ДЕНЬ ПОЛЯ: СЕЛЕКЦІЙНІ ІННОВАЦІЇ В ОВОЧІВНИЦТВІ ТА БАШТАННИЦТВІ

Підвищення врожайності овочевих та баштанних культур в умовах зміни клімату можливо лише за рахунок використання ефективних рослин сучасної селекції. Цій актуальній темі було присвячено цьогорічний День поля знань, що днями було проведено провідним галузевим науковим закладом — Інститутом овочівництва i баштанництва НААН (ІОБ НААН), у с. Селекційне на Харківщині. Цьогоріч темою заходу визначили: «Селекційні інновації в овочівництві та баштанництві».

«Наразі селекціонери нашого наукового закладу представили ті розробки, які вже стали брендами, та ті, які незабаром ними стануть», — відкриваючи захід на правах господині, зазначила директор ІОБ НААН Олена Могильна.

За даними Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, за підсумками 2018 року врожай овочевої продукції сягнув близько 670 тис. тонн. Це третій показник серед областей України. Харківщина робить акцент на овочівництві і входить до топ-5 регіонів виробництва овочевої продукції в Україні. Вагомий внесок у цей результат зробив Інститут овочівництва і баштанництва НААН. «Доробками інституту користується не тільки Харківщина, а й уся Україна», — зазначила представник Департаменту Аліна Смик.

Захід привернув велику увагу фахівців галузі овочівництва. У Дні поля взяли участь представники сільгосппідприємств та фермери, науковці системи НААН, обласної і районних держадміністрацій і, що дуже важливо, викладачі і студенти профільних вишів. Так, неабияку зацікавленість доробком Інституту виявили представники Полтавської державної аграрної академії, Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка і Липкуватівського аграрного коледжу. Протягом заходу розповіли про свою роботу й представники Клубу органічного землеробства, який об'єднує фермерів та аграріїв-аматорів. Були на профільному заході також і землероби-аматори, які пораються на присадибних ділянках — адже двері ІОБ НААН відкриті для всіх!

Розпочався День поля з привітальних слів організаторів у вестибюлі Інституту, де була розгорнута розширена експозиція зразків овочевих культур. Її родзинкою стала діжка знаних на весь світ солоних огірків «Ніжинські» селекції дослідної станції «Маяк», що входить до складу ІОБ НААН (Ніжинський р-н, Чернігівська обл.).

Вітаючи численних учасників, Олена Могильна відзначила, що Харківщина має всі умови, щоби займатися ефективним сучасним овочівництвом та баштанництвом, а науковий заклад робить все, щоби постачати аграріям високоякісне продуктивне насіння всіх видів овочевих і баштанних культур адаптоване до сучасних природних умов.

На завершення урочистої програми науковців та гостей привітав співом народний хор.

Після цього учасники рушили до демонстраційних ділянок — знайомитися з цьогорічними «експонатами». Першими гостей зустріли ділянки цибулі ріпчастої, про яку розповіла канд. с.-г. наук ІОБ НААН Ольга Біленька.

