Статті

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА АПК: ВУСТАМИ ХВАЛЯТЬ, А НОГАМИ ПІДНІЖКИ СТАВЛЯТЬ?

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин з кожним засіданням триває все довше і розглядає все більше питань. Так, 12 травня ц.р. на порядку денному постало аж п'ятнадцять законопроектів, та ще й чимало проблем обговорили під пунктом «Різне».
Чотири законопроекти вирішили розглянути згодом: відкликали №4146, відхилили №3666, розгляд №2375 перенесли, а законопроект №0881 запропонували зняти з другого читання і відправити на доопрацювання. Найбільше ж дали жару останньому з перелічених – проекту Закону «Про морські порти України» як відверто вбивчому для агропромислового сектору та морегосподарського комплексу.

Розвиток морської логістики українській владі невигідний?
Попередити народних обранців про небезпечність для зернової галузі прийняття проекту Закону «Про морські порти України» (в його нинішній редакції) прибула ціла делегація. Найбільше ж було у ній представників Миколаївської області.
Як пояснив голова Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк, хоча підопічний йому комітет і не є головним у цій царині, та враховуючи звернення Миколаївського міського голови В.Чайки, голови Миколаївської обласної державної адміністрації О.Гаркуші, народного депутата України В.Матвєєва та провідних вітчизняних підприємців (Героїв України генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН» О.Вадатурського та генерального директора ВАТ «Вадан Ярдс Океан» М.Романчука, а також гендиректора ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман» С.Ісакова, гендиректора ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» В.Германчука, начальника ДП «Миколаївський річковий порт АСКА «Укррічфлот» В.Сербінова, начальника ТОВ МСП «Ніка-Тера» В.Мінова та ін.), вирішив розглянути ті питання проекту, що впливають на розвиток логістики безпосередньо зерна.
Так, з різкою критикою законопроекту виступив міський голова Миколаєва Володимир Чайка. Він зауважив, що прийняття цього документу має колосальне значення для морегосподарського комплексу, і морська галузь зачекалася його, але не в такому вигляді, як це пропонується проектом №0881, ініційованим народними депутатами Ю.Круком, М.Кругловим та С.Чукмасовим. За словами міського голови, на засіданні профільного парламентського комітету це питання було розглянуте, але його зауваження, як і зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, Антимонопольного комітету України, народного депутата України В.Матвєєва, ТОВ СП «НІБУЛОНу» та Академії правових наук України, враховані не були. «Окремі норми законів є грубим втручанням у роботу органів місцевого самоврядування та органів державної влади. А загалом нині чинний 21 закон, на які зовсім не відреагували ані голова відповідного комітету, ані Міністерство транспорту. І, поки не будуть змінені ці закони, належної логістики в державі не буде», – попередив промовець.
Від імені усіх суб'єктів вітчизняного бізнесу – як аграрного, так і морегосподарського, зокрема Іллічівська, Одеси, Севастополя, Херсона, виступив генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський. За його словами, прийняття Закону «Про морські порти України» в нинішньому вигляді створюватиме постійні колосальні перепони для зернового бізнесу в Україні. Усі повноваження з дозвільними документами (визначення послуг, цін у портах тощо) – відведені органам влади. Це антиринкові умови, переконаний аграрій, які ще більше згвинтять ціни.
Олексій Вадатурський розповів, що шість разів звертався до Прем'єр-міністра та двічі до віце-прем'єра, але жодного реагування… «У нас у Миколаєві є факти, що земельні ділянки, надані місцевою владою, відібрані Кабінетом Міністрів України. Це грубе втручання, яке, до того ж, на корню перекреслює залучення будь-яких інвестицій». Аграрій надав Комітету й власні пропозиції, які просив депутатів підтримати.
Зокрема, пропонується, щоб територія порту відводилася державній адміністрації порту в порядку, встановленому земельним законодавством, а не виключно Кабінетом Міністрів України, як це сформульовано головним комітетом в остаточній редакції законопроекту. Крім того, за нібулонівською поправкою, територією морського терміналу є землі, надані у власність або в користування, на яких розміщено морський термінал (без згадування «на умовах оренди», як перелічено наразі). Олексій Вадатурський виступає також за поправку, щоб територія порту не підлягала приватизації та іншим видам відчуження. А норму, відповідно до якої «земельні ділянки, на яких не розташовані об'єкти спеціалізованого майнового комплексу, можуть надаватися в оренду згідно із законодавством для реалізації інвестиційних проектів», – взагалі слід виключити.
