«ЗАКОНІВ ВИСТАЧАЄ, АЛЕ ОДНОГО ЗАКОНУ БРАКУЄ…»

Що було, що є і що буде на аграрному ринку, мабуть, найкраще можуть розповісти консалтингові і аналітичні компанї, які не тільки моніторять ринкову ситуацію, а й знають, якою вона була десять і більше років тому. На основі цих знань вони можуть, звісно з певною часткою вірогідності, передбачити і розвиток подій на ринку, навіть в такій непередбачуваній країні, як наша. Про нинішню ситуацію в АПК України, прогнози і основи майстерності аналітиків ми спитали генерального директора Аналітичного центру УкрАгроКонсалт Сергія Феофілова.

Сергію Леонідовичу, яких втрат зазнали посіви озимини цього сезону? Чим пересівали: якими культурами і в якій кількості? Як це вплине на цінову ситуацію на внутрішньому і зовнішньому ринках?
– Пересів озимих зернових культур ярими культурами виявився меншим, ніж прогнозувалося на початку весни. Замість очікуваних 3 млн гектарів площа пересіву може скласти 1,6-1,7 млн гектарів.
У південному регіоні України частина загиблих озимих була пересіяна соняшником, а частина залишена під паром, що дещо зменшило площі під зерновими культурами.
Основними культурами для пересіву стали ячмінь, кукурудза і соняшник. В порівнянні з минулим роком збільшилися також площі під соєю, просом, сорго.
Згідно з оцінками УкрАгроКонсалт, скорочення урожаю пшениці в нинішньому році становитиме близько 30%. Проте з урахуванням значних запасів скорочення пропозиції в порівнянні з минулим роком складе лише 10%. Таким чином, буде задоволений не лише внутрішній попит, але також буде забезпечений досить високий експортний потенціал. За оцінками УкрАгроКонсалту, в наступному сезоні може бути експортовано приблизно 7 млн тонн пшениці.
Оскільки зниження урожаю очікується не лише в Україні, але і в Росії, і в Казахстані, Чорноморський регіон в наступному сезоні 2012/13 рр. скоротить експортні постачання пшениці на світовий ринок.

Яка простежується рентабельність виробництва сільгосппродукції (рослинництво, тваринництво) в цьому сезоні з урахуванням ситуації на світових ринках? Що, на вашу думку, буде найбільш прибутковим у наступному 2012/2013 МР?
– Нині ми не можемо повністю оцінити рентабельність виробництва сільгосппродукції, оскільки ще не відомі витрати на збирання, а також не сформовані остаточно ціни на зерно нового урожаю. Проте ми припускаємо, що витрати на виробництво однієї тонни продукції рослинництва будуть тотожні або навіть дещо вищі торішніх з урахуванням додаткових витрат на пересівання. В той же час експортні стартові ціни на зерно нового урожаю нині нижчі, ніж в аналогічний період минулого року. Таким чином, прибуток сільгоспвиробників може скоротитися в порівнянні з попереднім сезоном.

Яка ситуація з фінансовою підтримкою з боку держави (офіційна і реальна)? А також – фінансово-кредитних установ: скільки, під які відсотки, на які програми і на який термін залучені кредити? Порівняйте, будь ласка, ситуацію з попередніми роками – найбільш вдалий і провальний роки і з чим це пов'язано? Коли залучені фінансові ресурси дали найбільший виробничо-економічний ефект?
– У всьому світі саме наявність державної підтримки визначає рівень розвитку аграрного сектора. Україна не відрізняється в цьому від інших країн. Проте проблеми з бюджетом, звичайно, накладають певні обмеження на надання державної допомоги аграріям.
Найбільший ефект від використання позикових коштів українські аграрії отримали в період 2004-2008 рр. Через фінансову кризу банківські кредити досить дороговартісні, тому і не мають попиту з боку фермерів. В основному, кредитування йде за рахунок власних коштів фермерів (слава Богу, ціни на зерно і олійні культури все ще високі) і за рахунок товарних кредитів. Розвиток останніх був досить несподіваним, але, як показують наші дослідження, вони покривають значну частину використаних засобів захисту рослин.

