Статті

ЛУГАНСЬКІ ЧАКЛУНИ

Зерно виростити і зібрати – це лише півсправи. А от переробити його на крупи та смачний хліб – це вже ціла наука й мистецтво, які добре опанували фахівці ВАТ «Луганськмлин». 
В усі часи люди шанували мірошника, завжди намагалися завоювати прихильність Його Величності Господаря жорен. Тому часто мельник і багата людина на селі були майже синонімами. У братів-білорусів навіть приказка така є: «мірошника корова, дівка попова і кобила економа ніколи голодними не будуть». Таке матеріальне становище, що виділяло людину свого класу з-поміж інших, завжди викликало заздрість, тож байок про мірошників у слов'янському фольклорі існує безліч. Як і сюжетів: від того, що крила вітряка у безвітря чорти допомагають крутити, до чаклунів, що живуть у мірошника, а платою за житло допомагають останньому важкі мішки на спині носити. Або ж, що самі мірошники – чаклуни і є. Що допомагає сучасним мірошникам «мішки носити», ми розпитували у закоханих у свою справу луганських фахівців.



Символом хлібного достатку і панування сучасних технологій на Луганщині є ВАТ «Луганськмлин», основні потужності якого наразі розташувалися майже у самому серці Луганська. Історія підприємства почалася далекого й трагічного для нашої історії 1933 року з будівництва великого Млинкомбінату. Тоді було зведено склади для млина й почалося будівництво елеватора та самого млина, а 14 грудня 1936 року борошномельний завод з виробництва пшеничного борошна введено в експлуатацію. 
Постійна модернізація, вдосконалення обладнання на сьогодні дозволила підприємству вийти на переробку 12-15 тисяч тонн зернових на місяць. 
Основні напрями діяльності ВАТ – переробка, реалізація і зберігання зернових культур. Випускає підприємство високоякісні борошно і суміші з нього, крупи, пластівці зернові, мюслі, комбікорм. Близько двох років тому освоїли новий напрям – випуск хлібобулочних виробів, у якому, також досягли неабияких успіхів і віднайшли свою нішу у забезпеченні хлібом міста і області. 
 У володінні підприємства – сертифіковані елеваторні ємності на 65 тис. тонн одночасного зберігання і складські приміщення на 12 тис. тонн. Безпосередньо борошномельний цех здатен виробляти 500 т борошна на добу, крупоцех – до 100 т крупів в асортименті. Добова потужність комбікормового заводу сягає 500 т розсипного і гранульованого комбікормів.
Загалом асортимент продукції складається з понад 40 видів продукції 150 найменувань, що надходять до споживача під торговельною маркою «Добродія». Про якість продукції і прихильність до неї з боку споживачів говорять збільшення попиту, участь у виставках і перемоги ВАТ «Луганськмлин» у різноманітних конкурсах. Так підприємство визнано переможцем національного конкурсу «Золоті торгові марки», стало володарем таких престижних вітчизняних і міжнародних нагород, як «Золотий Меркурій», золота медаль Міжнародного відкритого рейтингу популярності і якості товарів і послуг «Золота фортуна», переможець 2002 р., 2003 р. Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» на державному рівні, фіналіст 2004 р., 2005 р. на регіональному рівні.

За якість, 
користь 
і безпеку...

Image
Ванда ШПАРУТА

За високу якість продукції відповідає весь колектив, але особливе навантаження припадає на заступника директора з якості Ванду Шпаруту, яка залюбки ділиться з нами інформацією.
– Усі продукти, що виробляє ВАТ «Луганськмлин», натуральні, без додавання ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів – все, що отримано від землі, доходить до споживача у природному вигляді. Нещодавно ми пройшли аудит в центрі «Екологічної безпеки споживачів» і отримали право маркувати нашу продукцію як екологічно безпечну. Крім того, підприємство одне з перших в галузі отримало міжнародні сертифікати ISO 9001 і 22000, які підтверджують інтегровану систему менеджменту, що включає якість і безпеку харчових продуктів. 
– Ми випускаємо соціально-значущі продукти, – веде далі заступник директора, – тож не можемо собі дозволити якось накручувати ціни. У ціновій політиці підприємство зорієнтовано на середньоститичного споживача. Втім, в асортименті існують і продукти преміум-класу. Один з останніх напрямів – лінія продуктів здорового харчування. Серію «Будь здоров» ми запустили наприкінці минулого року. До неї включені такі продукти як борошно грубого помелу – цільнозернове борошно, льон, зародки пшениці, висівки пшеничні, крупи виготовлені за спеціальною технологією. 
На підприємстві пишаються асортиментом борошна – луганчани виробляють різноґатункове пшеничне, кукурудзяне, житнє, гречане, горохове та вівсяне, розповідає наша співрозмовниця.
– Це може здатися дріб'язком, але це дуже важливо, – наголошує Ванда Іванівна. – Надто багато людей через стан здоров'я не споживають хлібні вироби з борошна вищого і першого ґатунку. А купити борошно другого ґатунку є великою проблемою, тому що це не масовий продукт. Ось ми і намагаємося заповнити цю нішу. Ми отримуємо безліч листів від жителів Західної України, до яких просто не доходять наші продукти. 
Серйозно займаємося питанням виробництва якісноі хлібобулочної продукції на підприємстві. На теперішній час цех хлібобулочних виробів виробляє 12 тонн готовоі продукціі на добу – це більше 20 видів формового та подового хліба, і понад 35 видів булочних виробів. Весь асортимент хлібобулочних виробів окрім супермаркетів можна знайти і у власних магазинах компанії, що розташовані у Луганську й області. За рахунок власної сировини хлібна продукція «Добродія» потрапляє до покупця за меншою, ніж у конкурентів, ціною. 

