УКРАЇНА ПЕРШОЮ НА ПЛАНЕТІ ВІДЗНАЧИЛА ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОБОВИХ

За допомогою Всесвітнього дня бобових, започаткованого Організацією об'єднаних націй, ООН намагається привернути увагу до вирішення глобальних проблем щодо харчування людства та збереження родючості ґрунтів. Яку роль може відіграти аграрний сектор України в ініціативі ООН та який отримати зиск — про це йшлося 8 лютого у Національному університеті біотехнологій і природокористування України (НУБіП). Саме там відбулося перше офіційне святкування в Україні нового всесвітнього дня Об'єднаних націй.

Чому боби?

Існуючі всесвітні дні ООН пов'язати з аграрною тематикою можна лише дотично. Всесвітні дні продовольства, лісу, водних ресурсів, землі, сільських жінок, боротьби з пустелями та посухами. Прочинаючи з 2018 року до переліку днів ООН додався стовідсотково аграрний день — бобових культур.

Бобові являють собою визнані продукти здорового харчування. Ці культури містять суміш вітамінів і мінералів. Білок зі складу бобових багатий амінокислотами і здатен замінити людині білки тваринного походження. Також бобові багаті вуглеводами, антиоксидантами, фітохімічними речовинами, залізом, цинком, калієм, магнієм та фолієвою кислотою (вітамін B9).

В агровиробництві бобові слугують гарними попередниками у сівозміні, бо покращують структуру і збагачують ґрунт органічною масою, азотом, калієм, кальцієм та фосфором.

Африканська ініціатива та рекомендації від ФАО

Ініціатива народилася в Африці, яка впродовж1980-1990 років потерпала від посух, неврожаїв та голоду. Від голоду страждали десятки країн, а міжнародні програми допомоги становища не поліпшували. 2103 року країна Буркіна-Фасо запропонувала Продовольчій та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) розробити аграрні методики культивування бобових, засоби їхньої популяризації, та затвердити всесвітні рік і день цих культур. У ФАО визнали проблему і 2015 рік ООН визначила роком бобових. Подальшим кроком стало запровадження щорічного Всесвітнього дня бобових, перше святкування якого призначили на 10 лютого 2019 року.

Популяризуючи Всесвітній день бобових, ФАО робить ставку на молодь. На спеціалізованому сайті pulses.org організатори пропонують цього дня влаштовувати різноманітні заходи, — вечірки, корпоративні наради та обіди, сімейні вечори тощо. Всі ці заходи мають супроводжуватись частуванням різних наїдків із бобових. Також організатори чекають на фото- та відеозвіти про ці події та різноманітні прояви народної творчості до дня бобових — пісні, малюнки тощо.

Як святкували в Україні

Перше святкування провели в аудиторії корпусу Агробіологічного факультету НУБіП. Організаторами виступили громадська спілка «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» (СВСБУ) за сприяння Мінагрополітики України. Всі учасники заходу отримали подарунок — набір крупів із гороху, червоної та зеленої сочевиці. В очікуванні прибуття офіційних високоповажних гостей студенти прикрашали аудиторію повітряними кульками. Під час виступів кульки іноді лопалися, що присутніх звеселяло. Перед аудиторією виступили щойно підвищена з посади заступника міністра до в. о. міністра агрополітики та продовольства Ольга Трофімцева, президент ГС «Співтовариство виробників та споживачів бобових в України» Антоніна Скляренко, проректор НУБіП Вадим Ткачук, голова підкомітету з освіти Комітету ВР з питань науки та освіти Тарас Кремінь. На завершення заходу господарі частували присутніх смаколиками з бобових. Студенти ж додали трошки ініціативи і влаштували змагання з відгадування назв бобових, з яких була створена та чи інша наїдка.

Бобові завдання і виклики для українського АПК

Як відзначила Ольга Трофімцева, у світі виробництво бобових зростає. За її даними, українські виробники 2018 року зібрали майже 1 млн тонн бобових. Серед них збір гороху досяг близько 700 тис. тонн. Фінансовий обсяг експорту українських бобових минулого року склав $150 млн. Світовий попит на бобові сталий та високий — особливо у країнах Азії. Найбільшим світовим експортером бобових є Індія, яка має найвищій у світі обсяг власного виробництва. Також останніми роками посилили увагу до цих агрокультур у Європі. За таких обставин експорт бобових виглядає перспективним — існуючий рівень світового виробництва ще далекий до граничного насичення ринку, врожаї знаходять попит.

