Статті

НАУКОВИЙ ПОСТУП У 130 РОКІВ. ІНСТИТУТ ЗРОШУВАНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН УКРАЇНИ 4 ЖОВТНЯ УРОЧИСТО ВІДЗНАЧИВ СВІЙ ЮВІЛЕЙ

Це унікальний і єдиний науковий заклад Національної академії аграрних наук України, який займається відпрацюванням систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях. Він є майже однолітком ведення агровиробництва на Півдні України, в зоні посушливого землеробства, яке справедливо називають ризикованим. За свою славетну історію ІЗЗ НААН виховав і розкрив талант сотень науковців, зробив свій вагомий внесок у розвиток вітчизняної аграрної науки, впроваджуючи свої розробки у виробництво.

З цієї нагоди теплого осіннього дня, 4 жовтня, чимало вітчизняних і закордонних поважних гостей з'їхалися до селища Наддніпрянське на Херсонщині, яке своїм народженням також зобов'язане Інституту.

Господарі свята на чолі з директором Інституту зрошуваного землеробства НААН, доктором сільськогосподарських наук, професором, член-кореспондентом НААН Раїсою Вожеговою радо зустрічали гостей на сходах закладу під музику духового оркестру Херсонської державної морської академії, з якою Інститут має давню співпрацю і яка у такий спосіб вирішила привітати ювілярів.

Звідусюди лунали теплі і щирі слова привітань під рукостискання і обійми добрих друзів, царювали повсюди посмішки і квіти, і веселе піднесене спілкування часто-густо втілювалося у фото на згадку. Додавали святкового настрою квітучі запашні троянди на клумбах і затишок та осіння краса алей відродженого дендропарку Інституту, який визнаний Національним надбанням і віднесений до Пам'ятки садово-паркового мистецтва та включено до Ради ботанічних садів та дендропарків України. Справжнє захоплення викликає дивовижний Зимовий сад Інституту, так само як і історія його відновлення: торік до 100-річчя створення Національної академії аграрних наук він постав на 900 м2 із понад 300 видами екзотичних рослин із різних куточків світу, і відтоді його колекція постійно поповнюється.

За багаторічну історію Інститут зазнав різних етапів свого становлення. Останніми роками завдяки злагодженій командній роботі досвідчених учених і спеціалістів на чолі з Раїсою Вожеговою Інститут перейшов на новий рівень інноваційного розвитку.

Ніде правди діти, але Херсонщина, як і вся територія українського Причорномор'я, є зоною ризикованого землеробства. Але скрізь, де б не оселялися люди, вони намагаються будь-що вирощувати хліб. Останньої чверті минулого століття майже всі землі Херсонщини були розорані, однак урожайність зернових, а це переважно жито і пшениця, не перевищувала 5 ц/га.

Вихід із цього скрутного становища мала дати аграрна наука. Отже відлік історії Інституту зрошуваного землеробства НААН починається зі створення Херсонського земського дослідного поля площею у майже 22 га, заснованого в листопаді 1889 року на базі дослідного господарства Херсонського сільськогосподарського училища (нині — Херсонський державний аграрний університет). Згодом, 1910 року, дослідне поле було реорганізовано в Херсонську сільськогосподарську дослідну станцію, яку 1931-го перетворили на Херсонську зональну станцію бавовництва Наркомзему СРСР, а вже 1935 року — на Українську дослідну станцію бавовництва. Після Другої світової війни, 1949 року, на її базі організовано Український науково-дослідний інститут бавовництва (УкрНДІБ), який 1956-го реорганізовано на Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства (УкрНДІЗЗ).

