УРОЖАЙНЕ ПОЛЕ ОЛЕКСАНДРА ШЕВЧЕНКА

У календарі хлібороба стільки ж днів, як і у звичайному. От тільки різниця у тому, що всі вихідні дні у селян так лише називаються. Насправді ж, які то вихідні, коли посівна повним ходом йде на полях чи зерно золотою стрічкою тече у комори, а на фермі виглядають із-за загорожі корови і свині? Кожен день у аграрія зітканий із безлічі важливих проблем, вирішувати які часто доводиться самотужки. Можливо саме тому селяни знають ціну кожній зернині і забувають у щоденних клопотах про відпочинок. Такий ритм роботи витримують не всі. Але хто власне життя присвятив хліборобській праці, той живе за своїм календарем, у якому щоденна зустріч із полем – подія не буденна.

Від батька до сина – хліборобська родина 
Поки вчені сперечаються і знаходять вагомі докази того, що саме з генами передаються від батьків до дітей звички й уподобання, ми на готовому прикладі можемо переконатися без усіляких теорем і формул, що саме так воно і є. У заступника голови Київської облдержадміністрації Олександра Шевченка родинне коріння приживалося, розросталося у селянській сім'ї на Дніпропетровщині. Що таке робота в колгоспі, він знав із дитячих років. І не із розповіді батька, а перебуваючи безпосередньо на всіх ланках виробництва. Ще у шкільні роки він вивчив десятки хліборобських заповідей, головною серед яких стала особлива любов до землі. А тому ні він, ні його батьки про іншу долю і мріяти не могли: стежкою батька продовжив йти і син. 
Навчання, студентські роки, зачитані підручники… Головне випробування чекало попереду: у 28 років О.Шевченка серед трьох кандидатів обирають керівником господарства. Знання і батьківська наука допомагали щодня. Залишав господарство із мільйонними прибутками, відбудованою школою, десятками новобудов, прокладеними дорогами: ось так паралельно довелося освоювати і професію будівельника. Згодом перевели на роботу у районне сільгоспуправління. Підвищення, а йому хотілося у полі ранок зустрічати, а не передавати зведення і рапортувати про проблеми району. А далі – робота заступником голови обласної адміністрації, обрання депутатом Верховної Ради України, посада заступника міністра аграрної політики. І знову відома робота, тільки вже у Київській області, де блок аграрних питань довірили вести саме йому.
Під час формування команди, голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк часто наголошував, що працюватимуть поряд із ним виключно компетентні і професійні люди. Олександру Шевченку поталанило працювати у столичній області і відповідати за стратегічне питання. За словами губернатора, Київщина є і надалі буде потужним аграрним регіоном в Україні. До того ж питання продовольчої безпеки у країні і світі стало питанням номер один. 
Особливо гостро постало воно у нинішньому році, коли через негоду зменшилася урожайність усіх сільськогосподарських культур. Саме такі форс-мажорні обставини вкотре змусили переглянути стратегію і тактику ведення робіт, працювати під жорсткою диктатурою сучасних технологій, аби адаптуватися до складних погодних умов. Але і за таких обставин Київщина упевнено займає провідні позиції у загальнодержавному рейтингу: першість утримується за кількістю вироблених яєць, по надоях на одну корову, по середній заробітній платі. Друга позиція у області по приростах ВРХ, третя – із виробництва м'яса. Проте у Київщини достатньо резервів для збільшення виробництва усіх видів продукції. Успіхи області складаються із суми успіхів кожного району. 

За 150 кілометрів 
від столиці

Заступник голови Київської ОДА Олександр ШЕВЧЕНКО постійно зустрічається з трудівниками Тетіївщини

