«НЕВИКОНУВАНИХ ЗАВДАНЬ НЕ ІСНУЄ!»

Про роботу Судноплавної компанії ТОВ СП «НІБУЛОН» розповідає її директор Олексій Лалін

— Олексію Вікторовичу, з чого нині складається парк суден одного з лідерів вітчизняного аграрного ринку — компанії «НІБУЛОН»? Якого віку і класу ці судна, які функції на них покладено?

— Насамперед хочу зазначити, що за зовсім незначний проміжок часу, всього 10 років, компанія «НІБУЛОН» збудувала абсолютно нову логістичну систему в Україні.

За аналогією роботи американської річки Міссісіпі — однієї з найбільш розгалужених і розвинених транспортних артерій світу — «НІБУЛОН» відроджує судноплавство на ріках Дніпро і Південний Буг, втілюючи свій масштабний інвестиційний проект. Таким чином компанія перейшла на більш ефективний, екологічний і більш дешевий у світі вид транспорту — водні перевезення зернових та олійних культур. Щоправда, дешевими в нашій країні поки річкові перевезення не стали, однак якщо ми прагнемо розвивати вітчизняну логістику, не лише зернову, то альтернативи річковим перевезенням немає!

Зараз нібулонівський флот, який є складовою логістичного сектору компанії, складається з 75 одиниць плавзасобів, причому всі вони інтенсивно працюють. Вік суден не перевищує 10 років. До того ж флот постійно оновлюється за рахунок зведення суден на власному суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН», де практично щомісяця на воду сходить сучасне високотехнологічне і абсолютно безпечне за всіма параметрами, в тому числі й екологічними, судно.

Із загальної кількості 42 — це несамохідні судна (баржі) різної тоннажності загальним дедвейтом понад 150 тис. тонн (з них 26 одиниць класу «ріка-море»: серії NB-90 та В5000; 4 баржі по 1 тис. тонн BN та 12 барж класу «ріка») та 21 буксир і три плавкрани — це вантажний флот.

Щодо буксирів, залежно від виконуваних завдань, ми маємо буксири-штовхачі для лінійних перевезень по внутрішнім водним шляхам потужністю 1200-2500 к.с., буксири-кантівники для роботи з великотоннажними суднами та забезпечення роботи плавкранів на морських рейдах портів України потужністю 1200-3500 к.с.

Також у складі вантажного флоту компанії працюють плавкрани — самохідний «Святий Миколай» та два несамохідні — «Нібулонівець» і «Нібулонівець-2». Усе це дає нам змогу самостійно виконувати річкові перевезення і навантажувально-розвантажувальні роботи (рейдову перевалку).

Є також технічний флот — це два земснаряди і два ґрунтовідвізних теплоходи, який використовується для проведення днопоглиблення Дніпра, Південного Бугу, а також акваторії портів та терміналів, щоби забезпечити ефективну роботу флоту компанії. Завдяки роботі унікального самохідного надпотужного днопоглиблювального судна «Миколаївець», збудованого 2017-го на нашому ССЗ, ми в декілька етапів провели днопоглиблення Південного Бугу. І забезпечили глибину річки у 2,4 м від Вознесенська до Нової Одеси — на відстані 134 км! Без цього флоту було би неможливим будівництво нових перевантажувальних терміналів на Дніпрі та його притоках у Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Пасажирський флот для здійснення пасажирських перевезень налічує чотири судна на підводних крилах типу «Восход» та «Полісся», що в народі звуться «ракетами», а також прогулянковий катер. У міжнавігаційний період ми постійно проводимо технічне обслуговування цих суден, тож вони — у хорошому технічному стані і відповідають високим естетичним вимогам наших пасажирів. Разом із тим, пасажирські перевезення для компанії є виключно соціальним проектом.

— Які технологічні можливості у буксирів і несамохідних суден? Навіщо їм високий льодовий клас, адже взимку навігація закрита?

— Наші судна мають різний клас для виконання різного типу завдань, адже ми розбудовуємо флот і логістику заради ретельно обрахованих конкретних завдань.

Переважна більшість вантажного флоту відповідає класу «ріка-море», тому що завершальним етапом в логістичному ланцюжку зернових є їхнє довантаження на великотоннажні судна, призначені для експорту, на зовнішньому рейді Миколаївського морського торгового порту. Простіше кажучи, наші баржі можуть виходити і працювати у відкритому морі.