З середини 1950-х років, коли відбувалося масштабне будівництво меліоративних систем на півдні України, пріоритетним напрямком досліджень установи стало зрошуване землеробство. Протягом 1960-1980 років Інститут стрімко розвивався. Директором установи на той час успішно працював відомий вчений в галузі зрошуваного землеробства Олександр Собко. Вагомою його заслугою є створення потужної матеріально-технічної бази, формування високопрофесійного колективу співробітників. У цей період було створено селище Наддніпрянське — як фундамент соціального благополуччя молодих талановитих учених, яких активно залучали до науково-дослідної роботи Інституту, забезпечували високий рівень зарплат та надавали житло. Інститутом здійснювалася координаційно-методична робота по зрошуваному землеробству Української РСР. Щорічно на базі УкрНДІЗЗ проводилися республіканські наради з питань вирощування основних сільськогосподарських культур в умовах зрошення за участю багатьох відомих учених і діячів науки з СРСР та зарубіжних країн.

Від другої половини 1990-х років в Україні, на жаль, катастрофічно скорочуються площі поливних земель. В умовах реформування агарної галузі, розпаювання земель сільськогосподарського призначення, в тому числі й поливних, 2000 року заклад отримав статус Інституту землеробства південного регіону УААН.

Після поступового відновлення уваги держави до проблеми використання зрошуваних земель, з 2011 року заклад носить назву — Інститут зрошуваного землеробства НААН.

Сьогодні в Інституті працює 120 осіб, із них 64 науковці: 10 докторів, у т.ч. 2 член-кореспонденти НААН, та 37 кандидатів наук.

Інститут є головною установою з виконання Програми наукових досліджень НААН 45 «Зрошуване землеробство». Виконує 56 завдань за 18 ПНД НААН. На Інститут покладено функції Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Херсонської області.

 

Розпочалася урочиста частина святкування в ошатній святково вбраній актовій залі за численної кількості людей, які в той чи інший спосіб причетні до роботи Інституту.

Раїса Вожегова насамперед щиро привітала всіх учасників свята. «Історію нашого Інституту впродовж 130 років творили провідні вчені і науковці, чимало з них сьогодні присутні в цьому залі. Завдяки їхній високопрофесійній і відданій праці наш Інститут отримав гідний науковий імідж не лише в Україні, а й у світі. Я рада сьогодні вітати всіх у цьому залі та насамперед висловити слова глибокої поваги і вдячності нашим ветеранам праці.

Хочу подякувати всьому нашому колективу, з яким ми на високому професійному рівні проводимо науково-дослідницьку і консультаційну роботу. Наш Інститут є центром наукового забезпечення не лише в галузі зрошуваного землеробства, ми працюємо практично в усіх секторах АПК», — зазначила керівник Інституту.

Вона також подякувала численним партнерам і друзям Інституту — представникам наукової спільноти та освітянам, представникам влади і бізнесу, іноземним партнерам, з якими науковий заклад тісно співпрацює багато років і впроваджує новітні розробки на благо і в ім'я процвітання нашої країни.

Особливі слова вдячності вона висловила керівникам і фахівцям дослідних господарств ІЗЗ НААН, завдяки підтримці яких, в тому числі, стало можливим відродження Інституту і його складових — Музею, Дендропарку, Зимового саду, наукової бібліотеки — відкриття якої відбулося цього самого дня у рамках урочистостей.

Також слова вдячності пролунали на адресу Президії Національної академії аграрних наук, її очільника — академіка НААН Ярослава Галзало. «За непростих умов, які наразі переживає вітчизняна аграрна наука, підтримка Академії є дуже відчутної і особливо цінною», — наголосила Р. Вожегова.

Вона побажала всім нових творчих наукових звершень, міцного здоров'я, миру, добра, благополуччя і Божого благословення.

Із великою цікавістю учасники урочистостей переглянули хронікально-документальний фільм, присвячений історії становлення і досягненням Інституту зрошуваного землеробства НААН, а також презентацію про видатних учених наукового закладу, після чого вшанували їхню пам'ять хвилиною мовчання.

