Статті

ДИРИГЕНТ БУДІВЕЛЬНОГО ОРКЕСТРУ

 

Заступник генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН» з будівництва Сергій БЕСЕДІН на урочистостях з нагоди початку будівництва річкового перевантажувального терміналу на Дніпрі у смт Козацьке. 3 квітня 2012 р.
Заступник генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН» з будівництва Сергій БЕСЕДІН на урочистостях з нагоди початку будівництва річкового перевантажувального терміналу на Дніпрі у смт Козацьке. 3 квітня 2012 р.

Заступник генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН» з будівництва, лауреат Державної премії України у галузі архітектури Сергій Васильович Беседін – людина у будівництві не випадкова. І його дід, і батько з матір'ю – теж будівельники. Ще підлітком він спробував смак цієї роботи, допомагаючи матері штукатурити. Втім, перед ним були відкриті й інші шляхи – Сергій міг стати військовим льотчиком, та сімейна традиція пересилила. «Можливо, в дитинстві я й не розумів усієї специфіки і важкості будівельної професії, проте мені завжди подобалося, що після будівельників на землі залишається щось хороше», – говорить він. Дуже добре, що вибираючи долю Сергій Беседін пішов дорогою батьків. Бо якою б романтичною не здавалася професія військового льотчика, та після їх «роботи» залишаються руїни, будівельники ж після себе залишають життя.
Після служби в армії Сергій закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут, де отримав диплом інженера-будівельника. Примхлива доля розпорядилася так, що він навчався за спеціалізацією «сільськогосподарське будівництво», де вчили будувати не лише ферми і елеватори, але й гідротехнічні споруди. Отримані тоді знання дуже знадобилися пізніше, під час будівництва перевантажувальних терміналів.
Напередодні професійного свята українських будівельників, котре відзначається у другу неділю серпня, ми зустрілися з Сергієм Беседіним, щоб поговорити про нелегку, але прекрасну професію – будувати.


Сергію Васильовичу, а пам'ятаєте свій перший збудований об'єкт?
– Перша моя самостійна будова – школа на 1200 місць, яку ми звели 1988 року у Джанкойському районі Криму. На той час у моєму рідному Миколаєві теж будували школи, але побудована нами була унікальною: мала крім класів ще й плавальний басейн, два спортивні зали – ігровий та гімнастичний, окремий блок для шестиліток, де поруч з класами були спальні – тоді якраз запроваджували реформу освіти, і наша школа була однією з перших. Побудований об'єкт мене вразив, і я на ділі зрозумів, що можу будувати. Та й з архітектурної точки зору школа була прекрасною. Коли першого вересня діти прийшли на свято «Першого дзвоника» до нової школи і не приховували свого захоплення, мене розпирала гордість за справу своїх рук.

З чого почалася співпраця з «НІБУЛОНом»?
– У 2002 році я працював у одній з підрядних організацій, яка будувала Колосовський елеватор в Миколаївській області, потім разом з «НІБУЛОНом» почали зводити Миколаївський перевантажувальний термінал компанії.
На цій будові я починав з першого кілочка – спочатку як підрядник. А потім і як замовник, бо у 2004-му перейшов на роботу до «НІБУЛОНа» – спочатку начальником відділу капітального будівництва, а з 2005 року – заступником генерального директора з будівництва.

Сергій БЕСЕДІН (ліворуч) отримує з рук міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолія БЛИЗНЮКА відзнаки переможця у номінації «Об'єкти сільського будівництва». Київ, 10 серпня 2012 р.
Сергій БЕСЕДІН (ліворуч) отримує з рук міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолія БЛИЗНЮКА відзнаки переможця у номінації «Об'єкти сільського будівництва». Київ, 10 серпня 2012 р.

