СТРАХОВА СИСТЕМА ЗРОШЕННЯ І ЧЕРГОВА ЗРОШУВАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ

Під поливом у світі перебуває понад 300 млн га, що становить 18% від загальної площі ріллі, на якій вирощується понад 40% усієї сільськогосподарської продукції. Тобто продуктивність одного зрошуваного гектара понад удвічі перевищує вихід рослинницької продукції з неполивної площі. Такі дані навели в Інституті зрошуваного землеробства НААН (ІЗЗ НААН), де нещодавно відбувся масштабний регіональний форум «Зрошення 2021: модернізація та інновації».

Організатор заходу — Європейський інвестиційний банк у рамках проєкту «Основний кредит для аграрної галузі — Україна». Усього форум зібрав понад 150 учасників. Тема заходу, впевнені учасники, стає дедалі більше актуальною в умовах кліматичних змін і глобального потепління.

То що ж має бути в пріоритеті людства за умов неминучого глобального потепління: розробка нових сортів і технологій для зрошувального землеробства і збільшення поливних площ чи винайдення моделей комплексної адаптації рільництва до дефіциту вологи?

Ця модель включатиме правильний підбір посухо- і стресостійких сортів і гібридів сільгоспкультур (тут навряд можна обійтися без генно-модифікованих культур, адже сучасні селекційні зразки за умов вирощування на богарі матимуть значно меншу врожайність і якість насіння), переміщення строків посіву рослин, винайдення нових агротехнологій тощо. Звісно, світова наука і практика пропонує ще чимало варіантів протистояння змінам клімату. Наприклад, збільшення площ виробництва агропродукції під склом, максимально ощадне сільське господарство майбутнього — кругове сільське господарство, або Circular Farming тощо. Для нашої країни поки більш звичним і прийнятним є зрошувальне землеробство, про проблеми і перспективи якого саме йшлося на форумі.

Як зазначила директор ІЗЗ НААН Раїса Вожегова, якщо проаналізувати багаторічні метеорологічні спостереження, можна зробити висновок, що після сприятливих погодних умов, що склалися наприкінці 2020 і в першому півріччі 2021 року, наступні 2-3 роки будуть із гострим дефіцитом опадів. «Отже необхідно і на державному рівні, і на рівнях районів активізувати роботу з розширення зрошуваних земель. Враховуючи унікальні ґрунтово-кліматичні та господарсько-економічні умови України, є змога істотно, в 3-5 разів збільшити площі поливних земель і довести їх до 2,5 млн га. Для цього є і науковий, і виробничий, і ресурсний потенціал», — сказала вона.

Зокрема, науковці системи НААН розробили сучасну концепцію використання зрошуваних земель на ринкових засадах, на її основі планується проводити реконструкцію і переоснащення наявних водогосподарських комплексів.

Участь у заході взяв заступник голови Херсонської облдержадміністрації Едуард Науменко, який наголосив, що водогосподарський комплекс Херсонщини — найбільший в Україні і налічує 320 тис. га зрошуваних земель. Він зазначив, що в області вперше запроваджується проєкт регіонального розвитку, створення Інвестиційного парку з відновлення зрошення, який об'єднає громади для відновлення зрошувальних систем. «Розвиток зрошення — це надзвичайно важливе питання не лише регіонального, а й національного рівня, оскільки зрошувані землі є гарантом продовольчої безпеки держави», — наголосив заступник голови ХОДА.

Реалізація проєкту Інвестиційного парку з відновлення зрошення дасть позитивні результати, а саме: створення нових робочих місць у селах; збільшення врожайності сільськогосподарських культур у 2-4 рази; нарощування обсягів виробництва регіональної валової продукції.

Михайло Федорчук, професор Миколаївського Національного аграрного університету, розповів про вплив змін клімату на сільське господарство України. За всіма кліматичними сценаріями розвитку, крім підвищення середньорічної температури, на людство очікує також збільшення викидів СО2 і зменшення опадів. Зокрема, до 2050 року прогнозується скорочення опадів від 8% до 15%. Відтак зростають ризики недобору врожаю. Щодо соняшнику, наприклад, недобір у південних областях може становити близько 26%.

За його словами, одна з моделей адаптації до глобальної зміни клімату передбачає правильний підбір сортів і сільгоспкультур (посухостійкі і такі, що потребують менше води), переміщення строків посіву рослин, збільшення кількості води в іригаційних структурах.

Представник ДП «Проєктно-технологічне бюро» Інституту водних проблем і меліорації НААН Сергій Рябков розповів про фінансово-економічну складову будівництва систем зрошення з використанням широкозахватної дощувальної техніки. Для зони Лісостепу цифра становитиме $1700-3300/га, для Степу — $1800-3800/га. Водночас вартість реконструкції наявних зрошувальних систем, що актуально для південних областей, може коливатися від 20% до 70% від вартості будівництва нових, залежно від зношеності основних їхніх складових.

Заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН Андрій Шатковський навів цікаві дані щодо врожайності кукурудзи на краплинному зрошені. Дані базуються на семирічних дослідах науковців інституту. Фактична врожайність у польових дослідах становила 17-21 т/га. Для промислового виробництва він назвав реальними цифри у 14-18 т/га.

Досвідом виробничників поділився Ігор Брагінець, керівник ПСП «Альфа Агро» на Херсонщині. Господарство вирощує сільгоспкультури майже виключно на зрошенні. Загальна площа — 1750 га, з них 1450 га на зрошенні, 36 га з них — краплинне зрошення.

