Статті

СУЧАСНІ СОРТИ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ІЗ ВИСОКИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ШИРОКИМ СПЕКТРОМ ВИКОРИСТАННЯ

Під таким гаслом 6 липня численній кількості фахівців АПК було представлено результати плідної співпраці вітчизняної аграрної науки, бізнес структур та органів державної і місцевої влади на Дні поля, який відбувся на демонстраційному полігоні Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Учасники мали змогу ознайомитись в натурі з кращими сортами пшениці м'якої озимої та ярої, жита, тритикале, гречки, проса, сої та кукурудзи селекції Інституту.

Варто відмітити, що Інститут землеробства — це також багаторічні, цікаві, глибокі наукові дослідження, вагомі наукові традиції, а також добре знані в Україні дослідження з питань землеробства, рослинництва, агротехнологій і селекції. Традиційно рік від року науковий заклад організовує такі практичні ознайомчі заходи. Слушно зауважити, що вперше День поля Інститут провів ще далекого 1988 року, в якому взяла участь рекордна кількість учасників — понад 8 тисяч. Після минулорічної перерви через карантинні  обмеження, поточний захід зібрав фахівців сільського господарства для наочної демонстрації наукових розробок ННЦ «ІЗ НААН», обміну досвідом і налагодження ділових контактів.

Програма заходу була оголошена завчасно і виправдала мету бути плідною та насиченою! День поля зібрав близько сотні аграріїв зі столичної і прилеглих областей.

Відкривав захід директор ННЦ «Інститут землеробства НААН», доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Віктор Камінський. Урочисто привітавши гостей, учений презентував присутнім уже відомі та новітні досягнення селекціонерів і технологів Інституту. Він висловив сподівання, що в першу чергу агровиробники, люди, чиїми руками вирощується хліб, знайдуть для себе цікаві сорти та селекційні номери. Він запевнив, що науковці Інституту нададуть відповіді на всі запитання щодо технології вирощування кожного обраного сорту. Також науковцями сплановано організацію обліків урожайності кожного сорту під час жнив і надання результатів щодо рівнів урожайності та якості насіння кожному гостеві Дня поля. Адже саме класність зерна формує його ціну, а отже суттєво підвищує фінансову й економічну цікавість до сорту.

Директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» Віктор Камінський щиро подякував усім учасникам, що знайшли змогу відвідати захід, висловив готовність до взаємовигідної співпраці і побажав достатку та процвітання. Налите золотом колосся завжди надихає, тому директорка Панфильської дослідної станції Єлизавета Задубинна замість вступного слова просто продекламувала вірш про запашний хліб і коровай — уособлення головної мети і результату праці кожного селекціонера й аграрія.

Директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» Віктор КАМІНСЬКИЙ
Директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» Віктор КАМІНСЬКИЙ

Начальник управління агропромислового розвитку Київської ОДА Костянтин Довгаль у своєму виступі зазначив, що на теренах Київщини сконцентровано найбільшу кількість академічних наукових установ НААН і НАН України, серед яких ННЦ «Інститут землеробства НААН» посідає чільне місце. Він запевнив, що КОДА нарощує потужну співпрацю з усіма науковими підрозділами. Наголосивши при цьому, що робота Управління АПР, як і всієї столичної адміністрації, спрямована на підтримку сільського господарства Київщини — на стимулювання розвитку середнього та дрібного фермерства, насамперед молоді, яка хоче розвивати власний бізнес в АПК, а також на допомогу агровиробникові в наданні державної підтримки, професійного консультування з низки виробничих питань, земельного та податкового законодавства.

Серед представників місцевого самоврядування участь у Дні поля взяв перший заступник голови Яготинської міської ради Олександр Кудрявський, який відзначив вагому роль Панфильської дослідної станції у розвитку аграрного сектора економіки Яготинщини.

