ЩО НОВОГО В ПЕРСПЕКТИВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ ПРИНІС ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ 2021?

Незважаючи на святкові і карантинні канікули, січень видався напрочуд насиченим на нормо-креаторську діяльність українських можновладців. Що саме пропонує сільськогосподарській галузі держава? Докладніше у стислому огляді.

1 Найбільш нагальним є питання можливого обмеження експорту кукурудзи. Так, 18 січня 2020 року під час наради у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (надалі — Мінекономіки) з аграрним бізнесом, представники низки аграрних організацій тваринників звернулися до Мінекономіки з пропозицією щодо обмеження граничних обсягів експорту кукурудзи, шляхом внесення змін до Додатку 1 до Меморандуму про взаєморозуміння між Мінекономіки та учасниками зернового ринку від 01.07.2020 р. Цим документом затверджуються обсяги зерна, що можуть бути експортовані упродовж 2020/2021 маркетингового року, на рівні близько 22 млн тонн.

Зокрема, представники вказаних організацій наголосили, що для внутрішнього ринку необхідно близько 7,5 млн тонн кукурудзи для виготовлення кормів для твариннництва.

Натомість представники експортних компаній зазначили, що з огляду на балансові показники 2020 року, обсяг експорту, без створення загрози нестачі кукурудзи для внутрішнього споживання поточного маркетингового року, становить щонайменше 24 млн тонн.

Згідно з інформацією Мінекономіки, врожай кукурудзи станом на 2020 рік склав 30,3 млн тонн, що дозволяє оперувати обсягом до експорту на рівні щонайменше 24 млн тонн без ризику нестачі кукурудзи для внутрішнього споживання. Наприклад, у 2018-2019 роках при обсягах врожаю у 35 млн тонн, Україна експортувала близько 30 млн тонн кукурудзи без заперечень з боку асоціацій тваринників. Слід також враховувати також той факт, що поголів'я сільськогосподарських тварин, на жаль, рік від року зменшується.

Отже, експортери виступають проти ініціативи щодо обмеження граничних обсягів експорту кукурудзи нижче 24 (двадцяти чотирьох) мільйонів тонн поточного сезону.

Зі свого боку відзначимо, що у цьому питанні єдиним ефективним шляхом вирішення є консенсус. А будь-які спроби тиснути на експортерів матимуть результатом оскарження з боку експортерів такого сумнівного з юридичної точки зору інструмента обмеження експорту, як меморандум.

2 15 січня Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднило до обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

Розділом ІІ «Прикінцеві положення» Закону передбачено Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування Закону  розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій. Кошти з цього фонду спрямовуватимуться на видатки розвитку: інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників.

Разом із тим, реалізація основних положень Закону набирає чинності з 01 липня 2021 року, у тому числі положення щодо набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом купівлі-продажу. При цьому надходження від купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення  можуть бути одним із джерел наповнення Фонду розвитку сільських територій.

Проєктом Закону з метою визначення джерел наповнення Фонду розвитку сільських територій пропонується уточнити послідовність введення в дію його норм та запропонувати  Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк  з дня набрання чинності нормами цього Закону стосовно набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій.

Таким чином, проєкт закону призначений для надання технічного відстрочення терміну Кабміну на розробку змін до Бюджетного кодексу щодо Фонду розвитку сільських територій, які він мав розробити ще до 30.10. 2020 року.

3 14 січня у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, яким пропонується внести зміни до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Вказаний проєкт розроблений на виконання пункту 2 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1413.

Проєкт вилучає положення, які регламентують діяльність Гарантійного фонду, із Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Основною метою прийняття проєкту Закону є скасування Гарантійного фонду для виконання зобов'язань за складськими документами на зерно як інституту, що фактично не відбувся і не відповідає умовам функціонування ринку зерна.

Прийняття зазначеного проєкту дасть змогу суб'єктам ринку зерна самостійно визначати баланс між прийнятним рівнем ризиків та витратами на їхню мінімізацію.

Незважаючи на прогресивну ідею і мету хеджування ризиків учасників ринку, Гарантійний фонд так і не відбувся, отже проєкт покликаний привести законодавство у відповідність із відносинами, що склалися на ринку.

4 Насамкінець про підзаконні акти. 13 січня Мінекономіки оприлюднило до обговорення Проєкт наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до специфікацій товарів із географічними зазначеннями та процедура їх погодження».

Основні положення проєкту:

1) вимоги до експертної комісії з розгляду специфікацій, щодо яких планується використовувати географічне зазначення, а також порядок її роботи;

2) форму специфікації товарів щодо яких планується використовувати географічне зазначення;

3) строки розгляду специфікацій;

4) вимоги до специфікації товарів щодо яких планується використовувати географічне зазначення.

Проєкт встановлює правила, за якими за товаром може бути закріплено географічне зазначення. Особливе значення такий порядок має для представників виноробної галузі.

Декларована мета нормативного акту — визначення чітких та зрозумілих правил реєстрації для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, вин і ароматизованих винних продуктів та спиртних напоїв, щодо яких планується використовувати географічне зазначення. Це дозволить створювати більшу додану вартість для такої продукції.

Слід зазначити, що акт задля реалізації положень передбачає створення «експертної комісії», однак як це часто трапляється з експертними органами в складі різних ЦОВВ в Україні — влада не готова ділитися повноваженнями з представниками галузі. І в цьому випадку проєкт передбачає, що коло «експертів» у комісії формується виключно зі складу представників Мінекономіки.

До участі у роботі комісії можуть бути запрошені представники органів державної влади і місцевого самоврядування, профільних наукових установ, об'єднань виробників, однак, лише з правом «дорадчого голосу», тобто без реального впливу.

Склад експертної комісії та положення про неї затверджується наказом Мінекономіки.

* * *

Таким видався цьогорічний регуляторний січень для галузі АПК. Далі буде.