ЄВРОПЕЙСЬКІ БАНКІРИ ЗА УКРАЇНСЬКІ СВОБОДИ

Провідні учасники світового ринку зерна та керівництво Європейського Банку Розвитку та Реконструкції зібралися в Лондоні 28 жовтня 2010 року за «круглим столом». Темою зустрічі стала нинішня ситуація та перспективи на ринку зерна в різних країнах, зокрема питання експорту української сільськогосподарської продукції, питання відкритості на зерновому ринку. Формат заходу, що проходив у головному офісі ЄБРР, передбачав надзвичайно насичену роботу у двосторонньому режимі.
Українську делегацію представляли президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України Олексій Вадатурський та заступник генерального директора з торгівлі Андрій Вадатурський, генеральний директор ТОВ «Астарта-Київ» Віктор Іванчик та інші. 
Розпочався цей захід з вітального слова Президента ЄБРР Томаса Міроу та директора інвестиційного центру цієї установи Чарльза Рімершнайдера. Потому учасники заслухали виступ головного економіста ЄБРР Еріка Берглефа на тему «Перспективи економічного розвитку в регіоні».
Модератором обговорення за «круглим столом» виступив директор відділення аграрного бізнесу Джилс Меттетал. Сесію «Політичний діалог ЄБРР – від складу зернових до кінцевого споживача» вів Пітер Брайд, заступник директора відділення аграрного бізнесу ЄБРР. По завершенні відбулася спільна прес-конференція за участю міжнародних ЗМІ.
В ході бесіди банкіри відзначили значний прогрес України у розвитку власного агропромислового комплексу. Зокрема відзначили, що завдяки ринковій позиції компанії «НІБУЛОН», давнього і надійного партнера ЄБРР, за останні роки Україна наблизилася до лідируючих світових позицій в експорті зернових, значно збільшивши свій вплив на світові поставки зерна. Окрему увагу було приділено інвестиційній програмі компанії. Зокрема Джилс Меттетал зазначив: «Сьогодні є компанії, що вже інвестують у розвиток інфраструктури транспортування продукції. Наприклад, українська компанія «НІБУЛОН». Вона розвиває річкове перевезення зернових по Дніпру та Південному Бугу. Це дуже важлива складова інвестицій. Друга складова інвестицій – вкладання грошей в обробку сільськогосподарських земель та зберігання продукції. Це і оновлення обладнання для зберігання зернових, і розвиток та збільшення елеваторних ємностей тощо. Це все необхідно для того, щоб постачати зерно гарної якості». І, тим не менш, керівництво ЄБРР впевнено: українські компанії в змозі експортувати набагато більше сільськогосподарської продукції, аніж зараз, а Україна має величезний нереалізований потенціал з виробництва зерна (це особливо важливо в умовах зростання кількості населення і росту потреб у продовольстві).
Голова ЄБРР звернувся до керівництва України із закликом допомогти компаніям вчасно отримувати компенсацію ПДВ та розвивати інфраструктуру для транспортування сільськогосподарської продукції. В свою чергу, Банк пообіцяв збільшити обсяги кредитів для розвитку аграрного сектора України.
Таке побажання (в системі ключових виголошених постулатів) було озвучено з кількох причин, зокрема через те, що на прийняття рішень з інвестування аграрного сектора сильно впливає неможливість прогнозування аграрної політики в регіонах присутності Банку. Це, в свою чергу, деформує ринок та створює несприятливе бізнес-середовище.
Відтак були виголошені ключові побажання, за умови виконання яких урядами країн ситуація на ринку зерна значно б стабілізувалася. Керівництво Банку, звертаючись до уряду України, особливо наголосило на виконанні таких умов:
1) Приватним інвесторам, аби приймати рішення про розвиток зернового сектора, необхідна впевненість, що уряд утримуватиметься від нерегламентованих реакцій. Зокрема, не вводитиме неофіційні обмеження, які, порушуючи міжнародні умови та правила, мають вкрай негативні наслідки. «Ми говоримо про необхідність прозорої політики, прогнозованої політики щодо ринку. Наприклад, «НІБУЛОН», який сьогодні активно інвестує у розвиток транспортної інфраструктури, не може знати, що буде завтра з його суднами, чи як поведе себе влада у питаннях регулювання цього сектора. І з такими проблемами стикаються більшість приватних операторів», – зазначив Чарльз Рімершнайдер.
У відповідь Олексій Вадатурський відзначив: «Часто наші проблеми ми не в змозі донести ані до уряду, ані до громадських організацій. А робимо ми це не лише задля себе, адже проблеми наявні в усьому аграрному секторі України. Вітчизняні аграрії, інвестори, виробники сільськогосподарської продукції – всі учасники ринку – єдині в тому, що в Україні не потрібно вводити квотування на експорт кукурудзи та інших культур, не можна вводити обмеження експорту без встановлення чітких розумних строків, аби не зривати міжнародні контракти та не погіршувати таким чином імідж України».
2) Уряди мають формувати стратегію для короткострокового та середньострокового розвитку своїх зернових секторів та мають зменшити державний вплив на ринки.
3) Збільшення довіри між державним та приватним секторами шляхом удосконалення координації та прозорості. «Ми маємо зосередити свою увагу на тому, що в Україні, яка є одним із найбільших постачальників зерна, має бути налагоджена співпраця між усіма гілками влади та приватними операторами. Вони мають більш тісно співпрацювати. Ми зацікавлені в цьому та готові сприяти налагодженню такої співпраці», – наголосив Джилс Меттетал.
4) Забезпечення права власності, його гарантія, розвиток законодавства у відповідному полі. Велику надію у цьому учасники ринку покладають і на ЄБРР, який є досить вагомою та поважною структурою у світі: «Мені приємно, що нас почули та зрозуміли. ЄБРР – це дуже солідна та поважна організація, яка в змозі у режимі діалогу поставити питання захищеності учасників ринку від різного роду втручання. Наша компанія за 19-річну історію стикалася з безліччю перепон, проблем, але ми ніколи не зазнавали поразок і завжди з оптимізмом дивимося в майбутнє компанії та країни в цілому», – відзначив Олексій Вадатурський.
Загалом під час зустрічі було проаналізовано різні погляди на проблеми, від яких потерпає нині зерновий сектор в Україні та в інших державах, внесено пропозиції задля покращення світової практики. 
© Фото ЄБРР, 2010