АНДРІЙ ВОЛІК: «УКРАЇНСЬКЕ СУДНОПЛАВСТВО І СУДНОБУДУВАННЯ ПРАЦЮЮТЬ І РОЗВИВАЮТЬСЯ ЗАВДЯКИ НАПОЛЕГЛИВОСТІ І ДАЛЕКОГЛЯДНІЙ СТРАТЕГІЇ «НІБУЛОНА»

«НІБУЛОН» — вертикально інтегрована українська компанія, лідер вітчизняного аграрного ринку, один із найбільших сільгоспвиробників, інвесторів та експортерів — 5 грудня 2021 року відзначатиме 30-річчя від дня заснування. Одноліток незалежної України, народжений доленосного 1991-го, «НІБУЛОН» разом із країною продовжує розвиватись, гартуватись і ставати сильнішим.

Україна рік від року нарощує свій аграрний потенціал, і 100 млн тонн вирощеного збіжжя на рік — це вже не мрія, а реальність сьогодення. Але це не межа. Залізничний та автомобільний транспорт не спроможні забезпечити належну логістику такого обсягу агропродукції, що негативно впливає на доходи виробників та перспективи нарощування виробництва, переробки та експорту продукції АПК.

Відтак іще 2007 року компанія «НІБУЛОН» почала працювати над створенням загальноприйнятої в усьому світі річкової логістики, перекладаючи транспортування вантажів з рейок і автошляхів на воду. За цей порівняно незначний проміжок часу компанія доклала дуже багато зусиль, часу і коштів та без будь-чиєї підтримки практично самотужки відродила українське судноплавство і суднобудування. Та життя розставило все по місцях, і наразі серед зернотрейдерів у т. ч. почався рух за освоєння річки. Про досвід роботи компанії у цих галузях наразі ми говоримо із заступником генерального директора з будівництва, експлуатації флоту та безпеки судноплавства ТОВ СП «НІБУЛОН» Андрієм ВОЛІКОМ.

— Людство наполегливо оволодівало мистецтвом судноплавства і суднобудування, здійснюючи за допомогою човнів великі географічні відкриття і створюючи передумови для розвитку світового ринку, — розпочав нашу розмову Андрій Волік. — У світі понад півтора мільйона людей присвятили життя водній стихії, морському і річковому флоту. Якщо покладатись на статистику, понад 80% світової торгівлі здійснюється за допомогою торгового флоту.

Миколаїв порівняно молоде місто, але з великою і славною історією суднобудування. Так само і «НІБУЛОН», який створено в Миколаєві — молода, за світовими мірками, українська компанія, яка рік від року системно нарощує свій потенціал у різних галузях і яка створила власний потужний флот. Нині знайомитись і переймати наш досвід їздять провідні світові корабели.

Флот компанії «НІБУЛОН» нині складається з 80 повнокомплектних суден, кожне з яких із технічними характеристиками доволі розлого представлене на нашому сайті. До Дня міста Миколаєва, 20 вересня 2019 року ми провели масштабний парад нібулонівського флоту — справжнє видовищне водне шоу, де на ходу і в дії продемонстрували тисячам миколаївців судна всієї нашої лінійки флоту. Того дня на суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» був День відкритих дверей — зокрема, проходила міжнародна виставка TRANS EXPO ODESA MYKOLAIV 2019 і ми урочисто ввели в експлуатацію флагман нашого флоту — 140-метрове самохідне кранове судно NIBULON MAХ, яке стало новим словом в історії українського суднобудування і судноплавства.

Наша компанія та її засновник і беззмінний генеральний директор, Герой України Олексій Опанасович Вадатурський упродовж 30 років зробили все можливе і неможливе, щоби на українських річках був і процвітав український прапор. Українське судноплавство і суднобудування працюють і розвиваються завдяки наполегливості і далекоглядній стратегії «НІБУЛОНа».

— Як все починалось? Аграрна компанія ніколи не займалась судноплавством, і це було абсолютно нове і незвідане поле...