Науковець зазначила, що в Інституті селекція цибулі ріпчастої ведеться з 1947 року, практично з моменту його заснування. За цей період селекціонерами ІОБ НААН створено понад 40 сортів цибулі ріпчастої. Селекційна робота спрямована на створення середньостиглих сортів гострого різновиду, придатних для тривалого зберігання (7-8 місяців), толерантних до основних хвороб, з високою якістю продукції й адаптивним потенціалом. Також селекційна робота ведеться із цибулею шалот, основним напрямом якої є створення сортів з високою урожайністю цибулин (15-20 т/га) і листків (30-40 т/га), високим вмістом поживних речовин, стійких до пожовтіння листків та вірусів. На дослідній станції «Маяк» ІОБ НААН селекціонери працюють над створенням лежких сортів цибулі ріпчастої, багаторічних видів цибулі і цибулі порей з покращеним біохімічним складом. Пріоритетом є сорти гострого за смаком різновиду. На полі були представлені: сорт Ткаченківський — гострий, середньостиглий, лежкість 7 місяців, урожайність до 54 т/га; сорт Любчик — гострий середньостиглий, з сигароподібною формою цибулини, що зручно для кулінарної обробки. Сорт відзначається високою щільністю цибулини та високою лежкістю (8 місяців), вміст сухої речовини 14%, урожайність на краплинному зрошенні 40-50 т/га. Сорт Варяг гострого різновиду з урожайністю (35 т/га) і збереженістю 91%. Сорт Амфора салатний, напівгострий, цибулина справді схожа на амфору. Лежкість 6-7 місяців, урожайність 35-40 т/га. Також до салатних належить сорт Глобус. Це відомий і популярний в Україні сорт, рекордсмен врожайності: на крапельному зрошенні збирають до 60 т/га. Салатні напівгострі сорти з червоним кольором сухих лусок були представлені сортами Веселка і Мавка, лежкість цибулин 6 місяців, урожайність 35-37 т/га. Новий гострий сорт Белла, поступається врожайністю попереднім сортам (32 т/га), натомість лежкий — до 8 місяців, збереженість 95%, вміст сухої речовини 14,8% Сорт Заграва (ДС «Маяк») виведений спеціально для зони Полісся — має високий вміст сухої речовини (16%), що обумовлює високу лежкість і збереженість (98 %), урожайність 30 т/га. Сорти цибулі шалот представлені трьома сортами — Ліра, Гранат і Флора. Сорт Ліра скоростиглий — тривалість вегетаційного періоду до 70 діб, урожайність цибулин 15-16 т/га, урожайність зеленої цибулі 4-5 кг/м2 , відзначається високою дружністю відростання і достигання. Сорти Флора і Гранат у 80-90 діб стійкі до пожовтіння зелених листків, що дає змогу використовувати зелене листя на 20-25 діб довше.

Про селекцію пасльонових культур розповів старший науковий співробітник ІОБ НААН канд. с.-г. наук Роман Крутько. Першими цю родину представили перці солодкі. На дослідному полі висаджено 11 сортів цієї культури селекції ІОБ НААН. Взагалі до Державного реєстру сортів рослин внесені 13 сортів і один гібрид перцю, що створені в Інституті.

Так, зауважив науковець, перспективним є сорт Любаша — приємний на смак, солодкий, ранньостиглий, із товстою стінкою та високим вмістом аскорбінової кислоти. Сорт Снігур холодостійкий, ароматний, товстостінний з високою транспортабельністю. Цікавий сорт Надія, середньостиглий, плоди ростуть пучками. Його особливість — плодоношення спалахами: дав плоди, після їх збирання через деякий час знов плодоносить. Головна тенденція селекції нових видів перцю солодкого — створення посухостійких сортів.

У селекції баклажану почав домінувати напрямок виведення рослин із малим вмістом глікоалкалоїдів. Наприклад, новий сорт Віронік — середньостиглий, з яскравою білою м'якоттю із малим вмістом такого глікоалкалоїда, як соланін. Це робить плоди солодкими, за бажанням цей сорт можна вживати сирим. Також майже не містить соланіну гібрид Сапфір F₁, стабільний до спеки та холоду, стійкий до павутинного кліща.

Колекція помідорів ІОБ НААН налічує понад 2,5 тис. зразків. «Минулого року почали залучати до колекції зразки, виведені селекціонерами-аматорами, — вів далі Р. Крутько. — Така велика кількість зразків дозволяє Інституту оперативно реагувати на потреби ринку. Сучасна особливість селекції помідорів — виведення сортів під конкретну продукцію — сік, паста, основа для виготовлення дитячого харчування тощо. Причому спеціалізація сорту йде навіть у рамках затребуваного продукту. Так, є сорти помідорів під сік рідкий або густий. Сік останньої консистенції використовують для популярного консервованого продукту лечо.

Цілком очевидно, що різноманітність товарної продукції помідора, яка надходить на наші ринки, бажає бути більшою. Особливо щодо форми плода, його забарвлення і пов'язаного з ними вмісту біохімічних компонентів.