Партнером заходу виступили компанія «Альфа Смарт Агро» —  український виробник інноваційних засобів захисту рослин заради примноження та збереження врожаю. Компанія розробляє власні засоби захисту рослин і впроваджує їх у виробництво в Україні, зазначив її представник Сергій Куліков. Завод, що побудовано у Білій Церкві, із лінії з виробництва найпростіших водних розчинів динамічно виріс до потужного виробника складних препаратів. У портфелі компанії близько 100 препаратів, щороку виходить 4-5 новинок. Компанія має багато представників по всій території України, в т.ч. в Київській області, тісно співпрацює з Панфильською дослідною станцією. Погодні умови 2021 року склалися таким чином, що є змога наочно продемонструвати генетичну стійкість сортів проти хвороб, а також роботу систем захисту основних культур, які вирощуються як у насіннєвих посівах, так і в виробничих умовах.

Останніми роками набір негативних факторів природних умов, які впливають на вегетацію рослин, суттєво зріс. Селекціонер, створюючи сорти пшениці озимої, повинен враховувати проблеми сніжних і безсніжних зим, весняні приморозки, різного роду посухи, хвороби та прагнути створити сорти, які адаптувалися б до різних змін погодних умов. Сьогодні дослідження у селекційних установах світу й України спрямовано на створення нових високопродуктивних сортів із високим потенціалом урожайності, підвищеною стійкістю проти комплексу хвороб, несприятливих погодних умов та високоякісним зерном.

На першому місці у вирішенні проблеми вдосконалення якісного боку інтенсивної технології вирощування зернових культур є сорт. Адже якщо ми матимемо сорт пшениці, стійкий до вилягання, потреба в застосуванні регуляторів росту частково чи повністю нівелюється. Якщо ми матимемо сорт, стійкий проти хвороб і шкідників, не потрібно буде застосовувати хімічних засобів захисту рослин. І якщо ми матимемо сорт, який завдяки своїм біологічним особливостям буде ефективно окуповувати матеріальні ресурси, і в першу чергу мінеральне живлення, то це фактично вирішує проблему вдосконалення інтенсивної технології вирощування зернових, зокрема пшениці.

Ще 2020 року в Україні розпочалися внутрішні дискусії з бізнес-колами Європейського зеленого курсу (ЄЗК) під егідою Мінекономіки. Серед ключових напрямів ЄЗК є зменшення забруднення навколишнього середовища та збереження біорізноманіття, стійка аграрна політика (Стратегія «Від лану до столу»).

ПШЕНИЦЯ

Доробок представлених кращих сортів пшениці ННЦ «ІЗ НААН» презентувала аграріям завідувачка відділу селекції і насінництва зернових культур Інституту, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник Любов Голик.

Саме для концепції впроваджуваного Європейського зеленого курсу важливим є легендарний сорт пшениці озимої селекції ННЦ «ІЗ НААН» Поліська 90, зареєстрований ще 1994 року — багаторічний національний стандарт пшениці озимої м'якої, що і нині користується високим попитом у виробників. Сорт ідеально адаптований для органічної технології вирощування — при цьому дає фантастичні показники якості зерна, високоврожайний і високостійкий до біотичних і абіотичних факторів вирощування. Колос середньої величини, пірамідальної форми, зернівка червоного кольору.

Вітчизняні сорти пшениці м'якої озимої максимально адаптовані до зон вирощування саме України, тому зазвичай не потребують додаткових обробок хімічними речовинами для збереження врожайності посіву. Зокрема Чабанські пшениці (Інститут землеробства розташовано в смт Чабани — прим. ред.) високо адаптовані до динамічних погодних умов вирощування. Вчені Інституту проводили детальні дослідження формування показників урожайності в роки з безсніжними зимами, з льодовою кіркою, з нищівною літньою спекою, а також, як цього року, надзвичайно вологою та прохолодною весною та початком літа. Набувають статус сорту тільки найкращі селекційні номери й усі вони широко представлені увазі всіх зацікавлених — від колег-науковців до представників агробізнесу.

