МИСТЕЦТВО ЗНИЖУВАТИ ВИТРАТИ

Радник Президента України Віктор Слаута, генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова» Сергій ГАЙДАЙ та заступник голови Чернігівської ОДА Олександр Шанойло

Це лише здалеку поле здається одноманітно-однорідним: чорний чорнозем та й годі. Селянин добре знає, що навіть у межах присадибної ділянки земля не однакова – десь краща, десь гірша. Тут, приміром, добре родить морква, а отам скільки не сій – не росте. Що вже казати про лан у сотні гектарів – він від природи неоднорідний. Та якщо на городі господар ще намагається «вирівняти» родючість, то чи можна досягти цього на полі? Виявляється, можливо... Це питання і стало одним із головних під час проведення 5-6 жовтня на Чернігівщині Міжнародної конференції «Системний підхід при впровадженні інформаційних і ресурсозберігаючих технологій у рослинництві».

Тому-то й працює селянин за схемою – добрив – скільки-то на гектар, насіння – скільки-то. А гектари ж різні: є ділянки, де потрібно довнести під планову врожайність те чи інше добриво, а є ділянки, де його зовсім не потрібно вносити. Можна, звісно, сказати, що кашу маслом, тобто урожай добривом не зіпсуєш. Проте якщо щодо каші народна мудрість справедлива, то «перебор» з добривами, особливо азотними, робить урожай отруйним, а з огляду на вартість цих добрив, ще й «золотим».
Попри це, більшість аграріїв працюють традиційно, вносячи середню норму добрив і отримуючи такий же середній урожай. Є підприємства, котрі землю «заправляють під зав'язку» і отримують високі урожаї, але ж затрати… Тому найбільш прогресивним шляхом можна вважати точне землеробство, коли і добрива, і зерно кладуть у землю не абияк, а точно за науково обґрунтованими нормами для кожного клаптика, кожного метра поля.
Звісно, справа ця не дешева, бо потребує серйозних затрат на етапі підготовки. Наприклад, лише на обладнання спецлабораторій із вивчення ґрунту, установку метеостанцій та приладів дослідження землі потрібно витратити не менше мільйона доларів, а на техніку, що може працювати під контролем комп'ютера, піде у кілька разів більше. А ще навчити працювати на новій техніці персонал… Тому в наших умовах точне землеробство малим і середнім фермерам поки що не по кишені. Втім, науково-технічний прогрес завжди вимагає коштів, але ж і віддачу дає!

Витоки технології

Ярослав Бойко представляє лабораторію СТОВ «Дружба-Нова»

ПІонерами точного землеробства були американці, за ними почали підтягуватися і німці з французами, а зараз і бразильці. Ці країни мають суттєву частку застосування технології на практиці. У менших обсягах використовується вона і в інших країнах Європи, в Росії, Казахстані, Китаї та Індії. Аналогічні технології розроблялися у 80-х роках і в СРСР, проте перебудова і наступний розвал Союзу роботи в цьому напрямку припинили.
Застосування точного землеробства як нової, технічно вдосконаленої технології виробництва сільгосппродукції дає змогу вивести агробізнес на новий рівень. Це викликано бурхливим економічним ростом і бажанням знизити витрати виробництва. Так, у Німеччині біля 60% фермерських господарств всіх категорій працюють з використанням цієї технології, що забезпечує 30% приросту урожаю, економію на добривах, гербіцидах тощо. Точні технології поширені також у Голландії та Данії, де система точного землеробства застосовується для зниження собівартості кормів для тваринництва. Однак, лідером з використання і доставки необхідного обладнання є США – там 80% фермерів застосовують елементи точного землеробства.
Ці системи базуються на новому погляді на сільське господарство, в якому поле, неоднорідне за рельєфом, агрохімічним вмістом поживних речовин, потребує застосування на кожній ділянці найбільш ефективних агротехнологій. Технології точного землеробства спрямовані на підвищення продуктивності, зменшення собівартості продукції та збереження навколишнього середовища. Точне землеробство дозволяє використати внутрішні резерви агровиробництва, котрими зазвичай нехтують селяни. За умови стабільно високих врожаїв витрачати кошти на ці дорогі технології дійсно ніхто не поспішає. Інша справа, коли постійне зростання складових урожаю змушує ці «приховані резерви» шукати і використовувати.
За великим рахунком ця технологія є оптимальним вибором між малозатратним і неефективним дрібнотоварним агровиробництвом вчорашнього дня (котре не шкодить довкіллю, проте і прибутку дає обмаль) та високоефективним, проте затратним (в тому числі і для довкілля) інтенсивним землеробством агрохолдингів. То може краще не чекати, а вже зараз застосовувати технології майбутнього? Тим більше, що на наших теренах вже існують господарства, котрі мають величезний досвід та відмінні практичні результати з використання методів і обладнання для точного землеробства.