Законодавчі ініціативи: які закони є найбільш вдалими для роботи АПК, яких бракує законів? До яких наслідків вони можуть призвести?
– Законів вистачає, але бракує одного-єдиного закону – про мораторій на ухвалення усіх додаткових законів на наступні 5 років. Це дало б ефект стабільності законодавства.

Ваш аналітичний центр, зокрема, займається пошуком інвесторів для компаній аграрного сектору. Якщо для великих холдингів набір інструментів доволі широкий, то що ви можете запропонувати малим і середнім господарствам? Які для них існують можливості крім банального поглинання?
– На сьогоднішній день існує кілька варіантів інвестицій для малих та середніх господарств. До даного переліку входять мікро-кредити декількох спеціалізованих фінансових установ (наприклад, Credit Agricole), також це нова програма USAID Agroinvest, що спрямована на підримку малих та середніх господарств. Обидві форми співробітництва вимагають надання мінімального пакету даних про об'єкт фінансування для визначення інвестиційної привабливості останнього. Фактором, що сприятиме наданню інвестицій даним господарствам, також є їхня консолідація, наприклад, шляхом створення кооперативів.

Спираючись на багаторічний досвід аналітичної роботи, ви створили, за вашими словами, оригінальну базу ринкової інформації «АгроМИР». Які фундаментальні тенденції вітчизняного АПК ви змогли відстежити завдяки цій базі? За якими показниками можна спрямовувати інформаційні запити до цього інформресурсу?
– Агросвіт надає ціни на зернові, олійні і інші культури на головних товарних біржах світу, ціни позабіржового ринку, об'єми експортно-імпортних операцій, обсяги харчового виробництва, баланси попиту і пропозиції зернових і олійних культур, валютні котирування, довідкову інформацію. Також програма дає можливість онлайн моніторингу цін на зернові і олійні культури, цукор.
Завдяки цьому інструменту ми можемо миттєво проаналізувати дані і прогнози, узагальнити величезні масиви даних, підготовлених іншими аналітичними службами.

Якою, на вашу думку, є об'єктивна інвестиційна привабливість України? Яка динаміка простежується останніми роками? Що слід зробити для її покращення?
– Україна була і, на жаль, залишається серед країн із підвищеним рівнем ризику з точки зору об'єкту інвестицій. За останні роки ситуація дещо змінилася у плані зростання рівня іноземних інвестицій (звичайно, порівняно зі спадом у зв'язку з кризою 2008 року). Загалом тенденція позитивна. Українські підприємства, зокрема, зрозуміли концепцію прозорості, що необхідна для залучення іноземного капіталу. Прибутковість українських підприємств (а особливо аграрного сектору) залишається конкурентоспроможною, вказуючи на існуючий потенціал до зростання. Проблемою залишаються зовнішні фактори неекономічного характеру. Інвестори спонукають владу України запобігати нестабільності, непередбачуваності, а також іншим діям, які характеризують Україну не з кращого боку.

Сергію Леонідовичу, які позиції нині займає компанія УкрАгроКонсалт на ринку аналогічних послуг в Україні? Чи були у вас провальні проекти? Над чим зараз працюєте? Які нові цікаві ідеї (програми) найближчим часом ви плануєте втілити в життя?
– Бізнес, у тому числі консалтинговий, – це комплексне і складне явище. За 18 років роботи на цьому ринку, безумовно, ми відчули усе – і радість перемог, і гіркоту поразок.
Зараз ми активно розвиваємо один з напрямів діяльності УкрАгроКонсалту, а саме інвестиційні послуги. Йдеться про проект AgroInvest UAIndex, який пропонує повний комплекс послуг для інвесторів. Наші рекомендації засновані на моніторингу і аналізі агробізнесу і інвестиційних проектів в аграрному секторі України і країн Причорномор'я. Незважаючи на скорочення внутрішнього фінансування українського аграрного сектора, його інвестиційна привабливість як і раніше зростає, для зарубіжних компаній зокрема. Ми використовуємо системні методи роботи, які поєднують вивчення товарних ринків і ринків капіталу, дозволяють розглядати аграрний сектор як цілісну систему і приймати найбільш ефективні інвестиційні рішення.