Статті

МИ Є ТЕ, ЩО МИ ЇМО

Це висловлювання приписують ще Гіппократу. І оскільки більшість людства все ще не є вегетаріанцями, IV Конференція «Комбікорми. Ефективне тваринництво», що її днями провела компанія «ПроАгро Груп», була присвячена актуальним питанням: як якісно, здорово і економічно ефективно годувати сільськогосподарських тварин.

2019 рік може стати доленосним для галузі свинарства. Це стверджує Микола Бабенко, генеральний директор Центру підвищення ефективності у тваринництві.

За його словами, зараз собівартість виробництва 1 кг свинини в середньому становить 37-41 грн. При цьому 2019 року закупівельні ціни на свиней у живій вазі опустилися до 40 грн.

Доповідач вважає, що нинішня собівартість виробництва свинини в Україні значно завищена з огляду на низку причин. Це монополізація ринку кормів та ветпрепаратів, нав'язування закупівель асоціаціями, корупція, відсутність контролю та обліку собівартості, помилки у складанні раціонів, застарілі методики складання раціонів, фальсифікація кормів, кормових добавок, ветпрепаратів, технологічні помилки.

Він зазначив, що нині, продаючи партію свиней на м'ясокомбінат, більшість свинарів не знають її собівартість, яку підраховують лише наприкінці року. Прийнятною собівартістю виробництва 1 кг свинини у живій вазі промовець вважає 27 грн. Зараз же, якщо взяти до уваги реалізацію минулого року 780 тис. тонн свинини у забійній вазі, галузь перевитрачає зайві 8 мільярдів гривень.

На його думку, якщо не замислитися зараз над зниженням собівартості виробництва для галузі, можливо кілька невтішних варіантів розвитку подій. Так, якщо ціни на живих свиней виростуть, свинина на прилавках подорожчає, її споживання встановить новий антирекорд вже цього року. І тут слід згадати, що за 4 роки споживання свинини в Україні вже зменшилося на третину, тобто на 300 тис. тонн у забійній вазі. Інший варіант — масове скорочення поголів'я тварин і заміна свинини української польською, бразильською, датською або вітчизняною курятиною.

Як альтернативу доповідач запропонував третій, оптимістичний, варіант: свинарі почнуть контролювати собівартість вирощування свиней не по закінченню року, а протягом року і впроваджувати заходи по зниженню собівартості. Наслідки — свинина залишиться на рівні цін, як є, а то і подешевшає. Виробники свинини почнуть заробляти не за рахунок високих цін у магазинах, а за рахунок низької собівартості, як це роблять їхні колеги з ЄС, США, Канади, Бразилії.

Останнє забезпечується спеціальними програмами обліку, якими зараз користується лише 20% свиногосподарств. Такі програми дають змогу розраховувати собівартість свинини в реальному часі, вести технологічний і управлінський облік, автоматизують звітність та полегшують аналітику для власника та спеціалістів, дозволяють порівняти план та фактичну роботу ферми. Одну з таких програм, PigCentre, він і представив присутнім.

Про модель використання аграрних розписок у тваринницькій галузі розповів Олександр Муляр, менеджер з розвитку бізнесу проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».

За його словами, аграрні розписки найбільше використовують постачальники ЗЗР, насіння, добрив, банки, окремі переробні підприємства — всього близько 60 компаній-кредиторів.

Нагадаємо, що аграрна розписка — це зобов'язання боржника віддати кошти чи продукцію кредитору, заставою при цьому є майбутній врожай.

Цього року вже оформлено аграрних розписок на понад 3 млрд грн. Закон про аграрні розписки сформульовано так, що йдеться про господарства, які займаються рослинництвом, оскільки прив'язка боргового зобов'язання виконується через ділянку, на якій вирощується майбутній врожай. Однак ніхто не забороняє використовувати інструмент аграрних розписок для тваринницьких господарств, тим більше, що значна кількість таких займається і рослинництвом.

Модель взаємовідносин боржника і кредитора в останньому випадку може виглядати так: виробник комбікормів та агровиробник укладають договір на поставку кормів, при цьому останній видає фінансову аграрну розписку для гарантування розрахунку. В заставі — майбутній врожай (зернові, інші культури). Виробник кормів здійснює поставку комбікормів агровиробнику відповідно до договору поставки. Коли фермер виконує зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою і повертає кошти, виробник комбікормів повертає агровиробнику аграрну розписку. Те саме стосується і товарної аграрної розписки, тільки зрештою фермер повертає кредитору не гроші, а обумовлену частину виробленої продукції.

Професор, завідувач відділом годівлі тварин Інституту тваринництва НААН України Леонід Подобєд також зосередився на питанні пошуку шляхів зниження собівартості продукції тваринництва. Зокрема, ефективними напрямками може бути мінімізація асортименту біологічно активних добавок. За словами науковця, від збільшення кількості біологічно активних добавок у кормах може бути і шкода, адже невідомо, як саме між собою прореагують ці домішки.

