Статті

ЕКСПОРТ-ІМПОРТ ЗЕРНА: НОВИЙ ЕТАП РЕГУЛЮВАННЯ

ImageЗ моменту набуття членства у СОТ Україна зобов'язана здійснювати регулювання експортно-імпортних операцій лише шляхом використання тарифних методів.
Правове регулювання експортно-імпортних операцій із зерном в нашій державі здійснюється на основі нормативно-правових актів України та міжнародних документів, зокрема прийнятих в межах вступу України до Світової організації торгівлі. Йдеться, зокрема, про Угоду про сільське господарство, Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, Угоду про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Розклад поступок і зобов'язань та інші. Виконуючи взяті на себе зобов'язання, Україна повинна забезпечити вільний доступ на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; державну підтримку сільського господарства; експортну конкуренцію в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі; дотримання санітарних і фітосанітарних заходів.

Експорт: особливі вимоги
ВІдмовлЯюЧись від застосування кількісних квот, український уряд постановою від 21 травня 2008 року №470 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1411 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 року №418» скасував ліцензування окремих видів сільськогосподарської продукції (кукурудзи) та припинив дію постанови КМУ від 23 квітня 2008 року №418, якою продовжувалося ліцензування та квотування експорту окремих видів сільськогосподарської продукції до 1 липня 2008 року. Таким чином сільськогосподарські підприємства отримали можливість експортувати зерно без будь-яких обмежень.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» вiд 9 січня 2007 року №547-V: суб'єктам ринку зерна гарантується право вільно розпоряджатися власними ресурсами зерна та продуктами його переробки, укладати угоди щодо їх продажу, у тому числі на експорт, брати участь у формуванні зернових ресурсів України.
Таким чином, експорт зерна здійснюється на основі укладеного контракту, в якому сторони повинні чітко передбачити базові умови (CIF, FOB, FAS та інші), умови щодо якості, кількості зерна, ціни, строків поставки, порядку перевезення, здійснення оплати, страхування, форс-мажорних обставин, застосовуваного права, місця вирішення спорів та відповідальності сторін за виконання умов контракту.
Варто звернути увагу на особливі вимоги, що ставляться до якості експортованого зерна. Так ст.21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» встановлює, що якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.
Тож, окрім того, що якість експортного зерна повинна відповідати вимогам законодавства країни ввезення (в цьому випадку, можуть встановлюватись вимоги наявності сертифіката про походження товарів, сертифіката нерадіоактивності та ін), укладаючи контракт, наприклад, на основі типових форм GAFTA, сторони можуть передбачити додаткові вимоги щодо якості зерна відповідно до GAFTA Sampling Rules No 124, які будуть обов'язковими до застосування.
Українське законодавство встановлює обов'язову вимогу отримання фітосанітарного, а у випадках, передбачених законодавством України, і підкарантинного сертифіката під час експорту підкарантинних матеріалів, до яких включається і зерно.
Відповідно до п.4.1. Наказу Міністерства аграрної політики України від 23 серпня 2005 року № 414 «Про затвердження фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів» підкарантинні матеріали і об'єкти вивозяться за межі України в режимі експорту у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого державним інспектором з карантину рослин, із зазначенням їх походження та адреси закордонного вантажоотримувача. Фітосанітарний сертифікат видається на кожну партію підкарантинних матеріалів, що експортуються відповідно до вимог Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, чинних міжнародних угод з карантину та захисту рослин країн-торговельних партнерів, які ратифіковані Україною, та вимог країн-імпортерів.
Процедура отримання фітосанітарного сертифіката встановлена Порядком проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №705.

Нові правила
Що ж змінюється в правовому регулюванні експортних операцій із зерном з моменту набуття Україною членства у СОТ?
1 Вимоги щодо якості сільськогосподарської продукції базуватимуться на міжнародних стандартах цієї організації.
Ст.3 Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів встановлює:
1. З метою гармонізації санітарних та фітосанітарних заходів на якомога ширшій основі, Члени СОТ повинні базувати свої санітарні чи фітосанітарні заходи на міжнародних стандартах, інструкціях чи рекомендаціях, якщо такі існують, а інше не передбачено цією Угодою, зокрема параграфом 3.
Міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації включають:
(a) у випадку забезпечення безпеки продуктів харчування – стандарти, інструкції та рекомендації, які встановлені Комісією з «Кодекс Аліментаріус» і стосуються харчових добавок, залишків ветеринарних препаратів і пестицидів, забруднюючих речовин, методи аналізу і вибіркового контролю, а також правила та інструкції стосовно норм гігієни;
(c) у випадку охорони здоров'я рослин – стандарти, інструкції та рекомендації, які розроблено під егідою Секретаріату Міжнародної конвенції із захисту рослин у співробітництві з регіональними організаціями, що діють у рамках Міжнародної Конвенції із захисту рослин; а також
(d) у випадку питань, що не охоплюються діяльністю вищезазначених організацій, – відповідні стандарти, інструкції та рекомендації, які оприлюднено іншими відповідними міжнародними організаціями, членство у яких є відкритим для всіх членів СОТ, і які виявлено Комітетом.
2 В межах виконання зобов'язань щодо обмеження державної підтримки вітчизняних сільгоспвиробників, з моменту вступу України до СОТ п.8-1. Закону України «Про податок на додану вартість», який встановлював пільговий режим оподаткування сільськогосподарських підприємств та право на отримання бюджетного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції, буде виключено.

Імпорт: режим найбільшого сприяння
ВІдповІдно до вимог законодавства, при імпорті зерна на територію України, імпортери зобов'язані сплатити ввізне мито та податок на додану вартість. В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності передбачено коди на зернові культури (група 10 УКТ ЗЕД), а Митним тарифом України визначаються ставки ввізного мита для кожного виду такої продукції.
Податкова ставка, яка застосовується для оподаткування імпортних операцій із зерном відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, становить 20%.
Ст.21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» встановлює, що якість зерна та продуктів його переробки, що ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.
Так, Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» від 17 травня 1997 року №468/97-ВР встановлює особливі вимоги щодо контролю сільськогосподарської продукції, яка імпортується. Зокрема, в ст.4 встановлено, що сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду – товарів першої – п'ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої – шістнадцятої, дев'ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) – ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів.
Слід зазначити, що відповідно до ст.7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» для товарів, що імпортуються з держав-членів СОТ, запроваджується режим найбільшого сприяння, який стосується мит, митних зборів, методів стягнення таких мит і зборів, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав-членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.
Підбиваючи підсумки, можна зробити висновок, що зі вступом до Світової організації торгівлі Україна переходить на новий етап регулювання експортно-імпортних операцій із зерном, який базується на тарифних методах регулювання, встановлює чіткі вимоги до операцій з імпортом/експортом зерна та забезпечує рівні та конкурентні умови вітчизняних сільгоспвиробників та імпортерів сільськогосподарської продукції.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"