Статті

СОЯ, СОНЯШНИК, РІПАК — ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛЬНИХ РИНКІВ

Щорічно в міжнародній конференції «Black Sea Oil Trade-2019» беруть участь понад 250 делегатів із більш як 25 провідних країн учасниць олійно-жирового ринку — виробники та переробники, трейдери, підприємства з глибокої переробки рослинних олій, інвестиційні компанії, банки, консалтингові, логістичні, брокерські, страхові, сюрвеєрські й інші компанії. На загал виходить щонайменше півтори сотні компаній із потужним фінансовим потенціалом.

Цьогорічний форум став уже сьомим, організованим компанією «УкрАгроКонсалт», що вже чверть століття забезпечує міжнародних операторів агробізнесу якісною ринковою інформацією та аналітикою.

Конференція традиційно пройшла в перших числах вересня, на початку вітчизняного виробничого сезону — на старті збиральної кампанії основних олійних культур і нового сезону олієпереробки.

За попередніми розрахунками асоціації «Укроліяпром», загальний урожай олійних культур цього року становитиме близько 22 млн тонн. З них соняшнику — 14-14,5 млн тонн при зменшених площах і збільшеній врожайності. По сої через зменшення площ на 130 тис. га очікування становлять 3,7-3,8 млн тонн. Ріпак, при збільшених на 300 тис. га площах, цьогоріч «вистрілив» — 3,1 млн тонн.

При цьому, за даними аналітиків, на переробку піде близько 17 млн тонн олійних. Із них — весь обсяг соняшнику буде перероблено в Україні, 370-400 тис. тонн ріпаку, 1,8-2 млн тонн сої. Решта піде на експорт (див. «ОЛІЙНО-ЖИРОВА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ МАЄ СЬОГОДНІ ДИНАМІКУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ», — «Агропрофі», № 25 від 6 вересня 2019 року — прим.ред.).  Пропонуємо вашій увазі тези виступів учасників конференції.

Про глобальні тенденції на світових ринках і олійному ринку України зокрема розповів Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт».

Фактори, що визначають розвиток глобального та регіональних ринків

Головним новим фактором, що визначає розвиток глобального ринку та регіональних ринків експерт назвав невизначеність і невпевненість у перспективах розвитку економіки. Цей фактор значно посилюється зростанням ролі політичних драйвів, насамперед спалахом від ухвалення політичних рішень за останні 12 місяців.

Провідні групи світових аналітиків водночас прогнозують уповільнення темпів зростання споживання в усіх типах країн — від розвинених до тих, що розвиваються. Наприклад, Світовий банк свій цьогорічний січневий звіт назвав дуже вражаюче — Darkening Skies (з англ. потемніння неба — прим. ред.)

У цьому звіті, зокрема, приділено увагу прогнозу розвитку глобальної торгівлі. Згідно з документом, після піку активності глобальної торгівлі 2017 року темпи її зростання падають доволі сильно. І цей процес триватиме, відповідно до прогнозу, до 2021 року. Однак, зауважив С. Феофілов, складно визначити, зважаючи на наявні процеси, наскільки це реально.

У більш свіжому, березневому прогнозі експертів федеральної резервної служби США також констатують зниження розвитку найпотужнішої натепер економіки світу.

Щодо України, то вона як експортер працює переважно на сировинних ринках, на ринках товарів первинної переробки, який включає і соняшникову олію. Розвиток попиту на сировинні товари, у тому числі на продовольчі, перебуває в прямій залежності від темпів зростання глобальної економіки і торгівлі. Можна заперечувати і зазначати, що продовольча сировина є специфічною сировиною, адже харчуватися потрібно щодня. Однак будь-яке споживання — це похідний показник, такий собі дериватив, від доходів населення. Доходи ж населення, у свою чергу, залежать від темпів зростання економіки, й їхнє сповільнення спричиняє зменшення споживання продуктів харчування.

Наступна група факторів високої невизначеності, наголосив спікер, — політичні рішення, роль яких зростає. Для мінімізації негативного впливу цих рішень на економіку країни Євросоюзу затвердили низку програм. А саме: збільшення бюджетної підтримки аграрного сектору і формування так званих «національних чемпіонів» — потужних європейських компаній, які можуть конкурувати з так само потужними виробниками зі США та Китаю.

Для України питання формування національних чемпіонів також є дуже актуальним, акцентував увагу експерт. За деякими оцінками, йдеться навіть про принцип виправданого втручання держави в національну економіку на тлі економічної теорії, що наразі панує — вона заперечує втручання держави в економіку.