Скільки об'єктів побудовано з того часу, які з них запам'яталися найбільше і чому?
– Усі об'єкти важко навіть порахувати. Лише елеваторів побудовано 22, а ще є виробничі підрозділи, де ми також будуємо, робимо капітальні ремонти та здійснюємо модернізацію. Найбільш вражаючим об'єктом став, безумовно, Миколаївський перевантажувальний термінал – споруда унікальна не лише для України, але й для Європи. Його було цікаво будувати і цікаво подивитися на результати своєї роботи. Залишило слід у пам'яті будівництво Новоодеського річкового терміналу. Можливо, Південь з болотами й не асоціюється, проте коли ми прийшли на будівельний майданчик, там було справжнісіньке болото. Довелося забивати близько 5 тисяч паль, насипати цілу гору – 500 тисяч кубометрів – грунту. Внаслідок цього уся територія терміналу піднялася більш як на 2,5 метри над рівнем води у річці Південний Буг. Роботи було дуже багато, але тим і цінний об'єкт, що вкладені в нього сили, знання і досвід дозволили подолати усі перешкоди. Цього року таким складним об'єктом став перевантажувальний комплекс у Козацькому на Херсонщині, побудований у рамках патріотичного інвестпроекту ТОВ СП «НІБУЛОН» з відродження річок Дніпро та Південний Буг як транспортних артерій. До нашої будови там знаходилося кілька підприємств, у тому числі завод залізобетонних виробів та асфальто-бетонний завод. Майданчик розташувався на скельних грунтах, що для наших місць не характерно. Складними були і гідрогеологічні умови, бо грунтові води залягали вище, ніж вода в Дніпрі. Усі ці несприятливі умови потрібно було подолати. Але чим більше перепон існує під час будівництва, тим більшою стає радість від їх подолання і більше вражень залишається від будови.

Будівництво – це, насамперед, складний організаційний процес, коли потрібно керувати багаточисельними колективами, узгоджувати спірні питання, акумулювати різні точки зору. Як побудовані відносини всередині команди – Ви авторитарний керівник, чи допускаєте демократію в управлінні?

– У моєму розумінні демократія – це не вседозволеність, бо в усьому має бути порядок. Так само зрозуміло, що неможливо усі рішення ухвалювати одноосібно – працює команда. Ми вислуховуємо всі точки зору і обираємо ту, яка найбільш корисна для справи. І не обов'язково це точка зору начальника. Адже у нас створено високопрофесійний колектив, за що хочеться окремо подякувати Олексію Опанасовичу Вадатурському, засновнику і беззмінному керівникові «НІБУЛОНа», Герою України. Я щиро вдячний йому за довіру і підтримку – адже я керую великим будівельним колективом, ми освоюємо багатомільйонні капіталовкладення. Вадатурський – керівник високого класу, організатор так би мовити «від Бога»: він уміє підтримати і допомогти, правильно поставити завдання, а потім – спитати за його виконання. Адже поставити завдання – це лише пів діла, потрібно ще й проконтролювати, як воно виконується, якщо не розуміють – направити, якщо не можуть – допомогти. Олексій Опанасович сам дуже любить будівництво, тому ніколи не відмовить у допомозі чи пораді. Крім того, у нього безпомилкове, як кажуть, відчуття людини, і він точно знає, хто на якому місці може з задоволенням працювати, принести собі і компанії найбільшу користь. При цьому Олексій Опанасович не боїться довіряти людям, і ця довіра дорогого варта!