Не вимагає додаткового представлення створений у ННЦ «Інститут землеробства НААН» високоврожайний сорт пшениці озимої Краєвид, який має довжину стебла 80-90 см, дуже міцну й товсту соломину та високу стійкість до вилягання. Сорт Краєвид відноситься до різновидності еритроспермум (остиста пшениця). Зерно червоне, крупне (маса 1000 зерен — 48,6 г). Краєвид є високоінтенсивним сортом, рекомендується для звичайних і кращих умов вирощування. Добре реагує на внесення мінеральних добрив, витримує високі дози мінерального живлення, формує на них високі врожаї. Максимальна врожайність у виробничих посівах 12 т/га. Сорт середньостиглий, дозріває за 280-285 днів. Зимостійкість — вище середньої. Високостійкий до вилягання, бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу та фузаріозу колоса, стікання та проростання зерна в колосі, осипання зерна. Зерно сорту містить до 14% білка, 32% сирої клейковини. Рекомендується для вирощування в зоні Полісся та Лісостепу України. Норма висіву 4-5 млн схожих насінин на гектар. Строки сівби — в кінці оптимальних для зони Полісся та Лісостепу. Негативно реагує на ранні строки сівби. Для одержання якісного зерна бажане третє підживлення азотними добривами в дозі 10-15 кг/га діючої речовини у фазі молочної стиглості.

Також на демонстраційних посівах представлено новозареєстровані сорти Пирятинка й Ефектна, які відзначаються груповою стійкістю до ураження борошнистою росою, септоріозом колоса, бурою листковою іржею, кореневими гнилями.

Новий сорт пшениці м'якої озимої Пирятинка добре зарекомендував себе за врожайністю на рівні 11,53 т/га з масою 1000 зерен — 43,1-47,8 г. Безостий, зимо- та посухостійкий сорт. Вегетаційний період 260-283 дні. При цьому сорт Пирятинка має високу якість зерна.

Сорт Ефектна формує високу врожайність навіть за безсніжних зим. Остистий низькорослий сорт, стійкий до вилягання, зимо- та посухостійкий. Має дуже високу комплексну стійкість до ураження борошнистою росою та бурою іржею. Характеризується високою стійкістю до ураження септоріозом колоса та чорноколосицею (оливковою пліснявою). Урожайність становить 8,14 т/га, маса 1000 зерен — 48,7 г. Вегетаційний період 280-305 днів.

Помітними серед представлених сортів є посіви червоного кольору сорту Фортеця Поліська, що є носієм алелів безамілозного крохмалю та м'якозерності. Колос червоний безостий, біле зерно. Сорт має вищесередню зимостійкість, високу посухостійкість, стійкість проти основних фіто хвороб, в тому чисті септоріозу та чорноколосиці. Стійкий до вилягання та проростання в колосі. Урожайність на рівні 10,30 т/га, маса 1000 зерен — 43,7 г. Сорт відмічений високим умістом крохмалю і продуктивністю та нижчим показником протеїну, тому його можна рекомендувати для використання при виробництві біоетанолу. За якістю зерна ці сорти належать до цінних пшениць.

Також на демонстраційних посівах представлено високоврожайні сорти інтенсивного типу з потужним розвитком продуктивних органів і високою продуктивною кущистістю, вимогливі до умов вирощування — Красуня Поліська, Мокоша, Любіто, Землероб, які наразі проходять сортовипробування.

Сорти пшениці озимої Кесарія Поліська, Миролюбна та Полісянка є безостими. Вони мають товсте, міцне стебло, отже забезпечують рослинам стійкість до вилягання. Стійкі проти комплексу фітохвороб. Сорти характеризуються високою витривалістю до погодних «сюрпризів» — безсніжних зим та літньої посухи. У виробничих посівах забезпечують урожайність зерна на рівні 9,14-10,71 т/га.

