МИ СКЛАДАЄМОСЬ З ТОГО, ЩО ПОВСЯКДЕНЬ ЇМО Й П’ЄМО

Чи якісні продукти харчування ми споживаємо? З чого вони зроблені та за якими стандартами? На ці актуальні питання 15 березня відповідали представники ДП «Укрметртестстандарт» з нагоди Всесвітнього дня прав споживачів, а також демонстрували виставку неякісних продуктів, промислових та побутових товарів.
Погано почуваєтесь? Першим виникає питання: «Що ви сьогодні їли?»
Маючи невичерпний потенціал виробництва здорової легкозасвоюваної їжі, яка, до речі, формує не лише споживчий кошик, а й закладає підґрунтя формування нації, останнім часом українці усе більше вживають усякого непотребу. Чому? Бо женуться не за якістю і гуманізмом, а за конкурентоспроможною ціною. При цьому забуваючи, що ми складаємося з того, що повсякдень споживаємо.
Найбільше критики дісталося молочній продукції. І якщо цього року усі наїдки були бракованими, то наступного року генеральний директор ДП «Укрметртестстандарт» Михайло Мухаровський пообіцяв заповнити залу більшою кількістю якісних молочних виробів.
«Вітчизняний центр випробування харчових продуктів протягом останніх 7 років приймає участь у міжнародних раундах-випробуваннях. Наші протоколи і сертифікати визнають у 52 країнах світу, зокрема, в Канаді, Японії, Євросоюзі», – наголосив пан Мухаровський. Він констатував, що якість вітчизняної харчової продукції, за невеликим винятком, дуже низька. Причин багато. У першу чергу – недосконала законодавча база. У 2007 році був прийнятий Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за яким контролюючий орган повинен попередити підприємство про перевірку за 10 днів. «Дрібні підприємства просто закриваються з аргументами через «нестачу сировини» або виробляють якісну продукцію за всіма необхідними нормами, і вона чекає нас на складі. Наприклад, торік ми перевірили чимало підприємств з виробництва згущеного молока, і майже 100% перевіреної продукції була високої якості. Через невеликий проміжок часу закупили кількадесят зразків у тих самих виробників у торгівельній мережі, і 95% з них виявилися фальсифікатом. Ми знайшли барвники, пальмове масло, ароматизатори тощо», – повідомив фахівець..
За тим самим законом «Укрметртестстандарт» має проводити дослідження якості за рахунок бюджету, а не за рахунок фірми, продукцію якої досліджують. Минулого року з бюджету не було виділено коштів на проведення таких досліджень, і, на думку Михайла Мухаровського, навмисне.
Така сама ситуація і в Управлінні по захисту прав споживачів, яке контролює лише упаковку, маркування та умови зберігання, а от на дослідження якості коштів немає. Все ведеться до того, переконаний посадовець, щоб ліквідувати державні наглядові органи.
«Відміна реєстрації декларації. Вам не зрозумілий сенс цього речення, так само як і урядовцям, – вів далі промовець. – Для того, щоб внести певну ясність, поясню: якщо я закупив певну продукцію, наприклад, у Китаї, транспортував її до України, написав декларацію про те, що з товаром усе в порядку, мені його розмитнять. Я завіз у середину країни небезпечний товар, продав його фіктивній одноденній фірмі, яка його швидко реалізувала, і потому віднайти винного неможливо».
Також фахівець переконаний, що Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів» складений досить невдало: «Він займає чимало сторінок, втім користі від нього небагато. Проект Закону «Про ринковий нагляд і контроль продукції» також навряд приживеться. До речі, цікава з ним вийшла історія. До міжвідомчої робочої групи увійшли представники ЄБРР, Міністерства економіки України, бізнесу, імпортерів, «Укрметртестстандарту» і так далі. Півроку розроблявся проект закону, тричі віце-прем'єр Сергій Тигіпко скликав нараду для обговорення проведеної роботи по цьому питанню. Врешті до Верховної Ради потрапив проект, розроблений імпортерами з ЄБРР.
Немає на сьогодні нормального Закону про відповідальність виробника, постачальника та імпортера за випуск та реалізацію неякісної продукції, хоча проект ДП «Укрметртестстандарт» розробило. А допоки не буде серйозних штрафів та покарань, годі й надіятися на добропорядність підприємців», – резюмував Михайло Мураховський.  
Чому ж з усього асортименту продуктів харчування саме молочні вироби привернули найбільшу увагу фахівців? «По-перше, молочна продукція була і залишається однією з основних складових у раціоні харчування всіх вікових категорій, – почав свою доповідь начальник науково-виробничого центру випробувань продукції «Укрметртестстандарт» Володимир Семенович. – Літр молока забезпечує у кальції, фосфорі та значну частку добової потреби у білках та вітамінах. Жодна господиня не зможе обійтись на кухні без молочної продукції, бо що ж то за каша – без запашного масла, млинці – без кефіру, а борщ – без сметани!
По-друге, молочну продукцію перевіряли різні контролюючі органи: АМКУ, Держспоживстандарт, київська прокуратура, МОЗ, Ветслужба – такої кількості перевірок не проходив жоден продукт.
По-третє, в січні 2010 року було затверджено мінімальні специфікації якості основних продуктів тваринного походження, де у 24 таблицях наведено мінімальні вимоги до молочної продукції. На кожному молочному підприємстві, згідно до законодавства України, працює ветеринарний лікар. І, ймовірно, його основний обов'язок – щоб за межі підприємства не виходила неякісна продукція. Остання причина розгляду ситуації саме у галузі молочної продукції – в Україні ціна на неї вже перевищила вартість аналогічної продукції у Євросоюзі. Нині наші громадяни з прикордонних регіонів їдуть до сусідньої країни по м'ясні та молочні вироби».