Не хлібом 
єдиним...

Image
Володимир ЛЮТИЙ

Ще одним відносно новим напрямом для ВАТ «Луганськмлин» є землеробство. Нині підприємство орендує 8200 га у трьох районах Луганської області. До складу підприємства у 2009 році увійшли СТОВ «Прогрес» Білокуракінського району та ТОВ «Оріон» – Марківського району. Наразі тут займаються виключно рослинництвом – вирощують пшеницю, тритікале, ячмень, горох. У перспективі ж планують розвивати свинарство. За сільгосподарське виробництво в компанії відповідає аграрій з багаторічним стажем Володимир Лютий.
– Зараз у нас все на стадії становлення, – розповідає головний спеціаліст аграрного сектору. – Ми взяли нову техніку – посівні комплекси, пропашні сівалки «Great Planes», трактори «Case» тощо. Говорити ж про досягнення ВАТ «Луганськмлин» у минулорічних врожаях, вважаю, недоречно, оскільки обидва господарства увійшли до нашого складу з уже засіяними полями і особливої заслуги нашого підприємства поки що немає. Подивимося на наш ужинок цього року. 
Хоча говорити про значні здобутки у агровиробництві ще зарано, підприємство встигло відзначитися у соціальній сфері села. Під опікою борошномелів опинилися три села. Для них це вже позначилося у шкільних обідах для дітей, автобусах, ремонті шкіл, реставрації пам'ятників, що було проведено коштами ВАТ «Луганськмлин».

Наша мама – 
і швець, і жнець...

Image
Голова правління ВАТ «Луганськмлин» Зінаїда НАДЬОН

Голову правління ВАТ «Луганськмлин» Зінаїду Надьон інакше як мамою підлеглі не називають, бо за свої майже чверть віку керування і до підлеглих, і до підприємства завжди ставилася з великою любов'ю і відповідальністю. За освітою вона інженер-технолог по зберіганню і переробці зерна, у харчовій галузі працює вже 40 років. Мабуть усе це вкупі вилилося у державне визнання, їй присвоєне почесне звання Заслужений працівник промисловості України, і загальну прихильність городян до Зінаїди Гаврилівни – її обрали Почесним громадянином міста Луганська. 