— Наразі у нашій судноплавній компанії працює 600 фахівців. А починалось все 2007 року з ухвалення стратегії й організації судноплавної компанії як підрозділу «НІБУЛОНа», в складі якої було лише дві людини.

Починали зі створення і затвердження різних видів документів і дозволів, адже це дуже складний та відповідальний напрям діяльності. Слід було створити власну систему управління безпекою, створити штатну структуру і посадові інструкції, сюди також відноситься охорона праці, пожежна безпека тощо. Після отримання ліцензій компанія придбала перші три буксира — «Лідієвський», «Баштанський» і «Прибужанівський» та чотири несамохідні судна — баржі ДМ тоннажністю 2 тис. тонн (судна і дотепер працюють, баржі — на перевантажувальному терміналі у Миколаєві). На той час вітчизняна галузь річкового судноплавства продовжувала занепадати, тому на ринку праці опинилось дуже багато висококваліфікованих фахівців. Тож ми набрали штат і почали працювати, нарощуючи обсяги перевезень і збільшуючи кількість суден компанії.

— Наразі сталою є теза, що сучасний, високотехнологічний і максимально завантажений в Україні флот належить сільгосппідприємству «НІБУЛОН». З яких суден він складається?

— Нині власний флот «НІБУЛОНа» налічує 80 суден. У вересні наша компанія поставила 2 несамохідні судна власного проєкту NBL-90 компанії «Аскет Шипінг». Це відкриває нові можливості для партнерів і клієнтів нашої компанії в організації успішної ефективної логістики — ми готові будувати і постачати нові високотехнологічні судна різних проєктів для сторонніх компаній.

За класифікацією, 90% наших суден належать до змішаного класу плавання «річка-море», які здатні працювати на всіх українських річках із виходом у море. Хочу наголосити, що всі наші судна інтенсивно працюють і їхній середній вік не перевищує 15 років. До того ж флот постійно оновлюється — на суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» практично кожен другий місяць на воду сходить сучасне високотехнологічне судно, яке відповідає найсуворішим вимогам безпеки за всіма параметрами, в тому числі екологічними.

Насамперед ми маємо вантажний флот. Із загальної кількості 44 одиниць — це несамохідні судна (баржі) загальною водотоннажністю понад 172,6 тис. тонн. Із них 22 несамохідних судна проєкту NBL-90, 6 суден — проєкту NBL-91, 8 суден — проєкту B2000, 4 одиниці — проєкту B1500 та 4 несамохідних судна проєкту BN, а також 24 буксири і чотири плавкрани. Завдяки такому буксирному складу та несамохідним суднам різних проєктів компанія вибудувала фактично нову зернову логістику в Україні — ми приймаємо зернові вантажі з річкових терміналів компанії на Дніпрі та Південному Бузі і доправляємо їх відразу на відкриті морські рейди для навантаження панамаксів та інших великоваговиків.

Щодо буксирів, залежно від виконуваних завдань, ми маємо буксири-штовхачі для лінійних перевезень по внутрішнім водним шляхам потужністю 1200-2500 к.с., буксири-кантувальники для роботи з великотоннажними суднами та забезпечення роботи плавкранів на морських рейдах портів України потужністю 1200-3500 к.с.

Усі наші судна для покладених на них функцій абсолютно досконалі. Наприклад, багатофункціональні високотехнологічні буксири-кантувальники «НІБУЛОН-100» і «НІБУЛОН-101» (проєкту Т3500) потужністю 3500 к.с. Вони призначені для проведення суден закордонного плавання по БДЛК, їх швартування до причалів терміналів компанії, проведення караванів із 2-4 барж по БДЛК та проведення караванів по каналах у період льодового стану в районах плавання Дніпром та Чорним морем.

Окремо слід сказати про нібулонівські плавкрани — це побудовані на ССЗ два несамохідні судна «Нібулонівець» і «Нібулонівець-2» потужністю до 4 тис. тонн на добу, які також мають змішаний клас «річка-море». Самохідний і доленосний кран «Святий Миколай», а також флагман нашого флоту — 140-метрове самохідне кранове судно «NIBULON MAX».