На будівництві навіть одного об'єкта працюють десятки підрядних організацій, тисячі людей. Як вдалося знайти надійних партнерів, та чи використовуєте Ви під час будівництва так би мовити «місцеві кадри»?
– Дійсно, є підприємства, що співпрацюють з нами аж з 2002-го, є ті, що приєдналися пізніше. Географія наших будов охоплює чи не всю територію країни, тому наше завдання – залучати будівельні організації того регіону, де ми працюємо. Відтак, звичайно, ми залучаємо «місцеві кадри», придивляємося до них, чи витримують вони наші умови. А умови для тих, хто хоче працювати, дуже прості – якість, термін, ціна. Як бачите – нічого надприродного ми не вимагаємо. Якщо це професіонали, то вони в змозі забезпечити якість і терміни, ну і ціна має бути конкурентною.
Закупівля послуг з будівництва відбувається прозоро, на тендері, уся інформація розміщується на сайті. Кожен бажаючий може подати заявку на участь у конкурсі. Але спершу ми перевіряємо, що це за компанія, яка в неї матеріально-технічна база, що вона побудувала, і лише потім ухвалюємо рішення. Бо, на жаль, трапляються випадки, коли організація існує лише на папері, проте береться за виконання великих обсягів робіт.
Професіонали, як правило, з нами залишаються, а хто не витримує – відсіюється. Слід зазначити, що відсоток відсіву невисокий. Впродовж багатьох років роботи пліч-о-пліч сформувався кістяк компаній, у яких ми впевнені і яким довіряємо. З ними сміливо можна йти у розвідку – знаємо, що не підведуть. Це такі компанії, як «Житлобуд-НІКО» з Миколаєва (керівник Сергій Назаренко), «Астарта Млинелеваторбуд» з Харкова (керівник Іван Толстов), «Трансвіт» з Прилук (керівник Сергій Селютін), «Полтаваспецмонтаж» (керівник Валентин Лукін), «Дніпропетровська будівельно-монтажна компанія» (керівник Павло Малютов), «Центр каркасного будівництва» з Дніпропетровська (керівник Михайло Штомпель), Миколаївський завод залізобетонних виробів (керівник Віктор Кисліченко), ПДСП-10 (керівник Юрій Галкін) – це не весь перелік, я називаю лише декого, а в принципі з нами працюють сотні організацій. Ті, хто з нами співпрацював хоча б раз – із задоволенням йдуть поруч пліч-о-пліч далі. Та й ми прагнемо, коли в них щось не виходить, надати посильну допомогу, підказати, спрямувати. За рахунок цього формується команда і одночасно зростає загальний рівень якості будівництва в регіонах України. Адже інколи ми приходимо в регіони, наприклад, в Козацьке на Херсонщині, де на території Бериславського району за останні 20 років взагалі жодного нормального об'єкта не побудовано. Відповідно і будівельна галузь там у жалюгідному стані.

Чи були форс-мажорні випадки під час будівництва об'єктів?
– Хоча будівництво – процес регламентований і спершу робляться проектно-вишукувальні роботи, експертизи проектів, але все одно можна сказати, що це процес динамічний. І, маючи усі належні документи та експертизи, немає гарантій, що буде так, як написано. Буває звісно, що і грунти неоднорідні, і залягання грунтових вод неочікуване. Та у нас команда справжніх професіоналів, тому все можливо подолати. Складні умови були у Козацькому, Новій Одесі, проте знання, досвід та наполегливість дозволили з ними упоратися.

Скільки тривають підготовчі роботи, що передують власне будівництву?
– Скажу відверто – безпосередньо будівництво, тобто виконання фізичних обсягів робіт – лише видима частина айсберга – це всього лише третина сил і часу, необхідних для виконання всього комплексу робіт. Починається все з відведення земельної ділянки, а закінчується – введенням об'єкта в експлуатацію. Дякуючи нашому «чудовому» земельному законодавству, на відведення землі інколи йдуть роки. Лише останнім часом, завдяки сприянню голів Київської – Анатолія Присяжнюка, Полтавської – Олександра Удовиченка та Херсонської – Миколи Костяка обласних державних адміністрацій, справа зрушила з місця і земля під об'єкти виділялася швидко. А раніше до отримання дозволу на виконання робіт проходило кілька років наполегливої праці.