Судна класу «ріка» (проекту В2000) зведено для роботи на Південному Бузі, щоби якомога швидше відродити річкові перевезення в ланцюжку перевантажувальних терміналів компанії у Вознесенську і Новій Одесі. Тут умови роботи не такі складні, як на Дніпрі, тому цієї класності достатньо.

Наші баржі призначені для перевезення будь-яких вантажів, при транспортуванні зерна вони є «елеваторами на воді», адже впродовж тривалого часу можуть належно зберігати збіжжя. Водночас логістика компанії побудована таким чином, щоби транспортні засоби мали якомога більшу оборотність. Ми докладаємо максимум зусиль, щоби флот постійно працював і в жодному разі не простоював, щоби баржі оберталися в режимі он-лайн. Ми так обраховуємо оборотність, щоби баржа після здійснення переходу від точки завантаження до точки відвантаження не простоювала більше трьох діб із одним вантажем. Наприклад, від філії «Козацька» на Дніпрі до перевантажування на зовнішньому рейді потрібно близько 20 годин, тож після здійснення судном переходу до настання для нього наступного завдання має пройти не більше 3 діб. А для тривалого зберігання зерна у нас є елеватори.

Для компанії «НІБУЛОН» робота флоту не припиняється впродовж року, тобто працюємо ми цілорічно в морі, на Південному Бузі та на Дніпрі від гирла до Каховського шлюзу, на Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі та Херсонському морському каналі. Для цього нам потрібен льодовий клас. Наші судна здатні працювати, здійснювати перевезення за товщини льоду у 50-60 см.

Закриття навігації на Дніпрі пов'язане із закриттям або припиненням роботи шлюзів у зимовий період. Це зумовлене їхньою технічною неспроможністю працювати за наявності льоду. Наприклад, 2018-го навігацію було закрито занадто рано, і льоду на Дніпрі не було після того більше місяця. Тобто бізнес іще місяць міг би працювати на річці і, в тому числі, забезпечувати наповнення бюджетів різних рівнів. Наприклад, навігація 2016 — 2017 року була закрита майже на 5 місяців. Куди ми тільки не зверталися, щоби зменшити цей період, адже льоду на річках не було. На жаль, чиновники Мінінфраструктури не переймаються розвитком річок в Україні. 

— Однак по Дніпру ваші баржі ходять лише наполовину завантажені…

— На превеликий жаль, стримуючим фактором розвитку судноплавства на Дніпрі вже багато років є неналежна глибина річки. Знову ж через бездіяльність чиновників Мінінфраструктури. Наявність лімітуючих перекатів у Дніпровському та Дніпродзержинському водосховищах, які не мають гарантованих глибин 3,65 м, не дозволяє баржам перевозити розрахункові 4100 тонн вантажу. На борт можна взяти лише 2700-2800 тонн, тобто завантаження не перевищує 60%. Перевезення повітря — неприпустима розкіш. Тому, щоби забезпечити максимально ефективну логістику, у нас на Дніпрі нижче Дніпродзержинських воріт працює плавкран «Нібулонівець»: тут баржі, що спускаються по Дніпру, дозавантажуються до повної вантажомісткості зерном, яке підвозиться іншими баржами з наших прилеглих річкових елеваторів.

— Скільки і яких суден задіяні при виконанні одного рейсу? Скільки триває така подорож Миколаїв-Київ-Миколаїв?

— Стандартний барже-буксирний караван, який складається з одного буксира і двох барж, виконує рейс Миколаїв-філія «Переяславська» на Київщині-Миколаїв за 15 діб.

— Відомо, що за підсумками роботи судноплавної компанії 2018-й видався найуспішнішим. Наскільки його показники перевищили 2017-й?

— Майже на чверть! Нагадаю, починалась судноплавна компанія з трьох буксирів і чотирьох несамохідних суден, збудованих на замовлення «НІБУЛОНа» на миколаївському заводі «Вадан Ярдс Океан». Уже через рік барж було 20. І перший рейс Дніпром наше несамохідне судно з буксиром здійснило наприкінці квітня 2010 року від новозбудованого перевантажувального річкового термінала філії «Вітове» (Черкаська область) до Миколаєва.