Але найголовнішим у зниженні собівартості продукції тваринництва вчений назвав збільшення строків господарського використання тварин.

Крім того допоможе оптимізація поживності раціонів щодо сучасних норм. Зараз, коли стоять завдання отримувати не 3 тисячі, а 10 тисяч літрів молока від корови, ручний прорахунок усіх показників, які рекомендує наука, просто неможливий. Серед таких показників — суха речовина, протеїни, енергія, вітаміни тощо. Для виробництва, наприклад, свинини, це 43 показника, які впливають на прирости, здоров'я тварин і, відповідно, на собівартість.

На його думку, краще використовувати вже перевірені концентровані формули, як це роблять у всьому світі. Він представив кормову домішку ТЕП-мікс на основі тостованої експандованої повножирової сої.

За його словами, ТЕП-мікс — це суміш до якої входять байпас-протеїн и байпас-крохмаль. В основі продукту лежать соя і кукурудза, пропущені через спеціальні термічні агрегати, які дозволяють підвищити нерозпадність у рубці протеїну і крохмалю. Саме тому ці елементи суміші називаються «байпас» або «транзитні» — вони проходять крізь рубець корови до тонкого шлунку і там вже перетравлюються як у тварин з однокамерним шлунком, перетворюючись на глюкозу і додаткові амінокислоти.

Крім того, до ТЕП-міксу входять природні добавки, які не дозволяють бактеріям споживати білок і крохмаль у рубці. Зрештою ці амінокислоти та енергія йдуть на синтез молока, а звідси і підвищення надоїв. Окрім цього ТЕП-мікси сприяють зниженню сервіс-періоду тварини і підвищенню її господарчого здоров'я: як правило, з 2,5 лактацій до 4. Призначені такі добавки для корів з високою продуктивністю — від 7 тис. л. молока на рік.

Ярослав Бардін, директор компанії «Укрсорго», представив сорго як культуру майбутнього в кормовиробництві, адже вміст білку в сорго більший, ніж у кукурудзі, при цьому культура має високу засвоюваність поживних речовин та немає несприятливих для засвоєння чинників.

Про поживність у харчуванні тостованої експандованої повножирової сої висловилась і Валентина Ружицька, представник «Арніка Фід», яка зазначила, що сьогодні це є найрентабільнішою білковою сировиною в годівлі тварин та птиці.

Володимир Отченашко, професор кафедри годівлі тварин та технології кормів НУБіП, в своїй доповіді «Живі дріжджі у годівлі тварин: традиції та інновації» роз'яснив основні положення теорії адекватного живлення та обґрунтував критерії відповідності мікробіологічних препаратів групі пробіотиків. Також професор окремо звернув увагу на основні положення з безпеки використання пробіотиків.

Вадим Шиян, голова Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиробників України розповів про можливості підвищення конкурентоспроможності та розширення ринків збуту продукції через професійні галузеві асоціації. Приріст об'ємів продажів учасників асоціації становив 10%.

Про досвід ефективності використання комбікормів в птахівництві та тваринництві розповів Вісхан Ісламов, директор Ізюмського КХП. Він вважає, що битву в конкуренції можна виграти лише ціною якості своєї продукції, секрет якої залежить від багатьох складових. Наявність власної лабораторії дає змогу стандартизувати продукцію, яка представляє всі види комбікормів. Він порушив актуальне питання якості продукції і недоброчесної конкуренції, адже державні перевіряючі органи не функціонують, відтак виробників комбікормів багато, різної якості, яку споживачі ще не вміють правильно розрізняти. «Варто пам'ятати, що якісний комбікорм малі підприємства виготовити технічно не мають можливості, і щоб вберегтися від неприємних наслідків, слід звертатися до відомих та перевірених виробників», — зазначив він.

Дуже цікавими, та викликали різні дискусійні питання учасників конференції виступи представників відомих європейських компаній. Так, Павел Лангер, представник компанії Farmet (Чехія), представив інноваційні технології переробки сільгосппродукції з метою використання її в годівлі тварин і птиці. Ознайомивши присутніх із технічним оснащенням компанії та її послугами, він зазначив, що технології компанії дають змогу виробляти продукцію без застосування гексану.

Курт Лундквіст, технічний директор Bioproton Europe oy (Фінляндія), представив найсучаснішу розробку компанії — препарат «Натузим» — назвавши його «ензимною партією в симфонії корму». Цей високоактивний мультиферментний препарат преміум-класу, розроблений для бройлерів, несучок, качок, свиней, жуйних тварин і аквакультури. Має широкий діапазон pH, довгострокову і термічну стабільність зі збереженням високого рівня активності.

 

Павло Мороз

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"