 

Ви будуєте надсучасні елеваторні комплекси у три рази швидше, ніж це передбачено нормативами. За рахунок чого вдалося досягти такої феноменальної швидкості і чи не впливає ця швидкість на якість будівництва?
– Так, ми дійсно будуємо за три місяці те, що інші будували би за дев'ять. Чому нам це вдається? В першу чергу, за рахунок правильної організації процесу. По-друге, ми збудували вже не перший термінал і навіть не десятий – двадцять другий! Тому і наша команда (до складу якої входить лише інженерно-технічних фахівців 30 осіб, а ще є будівельники), і підрядні організації, що з нами співпрацюють, накопичили колосальний досвід. Зменшення термінів будівництва відбувається за рахунок ритмічної роботи всіх організацій. Простоїв просто не буває, кожен робить свою роботу і звільняє місце для наступника.
Стосовно якості, то як я раніше вже казав, якість є нашою першою вимогою до виконавців робіт, і нею ми не поступимося ні за яких умов. Відповідно і технологія будівництва витримується до найменших дрібниць. І якщо для «дозрівання» бетонних фундаментів потрібно 28 днів, то вони й будуть залиті за 28 днів до початку монтажу обладнання.
Чому ми будуємо так швидко? Бо «НІБУЛОН», у першу чергу, сільськогосподарське підприємство, і ми чудово розуміємо, що якщо елеватор не буде готовий до збору врожаю, значить він простоїть цілий рік порожнім. Тому у Житомирській області елеватор був готовий до збору кукурудзи, а у Херсонській області – до збору ранніх зернових.
Так, будівельники на наших об'єктах працюють дуже інтенсивно, продуктивність праці складає, мабуть, 120%. Роботи ведуться 24 години на добу 7 днів на тиждень. Проте це не значить, що люди не мають вихідних чи відпусток, просто наші підрядники мають достатньо трудових резервів, щоб здійснювати ротацію працюючих. Звісно, що по 12 годин без вихідних людина довго працювати не зможе. Інакше від втоми якісної роботи все одно не буде, а вірогідність травматизму зросте у рази. А зараз я можу з гордістю сказати, що на наших об'єктах травматизм мінімальний, а якихось важких травм, чи летальних випадків не було ніколи.

Розкажіть детальніше, за які заслуги Ви були удостоєні Державної премії України у галузі архітектури.
– У 2008 році цієї премії удостоєна група творців перевантажувального терміналу у Миколаєві під керівництвом генерального директора Олексія Опанасовича Вадатурського. Цей об'єкт дійсно достойний, щоби ним захоплювалися. Ще раніше – у 2004 році він був визнаним кращим об'єктом, побудованим в Україні. Цей термінал по праву став візиткою не лише «НІБУЛОНа», але й міста Миколаєва, та, власне, й усієї України. Коли ми привозимо туди зарубіжні делегації, вони можуть наочно побачити рівень розвитку нашої країни, майстерність і талант її будівельників.
Побудовані «НІБУЛОНом» об'єкти отримали широке визнання, у тому числі і на державному рівні. Чергова нагорода роботящим рукам та розумним головам будівельного підрозділу компанії – перемога у конкурсі на кращі будинки і споруди, збудовані та прийняті в експлуатацію на території України у 2011 році, що його проводить Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. У номінації «Об'єкти сільського будівництва» переможцем став комплекс по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових та олійних культур ТОВ СП «НІБУЛОН» побудований у смт Великі Коровинці Чуднівського району Житомирської області.

  Голова Житомирської ОДА Сергій РИЖУК (ліворуч) і гендиректор «НІБУЛОНа» Олексій ВАДАТУРСЬКИЙ (у центрі)  закладають перші цеглини і символічну капсулу з нагоди початку будівництва філії «Тетерів». 26 серпня 2011 р.
Голова Житомирської ОДА Сергій РИЖУК (ліворуч) і гендиректор «НІБУЛОНа» Олексій ВАДАТУРСЬКИЙ (у центрі) закладають перші цеглини і символічну капсулу з нагоди початку будівництва філії «Тетерів». 26 серпня 2011 р.