Кому воно потрібне

Прилад для визначення електричної провідності грунту

В Україні використання технологій точного землеробства доступно переважно великим агрохолдингам. Зокрема агрохолдинг «Сварог Вест Груп» застосовує системи глобального позиціонування (GPS-навігатори, ГЛОНАСС), аналіз проб ґрунту у заданих точках, супутникову та аерофотозйомку, а також спеціальні програми для агроменеджменту на базі геоінформаційних систем. Ефективне використання інформаційних та інноваційних технологій у рослинництві дає змогу підприємствам корпорації «Сварог Вест Груп» вирощувати понад 5 т/га зернових культур, забезпечувати належне зберігання та реалізацію зерна.
Використовуючи передові агротехнології, засновані на базі інформаційних комп'ютерних технологій та новітньої техніки (у тому числі сівалки точного висіву), компанія ТОВ СП «НІБУЛОН» за врожайністю озимої пшениці у філіях підприємства перевищує аналогічну в Україні. Так, у зоні Степу середня врожайність у виробничих підрозділах компанії становить 39,8 ц/га, що перевищує аналогічний показник даного регіону на 7,2 ц/га, у зоні Лісостепу – на 5,5 ц/га, у Поліссі – на 3,8 ц/га .
Агрохолдинг «Миронівский хлібопродукт» проводить обробіток чорноземів із застосуванням технологій точного землеробства на площі 180 тис. га, що дозволяє МХП бути незалежною від постачальників та коливань цін на сировину для забезпечення власних комбікормових заводів. Наприклад, в Іванопільській філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» середня урожайність кукурудзи становила в 2011 р. на площі 576 га – 123,7 ц/га зерна.
І незаперечним лідером серед компаній, що запроваджують цю технологію є СТОВ «Дружба-Нова». Вона в числі перших у державі почала вивчати та системно впроваджувати у виробництво основні елементи точного землеробства разом з іншими інноваційними технологіями. Найсучасніша техніка кращих світових брендів обробляє вже понад 100 тисяч гектарів землі в Чернігівській, Сумській та Полтавській областях. Нині практично на кожному транспортному засобі встановлено GPS-навігатор (всього їх близько 450), який в реальному часі записує рух техніки, поточну швидкість та інші параметри. Інформація з навігаторів надходить на сервер товариства. Далі за допомогою програмного забезпечення фахівцями господарства виконується її обробка та аналіз.
У компанії відмовилися від плугів і використовують безвідвальний обробіток землі, успішно впроваджують технологію «No-Till». Також модернізували техніку для локально-стрічкового і диференційованого внесення мінеральних добрив та технології Strip-till. Це запобігає необґрунтованому використанню агрохімікатів, їх надмірному тиску на довкілля, безповоротній втраті гумусу та поживних речовин. «Дружба-Нова» – унікальне господарство, яке не лише застосовує системи точного землеробства на величезних площах, але й охоче ділиться досвідом, поширюючи передові технології в Україні.

«І чужого научайтесь…»

Пересувна установка для забору аналізів ґрунту

Саме з цією метою у штаб-квартирі господарства у смт Варва, що на Чернігівщині, другий рік поспіль проводиться Міжнародна конференція «Системний підхід при впровадженні інформаційних і ресурсозберігаючих технологій у рослинництві». Друга конференція, що відбулася 5-6 жовтня 2012 року, зібрала близько 200 аграріїв, науковців, банкірів, виробників техніки засобів захисту рослин із дванадцяти країн світу зокрема США, Канади, Бразилії, Німеччини, Білорусії, Росії та України. Учасники конференції заслухали доповіді про основні етапи розвитку точного землеробства в Європі (професор Герман Аурнхаммер, Мюнхен, Німеччина); оптимізацію системи живлення рослин при використанні точного землеробства (Джеймс Шеперс, США); впровадження систем точного землеробства в Південній Америці (Хосе Молін, Бразилія); економічні основи точного землеробства і впровадження інформаційних технологій (Джеймс Ловенберг-Де Боер, США); використання мультиспектральних і гіперспектральних знімків для визначення факторів стресу рослин (Шив Прашер, Канада).
Проте головним джерелом знань став практичний досвід використання цих наукоємних технологій компанією «Дружба-Нова». Тут лише за декілька років команда молодих фахівців під керівництвом директора з науково-технологічного розвитку Ярослава Бойка впровадила ефективну систему контролю та моніторингу всієї техніки, зробила карти всіх полів, розпочала агрохімічне обстеження властивостей родючості ґрунту. Також було створено карти електричної провідності ґрунту приладом для визначення однорідних ділянок полів за фізичними та фізико-хімічними властивостями через їх взаємозв'язок з електропровідністю. До того ж, в господарстві використали картування врожайності для визначення проблемних ділянок. Базою для проведення всіх аналізів стала власна агрохімлабораторія для проведення лабораторних вимірювань основних показників родючості ґрунту, аналізу органічних та мінеральних добрив та хімічних меліорантів. В її арсеналі – високоточна атомна абсорбційна спектрометрія. Таких приладів в Україні всього декілька, а в агропідприємствах – лише тут. Прилад дає можливість точно виміряти кількість металів і мікроелементів у грунті, добривах, рослинах тощо.

