повної дози внесення. Азот застосовують у різних формах. Широко використовуються в останні роки азотні добрива у формі КАСів, які при температурі повітря не вище +12-14 °С можна внести без розчинення водою. Доцільним на посівах озимих є внесення сірки (сульфату амонію або сульфату магнію).

Надзвичайно важливим заходом у формуванні врожаю озимих зернових є друге підживлення, яке проводять на початку фази виходу рослин у трубку. Доза азоту в другому підживленні становить 45-60%. Дозу азоту в другому підживленні необхідно уточнювати в залежності від забезпечення вологою, вона в оптимальних умовах може складати 45-60% від повної дози елементу. У цей період азот вносять переважно у формі аміачної селітри. При використанні КАСів, їх розчиняють у воді у співвідношенні 1:3 з метою зменшення ушкодження посівів озимих зернових культур.

Після відновлення вегетації рослин озимої пшениці особливу увагу у нинішньому році потрібно звернути на виконання заходів по боротьбі з бур'янами та хворобами.

За даними провідних наукових установ, втрати врожаю зернових культур в залежності від виду бур'янів можуть становити від 10 до 50%.

Відповідно до проведеного моніторингу посівів, засміченість бур'янами сьогодні перевищує 150,0 тисяч насінин на кв.м. Для їх знищення спеціалістам агроформувань потрібно максимальні використати агротехнічні прийоми та рекомендовані на посівах зернових гербіциди. Застосування гербіцидів необхідно використовувати при температурі повітря не нижче 16-18°С.

Для комплексного захисту від однорічних злакових і дводольних бур'янів використовують новий гербіцид Паллас 450 в нормі (0,4 л/га), Прима (0,5 л/га), Лінтур 70 WG або Діален Супер 464, або Логран. Ці гербіциди знищують всі види осоту, берізки польової, гірчаку та інших. До робочого розчину гербіцидів можна додавати фунгіциди: Альто Супер 330 (0,5 л/га), Тілт – (0,5 л/га) проти борошнистої роси, сентофіозу, іржі стеблової, бурої та жовтої, а також інсектициди: Карате Зеон 050 – (0,15 л/га), Актара – (0,15 л/га) проти цикад, попелюхи. Рекомендується також використовувати комплексні добрива, які містять мікроелементи: Фізіоживлін (5 л/га), Омега (5 кг/га), Біофоліар 36 Екстра (2-5 л/га).

При проходженні фази трубкування або у разі наявності в посівах перерослих бур'янів (підмаренника чіпкого) необхідно застосовувати гербіцид Дербі 175 SC (0,05-0,07 л/га).

При необхідності, проти злакових бур'янів – вівсюга, метлюгу та інших – у фазі виходу рослин у трубку застосовують гербіцид Аксіал 045 EC (1,0 л/га).

У Лісостепу та на Поліссі через сильні опади у другій та на початку третьої декади березня і значне похолодання посів ранніх зернових культур розпочнеться із запізненням, очевидно, на початку квітня, що може негативно вплинути на продуктивність ранніх ярих зернових культур, оптимальні строки сівби яких в цих зонах припадають на другу половину березня. Сьогодні стає очевидним, якщо ранні ярі зернові та зернобобові культури не будуть посіяні до 8-10 квітня, доцільно в кожному сільськогосподарському підприємстві переглянути структуру посівних площ та розширити площі посіву пізніх культур – кукурудзи, сої, проса, гречки.

Різке танення снігу в цих областях, яке очікується на початку квітня, може створити додаткові труднощі для хліборобів, перш за все, на полях озимих культур, кормових трав, ріпаку, висіяних в низинних місцях, де можливе підтоплення посівів та їх вимокання, що неминуче призведе до збільшення обсягів весняно-польових робіт.

 

Сергій Гаврилов, зав. відділу обробітку ґрунту і боротьби з бур'янами ННЦ «Інститут землеробства НААН», канд. с.-г. наук:

– Незважаючи на колосальні запаси вологи, що накопичені у масі снігу, її сток у зоні Лісостепу навряд чи буде катастрофічним. Це обумовлено, перш за все, тим, що цьогорічній сніжній зимі передував ряд років з проявом посушливих явищ, наслідком яких стало істотне зниження запасів вологи і рівня ґрунтових вод. Тому ґрунт має значний «потенціал» для засвоєння цієї вологи. Звісно, є окремі площі з близьким рівнем (2-4 м) залягання ґрунтових вод, де на певний час – протягом 2-3 тижнів – «виклинюватиметься» на поверхню верховодка та збільшуватиметься площа вже утворених «блюдець».

Особливістю цьогорічного погодного «сценарію» є практична відсутність промерзання ґрунту під сніговим покривом. У березні тиск низьких температур на поверхневий шар ґрунту послабився, і запасів тепла у ньому під потужним сніговим покривом було достатньо, щоб на час сніготанення поверхневий шар розмерзся і міг вільно пропустити воду.

Таким чином, попри видимі загрози, реальні процеси, що будуть відбуватись на полях у зоні правобережної і лівобережної частини Лісостепу, за виключенням Прикарпаття, не мають викликати побоювань щодо якихось катастрофічних явищ.

Інша ситуація можлива на рівнинах Полісся, які характеризуються мозаїчністю ґрунтів та особливо їх підстилаючих порід. Крім того, на значних площах вийшли з ладу осушувальні системи, які були здатні скидати у гідрологічну мережу зайву вологу. У цій зоні мозаїчно проявлятимуться явища «виклинювання» верховодки і тривалий застій вологи на поверхні, особливо у мікропониженнях («блюдцях»), тим самим загрожуючи зриву польових робіт при сівбі ярих культур.