Так, за 2018 календарний рік з початку навігації судноплавна компанія ТОВ СП «НІБУЛОН» на річці виконала 660 рейсів, транспортувавши більше 2,8 млн тонн вантажів. Ми перевищили показник попереднього року майже на чверть, на 24%. Зокрема, Дніпром було перевезено понад 1,9 млн тонн вантажів (+24% до показника 2017 року) і близько 600 тис. тонн — Південним Бугом (+37%). І 300 тис. тонн — надання послуг і перевезення по БДЛК на зовнішній рейд Миколаївського морпорту.

Усього судноплавна компанія опрацювала торік 105 суден, завантаживши на зовнішньому рейді повністю з нуля (без попереднього заходу в порт) близько 30 великотоннажних суден.

Таких високих результатів нам вдалося досягти завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів компанії. Ми навчились формувати максимально ефективний баржо-буксирний склад і так само максимально використовувати вантажомісткості барж залежно від наявних рівнів води на річках.

Варто наголосити, що проведене власним коштом і силами днопоглиблення Південного Бугу дало нам змогу завантажувати баржі В2000 до повної вантажомісткості. Один караван (буксир та 2 баржі) за один рейс перевозить до 4000 тонн зерна, що дорівнює більше 100 вантажівкам, знятим з автошляхів Миколаївської області. Це дозволило оптимізувати використання барж і вивільнити буксири для інших завдань, тож суттєво скоротило витрати на транспортування.

Торік продовжував збільшуватись флот компанії, разом із тим удосконалюються проекти суден, що зводяться на нашому ССЗ. Зокрема, йдеться про будівництво суден більшої тоннажності і потужних буксирів. Торік до роботи судноплавної компанії доєдналися спущені на воду і введені в експлуатацію 2018-го два несамохідні 100-метрові судна вантажомісткістю по 5000 тонн, ще один несамохідний плавкран «Нібулонівець-2» і два багатоцільові буксири потужністю 3500 к.с.

Вже на початку 2019 року наші суднобудівники звели і ввели в експлуатацію 4 буксири-штовхачі по 2500 к.с. кожен для подальшого збільшення обсягів перевезень водним транспортом. Днями на заводі було спущено на воду унікальний самохідний 140-метровий плавкран «NIBULON МАХ» тоннажністю 10000 тонн. Ми з нетерпінням чекаємо на завершення добудовчих робіт на воді і введення його в експлуатацію. До речі, 20 вересня це судно буде введено в експлуатацію на суднобудівному заводі «НІБУЛОН» в Миколаєві і кожен бажаючий зможе побачити це на власні очі.

— Однак крім збільшення тоннажу перевезень зросла і номенклатура…

— Так. 2018 рік ознаменувався для судноплавної компанії також зростанням номенклатури вантажів. Нині ми крім зерна можемо перевозити овочеву продукцію, всі добре пам'ятають «смугасті рейси» з херсонськими кавунами 2017-го, до яких торік додалися і дині. Ми перевозимо метал, вугілля, будівельні матеріали (пісок, палі тощо). У листопаді ми освоїли перевезення великогабаритних вантажів, а саме — печей для випалення залізорудних порід від причалу Херсонського морського порту до Полтавського ГЗК (м.Горішні Плавні). Кращого способу, ніж річкові перевезення, для великогабаритних вантажів годі шукати!

— Скільки взагалі вантажів судноплавна компанія «НІБУЛОН» перевезла українськими річками за всі роки роботи?

— За час діяльності судноплавної компанії «НІБУЛОН» станом на 13 травня 2019 року внутрішніми водними шляхами України транспортовано понад 14,3 мільйона тонн вантажів. За цей час ми розвантажили вітчизняні автодороги на понад 600 тисяч вантажівок!

— Хотілось би почути, що таких рекордних показників компанії вдалося досягти завдяки підтримці з боку держави. Насправді вони отримані в умовах надмірного податкового тиску на водний транспорт.

— Так, 2018 року тільки за роботу водного транспорту компанія сплатила понад 98 млн грн податків і зборів. У тому числі майже 59 млн грн становив акциз на пальне, використане лише водним транспортом. Близько 10 млн грн становила рентна плата за користування водними ресурсами, 6 млн грн — портових зборів, 2 млн грн — за проходження суден шлюзами Дніпровського каскаду, 520 тис. грн становили витрати на радіочастотний моніторинг і рентна плата за користування РЧР (радіочастотний ресурс — прим. ред.), 229 тис. грн — за послуги Регістра судноплавства України, а також 20,5 млн грн єдиного соціального внеску.