Статтю 13 («Акваторія порту») запрошені до парламентського Комітету вбачають у такій редакції: «Акваторія порту належить до водних об'єктів загальнодержавного значення, є державною власністю, не підлягає передачі в комунальну власність, оренду, управління, заставу та приватизації. Відведення державній адміністрації порту акваторії в межах земельних ділянок, наданих у користування на підставах, передбачених земельним законодавством, до набрання чинності цим Законом, не допускається».
Крім того, автори законопроекту пропонують, щоб на рахунки власників морських терміналів перераховувався лише причальний збір з усіх портових зборів, миколаївці ж – проти такого виокремлення. Те саме стосується й інших цільових портових зборів, що мають накопичувальний характер і обліковуються на окремих із спеціальним режимом використання рахунках власників морських терміналів. Що ж до спрямування цільових портових зборів, то воно, на думку керівника «НІБУЛОНу», має стосуватися, серед іншого, і покриття витрат, пов'язаних із підтриманням у належному стані й водних шляхів, а не лише акваторій.
Ціни і тарифи за надані державною адміністрацією порту, портовим оператором та власником морського терміналу послуги й виконані роботи мають встановлюватися відповідно до договору, переконана миколаївська делегація. А вільні ціни і тарифи за послуги та роботи, які виконуються в порту (морському терміналі), мають встановлюватися за згодою сторін. Держава може обмежувати тарифи, але не встановлювати їх. Зокрема, Олексій Вадатурський навів такий ганебний приклад, що торік у період жнив ціни на перевезення тонни зерна залізничним транспортом в межах України з Луганська до Миколаєва становили 50 дол. США, а морським шляхом з Миколаєва до Єгипту – 12 дол.США.
Утім, як зазначив народний депутат Володимир Матвєєв (фракція комуністів), таблиця з поправками до другого читання вже сформована, і внести туди зміни тепер неможливо. Тож залишається хіба що відхилити цей законопроект в другому читанні та в цілому як закон, оскільки він не враховує інтересів зернової галузі сільського господарства. Стосовно ж стану морських портів, то він зазначив, що сьогодні спостерігаються ситуації, коли Кабінет Міністрів незаконно відводить канал в морському порту, якому завод тепер змушений буде платити навіть за проходження суден. «Ніколи держава не залучить приватний капітал на тих умовах, які пропонуються в цьому законопроекті. Це угробить морську галузь!», – резюмував він.
Не стане у нас і рибних портів у системі Міністерства аграрної політики, якщо законопроект в його нинішньому вигляді таки буде прийнято, вторив йому народний депутат Сергій Рижук. «Треба піти назустріч місцевим органам влади і відхилити цей законопроект», – вважає і депутат Павло Сулковський.
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин наголошує на тому, що прийняття Закону України «Про морські порти України» у редакції Комітету з питань транспорту і зв'язку є недоцільним і призведе до обмеження прав органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, дискримінації підприємств недержавного сектору економіки, значних негативних наслідків для територіальної громади міста Миколаєва та морської галузі, пов'язаних з штучним обмеженням розвитку портових потужностей через ускладнення реєстраційних та дозвільних процедур, монополізацією ринку спеціалізованих портових послуг, появою неринкових механізмів ціноутворення, безпідставним внесенням змін до загальних норм земельного, водного та екологічного законодавства та необгрунтовним розширенням повноважень Мінтрансзв'язку, обмеженням зовнішньоторговельних операцій шляхом надання невиправданих переваг у відкритті пунктів пропуску через державний кордон України виключно на території державних морських портів та позбавленням цього права інших суб'єктів господарювання, зниженням конкурентоздатності українських підприємств на світових ринках морських перевезень тощо.
Погодилися з колегами й інші члени аграрного Комітету та більшістю голосів запропонували Верховній Раді зняти цей законопроект з другого читання та відправити його на доопрацювання. Тож Микола Присяжнюк пообіцяв направити до керівників усіх фракцій та Голови парламенту звернення з проханням зняти з розгляду цей законопроект у його нинішньому вигляді.

До другого читання: готовий – пішов, не готовий – пішов-пішов… готовий!
Сім законопроектів депутати-аграрії рекомендували Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому як закони: «Про структуру, повноваження та особливості правового та економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра» (№0897), «Про молоко та молочні продукти» (щодо відповідності якості та безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством і стандартами України» (№0923), «Про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності» (№3682), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони родючості ґрунтів» (№2626), «Про внесення змін до деяких законів України (щодо галузі зрошувального землеробства)» (№2632), «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо колективного сільськогосподарського підприємства» (№2534), «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» (№3008).