У липні 2009 року за завданням прокуратури м.Києва було проведено перевірку якості та безпечності молочної продукції. Разом з державними інспекторами «Укрметртестстандартом» закуплнено 18 зразків молочних продуктів і у 15 з них виявлено різного роду невідповідності нормам. Прокуратура у письмовій формі вимагала від Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів вилучити неякісну продукцію, провести перевірки і в десятиденний термін доповісти про результат. Через відсутність бюджетного фінансування, Управління відмовило Прокуратурі.
У травні 2010 року нардеп України Святослав Олійник звернувся до контролюючих органів з депутатським закликом – перевірити якість вершкового масла в регіонах через численні скарги населення. Йому відмовили в усіх організаціях через нестачу фінансування, відсутність повноважень тощо. ДП «Укрдержспоживстандарт» зміг запропонувати депутату провести дослідження лише власним коштом. Кошти у пана Олійника знайшлися, тож було проведено експертизу 23 зразків масла вершкового «Селянського» (виготовляється за ДСТУ) з різних регіонів України. В основному під перевірки потрапила продукція локальних невеликих молокопереробних заводів, у 12 зразках було знайдено рослинні жири (від 10% до 70%). Більшість фальсифікованої продукції навіть не підпадає під визначення «спред», хоча, до речі, у спредах не допускається використання певних видів рослинних жирів.
У червні 2010 року під час проведення екологічної конференції, присвяченої міжнародному дню захисту дітей, серед перевірених 26 зразків молочних продуктів 7 не відповідали нормі. Там знайдено консерванти, штучні барвники, рослинні жири тощо. І це дитяче харчування! Хіба можна таким годувати дітей? Тоді чому ж ми дивуємося великій кількості різноманітних дитячих захворювань, якщо вже у ранньому віці в організм дитини потрапляє така кількість хімікатів».
Фахівець акцентував увагу присутніх на тому, що споживачеві слід звернути увагу на ще один вид обману виробниками неякісної продукції. Так, на пачках зі спредами часто-густо можна побачити вже знайому назву вершкового масла: «Селянське», «Вершкове», «Бабусине» тощо. Спред – слово чоловічого роду, а масло – середнього, тож чимало довірливих покупців потрапляють на гачок недобросовісних виробників. Якщо покрутити пачку в руках, десь на звороті можна побачити напис «спред», а як прочитати на етикетці склад, стає зрозуміло, що до масла цей продукт не має ніякого відношення. І хоч виробники були попереджені не застосовувати такі способи продажу, втім можна побачити на полицях такий продукт.
За інформацією виступаючого, на продуктовому ринку взагалі страшна ситуація. Незрозуміло хто, за що і як саме відповідає.
Майже ніхто з продавців не може надати документів на свою продукцію, ніяких паперів, які б засвідчували якість молочних виробів з прилавку. Відмовка в усіх однакова: «Документи у керівництва». А де те керівництво шукати, кому пред'явити претензії – незрозуміло!
Вже зо 5 років тривають розмови про якість згущеного молока. А на полицях супермаркетів, за винятком 2-3 виробників, так і стоїть ця «згущенка», яка складається на 100% з рослинного жиру, консервантів, сорбінової та бензольної кислот, яких там в жодному разі не повинно бути. Для того, щоб отримати привабливий білий колір – до складу додають навіть титанові білила, які у масовому виробництві використовують для титанових фарб. Отже, політика контролю за якістю харчових продуктів, зокрема, молочних, – неефективна.
Зважаючи на те, ділився далі інформацією Володимир Семенович, що виробництво молока постійно падає, в Україні дозволено виробляти сирний продукт, у якому замість молочного жиру на 20-100% можна використовувати рослинний. Цей продукт значно дешевший і гіршої якості. Однак зовні його важко відрізнити від справжнього сиру. До чого ж вдаються недобросовісні супермаркети, продавці та виробники? Якщо, наприклад, у супермаркеті ви побачите акцію, за якою «сир «Російський» буде у 2 рази дешевшим за аналогічний твердий сир інших марок – вірогідно, це фальсифікат. Одну з найвідоміших та найпопулярніших назв твердого сиру причепили на сирний продукт. «Ми хотіли купити сир твердий на ринку, – говорить фахівець. – Обійшли 4-5 ринків, і всюди на цінниках був напис «сир «Російський», а за супровідними документами на жодному ринку не виявилося зразка сиру твердого «Російський» – усюди був сирний продукт. Тож не слід соромитися, а обов'язково вимагати від продавця підтвердження відповідності продукції».
Останнім слово мав заступник генерального директора ДП «Укрметртестстандарт» Віктор Ример. Він коротко розповів присутнім про ініціативу нововведення організації – товарного знаку якості CUSM. Зокрема, щоб спростити для споживача вибір продукції, ДП «Укрметртестстандарт» планує ввести CUSM. Такий знак на етикетці чи супровідних документах буде означати, що продукція відповідає законодавчим нормам, технічним регламентам та українським стандартам якості. Наразі тривають перемовини із виробниками якісної продукції, які співпрацюють з цією організацією, і продукція яких добре зарекомендувала себе упродовж кількох стабільних років поспіль. «Ми не будемо обмежуватися лише виробниками, – наголосив він, – а будемо співпрацювати й з торгівельними мережами. Наразі ведуться перемовини з фірмою «Metro: Cash and Carry Ukraine», адже незважаючи на низькі стандарти якості, вони звернулися до нас із проханням контролювати ту продукцію, яка до них надходить».
* * *
Отже розмов чимало, конференцій вже проведено безліч, а нічого не міняється. Коли і як держава збирається захистити власного споживача – досі достеменно невідомо.