Таким чином, за кожну тонну перевезеного водним транспортом вантажу ми платимо 35 гривень податків і зборів.

Саме надмірний податковий тиск робить річковий транспорт в Україні найдорожчим, а значить, і неконкурентним порівняно з залізничним і автомобільним.

Тому сьогодні тільки «НІБУЛОН» на українському суднобудівному заводі з українського металу будує сучасні судна, які ходять під українським прапором на українських річках.

Ми постійно акцентуємо увагу на тому, що зменшення надмірного податкового навантаження на водний транспорт — відміна акцизу на пальне, плати за розведення мостів, рентної плати за користування водними ресурсами —  дозволить не тільки успішно розвивати річкове судноплавство в Україні, а й дасть поштовх для відродження національного суднобудування та інших галузей економіки. А це, у свою чергу, стимулюватиме становлення і розвиток аналогічних «НІБУЛОНу» компаній.

— Самохідні перевантажувальні нібулонівські плавкрани «Святий Миколай» і новий 140-метровий, що наразі перебуває на завершальній стадії будівництва, «NIBULON МАХ» — це робота на максимумі технічних і людських можливостей?

— В основу всього, що створює «НІБУЛОН», покладено використання максимуму людського розуму та наполегливості в купі з технічними можливостями сучасного світу. Наш керівник, засновник компанії, Герой України Олексій Опанасович Вадатурський з власного досвіду знає, тому наголошує, що невиконуваних завдань не існує, існує бажання людини їх виконувати. Нам дуже цікаво працювати в компанії через те, що він власним прикладом надихає повсякчас створювати щось нове, досягати нових вершин і не зупинятися.

Перший в історії компанії самохідний плавкран «Святий Миколай», побудований в Румунії, має потужність 12 тис. тонн на добу і працює на зовнішньому рейді ММТП. За своєю потужністю він замінює три плавкрани типу «Ганц». Це високотехнологічне повністю автоматизоване судно працює цілодобово від серпня 2013 року. Його функція — довантаження на рейді потужних морських суден типу «PANAMAX». І за ці неповні шість років плавкран перевантажив понад 7,5 млн тонн вантажів у відкритому морі.

Ідея створення «NIBULON МАХ», який без перебільшення стане флагманом судноплавної компанії «НІБУЛОН», належить Олексію Опанасовичу. Заради його зведення довелося докорінно перебудувати завод і звести сліп для цього 140-метрового гіганта. Над його створенням працювали кращі конструктори і нині працюють кращі миколаївські корабели. Він також працюватиме у відкритому морі і виконуватиме надвисокі завдання завдяки двом крановим частинам продуктивністю 18 тис. тонн на добу. Два вантажні трюми вантажоємністю 10 тис. тонн дадуть змогу наповнювати їх із барж, якщо з якихось причин «PANAMAX» спізниться на дозавантаження.

«NIBULON МАХ» дозволить підвищити річні обсяги перевалки на 2-3 млн тонн на рік та збільшити обсяги перевалки вантажів безпосередньо флотом компанії до 4-5 млн тонн на рік.

На плавкрані створено зручні умови європейського класу для роботи і відпочинку персоналу.

Автоматизація дозволяє управляти механічною установкою без постійної присутності обслуговуючого персоналу в машинних приміщеннях і на посту керування.

— У період тривалого занепаду річкової галузі де берете кадри? З якої кількості людей починали, скільки наразі працює і хто становить кістяк команди — досвідчені чи молоді?

— Починалося створення судноплавної компанії для впровадження інвестиційного проекту 2009 року з декількох інженерів та фахівців адміністрації. Нині у нас працює більше півтисячі чоловік, і ця чисельність постійно збільшується з введенням в експлуатацію нових суден. До речі, черга з бажаючих працювати тільки у нашому підрозділі — судноплавній компанії, сягає майже 1600 осіб.

