АЧС VS БІЗНЕС: ХТО КОГО?

Хоча всі начебто знають, що африканська чума свиней і не загрожує безпосередньо життю і здоров'ю людини, споживач все одно реагує гаманцем на нові спалахи хвороби в країні. Ймовірно, саме заради заспокоєння громадськості Асоціацією свинарів України було проведено прес-конференцію «Простежуваність та впровадження систем гарантування безпечності свинини та продуктів із неї в умовах АЧС».

З початку нинішнього року в Україні зафіксовано 21 випадок захворювання на АЧС, що в рази менше, ніж торік і позаторік, розповів директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль.

«Ті показники, які ми на сьогодні маємо, дають змогу казати, що заходи, які проводяться в Україні з метою усунення цієї проблеми, є правильними. Сьогодні ми маємо, порівняно з 2017-2018 роками, наступну статистику. На даний момент у нас 21 випадок захворювання, 2017 року було 87 випадків, а 2018 року — 88 випадків (станом на травень — прим. ред.)», — сказав він.

Попри ліпші показники, АЧС досі є значною проблемою для держави. Нині основним джерелом збудника хвороби є дикі кабани.

Фахівець також повідомив, що, починаючи з 2012 року, особисті селянські господарства та спеціалізовані фермерські підприємства країни отримали збитків на загальну суму близько 160 млн грн внаслідок захворювання свиней на африканську чуму.

Б.Кобаль зазначив, що наразі всі сили Держпродспоживслужби направлені на попередження, недопущення та профілактику цього захворювання.

У тому числі контролюється безпечність імпортованої свинини та продукції свинарства. Зокрема, з 1 квітня цього року триває програма моніторингу продукції свинарства, що імпортується з країн Європейського союзу, де реєструють АЧС.

«Це додатковий захід. Адже дозвіл на поставки мають лише ті країни, де впроваджена регіоналізація щодо АЧС, а її ефективність перевірена компетентним органом України. Продукція свинарства імпортується виключно з благополучних регіонів. Лабораторні дослідження не виявили жодного позитивного зразка», — зазначив експерт.

За його спостереженнями, навіть у домогосподарствах почали розуміти складність проблеми і важливість попереджувальних заходів, таких, наприклад, як простий змінний одяг для використання у свинарнику. В тому числі це відбувається і завдяки проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР «Підвищення обізнаності про Африканську чуму свиней в Україні».

Керівник проекту, старший економіст інвестиційного департаменту Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Дмитро Приходько розповів, що проект реалізовується в Україні з 2015 року Європейським банком реконструкції та розвитку і ФАО, за підтримки  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Асоціації свинарів України.

У рамках проекту було надано допомогу Держпродспоживслужбі щодо моніторингу АЧС: протягом року спільно з трьома аграрними університетами було зібрано три тисячі зразків в 24 областях України. Задля того, щоби провести ці дослідження, ЄБРР закупив 4 комплекти сучасного обладнання для проведення аналізу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі для чотирьох державних лабораторій. Це єдиний надійний метод діагностики АЧС.

Крім того, в рамках проекту були проведені навчання у 16 областях, в яких взяли участь понад 800 фахівців — приватних і державних ветеринарів. Також було проведено роз'яснювальну роботу з населенням, кількість відвідувачів заходів перевищила 10 тис. осіб.

«Співпраця ФАО з Держпродспоживслужбою й АСУ дозволила знизити ризики занесення АЧС до такого рівня, що банки-партнери продовжують фінансувати свинарську галузь в Україні», — підкреслив Дмитро Приходько.

Крім того, він зазначив, що планується розробити знак якості продукції свинарства, що дозволило би споживачам відрізняти якісну свинину на ринку і мати уявлення, з якої свинини — вітчизняної чи імпортної — виготовлені продукти харчування.

На сьогодні АЧС являє собою три основні ризики для підприємства-виробника свинини та й країни в цілому, розповіла президент АСУ Оксана Юрченко. Перший — це загибель поголів'я або вимушена його реалізація, якщо підприємство потрапляє в зону захисту, другий — ізоляція від зовнішнього світу: зараз в Україну імпортується більше свинини, ніж експортується, третій — поширення інформації, яка викликає сумнів у споживача щодо купівлі свинини.