«Відтак у лабораторіях нашого інституту успішно застосовані генетичні методи, які забезпечили отримання нових форм помідора з важливими для людини властивостями, — зазначив завідувач відділом селекції і насінництва овочевих і баштанних культур, доктор с.-г. наук Олексій Самовол. — Так, наприклад, детермінантний тип куща у сорту Малинове Віконте, змінили на штамбовий, який дозволяє у 2-3 рази збільшити кількість висаджених рослин на 1 га, збільшити врожайність і придатність до механізованого збирання. Замість червоного забарвлення плоду у сорту Карась, створена лінія набула оранжево-червоне, через високий вміст бета-каротину в плодах, який сприяє виведенню з організму людини радіоактивних речовин».

Важливо також відзначити, що в Інституті на сортах Іришка і Інгулецький-1 створено стерильні форми, що відповідає I-му етапу можливого початку переходу ведення гібридного насінництва томата на стерильну основу. Також особливий інтерес представляють створені нові форми томата міжвидового походження, які характеризуються високою біотичною і абіотичною стійкістю, а також підвищеним вмістом у плодах біологічно цінних компонентів.

Магістр Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва Андрій Марусяк веде свою роботу на базі ІОБ НААН. Саме він розповів про селекцію баклажану, спрямовану на виведення рослин з яскраво визначеною ознакою. Це створює ринкові переваги плодів і продуктів із них. Домінантною ознакою може бути смак, колір м'якоті тощо. Наприклад, колір. За цією ознакою цікаві зелені баклажани, вони зелені — і коли вистигають, і коли вже достигли. Тобто ці рослини створюють враження нестиглого плоду, адже стереотип кольору баклажана — синій, навіть прозвисько серед прихильників — «синенькі». А тут незвичний колір. М'якоть зеленого баклажана більш рихла, ніж у фіолетово-синього, натомість має оригінальний смак. Також фахівець порадив селекціонерам-аматорам при дослідах із баклажанами на своїх ділянках захищати квітки рослин марлевою тканиною (щоби захистити їх від пилку інших культур, який переносять комахи).

Про капусту головчасту розповіла завідувач сектору селекції дворічних культур ІОБ НААН канд. с.-г. наук Наталія Кирюхіна. Як зазначила науковець, ІОБ НААН залишився єдиною в Україні науковою установою, яка займається селекцією капусти білоголової пізньостиглої. Також ведеться селекція капусти савойської та червоноголової. Основним напрямком селекційної роботи є створення сортів високої лежкості, придатних для переробки. Велике значення приділено смаковим якостям, стійкості до хвороб. Актуальним сьогодні є створення самонесумісних батьківських ліній рослин для гетерозисної селекції.

На демополігоні були представлені сорти капусти білоголової: Ліка, Леся, Лазурна, Яна, Білосніжка, Ярославна, Харківська супер та капуста червоноголова Палета і савойська Розалі, а також нові перспективні лінії (Даруся, Заслава, Слобожаночка тощо), які зарекомендували себе як перспективні високоврожайні з високим вмістом вітамінів, стійкі до хвороб та лежкі.

Про селекцію петрушки розповіла науковий співробітник ІОБ НААН Лариса Штепа. Науковці ведуть селекційні дослідження генетичного розмаїття петрушки коренеплідної і листкової.

Роботи з петрушкою тривають з початку 1950-х років. З того часу і донині селекціонерами ІОБ НААН створені і зареєстровані в Держреєстрі сортів рослин 8 сортів петрушки листкової звичайної, коренеплідної і листкової кучерявої. Фахівець представила учасникам сорти Харків'янка і Білявка, які вже є брендами. Харків'янка — сорт петрушки коренеплідної, використовують в їжу і корінь, і зелень. Вегетаційний період: від посіву до збирання зеленої маси — 75, технічної — 120 діб. Коренеплід конічної з сильним збігом донизу форми, дружно віддає врожай у період пучкової стиглості зеленої маси, стійкий проти осипання насіння, стабільна врожайність при різних погодних умовах, високий вміст вітаміну С. Урожайність становить 31-35 т/га. Використання: салатного, консервного, парфумерного, лікувального, як спеція. Сорт Білявка — коренеплід конічної зі збігом форми, має випуклу голівку, високий вміст вітаміну С, витримує зимування у ґрунті. Урожайність коренеплодів 35-37 т/га, лежкість 92%. Використання: салатного, консервного, лікувального, як спеція, для конвеєрного вирощування.