Витрати і прибутки
З року в рік компанія стабільно збільшує прибутки: якщо у 2011 році дохід склав майже $60 млн, то у 2012 році очікується $160 млн, тобто зростання більш ніж удвічі. Саме завдяки застосуванню систем точного землеробства «Дружба-Нова» стрімко увірвалася до еліти національного агробізнесу. Втім і капіталовкладення для цього потрібні були серйозні: у 2011 році компанія вклала у впровадження новітніх технологій та технічне переоснащення виробництва майже $12 млн. І це не межа. За словами генерального директора Сергія Гайдая, вже наступного року цей показник може досягти рівня $50 млн.
А чого ж не інвестувати, коли вклавши $3 млн, економиш $10? Як зазначила перший заступник генерального директора компанії Світлана Попенко, лише диференційоване внесення компенсаційних норм азотних добрив для мінералізації пожнивних решток дозволяє економити на 1 га понад $15, раціональне розподілення добрива по полю та повернення в грунт з пожнивними рештками основних елементів живлення дозволило зекономити від $120 до $300 на гектарі, в залежності від зібраної культури. Технологія змінної норми висіву та автоматичного контролю сошників за рахунок оптимізації густоти стояння рослин дозволила підвищити урожайність кукурудзи до 20% та економити насіннєвий матеріал за рахунок відсутності перекриттів і загущення посівів в залежності від конфігурації поля до 15%. Обробіток ґрунту з одночасним диференційованим локально-стрічковим внесенням 4-х видів добрив забезпечує зменшення витрат основних добрив до 50% в порівнянні з внесенням їх в розкид. Одночасне проведення обробітку ґрунту, внесення добрив та посіву заощаджує близько 40% паливно-мастильних матеріалів у порівнянні із мінімальною технологією обробітку ґрунту.
І на фоні всієї цієї економії урожайність сільгоспкультур в господарстві, в залежності від культури, перевищує середню по галузі від 17 до 79%! І земля при цьому не страждає: навпаки, спостерігається покращення структури ґрунтів і навіть збільшення вмісту гумусу. Проте навіть не урожайність є головним показником, а ефективність – тобто різниця між вкладеним і отриманим. Агробізнес з мистецтва отримувати високі урожаї дедалі більше стає наукою отримувати високі прибутки. Бо виграє не той, хто виростив більше, а той, хто зробив це з меншими витратами. Тому у Варві не женуться за абсолютною урожайністю: якщо поле може дати лише 4 тонни з гектару – не треба намагатися отримати там 6, перенасичуючи ґрунт добривом, краще взяти 4 тонни з найменшими затратами.

* * *
«Дружба-Нова» не просто йде у фарватері світових тенденцій сучасного землеробства. Багато в чому, зокрема у комплексності та масштабах запровадження технологій – йде попереду всіх у світі. Іноземці, котрі ще вчора вчили спеціалістів господарства азам точного землеробства, настільки вражені досягнутими результатами, що не приховують свого захоплення – учні перевершили своїх вчителів. Єдине, що їх засмучує – неможливість поділитися своїм захопленням на батьківщині – ніхто не повірить, що у відсталій Україні в таких масштабах застосовують високі технології. Що гріха таїти – у світі продовжують вважати, що в аграрній Україні лише й козирів, що чорнозем, та й той українці до пуття використати не можуть: британці на своїх підзолистих грунтах отримують зернових по сім тонн/ га, а ми на чорноземі – по три.
Серед почесних гостей форуму був і радник Президента України Віктор Слаута. Розповідаючи про свої враження, він зокрема зазначив: «Я проглянув програму навчання кафедри землеробства Харківського сільськогосподарського університету імені Докучаєва і не знайшов там точного землеробства. Це означає, що навіть наші освітяни і наука відстають від того, що застосовується в «Дружбі-Новій». Зараз йде здорожчання енергоносіїв у світі, і той, хто не підхопить оці рекомендації, вислухавши різних професорів з Америки, Бразилії, інших країн, опиниться на периферії. Можна золотом обкласти рослину, але якщо не дати їй те, що їй насправді потрібно – результату не буде. Тому те, що робить «Дружба-Нова» правильне, і ми повинні розповсюджувати їхній досвід».
Ознайомитися з передовими технологіями землеробства приїхали також заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Олександр Шанойло, начальник управління агропромислового розвитку чернігівської ОДА Анатолій Максак, голова Варвинської РДА Петро Бакуменко. А от представників Міністерства аграрної політики та продовольства України чи Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України у Варві не було. І якщо відсутність депутатів з аграрного комітету можна якось пояснити – у людей передвиборна кампанія, то ігнорування світового передового досвіду профільним міністерством щонайменше дивує.