Зараз, за її словами, розробляється концепція компартменталізації, яка дасть змогу підприємствам навіть у зоні ризику вирощувати і реалізовувати поголів'я. «Компартмент — це ступінь найвищої біобезпеки для підприємства, і простежуваність всіх процесів, що відбуваються на ньому. Крім того, що цей інструмент дозволить постачати нам продукцію за кордон (у разі визнання дієвості цієї системи країною-імпортером), це убезпечить виробника від ризиків, навіть якщо, грубо кажучи, у нього знайдуть інфіковану АЧС тварину. Оскільки є певні процедури, які дозволяють ізолювати підприємство від навколишнього середовища», — пояснила вона. Водночас ці заходи з ізоляції недешево обійдуться самим виробникам. Це, зокрема, закупівля внутрішнього транспорту, організацію демаркаційних зон, де відбуватимуться всі перевантаження, система управління тощо.

Тож, оскільки вихід на зовнішні ринки є питанням дуже тривалого часу, бізнесу потрібно розуміти, навіщо це робиться. Відтак і до внутрішнього споживача слід донести інформацію, що продукція, вироблена на такому підприємстві, є захищеною на найвищому рівні.

«Хотілось би, щоби продукція підприємств, які вкладають такі інвестиції і дійсно будуть дотримуватися високих стандартів, мала певні відзнаки і переваги, у тому числі і цінові», — пояснила вона позицію АСУ. Роль асоціації в цьому процесі полягатиме у гарантіях цих стандартів і їх дотриманні.

Система позначок може бути інструментом захисту українських свинарів — наприклад, для підтвердження, що продукція виготовлена 100% із вітчизняної свинини. Однак, щоби реалізувати такий механізм, має працювати простежуваність, розповіла Наталія Щирова, керівник експертної групи з питань безпечності харчових продуктів Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики. Нині формується нова законодавча база. Мета — забезпечити простежуваність «від лану до столу». Адже відповідно до чинного харчового законодавства, простежуваність поки обмежується принципом «крок уперед — крок назад». Хоча навіть цю вимогу не завжди можна реалізувати: товарно-транспортні накладні, які використовують при перевезенні товарів, не дають інформації про походження тварини, умови її забою та подальшого зберігання м'яса тощо.

Також вона зазначила, що у серпні набуває чинності закон про інформування споживачів, яким передбачено зобов'язання надавати споживачу інформацію про імпортне походження сировини для продукції. Борис Кобаль додав на це, що імпортована сировина свинарської галузі, яка застосовується для готових ковбасних виробів, має цінові переваги. Натомість Оксана Юрченко зазначила, що, попри те, що Україна останніми роками втратила статус нетто-експортера продукції свинарства, обсяги імпорту становлять лише 5% від внутрішнього виробництва, відтак говорити про навалу імпортної продукції на внутрішньому ринку недоречно.

Розповсюдження АЧС Україною:

2012 — 1 випадок (1 — домашні свині);

2014 — 16 випадків (4 — домашні, 12 — дикі свині);

2015 — 40 випадків (34 — домашні, 5 — дикі, 1 — інфікований об'єкт);

2016 — 91 випадок (84 — домашні, 7 — дикі);

2017 — 163 випадки (119 — домашні, 38 — дикі та 6 інфіковані об'єкти);

2018 — 145 випадків (93 — домашні, 39 — дикі, 13 — інфіковані об'єкти);

2019 — 21 випадок (11 — домашні, 7 — дикі, 3 — інфіковані об'єкти).

За даними Держпродспоживслужби

Відповідаючи на запитання, спікери відзначили, що на переробні підприємства надходить виключно свинина з великих господарств, продукцію ж з присадибних ділянок можна знайти лише на ринках. Пояснюється це все тією ж простежуваністю — переробник не знає, де господар взяв свиню, відтак ризикувати всім бізнесом заради кількох кілограмів м'яса не буде. До того ж, недоцільно з економічної точки зору ганяти транспорт у пошуках дешевшого м'яса, принаймні у таких невеличких кількостях. «Подвірний забій — це наш головний біль. Однак для того, щоби така свинина потрапила на промислову переробку, потрібно зацікавити власника — потрібні бути державні дотації, компенсація за ідентифікацію. І тоді власник буде зацікавлений здати цю тварину на промислову переробку, на сьогодні він зацікавлений здати її на ринок. Однак це питання більше політичне. Депутати не беруть на себе зараз відповідальність заборонити подвірний забій», — зазначив Б.Кобаль.