Робота з селекцією петрушки триває, одним із головних напрямків селекції петрушки є створення рослин з укороченим коренеплодом, що зберігає їх від пошкоджень при механізованому збиранні швидкісними комбайнами.

Селекцію моркви в ІОБ НААН ведуть понад 60 років, розповіла завідувач лабораторії селекції дворічних і коренеплідних рослин канд. с.-г. наук Ірина Підлубенко. За цей час створено і передано до Держреєстру сортів рослин низку сортів і гібридів моркви, які користуються великим попитом в Україні. Серед них — сорт Нантська Харківська, який став вже доволі популярним через високу врожайність — 54-65 т/га, тривалу лежкість, смакові властивості та стійкість до кореневих гнилей. Переважне використання сорту — тривале зберігання і переробка. Також цікавий сорт Оленка, який став національним стандартом за скоростиглістю та можливістю формувати два врожаї на рік. Сорт з високою лежкістю та смаковими якостями, дружно віддає врожай у період пучкової стиглості (25-34 т/га); легко висмикується з ґрунту; стабільна врожайність при різних погодних умовах. Призначений для свіжого використання і переробки на сік, для дитячого харчування та тривалого зберігання. Сорт Яскрава — середньостиглий (технічна стиглість 90 діб), адаптований до посушливих умов, циліндричної форми з підвищеним вмістом каротину (до 24 мг/100 г), високими смаковими якостями та лежкістю. Використання: для раннього споживання, зберігання та переробки. Сорт Вереснева — середньостиглий, сорт веретеноподібної форми, з високою лежкістю та вмістом каротину — 15-20 мг 100 г, при переробці не втрачає колір. Відносно стійкий до хвороб. Придатний для свіжого споживання та переробки.

Дослідна станція «Маяк» ІОБ НААН представила сорт огірка Ніжинський місцевий у свіжому та, як вже було сказано, солоному вигляді, та види багаторічної цибулі: слизун, батун і запашна. Останній вид є декоративним і чудовим медоносом. Розповідаючи про ніжинський огірок, науковці зазначили, що цей сорт є сортом народної селекції. Зараз дослідна станція «Маяк» ІОБ НААН проводить роботу по супроводженню огірка сорту Ніжинський місцевий та виводить нові сорти на його основі (див. «СВІТЛО МАЯКА ДЛЯ НІЖИНСЬКОГО ОГІРКА, АБО МАЛОПОШИРЕНІ ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ З ВЕЛИКОЮ КОРИСТЮ», — «Агропрофі» №22/2019 — прим. ред.).

Завданням ІОБ НААН у сфері картоплярства є вдосконалення процесу насінництва картоплі для умов східного Лісостепу України, розповів завідувач лабораторії адаптивного овочівництва, зберігання і стандартизації, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник Олексій Мельник. Одна з головних проблем насінництва картоплі — виродження, яке відбувається через ураження вірусами, мікоплазмами, віроїдами, відтак урожайність сорту падає із кожним наступним поколінням. Зараз щодо картоплі діють такі схеми насінництва: трьохрічна — базується на використанні біотехнічних методів; чотирьохрічна — базується на методі відбору клонів.

Через зміну клімату за останні 20 років у зоні східного Лісостепу України у вегетаційний період картоплі середньодобова температура повітря збільшилася приблизно на 1,5-2,0°С. Картопля формує бульби за температури 18-20°С, максимум 22°С. У нинішніх кліматичних умовах східного Лісостепу України бульби мають змогу рости лише вночі. Тому для насінництва картоплі в Інституті розробили та запатентували спосіб вирощування у двоурожайній культурі. Цей спосіб полягає у тому, що врожай весняного садіння збирають наприкінці червня. Одразу виконують відповідну обробку бульб і здійснюють їх садіння. Новий урожай формується у більш сприятливих температурних умовах, з мінімальним впливом інфекцій. Головне питання для насінництва картоплі у двоурожайній культурі — визначити оптимальний строк збирання.

