ВІДРОДЖЕННЯ МОЛОЧНИХ ТРАДИЦІЙ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ

Підсумковий цьогоріч Національний День ферми було проведено на Черкащині в сільгосппідприємстві з промовистою назвою «Відродження», де одним із видів діяльності є тваринництво молочного напрямку. Наразі для України в цілому, а не лише галузі вітчизняного АПК (як дехто вважає), стратегічним питанням є відродження скотарства і безпосередньо виробництва молока, бо маємо тривожну тенденцію скорочення поголів'я корів не лише в приватному секторі, а і в агропідприємствах. Така ситуація склалася через невизначеність держави щодо ринку землі, а для тваринників це питання є дуже актуальним, як, власне, і для стратегії подальшого розвитку сільського господарства країни.

Захід традиційно було організовано Асоціацією виробників молока (АВМ), його основною темою стало детальне вивчення алгоритму заготівлі грубих кормів.

Отже, 29 серпня до Шполи з'їхалися близько 300 фахівців тваринницької галузі — власники та керівники агропідприємств, ветеринари та агрономи молочнотоварних ферм, експерти та консультанти, фахівці громадських об'єднань і комерційних компаній, представники влади та ЗМІ. Програма заходу традиційно  складалася з теоретичної та практичної частин — виступів експертів та відвідин молочнотоварної ферми і поля з демопоказом сучасної кормозаготівельної техніки.

На жаль, маємо невтішні реалії вітчизняної молочної галузі: за даними АВМ, у 1-му п/р 2019 року на 8% скоротилося надходження молока на переробку. Цьогоріч за означений період молокозаводи отримали 1,97 млн т молока проти 2,14 млн т торік. Зменшення маємо і по сільгосппідприємствах — 1,32 млн т (на 2,9%), і по господарствах населення — 445,8 тис. т (на 23,5%). Щодо якості, зазначають в АВМ, об'єм екстра ґатунку становив 340,3 тис. т (19,2% від загального обсягу), вищого — 498,3 тис. т (28,1%), першого — 473,5 тис. т (26,7%), другого — 31,4 тис. т (24,3%), а неґатункової сировини — 30,5 тис. т (1,7%). Щоправда, за рахунок агропідприємств зросла частка молока екстра ґатунку на 18,3% проти аналогічного періоду 2018 року.

Тож проведення днів ферми покликано зупинити процес зменшення виробництва молока, виходячи з досвіду успішних молочарів, як, наприклад, фахівці шполянського «Відродження».

Відкрив пленарну частину заходу на правах господаря генеральний директор СПОП «Відродження», Заслужений працівник сільського господарства України Юрій Ляшенко. Привітавши учасників, він розповів про роботу господарства і зазначив, що це вже другий Національний день ферми на його підприємстві, перший відбувся 15 серпня 2014 року. «З того часу ми багато чого реконструювали і побудували. На сьогодні наше підприємство має статус двох племзаводів. Перший — української червоно-рябої породи ВРХ, і ми посідаємо друге місце з цією худобою в Україні. Віднедавна господарство отримало також статус племрепродуктора і по розведенню української чорно-рябої породи». Він уточнив, що господарство на тлі виробництва молока займається відтворенням і реалізує худобу як в Україні, так і за кордон (більш розлого його розповідь ми наведемо нижче — прим. ред.).

Також із вітальним словом звернувся до присутніх голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун: «Радий вітати всіх. Хочу подякувати присутнім аграріям, які займаються молочарством і вірять у цю справу. Сьогодні найважчий період для молочної галузі: заводи закриваються, поголів'я продовжує скорочуватися. Все це відбувається на фоні чуток про відкриття ринку землі. Однак я особисто бачу у молочній галузі України дуже великий потенціал. Більше того, дослідження міжнародних організацій, в тому числі і Світового банку, говорять про те, що іншого місця у світі, де є потенціал для збільшення виробництва якісного молока, ніж Україна, — немає!».

З належною увагою досвідчені аграрії зустріли презентацію учасників молодіжної аграрної програми «Молоді лідери України», зокрема Шполянського району, яких спонсорує СПОП «Відродження». Дітлахи з непідробним захопленням розповіли про свій проект і плани на майбутнє.

Підсумком урочистої частини стало вручення генеральному директору «Відродження» Юрію Ляшенку, директору підприємства Тетяні Ляшенко та 4 працівникам господарства відзнак Міністерства аграрної політики та продовольства України за вагомий внесок у розвиток молочної галузі.