З плавкрану «Святий Миколай» розпочався шлях «НІБУЛОНа» до повної незалежності від послуг сторонніх організації у навантажувальних роботах. Збудований 2013-го в м. Констанца (Румунія), найпродуктивніший у світі на той час, він став першим самохідним плавучим краном компанії, який дозволив нам наростити рейдову експортну перевалку у 2,5 разу. І за роки роботи перевантажив більше 10,7 млн тонн, обробивши понад 600 суден.

«NIBULON MAX», зведений у стислі терміни на ССЗ «НІБУЛОН» за вітчизняними кресленнями, став найдовшим і найбільшим спеціалізованим самохідним крановим судном класу «річка-море» під прапором України, побудованим за роки її незалежності. Судно здатне перевантажувати щодоби до 18 тис. тонн зерна при висоті хвилі до 3-х метрів. Це дало черговий поштовх для нарощування експортних показників не лише нашої компанії, а й, без перебільшення — для розвитку економіки України. За дещо більше двох років роботи судно відвантажило на експорт понад 5 млн тонн українського зерна.

Створити принципово нову зернову логістику «НІБУЛОНу» в Україні дозволив розгалужений потужний флот, яким від 2009 року ми перевезли вітчизняними річками понад 24 млн тонн різноманітних вантажів, за рахунок чого автошляхами нашої країни не проїхало близько 1 мільйона вантажівок!

Маємо також технічний флот. Ідеться про унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно «Миколаївець» та земснаряд «NIBULON-7» («Watermaster Classic 4 NBC 4006»), а також два ґрунтовідвізних теплоходи — спеціалізовані самохідні вантажні судна-шаланди проєкту ГШ2000: «Миколаївський-1» та «Миколаївський-2». Цей флот проводить днопоглиблення Дніпра, Південного Бугу, а також акваторії портів та терміналів, щоб забезпечити ефективну роботу флоту компанії. Завдяки роботі судна «Миколаївець», збудованого 2017-го на нашому ССЗ, ми в декілька етапів провели днопоглиблення Південного Бугу і здійснили пробні днопоглиблювальні роботи скельних порід на Дніпрі. Без цього флоту було б неможливим будівництво нових перевантажувальних терміналів на Дніпрі та його притоках у Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Пасажирський флот налічує чотири судна на підводних крилах типу «Восход» та «Полісся», що в народі звуться «ракетами». Наприкінці вересня ми завершили вже 5-й сезон пасажирських перевезень: за 725 рейсів ми перевезли 22 тисячі пасажирів Дніпром, Південним Бугом та Дніпровсько-Бузьким лиманом. Загалом же за ці роки пасажирський флот «НІБУЛОНа» перевіз більше 120 тисяч пасажирів.

— Судна на підводних крилах стали, з одного боку — поверненням у дитинство для багатьох українців, з іншого — справжнім відкриттям. Розкажіть про досвід компанії у розвитку водних пасажирських перевезень та поділіться планами на наступний сезон.

— На 1991-й в Україні працювало близько 2,5 тис. пасажирських суден, з них приблизно 100 — на підводних крилах. Наразі таких суден налічується 115, причому у робочому стані — лише чотири, і вони всі наші.

Хочу наголосити, що ми не втрачаємо надії привернути увагу держави і бізнесу до відродження регулярних пасажирських перевезень українськими річками. Тому крім регулярних рейсів кожного сезону «НІБУЛОН» виконує благодійні рейси для дітей, учасників АТО, державних службовців, учасників тематичних заходів тощо. Отже ми безкоштовно перевезли 4 тисячі пасажирів.

Також поточного сезону компанія долучилася до проєкту Державного агентства з розвитку туризму щодо вивчення попиту і можливості відновлення регулярних туристичних маршрутів. У вересні «НІБУЛОН Експрес-1» виконав тестові рейси із фокус-групами з Києва до Канева.

У міжнавігаційний період ми постійно проводимо технічне обслуговування цих суден, тож вони у відмінному технічному стані і відповідають високим естетичним вимогам наших пасажирів. Разом із тим, пасажирські перевезення для компанії є виключно соціальним проєктом.