Від імені Президії Національної академії аграрних наук України ювілярів привітали Валерій Адамчук — віце-президент — головний вчений секретар НААН, академік НААН та Віктор Камінський — академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН, академік НААН. І вручили колективові Інституту та провідним науковцям почесні нагороди — Грамоти Верховної Ради України та Почесні Грамоти Національної академії аграрних наук України за сумлінну багаторічну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток вітчизняної аграрної науки, селекційні досягнення у створенні високопродуктивних і адаптованих до змін клімату сортів та гібридів основних сільськогосподарських культур, розробку й впровадження у виробництво сучасних агротехнологій.

«Сьогодні Інститут зрошуваного землеробства є потужним форпостом аграрної науки України у південному регіоні, — зазначив Валерій Адамчук. — Упродовж довгих років історії Інститут мав різні етапи, але теперішній, свідками якого ми є, він — успішний, і ним будуть іти наступні покоління. Я пам'ятаю, коли 2010 року Раїса Анатоліївна очолила Інститут, ситуація була дещо «невдалою». Завдяки наполегливій роботі і згуртуванню команди фахівців-однодумців, а також підтримці видатних аграріїв — почесних академіків НААН, світлої пам'яті Дмитра Костянтиновича Моторного та Віри Опанасівни Найдьонової, завдяки підтримці академіка НААН Віктора Олександровича Ушкаренка ситуацію вдалося докорінно виправити. Розумне поєднання науки і виробництва, згуртованості фахівців стали запорукою успіху на Херсонській землі. Інститут є успішним і в питаннях зрошуваного землеробства, і щодо селекції пшениці, кукурудзи, технічних культур, люцерни, томатів, нішевих сільгоспкультур. Я як учений і як також директор інституту з гордістю відмічаю, як багато тут завжди проводиться тематичних заходів — семінарів, конференцій, днів поля, як багато сюди завжди приїжджає людей за досвідом. Як багато добрих і корисних справ робиться Інститутом, щоби розвивався вітчизняний агропромисловий комплекс. Ми забезпечуємо продовольчу безпеку держави, і завдяки впровадженням вітчизняної аграрної науки ВВП нашої країни щороку має додаткові 100-120 млрд грн».

На завершення він наголосив, що в Україні багато наукових закладів займається селекцією і розробкою технологій вирощування сільгоспкультур. А от складова зрошення ІЗЗ — є надвагомою, адже в наявних умовах зміни клімату нам слід забезпечити належне функціонування всіх галузей АПК, насамперед рослинництва і тваринництва, бути готовими до майбутніх викликів. «Тож можна сказати, що ви в цьому аспекті підправляєте Господа Бога — він створив певні жаркі кліматичні умови і вам дозволив підправити їх через застосування зрошення і сучасних технологій, дати життя, дозволити людям у цьому складному краї бути ситими, успішними і заможними. Тому мені хочеться побажати успіхів і нових перемог вашому Інституту і його директору Раїсі Вожеговій!», — сказав В. Адамчук.

Віктор Камінський також від імені Академії та від колег очолюваного ним Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» привітав ювілярів з цією славетною подією і побажав, щоби нелегкий труд науковців був гідно оцінений державою. «Дозвольте також подякувати вам за вашу повсякденну копітку роботу, за те, що ви гідно несете стяг української аграрної науки!», — зазначив він.

 

Теплі і щирі слова вдячності почули науковці Інституту від першого заступника голови Херсонської облдержадміністрації Дмитра Бутрія, який наголосив, що Інститут дбає про майбутнє, виховуючи професійних та компетентних науковців, організаторів сільськогосподарського виробництва. «Розвиток сільського господарства — це справа, яка потребує самовідданої праці, великої витримки, сили волі та вміння приймати невідкладні рішення, — сказав він. — Щиро бажаю вам міцного здоров'я, щастя, щедрої долі, творчих успіхів у впровадженні новітніх технологій, продовження славних традицій аграрної галузі Херсонщини, подальшого розвитку ваших починань на благо українців, на процвітання України!». Дмитро Бутрій також вручив кращим працівникам наукового закладу Почесні грамоти та Подяки голови облдержадміністрації.