Землю – «Масандрі»!
…Але керуватиме Кабмін

Що стосується законопроекту, який регулює правовий та економічний режим «Масандри» (№0897), то члени Комітету врахували поправку, згідно з якою «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» – державне статутне об'єднання підприємств у формі концерну, що є правонаступником виробничого-аграрного об'єднання «Масандра», на баланс якого передається все майно, що належало виробничо-аграрному об'єднанню «Масандра». Підтримали депутати й пропозицію, відповідно до якої «НВАО «Масандра» належить до сфери управління Кабміну, та окремі повноваження щодо управління НВАО «Масандра» та підприємств, що входять до його складу, можуть бути делеговані в установленому законом порядку центральному органу виконавчої влади».
Законопроектом «забороняється приймати рішення про вилучення, викуп, зміну цільового призначення (використання) земель, наданих у постійне користування «Масандрі» та її підприємствам, а також про припинення права постійного користування такими земельними ділянками протягом п'яти років». А також запроваджується мораторій на порушення справ про банкрутство «Масандри» та підприємств, що входять до її складу, строком на п'ять років з дня набрання чинності цим нормативним актом. І найважливіше – встановлено, що право постійного користування земельними ділянками, яке належало підприємствам, правонаступниками яких є це виробничо-аграрне об'єднання або підприємства, що входять до його складу, йому й належить (крім земель, які на час набрання чинності цим Законом перебувають у власності, користуванні інших юридичних або фізичних осіб).

Кого більше шкода: хвору дитину чи бідну бабусю?
Запеклі словесні бої вирували довкола молочного законопроекту (№0923). Та хоч як депутати освідчувалися в любові селянину та виробникові молока, вирок заступника голови Комітету Сергія Рижука був однозначний: «Мені життя однієї дитини дорожче за всіх селян разом узятих! А сьогодні у кожної третьої дитини відмовляє печінка через неякісне молоко. Тож не треба тут зайвих дискусій, а то вийде, як у тій приказці: пожалів вовк кобилу…»
А збентежило усіх врахування поправки, за якою «особисте селянське господарство, фізичні особи, які утримують корів, овець, кіз, буйволиць чи кобилиць для виробництва молока, молочної сировини, повинні мати довідки від установи ветеринарної медицини за місцем утримання тварин про їх ветеринарно-санітарне та епізоотичне благополуччя».
Як відбуватиметься надання такої довідки? Скільки це буде коштувати? Чи не повісимо ми цим вкотре зайві 30-40 гривень на селянина? – ці та інші питання не давали спокою народному обранцю Романові Ткачу.
Але 30-40 гривень – то ще нічого, за словами голови правління Національної асоціації молочників України «Укрмолпром» Василя Бондаренка – є такі аналізи, що один коштує 1100 гривень. Але розцінки, безумовно, в сьогоднішній скрутний час треба зменшити, згоден захисник молочників.
«Справді, є пару відсотків нахабних, безвідповідальних виробників молока, – констатував Павло Сулковський, – але ж через цих два відсотки не можна так обтяжувати решту селян! Єдине, за що повинен платити селянин, – це за лікування».
Депутати пропонували різні варіанти поправки щодо особи платника за ветсандовідку: 1) селяни – постачальники молочної сировини, 2) молокоприймальні підприємства, 3) молокозаводи – власне переробники молока.
Вислухавши усіх, очільник Комітету висловив побоювання, щоби не сталося так через цей законопроект, що переробники та приймальники молока почнуть «викручувати» селянину руки й брати молоко за півціни… Та врешті поставив питання на голосування, й депутати погодилися, що час уже приймати документ як закон, із поправкою Романа Ткача.


