Статті

ГРОМАДСЬКА СТРУКТУРА, ВПРОВАДЖЕНА У ВЛАДУ

ImageГолова сільської ради і голова агропідприємства – по суті дві ключові фігури, які визначають життєдіяльність населеного пункту. Чим більше між ними порозуміння, чим активніше їх підтримує місцева громада й влада, тим краще живе село. Про те, чи є в нашого селянства шанс жити заможно, розповідає голова Союзу сільськогосподарських підприємств Київської області Володимир Проценко.
– Вітчизняний аграрний сектор завжди працював з повною віддачею, але зазвичай залишався сам на сам із своїми проблемами: держава звикла на ньому економити. Дещо змінити своє ставлення до АПК чиновників змусила світова фінансова криза, протистояти якій Україна змогла заме завдяки аграріям. Як кажуть, не було би щастя, та нещастя допомогло. 
Однак, якщо попередній уряд повсякчасно декларував курс на майбутню підтримку АПК, то теперішній заклав її в антикризову Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік. І він мусить її виконувати, щоб не втратити кредит народної довіри. Бо таке вже було… 
То як же живуть аграрії при новій владі? Я вже понад 30 років працюю в АПК і близько 10 років є заступником голови Аграрного союзу України (колишня назва Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств – прим.ред.). Наразі на мене покладені питання розвитку аграрного бізнесу та підприємництва, залучення інвестицій та кредитування агропромислового комплексу. Стільки ж років я очолюю Союз сільгосппідприємств Київської області. Тому хочу поділитися досвідом роботи аграріїв Київщини.
Про масштабність нашого Союзу говорить хоча б те, що агропідприємства, які входять до його складу, виробляють близько 95% сільгосппродукції області. Тому через місяць після призначення нового губернатора за спільної ініціативи 23 квітня 2010 року було проведено розширену конференцію між нашими аграріями і численним керівництвом Київської ОДА. Голові облдержадміністрації Анатолієві Присяжнюку слід віддати належне, адже він, у тому числі, добре знається на аграрних питаннях, бо має фахову освіту і досвід роботи у сільському господарстві. Тому він згуртував команду справжніх фахівців, які відповідають за аграрні питання. Це дало можливість налагодити взаємо зрозумілий діалог між владою і селянами.
Отже в роботі конференції, яка проходила в Київській ОДА, взяли участь голова облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк, його заступники, у тому числі з питань АПК Олександр Шевченко, Герої України, депутати обласної і районних рад, численні представники АСУ. Крім обговорення робочих питань, було підписано меморандум про співпрацю між Київською облдержадміністрацією та Союзом сільгосппідприємств Київської області. 
В документі ми від імені Союзу зазначили, що оскільки ми виробляємо продукцію, то хочемо приймати активну участь в системі розподілу нашої праці, контролю нашої праці тощо. Мушу констатувати, що за останні 5 років нас, селян, влада не допускала до себе: мене як голову Київського Союзу лише двічі запросили до ОДА для вирішення питань щодо долі села, до складу Колегії РДА входили лише кілька голів районних рад сільгосппідприємств Союзу.
На виконання умов Меморандуму мене залучили до роботи в складі Колегії ОДА і призначили радником голови облдержадміністрації. Інших представників Союзу було включено до громадських рад податкової адміністрації, управління внутрішніх справ, прокуратури тощо, а всіх голів районних рад сільгосппідприємств – до колегій райдержадміністрацій. Думаю, що ми сьогодні єдина в Україні аграрно-виробнича громадська структура, що впроваджена у владу. Це суттєво змінило ситуацію на краще – ми отримали можливість приймати безпосередню участь у вирішенні питань АПК. 
Крім того, наша громадська організація провела ряд позитивних зустрічей щодо залучення іноземних інвестицій в АПК області. Зокрема, маємо хороший проект відомої німецької компанії «Фуд Рейтах Гмбх», яку ми запросили у Таращанському районі створити спільне підприємство – побудувати сучасний комбінат з виготовлення крохмалю із пшениці низьких сортів.  
Німецька фірма «Ексилдсен Гмбх» планує відродити в Яготинському районі однойменну птахофабрику, на якій на промисловій основі вирощуватимуть гусей й індиків.  
Цікавим видається проект фірми «Біогаз Анлаген», також з Німеччини, щодо альтернативних видів палива. 
Важливим вітчизняним проектом є створення оптового ринку сільгосппродукції на території Київської області у Васильківському або Києво-Святошинському районі. 
Актуальним наразі стає питання підтримки владою сільгоспвиробника. Наприклад, у Васильківському районі працює ТОВ «Пологівський», яке очолює Віктор Береговий – відомий аграрій, заслужена людина. Молокозавод, на який господарство тривалий час постачало сировину, заборгував 2 млн грн. Виникає питання: що робити далі, вирізати корів? Якщо держава не хоче платити за дитяче харчування, то кому потрібно таке виробництво? 
Ми нарешті визначилися, що Україна – аграрна держава. Що світова спільнота перевищує 7 мільярдів мешканців, яких треба годувати, а ми спроможні це робити. То давайте забезпечимо себе якісними продуктами харчування і працюватимемо в цьому напрямку на світових ринках. У першу чергу це стосується молочного скотарства, де пріоритетом мають бути потужні молочні ферми і комплекси, як, наприклад, «Українська молочна компанія» у Згурівському районі.
Відтак постає питання кадрового забезпечення. Я згодний з Президентом України Віктором Януковичем, що така кількість вишів – близько 800 – не потрібна. Але, розганяючи виші, ми повинні створити систему профтехосвіти і повернути принцип підбору і заохочення кадрів працювати на селі, який існував за радянських часів. Соціальні питання пов'язані не лише з наданням житла молодим спеціалістам, а й роботою клубів, бібліотек, відновленням творчих колективів. Я народився в селі Мутин Кролевецького району на Сумщині, і, до речі, я є його почесним громадянином. Незважаючи на віддаленість від «цивілізації», я мав змогу перечитати усіх класиків – українських, російських, іноземних. У нас був клуб на 300 місць і творчій колектив з сільських трударів – інженери, агрономи, лікарі, вчителі – які грали твори цих класиків. Були співочі колективи, ансамблі. Тепер їх немає. А хто буде формувати на селі свідомість майбутнього українця? Давайте подивимося на керівників уряду, президентів, парламентарів. Переважна більшість з них – вихідці з села. Тому ми не можемо залишитися без кузні кадрів, без колиски вітчизняної культури.
Як голова сільськогосподарського об'єднання аграріїв хочу сказати, що Київщина сьогодні стала об'єктом захоплення латифундій. Магнат формує промислову систему виробництва зернової продукції, де головне – отримання прибутку. І практично відмовляється від тваринництва, що є докорінно неправильно з будь-якої точки зору. Він також не опікується соціальними питаннями села. Тому ми на державному рівні повинні повернутися до комплексного підходу розбудови агропідприємств на законодавчому рівні.
І наостанок. Ми стоїмо на порозі виборів. Поки на селі ще є люди, з яких можна обирати сільських і селищних голів, голів районів – давайте це робити свідомо. Якщо ми погодилися, що вже досить сидіти склавши руки, а треба засукати рукава і почати працювати, то – вперед! І не слід чекати, що нова влада усе робитиме за нас сама. Селянин завжди багато працював і працює. Тож нехай його праця буде гідною, а життя – достойним!

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"