ПОСУХА НЕВБЛАГАННА, АБО ЯК ЗАПУСТИТИ ДІЄВУ МОДЕЛЬ АГРОСТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ ВЖЕ З 2021 РОКУ

Одещину цієї весни накрила посуха. За оцінками голови Одеської ОДА Максима Куцого, на область може очікувати загибель півмільйона гектарів озимих, тобто понад 50% від усіх посівів у регіоні.

«Фермери кажуть, такої посухи на Одещині не було з часів голодного 1947 року. Якщо минулоріч ми зібрали 3,7 млн тонн урожаю, то цьогоріч, за прогнозами, зможемо вийти лише на 1,2 млн тонн», — написав він на своїй сторінці у Фейсбук.

Підтверджує ці побоювання і заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький. «У північній частині області третина посівів повністю загинула, розвиток третини посівів залежить від того, чи будуть дощі в наступні два тижні, та ще з третини можна зібрати урожай... У Бессарабії ситуація ще складніша. Тут щонайменше 80% загиблих посівів, у багатьох випадках 100%. Перспективи пересівання відсутні, оскільки вологи в ґрунті немає», — написав чиновник.

Також він зазначив, що Мінекономіки обговорює з Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики можливості допомоги виробникам сільгосппродукції, які постраждали від посухи.

Проблема в тому, що в основному фонді Держбюджету грошей на це немає — всі 4 млрд держпідтримки аграріїв на 2020 рік уже розподілені за відповідними програмами, тож слід звертатися до резервного фонду.

На думку Т. Висоцького, найбільш ефективним способом підтримки аграріїв може бути агрострахування. Водночас аграрії цим інструментом не поспішають користуватися.

«Агрострахування на сьогодні в пріоритеті уряду, і вже найближчим часом до ради буде подано відповідний законопроєкт. На агрострахування слід виділити мінімум 2 млрд грн з бюджету 2021 року, щоб отримати достатній ефект, але воно спрацює лише в тому випадку, коли буде масовим», — заявив чиновник під час вебінару, що його провів Український клуб аграрного бізнесу.

За словами Т. Висоцького, механізм отримання коштів має бути наступним: потрібно укласти договір страхування, подати через страхову компанію або через банки звітність, і вже наступного місяця отримати до 50% компенсації від держави. Все має відбуватись без пулів, комісій та можливостей вибирати кому давати компенсацію, кому ні.

Урядовець відмітив, що нині є більше 20 підписаних меморандумів з банками і в планах підписати їх з низкою страхових компаній.

Також темі агрострахування була присвячена Онлайн-дискусія «Де гроші для аграріїв», що її провело інформаційне агентство «Ліга:закон» 27 травня.

За словами народного депутата України, засновника компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, без реальних страхових механізмів держава не зможе у форс-мажорних обставинах забезпечувати стабільність економіки. На його переконання, агрострахування має охоплювати рослинництво і тваринництво через поширення вірусних хвороб, зокрема АЧС, що набула значних масштабів в Україні. «Ми розуміємо, що жоден бюджет будь-якої розвиненої країни не може дозволити собі компенсувати всі затрати, які можуть виникнути у виробників від тієї чи іншої проблеми», — сказав він. І додав, що страхуванням охоплено 15-16% агровиробників в Україні. Саме через це страхові послуги такі дорогі. Якби цей відсоток зріс щонайменше до 80%, ціна на них би значно знизилася.

Але навіть якщо держпідтримка агрострахування і запрацює, відбудеться це лише 2021 року. На думку нардепа, ця держпідтримка і так незначна, тож уряд має відшукати кошти у резервному фонді. Відповідаючи на запитання, чи буде в якості підтримки аграріїв застосоване списання ПДВ по загиблих посівах, він зазначив, що дану пропозицію схвалили на аграрному комітеті, але профільний комітет для нього Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, куди й було спрямовано цю пропозицію.

Готовність страхових компаній в Україні працювати на ринку агрострахування є доволі високою, зазначив експерт з питань агрострахування проєкту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Східній Європі та Центральній Азії» Андрій Заріпов. «Зараз наш рівень експертизи у чомусь навіть на поступається розвиненим ринкам США і Канади. Але агровиробник не дуже поспішає купувати агрострахування, і здебільшого справа навіть не у ціні», — сказав він. І пояснив, що ми не маємо культури страхування, оскільки сама по собі концепція є доволі складною. Крім того, не варто очікувати, що якщо держава впровадить компенсацію певної суми на страхування, наступного року в країна досягне тих омріяних 80% застрахованих виробників. Про це свідчить світова практика.