Розмовляючи з нами, Зінаїда Надьон перебирала в руках пшеничний колосок. Коли ж ми поцікавилися, навіщо вона це робить, то відповіла, що оцінює якість та підраховує майбутню врожайність…
– То що, шановна Зінаїдо Гаврилівно, інженер-технолог має бути паралельно агрономом?
– Справу мають робити професіонали, але керівник зобов'язаний знати все. Ми ще не навчилися працювати по-західному. Тому, коли раніше до нас приїжджали наші іноземні партнери, вони завжди дивувалися. Зараз, щоправда, вже менше. Питали: хто ви – економіст, технолог, електрик? Тепер ще й агроном працюю (посміхається). 
– І, мабуть, ще трошки бухгалтером?
– Бухгалтером – однозначно, без цього ніяк. 
– Коли Ви прийшли сюди працювати, в якому стані перебувало підприємство?
– В той час потужне підприємство працювало на старому обладнанні, були проблеми з якістю – все, що пов'язано з роботою на застарілому обладнанні. Коли я прийшла сюди працювати, був проект побудови нового підприємства на нашій території. Проте спочатку не могли знайти підрядників, а потім і Радянський Союз розпався. Тож довелося замість новобудов займатися реконструкцією. Так і займаємося досі – вдосконалюємося. 
– Тобто, плануєте розвиватися далі?
– Звісно. Процес оновлення основних фондів безперервний: минулого року запустили фасувальне обладнання, зараз запускаємо проект по хлібобулочним виробам. Технічне оновлення – це запорука успіху будь-якого підприємства. 
– Чули, в планах підприємства – розвивати свинарство. В яких об'ємах?
– Для ефективного виробництва потрібно мінімум три тисячі голів. Ми ж хочемо впровадити сучасне утримання 6000 голів і плануємо вийти на цей показник за 2-3 роки. 
– Щодо розвитку, зараз ви маєте 8200 га землі – чи потрібно вам більше?
– Наразі на рік нам потрібно 200-250 тис. тонн зерна, наші сільгосппідприємства покривають десь 20 тис. тонн. Звісно, всі потужності своїм зерном ми не займемо, але, вважаю, десь 40 тис. га ми змогли б обслуговувати. 
– А поки що основна надія на аграріїв?..
– Так. І в нас складаються добрі партнерські стосунки. Маємо партнерів, з якими працюємо понад десятиліття. Також ми виступаємо кредиторами сільгоспвиробників. Ми виділяємо їм кошти під закупівлю насіння, обробку полів, під збирання врожаю і укладаємо угоди на закупівлю зерна. Плюс до того, такі клієнти не платять за зберігання зерна на наших елеваторах. Вигідно це всім – ми отримуємо сировину, а аграрій – збут для своєї продукції. Ця система працює вже кілька років і стосується наших постійних клієнтів, які дотримуються технологій. 
– Кажуть, що не тільки інвестор обирає, куди вкласти кошти, має місце й зворотній процес – коли фірма обирає собі інвестора – підходить чи не підходить. Так, наприклад, чому СТОВ «Прогрес», яке нині у вашому складі, звернулося до вас? 
– Чому саме ми – мабуть, тому, що ми традиційно працюємо із зерном ще з радянських часів. Сьогодні маємо більше напрямів, розширяємося, але ті напрацювання, традиції, той кадровий потенціал, які ми маємо, дозволяють нам вести виробництво на землі не гірше тих, хто цим займався все життя. До того ж маємо завод по підготовці насіння кукурудзи, лінію з підготовки зернових культур, елеватори – забезпечені багатьма складовими якості аграрного виробництва. 
– А вас самих це не обтяжує – займатися багатьма напрямами?
– Крім виробництва існують також і соціальні потреби населення. А на селі з цим проблеми. Луганщина у цьому плані не відрізняється від інших областей України. Вважаю, що від того, що ми прийшли працювати на село, село тільки виграє. А щодо важко чи ні – це бізнес 
– Щодо соціального забезпечення, а як соціально захищені ваші працівники?
– Маємо багато програм. Але, що найперше пригадується, як свого часу побудували будинок для працівників підприємства господарчим способом. При чому побудували у складному 90-му році. Підрядників для будівництва знайти не змогли, а квартиру тоді було отримати дуже важко. Тож кожний день на будівництві працювало по 20 чоловік з підприємства. Кожний працівник, який хотів отримати квартиру, мав відпрацювати на будівництві певну кількість годин. Всі дивувалися, а ми тоді звели п’ятиповерховий 70-ти квартирний будинок за 11 місяців. 
Щодо інших програм, то постійно оздоровлюємо дітей робітників і самих робітників. Надаємо безпроцентні позики. 
Молодим спеціалістам купуємо квартири – укладаємо контракт, що вони працюватимуть з нами 10 років, а потім вже можуть викупити приміщення за залишковою вартістю. 
Також допомагаємо у навчанні. Ми подивилися, що всі діти йдуть на маркетологів, економістів, юристів – престижні професії, – а інженерів-технологів не вистачає. Масово впроваджували цю програму років 8 тому, але вона діє і зараз. Сплачуємо їм за навчання, платимо стипендію. Потім випускники мають відробити на підприємстві п'ять років. 
– Скільки людей і яка середня зарплатня на підприємстві?
– На виробництві задіяно більше 670 чоловік, ще десь близько 200 людей зайняті в аграрному секторі, зайняті люди у торгівлі. Загалом нараховується близько 1000 чоловік. Середня зарплата на підприємстві 2900 грн – порівняно з галуззю вища.
– Крім торгової марки підприємство має і лозунг, розкажіть, будь ласка, трохи про них.
– І слоган «готуйте з доброю душею» і торгову марку «Добродія» виробили колегіально. Прийшли до того, що все, що ми робимо – робимо з душею, щоб продукція, яка надійде до покупця, була не тільки смачною, корисною, поживною, а й мала частинку нашого тепла.

* * *
P.S. Загалом, складаючи до купи враження від візиту на ВАТ «Луганськмлин», подумалося, що ці мірошники – таки дійсно чаклуни. Адже гармонійно поєднати інтереси успішного бізнесу з питаннями ставлення до людей, соціального розвитку села, якості продукції – такий «заміс» не міг обійтись без чаклунства. 
А щодо важких мішків – то носити їх допомагає те саме тепло, частинку якого вони вкладають у свою продукцію. 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"