Ділова частина продовжилася циклом лекцій і виступів вітчизняних та закордонних експертів, які ознайомили присутніх із ситуацією в молочній галузі, з новітніми технологіями вирощування кормових сільгоспкультур (переважно силосної і зернової кукурудзи), перевагами виробництва якісних комбікормів та останніми розробками галузі, заготівлею збалансованих кормів, правильним раціоном з акцентом на здоров'я тварин.

Про сучасні виклики молочної галузі та механізми реагування на них розповіла віце-президент АВМ Ганна Лавренюк. Вона детально зупинилася на проектах АВМ для розвитку молочної галузі — це і регіональні центри ветеринарного супроводу, і робота лабораторії якості молока UmanLabs. Вона також розповіла про інноваційну освітню програму з підготовки управлінців сучасних молочнотоварних ферм та ін. (див. «Виклики для молочної галузі 2019 року», — «Агропрофі», — №23 від 23 серпня 2019 року — прим. ред.)

Заради виступу перед учасниками Національного дня ферми з Франції прибув Пієр Гуіломі, представник F.N.P.S.M.S, Французької федерації виробників насіння кукурудзи та сорго. Він за допомогою перекладача розповів про виробництво насіння кукурудзи в Європі.

Іще одним представником цієї країни став Реджі Дусе, представник Інституту ARVALIS (Франція), який акцентував увагу на генетичному прогресі у виробництві силосної кукурудзи.

Про високоякісний кукурудзяний силос: генетику, технологію заготівлі та інші тонкощі розповів присутнім Євгеній Кришталь, представник міжнародної кооперативної групи «Лімагрейн» (зі штаб-квартирою у Франції).

Проблемі діагностики, боротьби і профілактики респіраторних захворювань молодняку ВРХ присвятив свій виступ незалежний експерт компанії «Біовета» Павел Рашка.

Про інноваційні рішення для тваринництва розповіла представник компанії «Бушгофф Україна» Яна Русецька.

Безумовно цікавим і змістовним був виступ Станіслава Рибака, представника SIA «Millmix Ukraine», який дуже аргументовано представив автоматизовані комбікормові заводи Gruber та детально зупинився на економічній ефективності від власного комбікормового заводу.

Новинки на ринку насіння кукурудзи представив керівник відділу Агротехнологій «LNZ Group» Василь Кіфорук. Йшлося про гібриди Universeed leafy типу як запоруку отримання якісного силосу.

Тему щодо високоякісного силосу як гарантії прибутків аграріїв розкрив Костянтин Головашич, представник компанії «MAS Seeds Україна».

Щодо того, наскільки в кормовиробництві важливо не втратити листочки на люцерні пояснив бренд-менеджер компанії «Пьотінгер Україна» Володимир Мірненко.

Після обіду фахівці мали змогу відвідати всі блоки молочнотоварної ферми СПОП «Відродження» у селі Скотареве, де крім іншого побачити процеси закладки сінажу. А також на демонстраційному полі господарства ознайомитися з роботою кормозаготівельної техніки, у тому числі на полі люцерни, і дізнатися про практичні аспекти вирощування кукурудзи на зерно і на силос.

Життєдайне молоко

Як зазначив на початку заходів засновник і беззмінний керівник господарства Юрій Ляшенко, наразі «Відродження» має статус племінних заводів з розведення української червоно-рябої породи ВРХ і з розведення чорно-рябої породи. Слід зауважити, що серед племзаводів по червоно-рябій породі господарство посідає друге місце в Україні останні майже 10 років. Це неабияке досягнення, адже до цього статусу «Відродження» йшло поступово і наполегливо, практично з нуля відтворюючи стадо.

А почалося все багато років тому, можна сказати ще 1980-го, коли юнаком з профосвітою Юрій Ляшенко прийшов працювати в тутешній колгосп. І відтоді робочого місця не міняв.

Обіцянку займатися молочарством і утримувати ферму вже як голова новоствореного господарства «Відродження» він дав своєму наставникові і колишньому голові колгоспу світлої пам'яті Борису Шемету. За його головування впродовж 38 років тодішній колгосп отримував найвищі врожаї зернових у районі і виробляв найбільше молока. Керівник вмів власним прикладом мотивувати людей до роботи. Він постійно наголошував, що тваринництво забезпечує селу життя, і не просто надає людям роботу, воно організовує довкола себе весь виробничий цикл сільгосппідприємства. До того ж у тваринництві цікаво працювати.