Це пов'язано з тим, що, накопичуючи інгібітори росту, картопля входить до періоду спокою і не здатна для проростання. В ІОБ НААН розробили інструментальні методи визначення оптимальних строків збирання картоплі для садіння свіжозібраними бульбами та визначили, що вітчизняні сорти Тирас, Кіммерія та Щедрик здатні давати сходи на рівні 80%. Також високою популярністю у регіоні користуються сорти із кольоровою м'якоттю, а саме — сорти Хортиця і Солоха Інституту картоплярства НААН, які мають антиоксидантні властивості. Також в Інституті вивчаються адаптивні властивості посухостійких сортів іноземної селекції.

Селекція гарбуза ведеться з трьома культурними видами у напрямках створення сортів і гібридів різних строків достигання і напрямків використання. Зараз одним із головних напрямків селекції гарбузів є виведення сортів, придатних для механізованого збирання швидкохідною технікою, зазначив завідувач відділом селекції і технології вирощування овочевих та баштанних рослин Дніпропетровської дослідної станції ІОБ НААН канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник Іван Колесник. Прикладом технологічного підходу до рослини є сорт Валок, рослина якого кущової форми. За достигання рослина формує валок сухого бадилля, на якому лежать гарбузи, що сприяє механізованому збиранню та мінімізує пошкодження плодів. Цікавий сорт гарбуза великоплідного Славута — це столовий гарбуз, який можна вживати сирим, має дуже смачну солодку м'якоть, особливістю його є здатність зберігатись до двох років. Також цікавий сорт Маслянка — голонасінний сорт, його насіння використовують для отримання олії, яка не поступається якістю прованській.

Цікава особливість всіх гарбузів — їхня плодоніжка. З неї роблять настоянки для очищення організму людини, зокрема каменів у нирках та печінці. З сухої плодоніжки заварюють чаї, що не поступаються напоям із відомих трав'яних зборів.

Були представлені ароматні і смачні ранньостиглі, високоврожайні сорти дині: Тіна, Даяна, Злата та Берегиня. Сорти Берегиня і Даяна відмічаються високою лежкістю — 30-45 діб.

Щодо селекції кавунів, то зараз світовий тренд — виведення сортів із білою шкіркою, що дозволяє плодам вилежувати на полі в спеку, очікуючи збирання без початку процесу мацерації тканин. Прикладом є середньостиглий сорт Чумак. Цікавий сорт Зоряний — чудово підходить для засолювання у діжках завдяки тонкій шкірці. Цікавою видовженою формою плодів відмічається сорт Фаворит з високими смаковими якостями плодів.

Про кавуни селекції Інституту овочівництва і баштанництва НААН розповіла завідувач лабораторії селекції пасльонових і гарбузових культур канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник Оксана Сергієнко. Серед представлених на полі зразків вона відзначила нові сорти і гібриди кавуна. Сорт Макс плюс, який сьогодні вже визнаний виробниками. Характеризується високою потенційною врожайністю (64,0 т/га) і здатний зберігати високу якістю плодів при зберіганні до 90 діб і більше. Представляє інтерес ультраранньостиглий сорт Шарм, від сходів до достигання якого проходить 65 діб, він характеризується високим вмістом цукрів у плодах. Цікавий ранньостиглий сорт білоплідного кавуна Сонячне сяйво. Це саме той трендовий кавун — із білою шкіркою. За консистенцією м'якоть у нього така сама, що у звичного, але має насичений жовтий колір та органолептичні відмінності: замість традиційного солодкого кавунового смаку цей сорт має ніжний лимонний присмак. Даний сорт кавуна рекомендують перш за все дітям і тим, хто через особливості організму не може споживати овочі та фрукти червоного кольору. У таких продуктах превалює пігмент лікопін, який дає червоний колір, але інколи людський організм його не сприймає. Представлений новий гібрид кавуна Казка F₁ з привабливими смугастими плодами, високою врожайністю плодів (55,3 т/га) високої якості та стійкістю до абіотичних і біотичних чинників.