Лінійка остистих Чабанських пшениць доповнена сортами Романівна, Пам'яті Гірка, Водограй, Співанка Поліська, Престижна та Русява. Всі сорти мають товсту і міцну соломину, при цьому навіть високорослі сорти Престижна та Русява практично не поступаються за стійкістю до вилягання більш низькорослим компаньйонам. Чабанські пшениці мають у своїх генотипах генетичні джерела стійкості проти фітопатогенів (борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу, фузаріозу, кореневих гнилей). Також сорти стійкі проти снігової плісняви, вилягання, стікання та проростання зерна в колосі. Маса 1000 насінин сорту Романівна становить 57,1 г, Пам'яті Гірка — 50,2 г, Водограй — 57,4 г, Престижна — 64,6 г, Русява — 56,1 г. Врожайність сортів у виробничих умовах не поступається закордонним аналогам і становить 8-11 т/га. При високому рівні врожайності сорт Романівна відноситься до сильних пшениць за показниками якості зерна, решта компаньйонів із групи — до цінних пшениць.

Якщо стисло, науковці ННЦ «ІЗ НААН» рекомендують господарствам різних форм власності вирощувати сорти пшениці озимої:

— Кесарія Поліська, Фортеця Поліська, Пирятинка, Миролюбна, Водограй, Співанка Поліська, Мережка, Краєвид, Пам'яті Гірка, Полісянка, Ефектна, Престижна, Намисто, які виділено за врожайністю.

— Ефектна, Полісянка, Романівна — стійкістю до ураження борошнистою росою.

— Ефектна, Краєвид, Пам'яті Гірка, Водограй, Миролюбна, Мережка, Полісянка, Русява, Кесарія Поліська, Фортеця Поліська, Співанка Поліська, Романівна, Осяйна, Намисто Престижна — за стійкістю до ураження бурою іржею.

— Співанка Поліська, Пам'яті Гірка, Престижна, Краєвид, Миролюбна, Русява, Полісянка — за стійкістю до септоріозу листків.

— Поліська 90, Аналог, Романівна, Русява — за показниками якості зерна.

— Осяйна, Краєвид, Мережка, Пирятинка, Співанка Поліська, Полісянка, Кесарія Поліська, Ефектна — за зимостійкістю.

— Романівна, Аналог, Осяйна — за скоростиглістю.

ГРЕЧКА

На сьогодні вкрай важливою і навіть стратегічною культурою для продовольчої безпеки України є гречка їстівна. ННЦ «ІЗ НААН» є чи не єдиною науковою установою України, яка займається селекцією цієї надважливої культури. На полицях магазинів гречана крупа завжди користується попитом, однак умови останніх років вирощування внесли значні корективи в ціну на цей продукт. Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило програму, яку спрямовано на посилення галузевого виробництва гречки для насичення внутрішнього ринку продукцією власного виробництва та стабілізації цінової ситуації в країні. Отже, на Дні поля увазі учасників заходу було представлено загальновідомі та новостворені сорти гречки: Антарія, Українка, Син 3/02, Мальва, Покровська та інші. Усі сорти високо адаптовані до умов вирощування зони Лісостепу та Полісся Україні, дають значний вихід високопоживної, з добрими смаковими якостями, крупи. Висловлюємо сподівання, що програма Мінагрополітики стимулюватиме вирощування цієї культури саме вітчизняних сортів, що в кінцевому випадку зробить гречану крупу доступнішою для кінцевого споживача.

ПРОСО

Не менш важливою круп'яною культурою дотепер залишається просо, придатне для використання за технічного, кормового і харчового напрямів (просяна крупа — пшоно, є високопоживною та швидкорозварюваною крупою, і страви з неї добре смакують). Щодо потенціалу сортів проса і гречки ННЦ «Інститут землеробства НААН» розповів завідувач лабораторії селекції і насінництва проса, кандидат с.-г. наук Анатолій Проданик.