Компанія «НІБУЛОН» приходить у чисте поле і залишає після себе надсучасний високотехнологічний об'єкт для потреб аграріїв регіону. А що отримують місцеві жителі?
– Ну це добре, якщо ми приходимо у чисте поле. У Денихівці на Київщині, наприклад, ми прийшли практично на звалище, у Переяслав-Хмельницькому – на порізаний ярами берег Дніпра. Та й на багатьох інших об'єктах нам доводилося спершу розчищати природні чи техногенні завали і лише потім починати будувати. Звичайно, що ми облагороджуємо і прилеглу територію – у Полтавському Глобино, наприклад, розчистили озеро, тепер туди приїжджають фотографуватися весільні кортежі.
Це вже не кажучи про те, що ми приносимо з собою високі технології, створюємо робочі місця і принципово нову культуру виробництва. На об'єкти «НІБУЛОНа» возять екскурсії дітей, щоб показати, як можна будувати і працювати в Україні. Адже сільський побут зараз занепадає, є місця, де з усієї культури залишилися лише руїни сільського клубу. Тому дуже важливо дітям показати щось хороше. Напевно, вони повинні вчитися на красивому, жити серед краси, тоді вони виростуть нормальними громадянами.
Є закон, відповідно до якого ми повинні перерахувати певні кошти на розвиток соціальної інфраструктури населених пунктів, де ведемо будівництво. Звісно, ми його виконуємо, але цими виплатами далеко не обмежується вклад нашої компанії у соціальну сферу. Вже стало доброю традицією, що у населеному пункті, де ми будуємо елеватор, ми обов'язково ремонтуємо школу, дитсадок, клуб. Як правило, у школі обладнуємо комп'ютерний клас та й надалі встановлюємо над нею шефство: даруємо подарунки на свято першого дзвоника, тощо. Ми ремонтуємо дороги і відновлюємо вуличне освітлення. Поле нашої діяльності набагато ширше, ніж вимоги діючого законодавства, але ми розглядаємо вклад у соціальний розвиток не як частину неминучих витрат на будівництво, а як свій першочерговий обов'язок. Це принципова позиція нашого генерального директора Олексія Вадатурського. Адже крім об'єктів будівництва компанія вкладає у різні соціальні проекти 15 млн грн на рік.
Ми думаємо про тих дітей, які завтра виростуть і прийдуть працювати на наші підприємства. Ми хочемо, щоб вони зростали у красі, навчалися на сучасному обладнанні – тоді від них можна буде щось чекати. Звідси і нова естетика, яку ми запровадили на наших підприємствах. Звісно, на елеваторі не обов'язково мати фонтан і клумби троянд. Але ж там працюють наші люди і хочеться, щоб вони йшли на роботу, як на свято. Тому ми намагаємося створити умови, щоб персоналу було приємно перебувати на об'єкті. Крім того, до нас приїжджають наші партнери – постачальники, керівники сільгосппідприємств, водії зерновозів тощо, загалом – тисячі людей. Ми вважаємо, що споглядати клумби і фонтан значно приємніше, аніж просто чорний асфальт. В результаті людина приходить на територію елеватора з одним настроєм, а йде з іншим – значно кращим. Будувати клумби і фонтани не обов'язково, до того ж це немалі додаткові затрати, але вони окупляться сторицею в наших людях.

Чи є у світі компанії, котрі будують свої об'єкти так само швидко, як «НІБУЛОН»?
– Така статистика мені не відома, проте ми співпрацюємо з багатьма іноземними компаніями – американськими, голландськими, датськими, німецькими, і представники цих компаній регулярно бувають у нас на об'єктах. Спершу, коли ми складали графіки поставок обладнання чи шеф-монтажу, вони, бачачи реальний стан справ на будівельному майданчику, не вірили, що обладнання буде потрібне у вказані терміни. Але приходила призначена дата і вони з подивом бачили, що все готово. Наші партнери казали, що працюючи у багатьох країнах світу вони досі не бачили, щоб будівництво велося так швидко. Тож знані іноземці не тільки дивуються, а подекуди і захоплюються нашими темпами, якістю будівництва і професійністю наших будівельників.