Відтоді багато чого змінилося, в результаті розпаювання від колись успішного колгоспу залишилися уламки ферм і чагарники на полях. Почавши майже два десятиліття тому на одному з таких уламків господарювати, Ляшенко, можливо, іноді шкодував про дане слово. Однак Юрій Васильович жодного разу не дав слабини і меті не зрадив.

Так сталося, що 9 березня у господарстві відзначають два дні народження — великого сина українського народу Тараса Шевченка, і СПОП «Відродження». Господарство почало працювати 2000 року з занедбаних 300 гектарів колишнього КСП та зруйнованих приміщень ферми. Скотарством тут займаються від 2002 року, після розширення земельного банку і початку господарювання в с. Скотареве, з 30 корів, здатних давати не більше 3 літрів молока на день. Відтоді багаторічна копітка робота і грамотно продумана стратегія розвитку перетворили господарство на групу компаній «Відродження», яка є одним із кращих агровиробників Черкащини. Наразі площа оброблюваної нею ріллі становлять близько 9 тис. га, а поголів'я племінної великої рогатої худоби налічує 2200 особин, із них 1240 дійних корів.

«Займатись молочним скотарством надзвичайно важко, — зізнається голова господарства. — Маємо справді хорошу худобу, наші корови неодноразово брали участь у виставках і посідали призові місця. Кращі дають 11-13 тис. літрів молока на рік при потенціалі 14. Нині середній річний показник на корову становить більше 9,5 тис. літрів, але він є таким порівняно невисоким через те, що ми також займаємося відтворенням. Для високих показників надоїв слід займатися виключно молоком, ми ж активно займаємося племінною справою. Якщо ми працюємо з молоком — отримуємо 32 літра на добу при триразовому доїнні, якщо відтворенням — доїмо 27 літрів. Мушу зізнатися, що відтворенням з фінансової точки зору займатися вигідніше, бо ми реалізуємо племінний молодняк у нашій країні та за кордон і за рахунок цього утримуємо в складних економічних умовах усе стадо.

Щоби успішно працювати в тваринництві, потрібно розвиватись, будувати нові приміщення. І ми постійно будуємо. Разом із тим, ми планували збільшити дійне стало до 1600 корів, однак поки призупинили нарощування поголів'я заради належного утримання».

Говорячи про економіку, він навів приклад з «молочним таксі», за допомогою якого вигодовують молоком телят на фермі. Наприклад, така машина від світових виробників коштує близько 150 тис. грн, у господарстві ж її зробили власними силами за 20 тис. грн — і вона чудово працює! Учасники заходу, відвідуючи ферму, мали змогу наочно з нею познайомитися.

Господарі не приховують, що шлях до нинішніх успіхів був тернистим. Із перших корів зробили ядро та приступили до відтворення стада — на м'ясо здавали тільки вимушено, і шляхом селекціонування досягли результатів. Вже 2003 року «Відродження» отримало статус племзаводу з розведення української червоно-рябої молочної породи ВРХ, а два роки тому — по чорно-рябій. Господарство вибороло право бути одним із кращих племзаводів в України. Завдяки 16-річній племінній роботі переважна більшість нетелей на роздої дають 40-45 л молока на добу. Такого результату вдалося досягти, у тому числі, завдяки спермі, яку купують у США. Там на середньопродуктивній фермі надій на статистичну корову становить близько 44 літрів, і господарі до цих показників поступово йдуть.

Юрій Ляшенко в розмові з нами особливо наголосив на важливості племінної роботи і на збереженні власного генофонду ВРХ: «На згадку приходить приклад воєнного періоду: тоді худобу з Матусівського племзаводу перегнали аж на Урал, а потім повернули додому. Робилося це не просто так, а щоб зберегти генофонд, щоб розвивати галузь, годувати населення. Хочу наголосити: якщо погубимо молочне скотарство, то взавтра його вже не відродимо і залишимося без свого молока!

Невже ситуація в країні настільки критична, щоби таке допустити? Мовляв, немає зовнішніх ринків збуту для нашої молочної продукції. Не буду заперечувати, цим треба активно займатись, щоб галузь мала майбутнє. Але чому ми недооцінюємо власного споживача?

