ЧИМ МЕНШЕ СЕЛУ ДАЄШ, ТИМ КРАЩЕ СЕЛО ПРАЦЮЄ

З такою ганебною практикою ставлення до галузі АПК з боку держави вирішили боротися представники Ради сільськогосподарських товаровиробників (СГТ) Полтавщини, одного з найпотужніших аграрних регіонів країни. Поставлені в жорсткі умови виживання, аграрії прагнуть змінити цей підхід на такий: «Чим менше селу заважаєш, тим краще село працює». А для його втілення необхідно чим дужче об’єднувати зусилля селянства...
Рада СГТ Полтавської області Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств (тепер АСУ) як громадське об'єднання була реформована у 2001 році. До її складу входять кращі регіональні агропідприємства різних форм власності. Об'єднання активно співпрацює з органами законодавчої і виконавчої влади на місцевому і обласному рівні, захищає законні права своїх учасників, створює належні умови для роботи сільгоспвиробників.
Минулої суботи у Великобагачанському районі відбулася обласна звітно-виборча конференція Ради СГТ Полтавщини. З понад 200 її учасників, крім керівників і активних членів об'єднання, у ній взяли участь заступник голови Полтавської ОДА з питань АПК Володимир Андрієнко, голова Аграрного Союзу України (АСУ) і Аграрної партії України (АПУ), Герой України Юрій Карасик, голова Полтавської обласної організації АПУ Петро Ківшик, лідери Рад СГТ семи областей – Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Сумської, Харківської та Чернігівської.

Юрій Карасик

Говорити про здобутки об'єднання, яких за звітні 5 років було чимало, голова обласної Ради СГТ Іван Кочерга не став. Він лише нагадав, що Полтавщина протягом тривалого часу є одним з лідерів АПК держави, і Рада відіграла не останню роль у цьому. Особливо активно працюють представники Ради СГТ у Котелевському районі, яку очолює Герой України, голова правління СВК «Батьківщина» Олександр Коросташов, Оржицькому – директор АФ «Оржицька» Володимир Несен, Кобеляцькому – голова СК «Радянський» Микола Андрієнко, Шишацькому – генеральний директор СТОВ «Воскобійники» Валерій Капленко, Диканському – директор ТОВ «Дружба» Володимир Пащенко та ін. У цих районах більше стабільно працюючих агропідприємств, вищі виробничі показники, краще підтримується соціальна сфера села.
З рештою інформаційних матеріалів Іван Кочерга запропонував присутнім ознайомитися з численних розданих звітних сторінок. Записавшихся до виступу промовців закликав не просто накреслювати основні злободенні питання, а й пропонувати їхнє практичне вирішення. Також промовець вніс пропозицію викласти на папері результати обговорення й передати документи до центрального апарату АСУ для виконання.
Не дивлячись на численні здобутки, аналіз сучасного стану сільського господарства і готовності агропідприємств області до весняного комплексу демонструє невтішну картину.
У виступах провідних аграріїв Полтавщини йшлося, в першу чергу, про активне відстоювання інтересів галузі АПК у формуванні державної політики. Уряд має підтримувати галузь, завдяки якій нам, власне, вдалося протистояти світовій фінансово-економічній кризі, а не всіляко намагатися задушити її через систему оподаткування і невиконання програм державної підтримки.
На нараді йшлося про необхідність негайно повернутися в системі оподаткування АПК до єдиного фіксованого податку, який свого часу дав змогу багатьом підприємствам галузі не лише втриматися на плаву, а й почати розвиватися. На думку промовців, доцільним став би єдиний диференційований податок на 1 га землі, наприклад, залежно від природнокліматичної зони і стану грунтів господарства. Такий податок швидко і вчасно наповнюватиме центральний і місцеві бюджети, унеможливить зловживання з боку контролюючих органів, суттєво скоротить кількість самих контролерів. Крім того, 30% від цього податку слід залишати на місцях для підтримки соціальної сфери села. Говорили про те, що припинення будівництва на селі сталося через невиправдане зростання цін на будівельні матеріали і роботи в містах. А за рахунок цього фіксованого податку можна відродити цегельні заводи, які ще залишилися в сільській місцевості, відновити будівництво.

Валерій Капленко

Дієвим механізмом впливу на чиновників має стати аграрний страйковий комітет. У разі погіршення умов роботи сільгоспвиробників, він має попереджати владу про можливість проведення страйків, а у разі недосягнення компромісу – проводити масові акції непокори із залученням ЗМІ. Адже ми бачимо, наполягали виступаючі, страйкуючих аграріїв з Євросоюзу за тисячі кілометрів від них. А про нас ніхто не чує. Треба, щоб відтепер наших аграріїв також почули – і в Україні, і за кордоном.
Сьогодні, як ніколи, маємо ганебну практику нецільового використання можновладцями і без того злиденних бюджетних коштів, витрачання їх на сумнівні проекти за так званий «відкат». Справжнє обурення викликав у виступаючого Валерія Капленка вислів одного з чиновників: «Що ти так переймаєшся? Це ж не твої гроші. Це бюджетні…» «Та це ж наші кровні гроші, – гремів оратор, – ми ж їх чесно заробили!» Тому вкрай важливим, на переконання усіх виступаючих, є створення на базі профільних громадських об'єднань АПК впливового постійно діючого органу громадського контролю, у створенні якого можуть бути задіяні Українська аграрна конфедерація (УАК), Аграрний Союз України (АСУ), Асоціація фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ).

Володимир Несен

Обурювало керівників агропідприємств ставлення держави до меценатства і благодійництва, які є проявом людської великодушності. Якщо в усьому цивілізованому світі, а колись і у нас так було, меценат виділяв кошти, йому дякували за це привселюдно, і на нього розповсюджувалися податкові пільги. Тепер до такого «злодія» одразу з'являється низка представників фіскальних органів з перевірками, шукаючи податкові порушення і відверто вимагаючи хабарі.
«Порушені на зборах питання є типовими для АПК України», – наголосив у своєму виступі Юрій Карасик. За його словами, по-перше, його надихає те, що Полтавчани, як завжди, першими так відкрито і ґрунтовно акцентують на цьому увагу. По-друге, обласна і районна влада не ховається «по кутах», як в деяких областях, від проблем АПК, а намагається спільно з товаровиробниками їх вирішувати. На переконання Юрія Михайловича, тут влада не боїться людей. По-третє, узагальнення цих виступів – це просто конкретна програма держави в галузі АПК на найближчий період.
«І ще. – продовжив пан Карасик. – Коли я став головою АСУ рік тому, перша зустріч з профактивом була саме на Полтавщині. І це, вочевидь, не просто збіг обставин. За цей рік ми довели, що Союз створений не для того, щоб колихати трибуни. А для того, щоб працювати. Працювати фінансово, інтелектуально, політично в об'єднанні з АПУ і іншими партіями, які сповідують відстоювання інтересів села. І якщо ми говоримо: «Державну аграрну політику – в руки сільгосптоваровиробників», то давайте показувати ці руки! Без нас ніхто державної аграрної політики не створить!»
Підсумком роботи конференції стало обрання на наступні п'ять років складу Ради СГТ Полтавської області з 53 чоловік, трьох заступників голови Ради – Івана Балюка, Олександра Коросташова і Володимира Несена. Головою Ради одноголосно обрали Івана Кочергу. Також для участі у цьогорічній травневій конференції АСУ, яка пройде в Києві, від області було затверджено 19 делегатів.