Тетіївський район – найвіддаленіший від столиці – закріпили за Олександром Олександровичем, мабуть, невипадково: він майже на всі 100 відсотків аграрний, а тому Шевченко разом з місцевою владою, керівниками господарств, громадою поставив завдання примножити славу цього краю, закласти нові підвалини майбутнього розвитку. 
Роботу у районі О.Шевченко розпочав не за звичним сценарієм. То колись уся робота розпочиналася із кабінету голови райдержадміністрації, з вивчення зведень… Цього разу роботу побудували інакше: обминаючи кабінет Івана Миколюка, поїхали на зустріч із жителями великих і малих сіл. Саме під час такого живого спілкування можна почути проблеми, довідатися про плани, порадіти спільно зробленому. 
Кожна субота у графіку – звичний робочий день: обговорення стану справ у губернатора, робочі зустрічі, наради, семінари. І без будь-яких змін обов'язкова поїздка у закріплений район. Очільники району зізнаються, що у сказане спочатку вірилося з трудом. Скільки раніше бувало: чекають на обласне керівництво із радісними і проблемними подіями, а воно забуває про район, чи не хоче так далеко від столиці заїжджати. Цього разу – щосуботи поїздка районом. Без зайвих дзвінків і попереджень. От тільки час зустрічі іноді доводиться корегувати.
Особливим у його робочому графіку відтепер стане і вівторок: у цей день Олександр Шевченко проводитиме виїзний прийом разом із спеціалістами обласних служб, щоб глибше вивчити проблеми, знайти шляхи їх вирішення безпосередньо на місці. 
Щоразу і новий маршрут поїздки. Уже вдалося побувати у більшості населених пунктів району. Про що йде мова під час зустрічей? А все ж про ті проблеми, що існують у школі і клубі, будинку-інтернаті для дітей і багатодітних родинах, у ветеранів війни і вдів, функціонуванні церков, діяльності сільгосппідприємств, ремонті доріг, залученні інвестицій… Хіба можна перелічити всі питання, які за багато років накопичувалися і сьогодні потребують вирішення. 
Ви пам'ятаєте, що обіцяного часто доводиться кілька років чекати? Тепер цю практику у районі зламали і почали працювати за формулою «сказано – зроблено». Будь-яку справу тепер не відкладають у довгий ящик, щоб та покривалася пилюкою, а беруться одразу за її вирішення. Ось хоча б приклад із останньої поїздки. Поскаржилися директори сільгосппідприємств, що на території району немає хлібоприймального підприємства, яке б за вигідними схемами і цінами закуповувало зерно. Із цим завданням поїхав у столицю О.Шевченко, а вже за кілька днів у районі вибирали майданчик для будівництва сучасного комплексу. Чи подивитися б хоча на розвиток тваринництва. Тут теж без сучасних комплексів про подальшу перспективу і мову не варто вести. А тому незабаром і ці питання із розряду планів і проектів повинні перейти у площину побудови. 
Проблем багато, проте і планів на перспективу достатньо. Але давно підмічено, що дорогу долає той, хто йде. І долати її значно простіше, коли поруч прямують однодумці, професіонали, об'єднані спільним бажанням зробити квітучим рідний край.

За цифрами 
побачити людину
Плани, проценти, гектари, тонни… За кожною конкретною цифрою – робота сотень аграріїв Тетіївщини, які виростили вагомі врожаї у нинішньому складному році, пишаються виробництвом молока у тих господарствах, де вже дотягуються до 20-кілограмових надоїв за день – така виробнича картина вимальовується у тут. Аби додати до загального її фону більше позитивних фарб, у районі вибудували спільно стратегію і тактику ведення господарства. Однак усі ці добрі наміри можуть залишитися на папері, якщо за їх виконання не візьмуться досвідчені кадри. Примітно, у цьому районі молодь залишається працювати у селі. А як живеться тим, хто вже відорав до межі аграрну ниву і нині на відпочинку? А з яким настроєм зустрічають новий день солдати Великої Вітчизняної? А які проблеми у багатодітних родин? На спілкування із цими категоріями людей у напруженому графіку роботи Олександр Шевченко обов'язково знаходить час. При таких зустрічах він розкривається як людина з особливо чуйним серцем, для якої не буває чужої біди. Перебуваючи у районі на свято Спаса, який у народі називають медовим, Олександр Олександрович запланував поїздку у дитячий будинок. І завітав до його вихованців із повним бідоном меду: нехай солодшим буде життя цих хлопчиків і дівчаток. А ще він поспілкувався із трьома цьогорічними випускниками, які продовжать навчання в ПТУ області, поцікавився у наймолодших жителів будинку, чи цікаво і весело провели літній відпочинок. Чотири кольорові телевізори з нагоди нового навчального року з'явилися у чотирьох школах району: Шевченко переконаний, що молодь потребує і уваги, і підтримки.
Під час зустрічі із ветеранами і тон розмови, і теми її зовсім інші: намагався знайти Олександр Олександрович найтепліші слова, щоб у них передати всю синівську любов і подяку за їхній подвиг. 
Кілька днів тому він повернувся із поїздки до Ізраїлю, де тривали перемовини щодо налагодження співпраці у галузі тваринництва. Реалізація цього проекту допоможе Київщині і надалі залишатися у лідерах з виробництва тваринницької продукції. Упродовж візиту побували члени делегації на кількох фермах, де вже стали звичними надої по 14-16 тис. кг молока за рік. І це не на міні фермах, а там, де утримується від 120 до 2 тис. корів. Підписаний меморандум про співпрацю з Київською ОДА передбачає поступові кроки на шляху відродження тваринництва в області.
…Календар перегорне кілька сторінок, і чергова субота покличе Олександра Шевченка у дорогу, туди, де вже повірили у слова влади, які обов'язково перетворюються у справи. Не словами, а конкретними справами він намагається повернути втрачене попередньою владою. Повернути, аби кожен знав: влада працює для людей.