Наприклад, США розпочали розбудову систему агрострахування після 1930-х років. Були розроблені страхові продукти, запроваджені субсидії, але до 1996 року проникнення на ринок цих продуктів було не більшим за 20%. Стимулом до того, що у США застраховано більше 80% агровиробників стало те, що 1996 року агрострахування виявилось умовою для отримання виробниками будь-якої іншої держпідтримки.

Але партнерство держави (яка забезпечує субсидії на страхування) і аграрних страхових компаній (які мають досвід у експертній оцінці, визначенні ризиків, збитків тощо) — в цілому робоча схема, яка працює в багатьох країнах світу. Одна з її переваг — держава щороку бюджетує майбутні витрати, точно знає, скільки вона витратить на це, а, в разі настання страхового випадку, кошти виплачує страхова компанія.

Проте працювати така схема буде хвилеподібно: після настання якоїсь біди, попит на такі послуги збільшуватиметься, після спокійного року — зменшуватиметься. «Питання в тому, — наголосив експерт, — як зробити це системно».

Також він наголосив на важливості наявності міжнародної перестрахової компанії, оскільки агрострахування піддається надто великим ризикам порівняно з іншими видами страхування. 

Суму у 2 млрд грн у бюджеті для дотацій на агрострахування експерт назвав достатньою, зазначивши, що сільгоспвиробники навряд масово скористаються цією послугою у перший рік дотацій. «Дай Бог, щоб у нас було принаймні 10% агровиробників, які захочуть застрахуватися», — сказав він. І додав, що зараз лише 3-4% сільгоспвиробників є  застрахованими.

І. Чайківський також схвалив концепцію, за якої аграрій може розраховувати на державну підтримку лише за участі у страхуванні: «Це абсолютно правильно. Держава теж ризикує».

Заступник начальника управління ММСБ АТ «Ощадбанк» Олег Коп'як зазначив, що запровадження діючого інструменту аграрного страхування могло б здешевити кредити для агровиробників, оскільки ризики б розподілялися між виробником, банком і страховою компанією. Він озвучив, що зараз ефективні річні відсоткові ставки за кредитами для аграріїв, без участі державної підтримки (наприклад, програма «5-7-9»), знаходяться на рівні від 15%. За його інформацією, НБУ прогнозує подальше зниження облікової ставки до кінця року, що може вплинути на зниження відсоткових ставок за кредитами.

У контексті нинішньої посухи в Одеській області Т. Висоцький також озвучив можливі суми компенсації за гектар втрачених посівів. «Ми дивимося на структуру собівартості посівів. Не повну структуру собівартості, на витрати, які вже інвестовані агровиробниками з минулого року по теперішні момент. Вони становлять близько 8 тис. грн/га з ПДВ у середньому. Якщо забрати з цих витрат амортизацію, яка витрачається протягом усього періоду  вирощування, витрати на мінеральні добрива, оскільки більшість з них залишаться у доступній формі для наступних врожаїв, і сфокусуватися на незворотніх витратах (насіннєвий матеріал, внесені ЗЗР, ПММ, витрати на оплату праці), тоді, за розрахунками ННЦ «Інститут аграрної економіки», матимемо втрати 4300 грн/га по пшениці і 4500 грн/га по ячменю», — пояснив він, підкресливши, що питання компенсацій, заснованих на цих розрахунках, зараз лише у стані розгляду.

«В Україні ринок страхування нерозвинений, тому що процедура дуже забюрократизована, вимагається велика кількість документів, і не завжди компанії можуть документально підтвердити рентабельність. Тому для розвитку цього механізму має бути рух з двох сторін», — вважає Олена Нероба, менеджер з розвитку компанії Maxigrain. За її словами, посуха в Україні та втрата частини площ під озимими зерновими й особливо під пшеницею змінила звичну кон'юнктуру ринку — наразі контракти на зерно пшениці та ячменю укладаються за більш вигідними цінами. Причому контракти на більш ранні терміни закладається вища ціна на пшеницю, ніж на пізніші за часом. Водночас, за її словами, через розширення посівних площ під кукурудзою та скороченням виробництва етанолу на світових ринках, не варто сподіватися на підвищення цін на кукурудзу.

На засіданні аграрного комітету ВРУ 3 червня йшлося про ініціативу Мінекономіки щодо вдосконалення системи агрострахування. Стало відомо, що Мінекономіки пропонує для агрострахування застосувати практику, яка зараз є по компенсації відсотків кредитів у банку.

За словами Тараса Висоцького, страхування з державною підтримкою планується запровадити для галузей рослинництва, тваринництва і садівництва. Базове напрацювання законопроєкту вже є. Концепцію надіслано аграрним громадським організаціям і страховим компаніям. Мета — запустити дієву модель агрострахування в Україні вже з 2021 року.