На думку С. Феофілова, сувора реальність на глобальних ринках вимагає нагальних рішень, які  охоплюють всі грані життя суспільства.

Іще одним фактором невизначеності, який залежить від політичних рішень, є фактор національної валюти, її девальвація. За останні 7-8 місяців усі валюти основних конкурентів України на глобальному аграрному ринку девальвували. Лише гривня зміцнилася на понад 10%.

Окремо експерт зупинився на факторах, які впливатимуть на ринок України. Це, по-перше, фактор відкриття ринку сільськогосподарської землі, що означатиме непевність у прийнятті рішень для інвесторів, операторів ринку, фермерів щонайменше на два роки.

По-друге, це фактор продовження торгової війни. Загально відомо, що більшість переваг від торгових війн отримують ті країни, які не беруть у них участь. Наприклад, 80% переваг від торгової війни США і Китаю припадає на країни Європи. Так, за рік різко збільшився український експорт соєвої, соняшникової, ріпакової олії до Китаю. По іншій вітчизняній продукції олійно-жирового комплексу, зокрема шротам, наразі триває процес погодження з китайською стороною.

Інвестиційний клімат в олійно-жировому комплексі України експерт охарактеризував так. Тенденції останніх 5-6 років доводять, що різко збільшився інтерес переробників до модернізації обладнання, саме модернізації, а не закупівлі нового. Крім того, спостерігається підвищення інтересу до збільшення ефективності управління в олійно-жировій галузі, до збільшення інвестицій у людський фактор. Окремо експерт відзначив зростання інвестицій в олійну галузь у західному регіоні України.

Соя і ріпак. Тенденції і прогнози

Ринок сої — один із найбільш розвинених ринків України, зауважив С. Феофілов. Практично рік тому на державному рівні було ухвалене рішення про зміну режиму відшкодування експортного ПДВ для цієї культури. Вже протягом року експортний ПДВ відшкодовується тільки безпосередньо виробникам. За цей період накопичилося достатньо статистичної інформації, щоби проаналізувати наслідки такого рішення.

Одним із головних наслідків експерт назвав падіння цін на сою на внутрішньому ринку України, відповідно знизилися прибутки агровиробників. Це спричинило скорочення площ під соєю — на 11% порівняно з попереднім роком. Зниження площ було доповнено негативними погодними факторами, і в результаті 2019 року врожай сої в нашій країні впав на 27%.

Одним із головних прогнозів після введення нового режиму відшкодування експортного ПДВ був такий: практично вся соя буде спрямована на внутрішню переробку, а експорт практично припиниться. За фактом відбулося зниження експорту у вересні-березні на 35%. Але також впала і внутрішня переробка — на 24%, що пояснюється зниженням пропозиції у зв'язку зі зменшеним урожаєм.

З 1 січня 2020 року новий режим оподаткування ПДВ операцій із експорту стосуватиметься і ріпаку. Ріпак наразі є найбільш прибутковою серед олійних і зернових культура. Це і відносно стабільні ціни на ріпак призвело до того, що посівні площі під ріпаком урожаю 2020 року зросли на 25%. Поточного сезону — 2019/2020 — аналітики прогнозують швидке зростання експорту ріпаку — на понад 18%.

Експерт окремо відмітив реакцію експортерів на майбутній режим оподаткування: за перші два місяці ріпакового сезону — це липень-серпень — експорт ріпаку з України був рекордно високим, оскільки трейдери перед введенням нових правил гри намагаються знизити свої ризики і вивезти якомога більше. Це різке зростання — за різними оцінками за ці два місяці було вивезено 1,2-1,3 млн тонн — спричинило підвищене навантаження на логістику.

Прогнозується, що переробка ріпаку в новому сезоні всередині країни буде перебувати на тому самому рівні. У зв'язку зі значним попитом на ріпакову олію з боку Китаю спостерігається зростання її експорту — з менше 7 тис. тонн до майже 70 тис. тонн цього року. Цей попит, вважають в «УкрАгроКонсалт», буде підтримувати і ціни на ріпак.

Переробка ріпаку всередині країни могла би бути і більшою, але стримується тим, що ріпаковий шрот неконкурентний порівняно з олійним і соєвим, тому не такий популярний.

Є кілька сценаріїв, на думку С. Феофілова, на новий сезон. Перший — поточний режим відшкодування експортного ПДВ буде збережено, як і планувалося, до 1 січня 2022 року. Другий — імовірно, що новий уряд ініціює нові зміни та модифікації в режимі експорту сої та ріпаку.

За будь-якого сценарію, експерти прогнозують майбутнє збільшення площ під ріпаком та соєю, які після незначного скорочення будуть відновлені.