«Наука, влада і бізнес — завжди єдині, — зазначила у своєму вітальному слові заступник директора департаменту Агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Маргарита Степанова. — І завдяки вашим креативним, технологічним інноваційним ідеям, у нас в області є високі врожаї, у нас в області є високі прибутки, у нас в області є база зрошення. Я би хотіла побажати вам більше звершень, більше інноваційних технологій і сортів. Щоби завдяки вашій співпраці з аграріями кожне агропідприємство було прибутковим. Бо це добробут кожної родини і розквіт нашої Херсонщини».

Директор Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН, член-кореспондент НААН В'ячеслав Соколов, вітаючи своїх колег з ювілеєм, наголосив, що на рубежі 19-20 століть уряди країн, до складу яких входила Україна, ухвалювали доленосні рішення про організацію і всіляку підтримку аграрної науки. «Завдяки ним було створено цілі напрями науки в усьому світі. Українці, в пошуках кращої долі, брали з собою в торбинки насіння наших кращих народних сортів, організували агровиробництво в Канаді, Аргентині та інших країнах. Наше покоління сучасної науки завдяки тим надбанням перетнуло омріяну нашими предками межу 100-пудового врожаю, тобто 16 т/га кукурудзи», — сказав він.

В'ячеслав Соколов також наголосив, що, виходячи з нагального питання можливого скорого відкриття ринку сільгоспземель, наразі актуальною є урядова постанова 1991 року, згідно з якою Національній академії аграрних наук України передано будівлі, землю і все майно у довічне користування для виконання своїх статутних обов'язків: «На прикладі вашого Інституту і нашого можна сказати, що ми свої статутні обов'язки виконуємо, адже Україна вийшла в світові лідери з виробництва зерна. І можемо подвоїти це виробництво, але за участі вітчизняної аграрної науки».

Директор Інституту рису НААН, доктор економічних наук Володимир Дудченко, вітаючи своїх колег, зазначив, що епоха змін, в яку ми живемо, завжди дає шанс або загинути, або вийти на новий, більш високий рівень. «Тому я хочу вам побажати, насамперед, продовжуйте змінюватися на вимогу часу і відкривати для себе нові можливості і нові горизонти, бо науковці повинні змінюватися набагато швидше за весь світ. Відтак змінюйте світ довкола себе своїми знаннями, креативними думками і робіть його кращим. Але в умовах цих змін нехай залишиться незмінним одне — ваша відданість науці, бажання змінювати життя на краще!», — сказав він.

Слова привітання від Інституту зернових культур НААН виголосили селекціонери по кукурудзі, директор наукового закладу, доктор с.-г. наук Владислав Черчель і академік НААН Борис Дзюбецький. Гарних врожаїв і постійного попиту на насіння і розробки Інституту з боку агровиробників побажав ювілярам директор Інституту сільського господарства Степу, канд. с.-г. наук Ігор Семеняка. Теплі слова також звучали з вуст представників інших наукових установ системи НААН — Інституту водних проблем і меліорації, Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції, Південної державної сільськогосподарської дослідної станція ІВПіМ, Південноукраїнської філії ДНУ «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Погорілого», Інституту тваринництва степових районів імені Іванова «Асканія-Нова» — Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства, Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені Соколовського», Інженерно-технічного інституту «Біотехніка» НААН.

Щирі вітання і слова вдячності лунали від представників вищих навчальних закладів.

Херсонський державний аграрний університет представляв Олександр Аверчев — проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності, доктор с.-г. наук, професор: «Наскільки рідними є наш університет і Інститут зрошуваного землеробства, можна переконатися, дивлячись у цей зал: більшість співробітників ІЗЗ НААН є вихідцями Херсонського державного аграрного університету». Він наголосив, що Університет щиро пишається такою тривалою, багаторічною співпрацею і зачитав вітального листа від ректорату ХДАУ.