— Сьогодні можна стверджувати про відродження водно-транспортного комплексу. Наскільки він є безпечним для учасників і пересічних громадян? Як складові безпеки судноплавства забезпечуються компанією?

— Безпека судноплавства — це комплекс заходів зі створення умов, за яких судну, екіпажу та матеріальним засобам не загрожує небезпека при плаванні у будь-якій обстановці. Вона забезпечується надійною роботою всіх машин і механізмів судна, своєчасним проведенням заходів технічного забезпечення, кваліфікованим управлінням судном і високою виучкою екіпажу, неухильним дотриманням вимог міжнародних і місцевих правил плавання, знанням навігаційної обстановки тощо.

Забезпечувати безпеку покликані різного роду правила: міжнародні — «Міжнародний комплекс з управління безпекою» (МКУБ), Європейські правила судноплавства внутрішніми водними шляхами, а також внутрішні та місцеві правила. Наразі діють «Правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах України», затверджені наказом Мінінфраструктури від 2004 року (із відповідними подальшими змінами).

Увесь цей комплекс правил включає пожежну безпеку, технічну безпеку судна і гідроспоруд (мостів, шлюзів тощо), найголовніше — безпеку людей. Тобто забезпечення безпеки направлене на збереження здоров'я і життя людей — команди, пасажирів, учасників руху по воді, і тих, хто перебуває на березі.

Усі ці правила регламентовані «Системою управління безпекою» (СУБ), які є в кожній судноплавній компанії і на кожному судні. СУБ постійно оновлюється і розширюється через те, що змінюється система ризиків, змінюються правила, додаються нові вимоги і правила.

— Які існують правила і небезпеки на річках взагалі і на українських річках зокрема? Що дозволяє їх мінімізувати?

— Судновий хід, або фарватер, — простір (підводний і надводний) на судноплавному шляху, який призначений для судноплавства і позначається на місцевості або на карті. Габарити суднового ходу — це глибина, ширина, надводна висота і радіус закруглення суднового ходу. Гарантованими глибинами на Дніпрі визначені 3,65 м, ширина — 80 м для забезпечення двостороннього руху суден. І от коли в цей простір «влітають» швидкісні човни або рибальські плавзасоби, які порушують правила руху на воді, часто може трапитись непередбачуване. Так само, як на дорозі — головною небезпекою є інші транспортні засоби, точніше — їхні кермувальники, які через непередбачуваність дій можуть спровокувати аварійні ситуації (інциденти).

Також небезпеку становлять недостатньо підготовлений судноводій, неправильні виконувані ним дії — помилкове включення ходових вогнів або взагалі їхня відсутність, неправильне виконання маневрів, неправильне розходження суден, що рухаються на пересічних курсах тощо. Йдеться про незнання учасниками руху загальних і місцевих правил.

Справжньою перепоною і небезпекою для руху на річках є велика кількість браконьєрських рибальських сіток, численні водорості й інший непотріб, який люди викидають у водойми — все це намотується на гребний гвинт і заважає вільному руху суден.

Дуже важливим є стан водних шляхів, а саме утримання в належному стані гарантованих глибин, ширини і радіусу закруглення суднового ходу. Властивістю річки є розмив берегів і заносимість її донними відкладеннями, і якщо річки не очищувати, це призводить до обміління і втрати річок як судноплавних артерій.

— І який наразі стан внутрішніх водних шляхів України?

— Щодо України, то 1991 року в нашій країні експлуатувалося 4 тис. км судноплавних водних шляхів, а 2016-го їхня довжина скоротилася до 1,5 тис. км. Тобто щороку ми втрачаємо близько 100 км судноплавних шляхів. Для порівняння, 1991-го річками країни перевозилось понад 60 млн тонн вантажів, а 2015-го — всього 3,6 млн тонн.