Соняшник. Тенденції і прогнози

СергІй Феофілов зазначив, що в новому сезоні поведінка цін на соняшник буде типовою для періоду відразу після збирання. І спрогнозував, що протягом 2-3 місяців під тиском попиту від переробників ціни на соняшник відновляться. Він також звернув увагу на надзвичайно низькі перехідні залишки і соняшнику, і соняшникової олії в поточному сезоні внаслідок високого попиту. Низькі перехідні залишки чинитимуть тиск на ціни, що повною мірою проявить себе в кінці сезону, тобто влітку наступного року. Площі під соняшником, за прогнозами, залишаться на тому самому рівні при тому, що за рахунок збільшення врожайності збільшиться і вал виробництва зерна цієї культури.

Крім того, за останні 3-4 місяці премія на соняшникову олію порівняно з соєвою зросла на майже $100. Це, впевнений експерт, є скороминучим фактором, і не свідчить про те, що соняшникова олія через якість переходить в категорію преміум-класу.

У цілому, резюмував експерт, ситуація на ринку рослинних олій сприятлива для переробників. Ціни мають тенденцію до зростання. Безумовно, будуть коливання, але в «УкрАгроКонсалт» вважають, що під впливом скорочення пропозиції пальмової олії в цілому тенденція по цінах буде позитивною.

* * *

Про китайський олійно-жировий ринок розповів старший трейдер ECTP Стівен Лі Фенг Жоу. За його словами, за останні 20 років споживання Китаєм рослинних олій збільшувалось доволі енергійними темпами, — з 14 млн тонн 2000/2001 маркетингового року до 39,251 млн тонн попереднього 20018/2019 МР. Лише останніми роками це зростання дещо уповільнилося — до щорічного збільшення на 1-2%. Із загально спожитих країною обсягів олії 35 млн тонн іде на харчові цілі.

Найбільше споживають у Китаї соєвої олії — 42% в загальному обсязі (14,750 млн тонн 2018/2019 МР). Далі йде ріпакова олія — 24% (8,6 млн тонн 2018/2019 МР) і пальмова — 13% (4,6 млн тонн). Експерт озвучив значний приріст імпорту соняшникової олії впродовж 2018/2019 МР — на 120 тис. тонн до 910 тис. тонн, однак, як бачимо, у загальному обсязі споживання відсоткова частка соняшникової олії незначна — лише 3%.

Щодо соєвої олії, то майже весь обсяг її споживання виробляється в Китаї, імпортується лише незначна частка у 500 тис. тонн з Аргентини і Бразилії. При цьому імпортується значна кількість сої — 94,13 млн тонн було імпортовано 2017/2018 МР. При цьому через торгову війну з США минулого 2018/2019 МР імпорт дещо знизився — до 84 млн тонн, проте 2019/2020 МР, за очікуваннями експерта, Китай імпортуватиме вже 89 млн тонн соєвих бобів.

Через скорочення імпорту сої зменшилася й її переробка, тому Китай нарощує обсяги імпорту інших олій. Зокрема, пальмової. За його словами, поточного року Китай збільшив імпорт пальмової олії майже на 1 млн тонн через зростання цін на соєву олію. Попит на пальмову олію в Китаї зростає також і через те, що китайці призвичаїлися додавати її до дизельного пального — до 15% від загального об'єму, чим знижують його ціну.

Щодо ріпакової олії, то Китай залежить від її імпорту. При цьому 2018/2019 маркетингового року імпорт ріпакової олії скоротився на 0,4 млн тонн внаслідок торгової війни зі США. Також очікується, що скоротиться імпорт ріпаку. Причому, як зазначив експерт, Китай прагне імпортувати не-ГМО продукцію.

Саме торгова війна зі Сполученими Штатами сприяє зростанню споживання та імпорту соняшникової олії з інших країн. Крім того, країна припинила субсидування кукурудзяної олії, що сприяє зростанню попиту на соняшникову олію.

«Зростанню споживання соняшникової олії сприяє розвиток здорового способу життя споживачів. Китайські родини прагнуть використовувати кукурудзяну і соняшникову олію, оскільки вони не генетично модифіковані. Але в зв'язку з тим, що країна припиняє субсидування виробництва кукурудзяної олії, ціни на неї зростуть, що, у свою чергу, буде стимулювати збільшення споживання соняшникової олії в Китаї», — сказав Стівен Лі Фенг Жоу.

Відтак експерт спрогнозував подальше зростання китайського імпорту соняшникової олії, а також розширення співробітництва у цьому напрямку з причорноморським регіоном.

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"