Статті

АКТУАЛЬНО: Загроза виникнення гельмінтоспоріозу рослин

Враховуючи погодні умови, які склалися нині на всій території України, а саме - підвищена вологість, помірне тепло та вітряність, спостерігається поширення захворювань, викликаних спорами грибів, для яких такі погодні умови є ідеальними для розвитку. На даному періоді розвитку ранніх злакових виявляється захворювання, таке як гельмінтоспоріоз.

Гельмінтоспоріоз – це захворювання, яке викликають різні види грибків роду Helminthosporium. Переважно гельмінтоспоріоз вражає злакові культури, такі як пшениця, жито, овес, ячмінь. Досить часто це захворювання вражає кукурудзу.

Інфекція також може міститися на багатьох видах дикорослих трав – які можуть бути переносниками захворювання як на поверхні ґрунту, так і на глибині до 10 см. Грибок здатний розвиватися в широкому діапазоні температур - від +5°С до +40°С. Спори деяких видів грибків роду Helminthosporium можуть витримувати серйозну зниження температур – до -40°С і залишатися життєздатними протягом багатьох місяців. Для проростання спор і здійснення процесу зараження крім відповідних температурних умов необхідна наявність крапельної вологи. Тому хвороба активно прогресує в областях, де спостерігаються стійкі вологі періоди з помірно теплими температурами - +18°С – +23°С. За таких умов швидкість росту і розмноження грибку максимальна.

Симптоми захворювання

Захворювання проявляється переважно в трьох формах: звичайної кореневої гнилі, бурої плямистості листя, чорного зародка зерна.

Для сходів, уражених гельмінтоспоріозом, характерне побуріння основи стебла та піхви першого листка. Якщо зерно пошкоджується на ранній фазі дозрівання, воно стає щуплим, при більш пізньому пошкодженню – зерно нормально виповнене. У цьому випадку міцелії часто містяться лише в оболонках зерна, не пошкоджуючи зародок і ендосперм. Для дорослих рослин характерна поява на листі дрібних довгастих світло-бурих плям із темно-бурою облямівкою. У сильно ураженого листя спостерігається всихання. Заражені стебла загнивають в області нижніх вузлів, що призводить до вилягання рослин.

Звичайна гниль є однією з найпоширеніших форм гельмінтоспоріозу. У цьому випадку спостерігається часткове або повне відмирання кореневої системи з одночасним побурінням або почорнінням нижньої частини стебла, яке стає слабким і легко ламається.

Шкідливість і поширення

Збудник, що вражає культурні злакові рослини, викликає спалах захворювання 4-5 разів протягом 10 років. Зниження врожайності може досягати 36,8-50% і більше, кількості колосу – до 15%, кількості зерен у колосі – 20%, а збору соломи – 32% і більше.

Наслідки розвитку захворювання

Гельмінтоспоріоз істотно погіршує асиміляційні процеси в листі, в результаті чого значно знижуються якісні і кількісні показники врожайності. В окремих випадках при запущених формах цього захворювання недобір врожаю може становити 30-40%.

Наявність потемнілого зародку на зернах (характерно для пшениці), що є одним із наслідків прояву захворювання, впливає на товарний вигляд зерна, але не є шкідливим і, залежно від класу пшениці, відноситься до зернової домішки або основного зерна.

Методи боротьби з Гельмінтоспоріозом

  • Сівозміна,
  • Дотримання технології обробітку землі,
  • Обробка насіннєвого матеріалу препаратами,
  • Знищення залишків посівів, уражених спорами грибів.

Боротися з хворобою варто тоді, коли плями з’являються на нижніх ярусах листя, а також на другому-третьому листку зверху під час фази виходу в трубку. Препарати мають бути на основі пікоксістробіну та ципроконазолу у нормі 0,75 л/га або фунгіциди тріазольної групи.

За інф. ТОВ СП "НІБУЛОН"

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"