Працівники — це фахівці адміністрації, інженери, економісти. Більшість становить плавсклад — це ті, хто безпосередньо задіяні на вахтах, працюють на воді і під водою (водолази). Ми всіх їх називаємо моряками, адже більшість із них повернулись в Україну і прийшли до нас після роботи в морі під іноземними прапорами, та й натепер наші судна виходять в море. Є у нас досвідчені річковики-зубри, дніпровські капітани, які успішно працювали на річках і навчали нашу молодь. У нас чимало молодих фахівців близько 30-35 років на керівних посадах, які виросли в нашій компанії. Ростити, виховувати власні кадри і просувати їх вгору кар'єрними сходинками від рядових до комскладу — це принцип роботи компанії «НІБУЛОН». Тому у нас працює багато молоді, і ми пишаємося створюваними робочими місцями і гідними умовами праці. Це дозволяє відроджувати традиції судноплавства в нашій країні, а людям пишатися тим, що вони працюють на батьківщині у свідомо обраній галузі.

Потреба в кадрах у нас постійна, адже щороку зводяться нові річкові перевантажувальні комплекси, спускаються на воду нові судна і зростають обсяги перевезень і перевалки. Найближчими роками кількість плавзасобів має сягнути 100 одиниць. Тому чисельність працівників судноплавної компанії у найближчі рік-два має зрости до 700 чоловік.

— Олексію Вікторовичу, яким є ваш особистий шлях в цій галузі, як ви потрапили на посаду директора СК?

— За освітою я інженер-судномеханік, закінчив 2003 року Національний університет «Одеська Морська Академія». Почав працювати мотористом і згодом виріс до другого механіка на суднах закордонного плавання різного типу. Майже 10 років тому прийшов у «НІБУЛОН» на посаду групового механіка, тоді судноплавна компанія починала розвиватися, вже були буксири і баржі. Потім був переведений на посаду заступника директора судноплавної компанії з експлуатації флоту, з серпня 2018 року обіймаю посаду керівника цієї компанії.

Мушу зізнатися: мені дуже подобається тут працювати! Компанія дуже динамічно розвивається, тут створено максимально комфортні умови праці — від звичайного робітника до керівника, щоби людина могла розкрити весь свій потенціал. Я зі щирою гордістю кажу, що працюю в компанії «НІБУЛОН». І мої діти пишаються тим, що їхній батько працює в цій компанії. Вона, без перебільшення, є брендом України у світі. Таким «НІБУЛОН» створив Олексій Опанасович Вадатурський, і до нього та його дітища численні провідні фахівці світу ставляться з глибокою повагою!

— Багато хто вважає, що зростання судноплавства і збільшення вантажоперевезень — шлях до загибелі внутрішніх річок, стан яких сьогодні залишає бажати кращого. Як загроза — іржаві судна на воді, мазут, який потраплятиме активно в ріку, і сміття від пасажирів. Наскільки така думка виправдана?

— Нібулонівський флот, і ми впевнено про це заявляємо, створений відповідно до сучасних технологій, відповідає всім світовим вимогам якості і безпечності — від якості металу і антикорозійних фарб до безпечності експлуатації гвинтового обладнання і моторів, які унеможливлюють потрапляння дизпалива й іншої рідини в довкілля. Ми використовуємо дизпаливо виключно стандарту Євро5, яке має безпечні викиди вуглецю. Наші гвинто-рульові колонки буксирів безпечні для риби, майже не здіймають хвиль і не спричиняють руйнування берегів, шум від наших суден мінімальний, адже кожне судно будується за вимогами Регістру судноплавства України.

На борту всі нібулонівські судна мають спеціальні ємності для зберігання сухих і рідких відходів, а кожен річковий термінал оснащений спеціальними береговими спорудами, здатними приймати ці відходи.

Ми постійно проводимо технічне обслуговування щодо забезпечення належного стану суден.

Розвиток річки як такої дозволить відродити берегову інфраструктуру, відродити порти і багато суміжних галузей. Від того, що річки дотепер належно не доглядаються, не чистяться — вони замулюються і щороку зникає близько 100 кілометрів внутрішніх водних артерій. І поки не пізно, слід відродити наші річки.

Негативні наслідки для довкілля можуть спричинити наше небажання працювати, старі іржаві судна і несвідомі громадяни, які засмічують річки і береги. Однак тут справа у свідомості людей і їхньому бажанні цивілізовано жити в чистій природі і споживати так само чисту воду.