Невже сьогодні українці споживають стільки молока, що цим опікуватися навіть не потрібно? Навпаки, ситуація складна. Вітчизняні виробники могли би повністю забезпечити українські школи й дитячі садочки. Молоко потрібне, щоб виростити здорову дитину, аби завтра не довелось її лікувати.

Ми завжди працювали і працюємо заради сьогодення і майбутнього, заради наших людей. Багато років тому мене сильно вразив вислів одного з найкращих політиків і мудреців в історії людства — Уїнстона Черчилля, що найкраща інвестиція у світі — це інвестиція молока в дитину. У цій мудрості, крім того, що виховання людини починається з молоком матері, йдеться і про цілющу силу молока. І це підтверджується самим життям».

Наш співрозмовник зазначає, що через нестачу в раціоні харчування українців молока і молокопродуктів, ми отримали хвороби, які проявляються навіть у немовлят — ушкодження кишківника, м'якість кісток. Педіатри наголошують, що 90% теперішніх випускників шкіл мають ті чи інші хвороби, спричинені, серед іншого, нестачею в організмі вітамінів та мікроелементів, насамперед кальцію. Саме дефіцит кальцію, який в достатній кількості міститься в молоці, є причиною переламів кісток, проблем із зубами та хребтом, він породжує головний біль, судоми, втомлюваність.

«Тому ми не просто розвиваємо молочний напрямок у господарстві, а займаємося племінною роботою, створюємо належні умови утримання худобі, дбаємо про її здоров'я і збалансовані раціони харчування. Ми вже багато років виробляємо молоко екстра класу. Ми вкладаємо кошти в молоко, бо хочемо мати здорову націю!», — резюмував Юрій Ляшенко.

• 
• 
• 
• 
• 
•  

Майбутні лідери

Відрізняла День ферми в Шполі активна участь у його пленарній і практичній частинах двох десятків дітлахів у фірмових білих футболках з написом «Я люблю МЛУ». Це активісти молодіжної громадської організації «Майбутні лідери України. Шпола». Вони презентували учасникам свою організацію і виклали звіт у Фейсбук. Ми ж мали можливість спостерігати, як діти уважно слідкують за всіма подіями заходу, відтак розпитали їхнього куратора Олену Висоту, що ж таке «МЛУ».

За словами пані Олени, дитячу активність слід обов'язково підтримувати і всіляко розвивати в дівчатах і хлопцях закладені від природи таланти. Так, в нашій країні 2016 року компанією Dykun було створено громадську організацію «Майбутні фермери України», орієнтовану на молодь віком від 14 років — учнів старших класів, студентів ліцеїв та коледжів. Її метою є розвиток лідерських і фахових навичок у молоді, що пов'язує своє майбутнє з аграрним комплексом, працювати над розбудовою країни в майбутньому. Керівникам господарства — батькові Юрію і дочці Тетяні Ляшенкам, ця ідея припала до душі, відтак 2018 року «Відродження» виступило фундаторами і спонсорами цього проекту, якій втілився у створення громадської організації «Майбутні лідери України. Шпола».

Організація працює з молоддю всього Шполянського району, наразі до неї залучено близько чотирьох десятків дітей, їхня кількість поступово зростає. Координатори проводять тематичні заняття, тренігни, організовують екскурсії, тематичні зустрічі з цікавими успішними людьми і фахівцями аграрної галузі. Діти проявляють неабияку активність і також долучаються до організації і проведення таких заходів — готують запитання, вчаться виступати перед аудиторією і боротися з різними фобіями. За підсумками — діти готують інформаційні звіти, репортажі, спільно з координаторами і фахівцями обговорюють заходи — що саме і чому сподобалося, що запам'яталося. Слід також відмітити, що 14-річним віком учасників тут не обмежуються: якщо надихнувшись ідеями старших дітей менші дітки в родини виявляють бажання вступити до «МЛУ», їх охоче приймають.

Безумовно, побачене на фермі і полях групи компаній «Відродження» ні дорослих фахівців, ні юне покоління, які лише замислюються на своїм майбутнім, не лишило байдужими. Наприклад, побачений на фермі саморобний пристрій для випоювання телят (молочне таксі) — втілена впродовж стислого часу ідея Юрія Ляшенка, в якій зібрані воєдино розум, інженерна кмітливість і бажання впроваджувати сучасні технології в умовах жорсткого дефіциту коштів. І все заради того, щоби забезпечувати країну молоком.

 

Тетяна Шелкопляс