КУРЧАТА ВІД АГІДЕЛІ

Юрій Горбенко, Олександр Адамюк і директор інкубатора Сергій Кондратюк

Таку лагідну назву, схожу на жіноче ім'я, має структурний підрозділ одного з найбільших виробників м'яса в Західному регіоні України – агропромислової групи «Пан Курчак». В «Агіделі» утримуються батьківські форми бройлерів, проводиться інкубація добових курчат, а також подальше вирощування птиці та виробництво харчового яйця.
«Пан Курчак» – це вертикально інтегрована структура, сфера діяльності якої розгалужена від виробництва сільгоспкультур до фірмової торгівлі м'ясною продукцією власних торгових марок. Вона входить до першої десятки кращих вітчизняних виробників м'яса. Ця група компаній досить впевнено почувається у галузевій царині, але бажання розвиватися і тиск з боку потужних конкурентів змушують її постійно шукати і застосовувати кращі світові «ноу-хау».
Останньою в часі і черговою в розбудові, на переконання її засновника Сергія Мартиняка, є введення наприкінці літа 2008 року першої черги ферм по утриманню батьківського поголів'я птиці. Крім швидких темпів будівництва, сучасного оснащення «під ключ» від передових європейських фірм і високопродуктивного репродукційного поголів'я кросу тут є одна родзинка. Вперше в Україні на промисловому підприємстві замість традиційного газового обладнання встановлене систему опалення, яке працює на тюкованій соломі. Виробництвом цього енергоносія займається своє ТзОВ «Західна аграрна компанія», що має в обробітку 6 тис га землі.
Розбудова теперішньої групи компаній розпочалося у 2001 році з об'єднання чотирьох підприємств у торгову марку «Пан Курчак». Через два роки потому було започатковано роботу ТзОВ «Агідель» і збудовано високотехнологічний інкубатор загальною площею майже 1,5 тис. м2.  Це один з найбільших інкубаторів в Україні, який продукує інкубаційне яйце для власного вирощування, а також для інших птахофабрик західного регіону та населення. Проектна виробнича потужність інкубаторію становить 32 млн штук яєць на рік.  Процес виробництва проходить у 12 інкубаційних шафах «Avida», «Milenium» протягом 18 діб з одночасною закладкою 95 тисяч штук яєць. Завершальні три доби з двадцяти однієї загальноінкубаційної – в 6 виводкових шафах з одночасною закладкою понад 31,5 тисяч штук яєць. Перші два дні життя «жовтенята» проводять в спеціальному сховищі з синім світлом – для формування стійкої нервової системи.
Слід зазначити, що процес утримання поголів'я знаходиться під пильною увагою ветеринарів і спеціалістів з птахівництва не лише в Україні, а й Європейського Союзу. Для вакцинації курчат-бройлерів на «Агіделі» використовують напівавтоматичний спрей-кабінет, де рівномірно і дозовано розпилюється вакцина. Також працює установка ін'єкційного щеплення.
Донедавна поставку яйця для інкубатора здійснювали з Польщі. У серпні 2008 року в Локачинському районі у стислі терміни було збудовано і введено в експлуатацію першу чергу найсучаснішого комплексу з вирощування та утримання батьківського стада бройлерів. Репродукційне поголів'я кросу Cobb-500 та Ross-308 завозиться з прабатьківських ферм Німеччини. Виробнича потужність цієї черги комплексу сягає 16,4 млн штук інкубаційного яйця на рік. Її введення в дію дало можливість підприємству відмовитися від польського яйця.
Від моменту створення директорує у ТзОВ «Агідель» Олександр Адамюк. Коли ми з ним бачилися вперше у 2004 році у новозведеному інкубаторії, він накреслював плани на майбутнє. Але тоді ці плани здавалися фантастичними. Насправді ж на підприємстві зробили набагато більше. І побачивши усе це на власні очі, ми вкотре переконалися, що немає меж людським можливостям, якщо їх справжнє покликання розбудовувати і удосконалювати.