Якщо людина хоче користуватись річкою, вона має про неї дбати. За роки незалежності в Україні зникло понад 10 тис. річок і країна, на жаль, опинилась на 125 місці у світі за запасами питної води (за даними World Bank 2019 року — прим. ред.). Бо держава не проводить меліоративні роботи з розчищення замулених витоків річок, відтак водойми міліють і пересихають. Це негативно впливає на водність середніх і малих річок. Особливо відчутно це на Південному Бузі.

Тож керівництво нашої компанії ухвалило рішення повернути життя українським річкам. Відтак у межах нашого масштабного проєкту з відродження Дніпра і Південного Бугу як судноплавних транспортних артерій (стартував 2009 р.), а також інвестпроєкту «Відродження водної магістралі Миколаївщини» (2016 р.) ми провели днопоглиблювальні роботи на Південному Бузі.

Для цього ми спочатку побудували сучасний технічний флот і власними силами та коштом у кілька етапів у межах суднового ходу розчистили і поглибили Південний Буг до обумовлених 2,5 м на відстані 135 км від Вознесенська (нижче скельних перекатів у с. Мигія) до гирла. Це дозволило відродити річку як цілісну екосистему і покращити довкілля, створити природне джерело чистої питної води для мешканців регіону — вода посвіжішала, стала проточною, відтак у ній побільшало риби. Наша робота дала змогу Південному Бугу повноцінно працювати як транспортній артерії. Ми запустили регулярні вантажні і пасажирські перевезення, знімаючи щороку з автодоріг сотні тисяч вантажівок і маршруток. Для проведення днополгиблювальних робіт ми оформлювали різні дозвільні документів більше 5 років! І практично щороку ми проводимо підчищення перекатів річки, щоб забезпечити безпеку водного руху і підтримувати цей водний басейн у належному стані.

— Однак головною транспортною артерією України є Дніпро. А тут перепон і їхній рівень складності набагато більше, ніж на Південному Бузі. Ви проводили експериментальне днопоглиблення на проблемних ділянках іще чотири роки тому...

— Щодо водних шляхів Дніпра, то тут перепонами є скельні перекати в районі м. Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ), де не забезпечено гарантовані глибини 3,65 м на відстані 32 км. У цій місцині п'ять таких лімітуючих гранітних перекатів, усі вони різної довжини, а всього ж на відстані від Кременчука до Запоріжжя таких «воріт» різної глибини близько 14. І наша компанія була готова прибрати ці перешкоди давно.

На наше замовлення Інститут річкового транспорту «Укррічтранспроєкт» розробив спеціальний проєкт, де детально визначений весь комплекс робіт, включаючи відвал граніту. Його погоджено з «Укрводшляхом» та всіма контролюючими органами, нами отримано за довгих 5 років аж 47 різних дозвільних документів.

Наприкінці листопада 2017 року на «Дніпродзержинських воротах» ми провели демонстраційно-випробувальні днопоглиблювальні роботи унікально ощадним методом. На цьому місці 2007-го сів на мілину трипалубний круїзний теплохід «Принцеса Дніпра» (завдовжки 125 м), і 250 туристів із Німеччини мусили евакуюватися з судна. За допомогою унікального самохідного надпотужного днопоглиблювального судна «Миколаївець», побудованого за вітчизняними кресленнями на ССЗ «НІБУЛОН», ми впродовж трьох діб за допомогою надпотужного гідромолоту «Volvo» провели відповідну виборку породи на глибину 0,3 м довжиною 50 м і шириною 6 м. Традиційним методом направленого вибуху таку операцію зробити не можна, адже дно річки і високий берег Дніпра — це гранітний моноліт, на якому міститься «Дніпровський металургійний комбінат». Це одне з потужних підприємств промислового комплексу України з повним металургійним циклом і, відповідно, доменними печами. І такий вибух може зруйнувати цей гігант. Єдиний спосіб днопоглиблення на цій ділянці — гідромолот або спеціальні потужні пили.