На відкритті перевантажувального комплексу у Переяславі-Хмельницькому Олексій Вадатурський сказав, що йому надходять пропозиції будувати елеватори і у країнах, куди «НІБУЛОН» поставляє зерно. Чи готовий будівельний підрозділ компанії до виходу на міжнародний рівень?
– Поки що ці пропозиції перебувають на стадії переговорів, але у випадку їх позитивного вирішення, ми готові будувати об'єкти у будь-якій країні. Судячи з відгуків наших закордонних партнерів, ми там не осоромимося, а складемо достойну конкуренцію світовим будівельним компаніям. Я сумніваюсь, що хтось краще за нас зможе побудувати подібні споруди.

Така інтенсивна робота мабуть доволі виснажлива. Як Ви відпочиваєте? І чи залишається взагалі час для відпочинку, враховуючи, що Ви будуєте кілька надскладних об'єктів на рік?
– Графік роботи дійсно напружений. Але розумієте, що значить відпочити? Для мене відпочинок – коли відбувається здача в експлуатацію об'єкта, у який вкладено силу-силенну праці. Коли перерізають стрічку, запалюють феєрверк – це свято. Але для мене справжнє свято, коли на елеватор заходить перша машина з зерном, працює пробовідбірник, потім вона проходить через ваги і розвантажується. Виробничий шум від усіх працюючих механізмів – справжній бальзам на душу, це та мить, заради якої варто було так інтенсивно працювати.
А так, як і всі люди, ми звісно, відпочиваємо. Ми маємо відпустки, їздимо на море і в санаторії. Але відпочинок буде повноцінним лише тоді, коли ти перед цим плідно – до втоми – попрацював. Втім і відпочинок повинен бути активний – спорт, полювання, прогулянки. Я взагалі з жахом уявляю, що колись може настати такий момент, що я нічого не робитиму.

Насамкінець, що би Ви хотіли побажати своїм колегам-будівельникам у День будівельника?
– Будівельники – це міцний, мужній народ. Ми приходимо у чисте поле, де нічого немає, а потім виникає все. Правда, коли з'являються нормальні умови для роботи, будівельників уже там немає – вони знову у чистому полі.
Тому напередодні професійного свята хочеться побажати своїм колегам здоров'я, щастя, родинного затишку і, звичайно, творчих успіхів. Адже будівництво – творчий динамічний процес. У наш час хотілося б побажати усім підприємствам ще й економічної стабільності, щоб у сім'ях будівельників був лад і достаток.
* * *
Якщо ви були на концерті симфонічного оркестру, чи, приміром, в опері, то напевне помітили, який різношерстий шум і галас лунає від оркестру перед початком – кожен музикант грає щось своє, настроюючи інструмент. Та варто лише стати на своє місце диригенту і за одним лиш помахом його чарівної палички лине чудова гармонійна музика.
Будова великого складного об'єкту теж багато в чому схожа на оркестр – в одному місці збираються різні підрядні організації і кожна з них виконує свою «партію». Від того, наскільки злагодженою буде їх робота, залежить, чи отримаємо ми в результаті чудову будову – музику, втілену у камені. Без талановитого, досвідченого диригента ніякий оркестр, нехай би він складався виключно з віртуозів – добре не зіграє. Тому-то й знають усі в першу чергу диригента, попри те, що сам він ні на якому інструменті ніби й не грає. Видатні успіхи будівельників «НІБУЛОНу» також стали можливими завдяки професійній роботі Сергія Беседіна – справжнього диригента будівельного оркестру. Ми щиро вітаємо його та весь творчий будівельний колектив компанії з професійним святом, а самого Сергія Васильовича – ще й з днем народження, який він відзначив напередодні.

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"