П'ЯТЕ ДЕПУТАТСЬКЕ КОЛЕСО

Перше засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради у новій десятій сесії видалося досить млявим. Воно й не дивно – депутати так ударно попрацювали до канікул, опрацьовуючи законопроект «Про ринок земель» до другого читання, що запас нервів та емоцій їм доведеться відновлювати ще довго.
Тому без зайвих слів вони одностайно рекомендували Верховній Раді ухвалити у другому читанні законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (щодо заходів адміністративної реформи)» №9558, внесений народними депутатами В.Бевзенком та С.Мельником. Його метою є приведення норм чинних законодавчих актів у відповідність до завдань, визначених для Держсільгоспінспекції та її територіальних органів у Указах Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та від 13.04.2001 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» в частині здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Також отримав рекомендацію до другого читання проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу)» №9326, внесений народним депутатом О.Козубом. Він дозволить спростити дозвільну систему для отримання земельної ділянки при проведенні проектно-вишукувальних робіт енергопотенціалу, внаслідок чого, будівництво об'єктів електроенергетики, що використовуватимуть відновлювальні джерела енергії, буде здійснюватись на найбільш економічно вигідних територіях.
Одностайно члени комітету підтримали й пропозиції Президента України до законів «Про внесення зміни до статті 151 Земельного кодексу України щодо спрощення процедури надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами» (р.№8209) та «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (р.№5063). А от проект закону «Про аквакультуру» №9571, внесений народними депутатами. Г.Калетніком, М.Перестенко, І.Сідельником та В.Чернієм, вирішено повернути на доопрацювання.
Дискусія виникла довкола листа Головного юридичного управління щодо внутрішніх неузгодженостей у тексті закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму використання земель оборони», ухваленого 22 грудня 2011 року. Справа в тому, що деякі поправки ухвалювалися з голосу, і депутати не догледіли, що землі колишніх залізничних військ (тепер це державна спеціальна служба транспорту) передали не Міністерству оборони, як і всі землі, що їх займають військові, а Міністерству інфраструктури, до складу якого тепер і входять колишні військові залізничники. Відтак у разі відчуження цих земель кошти за них потраплять не у військовий бюджет, а у бюджет державної спеціальної служби транспорту. Депутати вирішили змінити формулювання закону і виключити зазначену колізію для того, щоб усі кошти від відчуження земель йшли на підтримку обороноздатності країни.
Значне пожвавлення у залі засідань викликало питання «Про окремі положення проекту Закону «Про ринок земель» №9001-д. Спершу склалося враження, що пропонується внести зміни до вже опрацьованого законопроекту. Проте виявилося, що йдеться про суто редакційні правки до законопроекту, зроблені Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради, які навіть не потребують голосування, а просто мають були взяті до відома.
Втім, на цьому порядок денний засідання вичерпаним не був. Як добрий кухар, голова комітету найцікавіше залишив на десерт. Тут треба трішки повернутися назад, щоб зрозумілою стала передісторія події. Ще у вересні 2011 року, в часи розгляду законопроекту «Про ринок земель» у першому читанні, виявилося, що в Україні відсутня державна концепція розвитку АПК – ні короткострокова, ні на віддалену перспективу. І навіть проекту такого документу не існує. (Ми писали про це у №35 від 23 вересня 2011 року). Слушно зауваживши, що така концепція має передувати ухваленню доленосного закону про землю, депутати профільного комітету звернулися до Прем'єр-міністра з проханням дати доручення щодо розробки та впровадження такої концепції до ухвалення закону «Про ринок земель».
Відповідь від Миколи Азарова не забарилася. Він поінформував народних обранців про те, що дав доручення розробити державну концепцію розвитку агропромислового комплексу Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну, Держземагентству та Академії аграрних наук, про що ті в свою чергу мали б повідомити депутатів.
Профільне міністерство, яке мало узагальнити роботу виконавчої влади у цьому напрямку, надіслало відповідь депутатам. І відповідь їх розчарувала. Перший заступник міністра, а за сумісництвом і президент НААН Микола Безуглий повідомив, що розробляти концепцію немає необхідності, оскільки концептуальні засади розвитку АПК визначено у законі «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року». Втім, якщо профільний комітет має якісь пропозиції щодо концепції розвитку агропромислового комплексу, то їх можна врахувати під час доопрацювання законопроекту «Про сільське господарство України».
Виявилося, що відписки можуть отримувати не лише прості громадяни, але й комітети Верховної Ради. Депутатів зачепило за живе це зневажливе ставлення до комітету і його депутатів з боку профільного міністерства. Що й казати, прикро, коли дії влади у аграрній сфері відбуваються не лише без погодження з профільним комітетом ВРУ, а навіть без його відома.
Особливо прикро, коли вам повідомляють, що Кабінет Міністрів вже схвалив проект закону «Про сільське господарство», а депутати аграрного комітету його навіть не можуть прочитати, не кажучи про те, що їх думкою під час підготовки цього законопроекту ніхто не поцікавився. Але ж в комітеті зібралися не випадкові люди, а фахівці з багаторічним стажем, котрі щиро вболівають за долю вітчизняного аграрного сектору. Про те, що ігнорування їхньої думки є не поодиноким фактом, а цілою системою, свідчить і те, що депутатів профільного комітету навіть не поінформували про запровадження з 1 січня 2012 року сумнівного рішення про підвищення у 1,756 рази нормативно-грошової оцінки землі.
Відтак Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин вирішив ще раз звернутися до Кабінету Міністрів, щоб нагадати, що він не п'яте колесо у системі державної влади, і під час ухвалення концептуальних питань в аграрній сфері думку комітету потрібно враховувати. Адже аграрний комітет є провідником тих законів, на які потім опирається виконавча влада і органи місцевого самоврядування.
Це дещо нагадує гоголівську історію про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем. Дійсно, Міністерство аграрної політики і продовольства, яке реалізує державну політику в аграрній сфері, мало б плідно співпрацювати з профільним комітетом парламенту, який розробляє для цієї політики законодавчу базу. Та от буває й таке непорозуміння. От тільки чи почує голос депутатів виконавча влада? Можливо в останній час вона так звикла нехтувати думкою парламенту, що це вже увійшло у звичку? Чи не час нагадати, що відповідно до Конституції влада в Україні розділена на законодавчу, виконавчу і судову? Бо вочевидь у декого склалося враження, що підтримка парламентом президентських реформ полягає у тому, що він проголосує за будь-який законопроект внесений урядом.