Високотехнологічний «Миколаївець» може працювати на глибинах до 15 м гідромолотом, фрезою та ковшем. Його потужності достатньо для поглиблення українських річок, акваторії портів і терміналів до необхідних глибин. А обладнання дозволяє працювати зі скельними ґрунтами р. Дніпро у режимі онлайн спостереження за підводною роботою як у денний, так і в нічний час. Це і було продемонстровано журналістам за участі та підтримки ДП «Укрводшлях» і розробника проєкту з днопоглиблення на лімітуючих перекатах у Дніпровському і в Кам'янському водосховищах — «Укррічтранспроєкту». Вартість продемонстрованого днопоглиблювального комплексу перевищує $10 млн.

Профільні фахівці залишились абсолютно задоволеними результатами випробувань. І генеральний директор компаній Олексій Вадатурський тоді наголосив, що українці вкотре довели свою технічну і технологічну спроможність, і що задля днопоглиблення зовсім необов'язково бити поклони перед іноземцями, проводити багатомільярдні тендери, які часто передбачають «дерибан» державних коштів. Ціна питання, що унеможливлює пригоди, аналогічні з «Принцесою Дніпра», — не перевищує $3 млн. І Дніпро стане безпечно судноплавним до самої столиці з глибиною 3,65 м.

Завдяки «НІБУЛОНу», де задокументовано кожну копійку, кожен рух, визначено вартість днопоглиблювальних робіть будь-якої складності, держава може скласти достовірний кошторис і оголосити тендер на проведення робіт. «НІБУЛОН» готовий взяти участь у тендері і максимально безпечно та в стислі терміни виконати весь комплекс днопоглиблювальних робіт на Дніпрі.

— Продовжуючи розмову про безпеку. Системи управління не можуть передбачити все. Люди також мають бути до цього готові…

— За безпеку на судні відповідає капітан. Кожен член екіпажу проходить тренінги і має відповідні сертифікати навчання в державних тренінгових центрах, визнаних Морською адміністрацію. Також на судні згідно з графіком проводяться тренування з будь-яких аварійних ситуацій — пожежа, повінь, посадка на мілину.

На кожнім судні працює своя команда, згідно до Порядку визначення мінімального складу екіпажу судна, затвердженого Мінінфраструктури. У нашій компанії це від 3 чоловік до 28 людей на судні «NIBULON MAX».

У «НІБУЛОНі» створено Службу безпеки судноплавства та гідротехнічних споруд, яка підпорядковується заступнику генерального директора з безпеки судноплавства.

Основними завданнями служби є проведення заходів щодо забезпечення безпеки судноплавства, тралення водних підходів та операційних акваторій перевантажувальних терміналів компанії, установка та зняття знаків навігаційного обладнання на водних підходах до перевантажувальних терміналів, виконання вимог Укрморрічінспекції щодо щорічного надання необхідних документів для введення причальної споруди до експлуатації на період навігації, дотримання діючого законодавства та правил мореплавання, а також міжнародних договорів України відносно мореплавання.

— Як потрапити на роботу в судноплавну компанію?

— Відбір працівників у компанію здійснюється відділом кадрів у співпраці з судноплавною компанію комісійним порядком. Усі подані анкети претендентів на роботу розглядаються, вірогідних кандидатів ми запрошуємо на співбесіду.

Серед основних вимог — це має бути людина з активною життєвою позицією, якій властиві високі професійні знання і навички, дисциплінованість, чесність, відповідальність і вимогливість до себе і підлеглих, якщо йдеться про керівника.

Капітанів і керівників ми стараємось готувати і плекати самі. Це політика компанії: бажано, щоб людина пройшла у нас шлях від матроса до капітана.

— Виходячи з чого було ухвалене рішення, скільки і яких саме суден потрібно компанії. Якими вони мають бути — самохідними чи несамохідними?

— Ми створювали нову логістичну систему в Україні, де водні перевезення, в тому числі річкові, як найбільш економічний і екологічний транспорт — були необхідною складовою. Наше керівництво і провідні фахівці опрацювали багато літератури, ознайомились з кращими світовими практиками у США та Європі. Скрізь ми обирали краще, передове і адаптували його до вітчизняних реалій із перспективою на майбутнє.