Нині попит на просо значно зріс в Україні та світі. Торік наша країна посіла 1 місце у світі з експорту (25% від світового обсягу) цієї культури, яка раніше вважалася нішевою. Чимала заслуга в цьому вітчизняної селекції, адже сучасне українське просо екологічно безпечне, має привабливий товарний вигляд: крупнозернове, з насиченим каротином ядром, різнобарвним забарвленням зернівки (крім традиційно жовтого — червоне, кремове, темно-каштанове), що повною мірою відповідає вимогам і для переробки на крупу, і на кормові цілі. В Інституті землеробства ведеться робота зі створення високоврожайних, стійких проти хвороб, високоадаптованих до несприятливих умов вирощування в умовах змін клімату сортів з хорошими показниками якості зерна. Такими сортами є представлені на демополігоні сорти проса Чабанівське, Заповітне, Живинка, Веселка, Омріяне (див. «Сій просо — не ходитимеш босо! Кращі вітчизняні сорти і технології від ННЦ «Інститут землеробства НААН», — «Агропрофі», №27 від 25 вересня 2020 р. — прим. ред.).

ЕНЕРГЕТИЧНІ РОСЛИНИ

На сьогодні у світі спостерігається підвищений інтерес до альтернативних джерел енергії. Тут важливо нагадати про приєднання України до Європейського зеленого курсу, ключовим напрямом якого є чиста енергія, зменшення забруднення довкілля. Тому велике зацікавлення очільника Управління агропромислового розвитку КОДА і представників місцевого самоврядування викликав полігон енергетичних культур і перспективи впровадження цього напрямку на території області. Метою відвідання демополігону енергетичних культур було ознайомлення із умовами вирощування сировини для альтернативних джерел енергії, огляд нетрадиційних кормових й енергетичних культур, представлення колекції деревних порід, різновидностей енергетичної верби та промислових плантацій верби тритичинкової.

На Панфильській дослідній станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» на осушуваних торфовищах починаючи з 2005 року функціонує полігон багаторічних деревних та трав'янистих культур. Основною метою закладання полігону та проведення досліджень був пошук шляхів збереження органогенних торфовищ та доцільного використання меліоративної мережі осушуваних ґрунтів за умов низької потреби в кормовій базі. Оскільки інтенсивний обробіток осушуваних ґрунтів сприяє швидкому спрацюванню торфових покладів, а безвідповідальне інтенсивне використання — забрудненню ґрунтових вод і навколишнього середовища, то з метою природоохоронного та ефективного використання осушуваних ґрунтів проводився активний пошук культур, які здатні давати високий рівень продуктивності із найменшим впливом на деградаційні процеси торфових покладів. Критерієм відбору культурних та дикорослих видів рослин для закладання полігону була здатність рослин витримувати специфічні умови водного і поживного режимів і мікроклімату осушуваних торфовищ. На сьогодні колекція полігону нараховує близько 120 видів дерев, кущів та багаторічних трав'янистих видів рослин, з яких колекційний розсадник верби нараховував 46 видів. Полігон багаторічних культур Панфильської дослідної станції щороку відвідують сільськогосподарські виробники, представники влади та міжнародні делегації, проводяться дні поля, семінари та виїзні конференції.

Хочеться побажати нашим партнерам сталих урожаїв сортів рослин вітчизняної селекції, адже, як показує практика, вони краще адаптовані до наших умов вирощування, наголосили організатори Днів поля. Шукайте сорти з генотиповою стійкістю до основних фітохвороб. За необхідності, обробляйте посіви вітчизняними пестицидами й агрохімікатами, підтримуйте українського виробника, бо його розробки не поступаються кращим світовим зразкам, а подекуди навіть перевищують їх.

І — побачимося в полі!

Ольга Тимошенко, кандидат с.-г. наук, завідувачка відділу інтелектуальної власності та маркетингу інновацій ННЦ «Інститут землеробства НААН» 

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"