Основу зрошувального землеробства тут заклали ще 1975 року. Тож наразі постало питання її реконструкції, адже труби зносилися, за словами доповідача, до стану паперу. Реконструкцію розпочали з заміни дощувальних машин, щоб зменшити тиск і подовжити строк дії іншої інфраструктури. Тож зараз у господарстві використовують як вітчизняні старі «Фрегати», так і «Zimmatic» від компанії «Lindsay» .

Старі дощувальні машини для руху полем використовували тиск, але це дуже великі втрати енергії, доцільніше, на думку господарника, застосовувати електроенергію. Ще одне питання — звідки її брати: або з дизельних генераторів, або тягнути лінії електромереж до поля. Останній варіант доповідач вважає оптимальним, хоча для цього потрібні значні початкові фінансові вкладення.

Щодо краплинного зрошення, він вважає, що на окремих культурах застосовувати такий спосіб недоречно. Наприклад, соя як культура тропічних зон, любить вологий мікроклімат, який краплинне зрошення забезпечити не в змозі.

Згідно з даними по врожайності в господарстві, озима пшениця стабільно дає на зрошенні 6 т/га, озимий ячмінь — 7,7 т/га, соняшник — 4 т/га, льон олійний — 2,5 т/га, соя — 4,2 т/га, кукурудза — 12 т/га. Також доповідач навів дані по своєму господарству, скільки в структурі собівартості займають прямі витрати на зрошення: для озимого ячменю це 13,2%, для кукурудзи — 21,6%, для сої — 16,5%, для соняшника — 16,5%.

За словами доповідача, зрошення — це високі витрати, але гарантовано високі врожаї. «Зрошення — це як страховка. Ми ж не страхуємо машину, щоб розбити її, а на той випадок, якщо щось трапиться. От так і ми — поллємо, якщо раптом не буде дощів», — резюмував він.

Олег Ковальчук, керівник відділу зрошення СТОВ «Придніпровський край» (агрохолдинг Кернел), розповів, що холдинг використовує зрошення на 1103 га у Черкаській області і на 1040 у Полтавській. В масштабах земельного банку «Кернел» це зовсім невеличкий показник. На його думку, відновлювати зрошення на сьогодні потрібно у співпраці з Держводагенством, адже саме від ефективності роботи чиновників залежать оперативні управлінські рішення. Щодо реконструкції старих систем зрошення він зауважив, що потрібно бути готовим до стовідсоткових проривів системи і, відповідно, розраховувати кошти під їхнє усунення. Для нових ліній поливу в холдингу використовують поліетиленові труби.

У господарстві запроваджено комплексний науковий підхід до зрошення: зокрема, на початку сезону визначають максимальну вологоємність ґрунту,  проводиться відбір проб для визначення вологості, дані заносяться у таблицю для кожного поля, всі дані по фазі розвитку рослин, температурі, вологості, здійснених операціях заносяться в поливну технологічну карту.

Також, з огляду на значний парк дощувальних машин (22), кожна з них обладнана GPS-трекером і відстежується в диспетчерській з фіксацією часу і норми поливу, витратою палива.

На дощувальних машинах обладнали систему фертигації — внесення рідких добрив одночасно з поливом. У конструкції зупинилися на поршневих насосах з обв'язкою з нержавійки, оскільки інші системи добрива просто роз'їдають. Урожайність на зрошенні для кукурудзи в господарстві становить 13,8 т/га (без зрошення — 6 т/га ), для сої — 4 т/га (1,7 т/га), для озимої пшениці — 7 т/га (5 т/га), ріпак — 4,5 т/га (3 т/га).

Андрій Гоголєв, генеральний директор ТОВ «ТерраТарса Україна», одним із перших почав продавати системи краплинного зрошення в Україні, а зараз також займається реалізацією мікродобрив і є співзасновником аграрної компанії, яка на 1200 га вирощує польові культури на зрошенні і на 100 га — ягоди на краплинному зрошенні.

За його словами, наразі в нашій країні триває друга революція у зрошенні. Система зрошення дісталася нам у спадок від СРСР, де Міністерство меліорації посідало третю сходинку по витратам із держбюджету. На кінець 1990-х припала перша революція у зрошенні, коли краплинне зрошення ввійшло на ринок України і принесло з собою нові технології: змогу використання нових рідких добрив, мульчуючої плівки тощо. Близько 10 років тому краплинне зрошення дісталося і до основних сільськогосподарських госпкультур. Зараз, за його словами, триває друга революція у зрошенні, коли відбувається заміна старих зрошувальних систем на нові.

Сучасні технології дають змогу вносити не лише добрива, а й засоби захисту рослин, а також інструментально контролювати вологість ґрунту. Втім, на його думку, нам ще знадобиться 5-6 років, щоби відпрацювати управління поливом на основі цих даних. До складових чергової зрошувальної революції слід віднести і нові методи аналізу ґрунтів, коли аграрій годує не ґрунт, а рослину разом із поливом.

Серед проблем зрошення в Україні він назвав стару систему управління. Також на законодавчому рівні проблемою є блокування у Верховній Раді ухвалення законопроєкту про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель (реєстр. №5202). Також постала гостра необхідність ухвалення закону про консолідацію земель на зрошуваних землях, щоб інвестор міг вкладати кошти в інфраструктуру без остраху, що власник паю зведе нанівець всю роботу по її влаштуванню, продавши пай.

Також, за його словами, необхідна державна підтримка меліорації.