За взірець ми визначили роботу річки Міссісіпі (США) і взялися розвивати за цим принципом роботу Дніпра. Як наголошує Олексій Вадатурський, судноплавний потенціал Дніпра співставний з Міссісіпі. За світовою практикою, на широких річках із повільною течією працюють баржо-буксирні каравани. У річкових перевезеннях існує так зване «золоте правило», за яким розмір судна має бути настільки великим, наскільки максимально дозволяють нормативно допустимі розміри водного шляху, яким це судно має ходити. Ми взяли його за основу. Відтак ми почали створювати наш флот виходячи з того, що ми працюватимемо на Дніпрі і Південному Бузі (за гарантованих глибин 3,65 м та 2,50 м), перевозитимемо вантажі в район Банки Трутаєва поблизу Очакова для завантаження великотоннажних суден на рейді. Це визначило клас наших суден «ріка-море» і, зважаючи на цілорічну роботу — також їхній льодовий клас.

— Нещодавно з'явилась інформація, що «НІБУЛОН» почав практикувати об'єднані каравани на Південному Бузі, де буксир-штовхач працює з 4-ма баржами.

— Для виконання наших задач найбільш ефективним є баржо-буксирний склад. Переважно більш керований склад штовхається буксиром (не тягнеться). Наші буксири на зручних широких ділянках — Каховське водосховище, Кременчуцьке, де є вільні зони повороту, можуть штовхати один буксир чотири баржі, на загал — це понад 16 тис. тонн вантажу.

Ділянка річки Південний Буг від Нової Одеси до Миколаєві доволі широка, тому тут є змога одному буксиру штовхати 4 баржі. Для більшої керованості такого каравану на складних ділянках доєднується ще один маленький буксир (підрулюючий), який допомагає каравану пройти цей відрізок; на звичайних ділянках він від'єднується і йде спокійно, економлячи пальне. У такий спосіб ми оптимізували річкові перевезення, після того як у рамках виробничої програми на 2019-2021 роки збудували ці два маленькі судна проєкту Т410 — портові буксири штовхачі-кантувальники. Ці малюки на 410 к.с. з успіхом працюють також на суднозаводі, в порту, як штовхачі на Південному Бузі, а також при шлюзуванні двох барж на Дніпрі.

— Дві баржі одразу на Дніпрі ніколи (!) не шлюзувались. Аж і тут ви вдались до експерименту?

— Цього експерименту — один буксир і дві баржі — ми добивались близько 10 років! Габарити наших барж, виходячи з «золотого правила», такі, що входять в корисну довжину шлюзу по дві (одна за одною в довжину і дві поруч у тісній зчіпці — залежно від габаритів шлюзу). Звісно, збудовані за часів СРСР шлюзи через їхні габарити на сьогодні є вузьким горлечком для річкових перевезень. Якби ширина була 40 м, то пропускна спроможність шлюзів суттєво би зросла.

Однак у Правилах, затверджених «Укрводшляхом» наприкінці 1990-х зазначено, що через шлюз може проходити лише одна (!) баржа з буксиром. Водночас у тих самих правилах написано, що за умов жорсткого зчалу у нитку можливе шлюзування за схемою «2+1».

За інформацією Мінінфраструктури, 17 вересня 2021 р. відбулося перше шлюзування баржо-буксирних караванів (2 баржі та 1 буксир) на Каховському шлюзі Дніпровського каскаду. Вперше в історії було прошлюзовано караван іншої компанії довжиною 235 м, шириною 17 м та осадкою 3,65 м, при робочому розмірі шлюзової камери 260 м і ширині — 18 м.

«НІБУЛОН» активно долучився до експерименту зі шлюзування різних караванів на 2 баржі на різних шлюзах із різним забезпеченням. Адже є шлюзи (Запорізький та Кам'янський), де обов'язково слід проводити додаткові заходи і застосовувати також маленький буксир Т410, який міг би підстраховувати караван знизу і допомагати виводити його зі шлюзової камери. Триватиме експеримент упродовж двох місяців на різних дніпровських шлюзах. І результати експерименту будуть закріплені у нових Правилах.