Ректор Херсонського національного технічного університету, доктор технічних наук Юрій Бардачов зазначив: «Скільки ви робите для того, щоби ми могли бути ситими! Ви нас годуєте, і за це велике вам спасибі!». Зважаючи на те, що ювілей ІЗЗ НААН співпав із професійним святом усіх педагогів і викладачів — Днем учителя, він привітав науковців з цим святом, адже всі вони насправді є вчителями для всіх поколінь науковців і виробничників.

Наукових і творчих успіхів, наснаги і нових відкриттів, а також здоров'я і всіляких гараздів зичили представники Миколаївського національного аграрного університету, Херсонського інституту «Міжрегіональна Академія управління персоналом», Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, Херсонського державного університету, Національного університету біоресурсів і природокористування, Херсонської державної морської академії.

Численною була на святкуванні делегація агровиробників не лише з Херсонщини і Миколаївщини, а й із багатьох куточків України та навіть із-зі кордону, яких єднає тісна співпраця з Інститутом.

Алі Булут — заступник голови правління Міжнародної спілки бізнесменів України та Туреччини, щиро від душі промовляв російською. Він зізнався, що коли починав працювати в бізнесі, для нього насіння було лише товаром «купи-продай». Однак невдовзі він познайомився з Інститутом зрошуваного землеробства, з Раїсою Вожеговою і зрозумів, що «насіння — це стратегічний товар, насіння — це майбутнє людства. Тому всі, хто займається насінництвом — роблять святу справу. Я від душі поздоровляю всіх працівників Інституту з ювілеєм!».

Він розповів, що декілька років тому привіз своїх турецьких колег до ІЗЗ, і після побаченого вони чесно зізналися, що його доробок можна порівняти з золотодобувною шахтою. «Я певен, що з Інститутом наша країна найближчим часом буде дуже активно співпрацювати», — резюмував він.

Володимир Білий, директор ТОВ НВП «5 елемент» зізнався, що вперше потрапив до Інституту більше 35 років тому, коли тут працював його старший брат, який показав йому Зимовий сад. Сплинув час, і очолюване В. Білим науково-виробниче підприємство «5 елемент» від моменту створення бере участь у відродженні цього саду — поповнює колекцію різними екзотичними теплолюбними рослинами із різних країн та обробляє тамтешню флору своїми нано-добривами. «Я підтримую твердження Володимира Дудченка, що наука має змінюватися і йти вперед, пропонувати нові технології — цього вимагає сьогодення і наші агровиробники. Ми також ідемо вперед, тісно співпрацюємо з Інститутом, розвиваємо науку, хочемо, щоби насіння ІЗЗ продавалося в Туреччині і в усьому світі, щоби на зрошенні кукурудза давала 20 т/га, і наші аграрії довели, що вони це можуть. Хочу висловити слова вдячності всьому колективу Інституту! І запевнити, що наша співпраця обов'язково триватиме, адже у найближчі 10 років ми матимемо збільшення температури на 2-3 градуси, і це суттєво впливатиме на рослинництво, тож ми маємо бути до нього готові», — підкреслив він.

Надія Іванова — депутат Миколаївської облради, керівник агропідприємства «Золотий Колос»: «Хочу привітати і сказати велике дякую від усього депутатського корпусу Миколаївщини, від численних агровиробників області, які використовують насіння селекції ІЗЗ, впроваджують його розробки і завдяки цьому отримують високі врожаї. Хочу щиро подякувати від себе і від нашого агропідприємства, яке не один десяток років тісно співпрацює з Інститутом в галузі насінництва. Хочу побажати всім міцного здоров'я, щоби здобутки Інституту примножувалися і досвід поширювався країною. Щоби кількість аграріїв, яка є маркером успішної роботи наукової установи, продовжувала збільшуватися!»

* * *

Завершенням урочистостей стало відкриття науково-технічної бібліотеки Інституту зрошуваного землеробства, відродженої силами колективу наукового закладу. У цій світлій сучасній читальні до послуг бажаючих близько 130 тис. екземплярів наукової літератури — довідники, монографії, які є безцінним надбанням вітчизняної аграрної науки.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"