Жоден суд не може примусити власника продати державі належне йому майно
Така фраза пролунала у виступі голови підкомітету з питань земельних відносин Валерія Бевзенка, який представляв законопроект щодо відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності (№3682). З його слів, під час підготовки документа до другого читання від народних депутатів надійшло 307 поправок, більшість з яких було враховано.
Відповідно до проекту, «примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності – це перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, які перебувають у приватній власності, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду».
Члени Комітету врахували поправку, згідно з якою «суспільна необхідність – це обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади нагальна необхідність, для задоволення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки та інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, в порядку, встановленому законом».
Народні депутати також підтримали пропозицію, відповідно до якої «примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом».
Серед інших поправок, враховано також, що «викуплена або примусово відчужена земельна ділянка не може бути передана в користування, власність фізичній чи юридичній особі для цілей, не пов'язаних із задоволенням суспільних потреб або суспільної необхідності, заявлених у рішенні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про відчуження земельної ділянки». Міститься у новій редакції законопроекту й інше застереження: «Примусове відчуження земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику у власність відповідно рівноцінних іншої земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель, споруд, крім випадків, коли інше не погоджено власником відчужуваних об'єктів».
І заступник голови Держкомзему Антон Третяк, і заступник директора з наукової роботи Київського інституту земельних відносин Леонід Новаковський підтримали цей законопроект і визнали його достойним розгляду на пленарному засіданні.
Також комітет підтримав законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи-2012 з футболу в Україні», внесений КМУ (№4397), а точніше рекомендував профільному комітету підтримати його в цілому за основу.
Що ж до проекту Закону «Про земельні аукціони», внесеного Кабінетом Міністрів України (№3666), то його, як уже мовилося, депутати вирішили відхилити. По-перше, зазначив Валерій Бевзенко, більшість положень цього законопроекту дублюють положення статей проекту Закону «Про ринок земель». По-друге, він потребує доопрацювання та узгодження з Господарським кодексом України, із законами України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження», «Про правовий режим майна у Збройних силах України». Та й Головне науково-експертне управління вважає, що краще використати деякі його положення в законопроекті «Про ринок земель».
Утім, Леонід Новаковський іншої думки: Закон «Про ринок земель» є політичним, тому його ще не скоро приймуть. Тож, на його думку, законопроект №3666 краще повернути Уряду на доопрацювання і прийняти потім як Закон «Про земельні торги» (адже крім аукціонів, законодавством передбачено ще й проведення конкурсів).
Серед інших довколаземельних питань члени Комітету також рекомендували прийняти за основу і в цілому проект Постанови Верховної Ради України «Про встановлення меж міста Саки Автономної Республіки Крим».

Сумнівні пільги та інші податкові нюанси
Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» (щодо застосування норм спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників при реалізації власної продукції)», реєстр. №4381, депутати-аграрії підтримали і рекомендували своїм колегам з Комітету з питань податкової та митної політики прийняти в першому читанні за основу. «Верховна Рада не була ініціатором відміни нульової ставки ПДВ – це була ініціатива Кабінету Міністрів України ввустами своєї фракції, а саме – депутата Терьохіна», – зауважив під час обговорення Сергій Рижук.
«Цей законопроект досить неоднозначний, – коментує наш експерт, юрист Міжнародної юридичної групи «Астапов Лойєрс» Олександр Руденко. – З одного боку, вносячи зміни до ст.8-1, народні депутати розширюють можливості суб'єктів сільськогосподарської діяльності здійснювати свою діяльність також і під час використання давальницької сировини, але при цьому працюючи в межах спеціального режиму оподаткування. А з другого – проект позбавляє вказаних суб'єктів права нарахування ПДВ, податкового кредиту та можливості складання податкової накладної. Таким чином, зазначений законопроект швидше нашкодить, ніж здійснить позитивний вплив на аграрний сектор».
Розглянули також проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» (щодо врегулювання порядку закупівлі молока і м‘яса в живій вазі у особистих селянських господарств)», внесений народними депутатами О.Бабаєвим, М.Рудченком, С.Мошаком, зареєстрований за №4261. Попри те, що чимало депутатів хотіли відхилити цей законопроект, все ж таки після деяких дискусій вирішили рекомендувати прийняття його за основу.

Різне теж важливе
Ну а в частині «Різне» обговорили два питання. По-перше, голову Комітету Миколу Присяжнюка схвилювало питання неоднозначного стану українських лісів та результати аудиту державної програми «Ліси України». Тож заступнику міністра аграрної політики Романові Шмідту він дав доручення навести лад в агролісах (тих, що у структурі МінАП – ред.), а також запропонував колегам заслухати інформацію про стан усіх лісів, які є в державі, на відповідному комітетському слуханні.
А по-друге, голова аграрного Комітету визначив склад робочої групи, яка має перевірити інформацію про перебування 3300 тонн м'яса, яке ввезене в Україну і перебуває під арештом СБУ в Дніпропетровську та підлягає утилізації шляхом переробки на м'ясокісткове борошно, а потім відзвітувати на засіданні парламентського Комітету. Потрапив у список цих м'ясоборців і депутат Сулковський, однак від участі в подібному «проекті» категорично відхрещувався: мовляв, за кваліфікацією він механізатор, а в Комітеті є депутати, більш обізнані з м'ясопродуктами та навіть їх виготовленням.
Та жарти жартами, а якщо з утилізацією цього м'яса не може впоратися ані Міністерство агрополітики, ані ветслужба, як про це заявив пан Присяжнюк, то незабаром воно ризикує опинитися на прилавках вітчизняних ринків…

Коментарі провідних вітчизняних юристів читайте в друкованій версії 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"