Науковцями-селекціонерами лабораторії також були представлені нові селекційні наробки — сортозразки з плодами різної форми (від округлої, овальної до видовженої), з різнокольоровою поверхнею плодів (білі, зелені, жовті, зі смугами різної товщини та без них, з наявною мармуровістю, мозаїкою та ін.). М'якоть плодів також була різнобарвною: від білої, жовтої, помаранчевої, зеленої до традиційної — рожевої, малинової, червоної з насінням різного кольору і розміру.

Завершенням Дня поля стала дегустація коктейлів. Чашами слугували кавуни, в яких власне і створювали напій: коктейль із використанням подрібненої м'якоті, з додаванням трав'яних відварів тощо.

Також слід зазначити, що організатори зробили дегустацію майже всіх представлених на Дні поля овочевих і баштанних культур, які можна споживати у сирому вигляді — бо весь незліченний вміст життєво необхідних людині вітамінів і корисних речовин міститься саме в природному вигляді, без кулінарної обробки. Тож учасники мали змогу продегустувати все і підтвердити заявлені чудові смакові якості власним досвідом.

На завершення Дня поля науковці пропонували всім активно користуватися всіма їхніми розробками, за порадами звертатись до Інституту і обов'язково вживати якомога більше свіжих овочів і зелені, аби залишатися здоровими на довгі-довгі роки.

ДОВІДКА: Інститут овочівництва і баштанництва НААН як головна галузева наукова установа працює з 1947 року. До складу Інституту входять Донецька і Днiпропетровська науково-дослідні станції, ДС «Маяк» (Чернiгiвська обл.), дослідні господарства «Пархомівське» та «Борки» на Харківщині. В інституті працюють 103 науковця, серед яких один академік, вісім докторів, 43 кандидати наук. Також інститут проводить методичне управління та координацію роботи 13 установ України з питань овочівництва і баштанництва.

Напрями наукових досліджень зосереджено на вирішенні пріоритетних фундаментальних та прикладних завдань:

— Розробка сучасних методів створення конкурентоздатних сортів і гібридів овочевих i баштанних рослин для відкритих i закритих ґрунтiв з протекторно-лiкувальними властивостями, стійких проти шкідників і хвороб.

— Розробка i удосконалення технологій насінництва та вирощування сортів і гібридів різного спрямування (інтенсивні, органічні, біоадаптивні, ресурсоощадні).

— Формування генетичного банку джерел овочевих i баштанних рослин.

— Інтенсифікація економіки i ефективний маркетинг в товарному овочівництві.

— Наукове обґрунтування механізмів функціонування овочевих агроценозів на засадах збереження родючості ґрунту та зменшення техногенного навантаження в умовах сучасного господарювання.

— Створення сучасних технологій і рецептур переробки овочевої продукції на базі виключно натуральних екологічно чистих компонентів.

— Наукове забезпечення впровадження інноваційних розробок в агропромислове виробництво.

В інституті та на його дослідних станціях створено близько 500 сортів i гібридів овочевих i баштанних культур. Нині в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, перебуває 213 сортів i гібридів селекції ІОБ НААН. За останні п'ять років створено і передано на кваліфікаційну експертизу 122 сорти і гібриди овочевих і баштанних культур, у тому числі 19 гібридів. В інституті ведуть первинне насінництво 49 видів овочевих рослин, щорічно вирощують до 1 т оригінального та 10-12 т елітного насіння. Розроблені в інституті сучасні технології дозволяють отримати з одного гектара такі показники популярних культур: капусти 75-80 т, огірка 30-35 т, помідорів — 60-80 т, цибулі 50-60 т, буряків столових 40-45 т, моркви 50-60 т, кавуна — 25-35 т. Ці врожаї досягнуто при помітному збереженні ресурсів, що підвищує економічну ефективність виробництва.

За останні 5 років інститутом видано 9 монографій, 28 методичних рекомендацій, 6 наукових тематичних збірників та опубліковано понад 1000 статей в наукових газетах i журналах. Окрім того, отримано 118 патентів на винаходи і корисні моделі, 62 патенти на сорти рослин.