– Встановити енергозберігаюче обладнання на новому птахокомплексі була ідея Сергія Мартиняка, – розповідає Олександр Адамюк. – Але ми відверто побоювалися і навіть намагалися вмовити керівництво цього не робити. Навіть зважаючи на майбутню значну економію коштів і екологічну безпеку, це великий ризик – встановити котли, що працюють на тюкованій соломі, на фермах для утримання батьківського поголів'я птиці.  Ми бачили, як працюють такі котли на опаленні приміщень соціальної сфери за кордоном і в Україні. Але одна справа, коли раптом не спрацює котел у приватній оселі або школі, й інша річ – на промисловому виробництві, де утримується поголів'я птиці вартістю у мільйони гривень, і де відхилення від нормативної температури допустиме в межах 1-2 градусів.
Тому для підстраховки ми поставили пересувні дизель-генератори, які, дякувати Богу, ще не довелося використовувати.
У витоків цієї новітньої справи і її практичного втілення разом з Олександром Адамюком стояв Юрій Горбенко, який тепер працює заступником начальника головного управління агропромислового розвитку Волинської ОДА. Він, власне, і запропонував фахівцям «Агіделі» поділитися досвідом з агровиробниками щодо «примудрощів» використання на промислових об'єктах альтернативних джерел енергії.
– Перед тим, як застосовувати ці котли, – продовжує розмову пан Юрій, – ми ретельно вивчали можливість застосування альтернативних видів палива – торфу, торфогранул, вугілля, енергетичної лози, брикетованої соломи. Врешті решт зупинилися на тюкованій соломі.
Такі котли виробляються у ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» м.Кузнецовськ на Рівненщині по ліцензії данської компанії «Passat Energi F/S». Але в Україні, за його словами, вони поки що не використовуються на промислових об'єктах, в основному це теплогенератори невеликої потужності для забезпечення теплом невеличких приміщень.
«Агідель» була першою, хто замовив кузнецовцям п'ять самих потужних котлів RAV-2-600 M по 860 кВт кожний. Такі агрегати здатні працювати у тепличних господарствах, великих житлових і промислових об'єктах, у тому числі на тваринницьких фермах.
Отже на сучасному птахокомплексі встановлено енергоощадну та екологічно безпечну систему опалення. Вона складається з вітчизняних зовнішніх «солом'яних» котлів і внутрішніх теплогенераторів німецької фірми «Біг Дачмен». Самі котли нагрівають воду, яка за допомогою електроніки подається в систему опалення. За один раз в котел завантажується 2 тюки тюкованої соломи з періодичністю залежно від температури повітря; в зимовий період – це 4-6 годин. І якщо в разі необхідності газовий кран можна підкрутити й отримати необхідну температуру, то при спаленні соломи це зробити дещо складніше.
Також щоб розрахунки енерговитрат були правильними, необхідно враховувати кубатуру приміщення, його утеплення, коливання природних температур тощо.
Отже нині опалення встановлено на трьох фермах «Агіделі». Перша ферма – дорощування – складається з двох спарених приміщень плюс одне для півників. Загальна квадратура становить 6800 м, для опалення якої встановлено один котел RAV-2-600 M на 860 кВт, теплогенератори  фірми «Біг Дачмен» та водяний котел, захищений «тепловою сорочкою» і розрахований на 40 тонн води.
Нещодавно з добудовою приміщень для утримання батьківських форм бройлерів загальна площа пташників збільшилася до 10 тис. м2, тому  виникла необхідність встановлення ще одного котла на 860 кВт.
Таким чином сьогодні на підприємстві встановлено 5 котлів, якими опалюється 3 ферми із загальною квадратурою приміщень 26800 м2.
Для забезпечення цієї технології опалення «Агідель» придбала три рулонні преси «Джон Дір», два сучасні телескопічні навантажувачі і тюковози. Знадобилися і спеціальні сховища для зберігання тюкованої соломи.
Однак усе це в порівнянні з економічним ефектом від впровадження енергоощадної технології опалення ферм – дрібниці, – підсумовує Олександр Адамюк. – За самими скромними підрахунками, у порівнянні з використанням для опалення природного газу «солом'яні» котли втричі дешевше. Тому на будівництві другої черги птахоферми ми застосовуватимемо таку технологію. І ми вивчаємо питання її застосування для ферм з вирощування бройлерів.