Але перед тим, як підкорювати зовнішні ринки, слід розвинути внутрішній. Українці мало їдять бобових. Наше завдання — розвиток внутрішнього споживання цих культур. «Я амбасадор бобових в Україні та за кордоном. Розраховую, що цей напрямок вітчизняного АПК розвиватимемо у секторі малого та середнього агробізнесу», — наголосила О.Трофімцева.

Антоніна Скляренко зосередилася на мотивації роботи з бобовими «Я молода людина і прагну щось зробити для України. Хто, як не молодь, дбатиме про батьків і дітей!» — наголосила вона. За словами промовиці, своїм завданням Спілка обрала покращення харчування українців і розвиток вітчизняного агровиробництва. «Наша спілка недарма названа «співтовариством виробників та споживачів». Ми, виробники та споживачі, спільно працюємо над цим завданням», — сказала президент СВСБУ.

За її словами, страви з бобових — це надзвичайно корисна їжа. З іншого боку, з огляду на ринкові перспективи, виробництво цих культур дає відчутний заробіток аграріям. Свідченням є ажіотаж на міжнародних ринках, де бобові користуються підвищеним попитом. Запровадивши Всесвітній день бобових, ООН намагається вирішити проблему виснаження ґрунтів і розширити вживання бобових — тож і привертає увагу людства саме до цих культур.

Вадим Ткачук звернув увагу на світовий потенціал ринку бобових на один рік. За його даними. такий оцінено, принаймні, у 175 млн тонн. Фахівці називають й інші обсяги, але досить багато оцінок сконцентровані саме довкола цієї цифри. «Яка ще потрібна мотивація для молоді, що обрала професію аграрія, щоби працювати з бобовими?», — звернувся він до студентів.

На думку проректора НУБіП, для успіху у будь-якій царині, молоді потрібно опанувати «тріаду» — іноземна мова, комп'ютер та фахові знання в обраній царині. В.Ткачук також підкреслив, що Україна стала глобальним світовім аграрним гравцем. А у царині бобових культур про це свідчить згода фахової міжнародної спільноти провести в Україні Світовий конгрес виробників бобових. «Ми над цим працюємо і плануємо провести захід 2021 року», — відзначив проректор НУБіП.

Тарас Кремінь підкреслив, що Україна першою у світі святкує новий день: «Генеральна асамблея ООН зазначила відмічати щорічний Всесвітній день бобових 10 лютого. Ми ж святкуємо 8 лютого (подія в НУБіП відбувалась саме цього дня — прим. ред.). Тож, як бачите, Україна першою в світі офіційно відзначає Всесвітній день бобових». За його словами, Україна заслужено визнана потужною аграрною державою, але за рейтингом вона зараз у середині групи країн-лідерів. Тож є можливості для зростання. Для досягнення найвищих щаблів у групі лідерів Україна має продавати на світовий ринок не тільки сировину, а й продукти високого рівня переробки, і, що найважливіше — нові агротехнології. І це можливо — в Україні високий загальний рівень агрокультури, сталі традиції землеробства, український АПК за темпами розвитку та рівнем віддачі визнано «локомотивом» вітчизняної економіки. За низкою фахових оцінок, обставини на світових аграрних ринках дозволять Україні зберігати нинішню динаміку зростання АПК, принаймні, до 2030 року. Щоби за цей час вийти на зовнішні ринки з новими технологіями, потрібна державна підтримка аграрної науки, освіти та агровиробників у «проривних» галузях.

«Всі кажуть про Бразилію як про одного із світових агролідерів. Нагадаю, що «бразильський прорив» почався з того, що уряд підтримав 700 найкращих студентів — оплатив їхнє навчання. Через певний час багато з них увійшли в уряд і забезпечили аграрний поступ Бразилії. Вважаю, цей приклад буде корисний Україні. Щодо культур, про які ми сьогодні говоримо, зазначу: Україна вже є «бобовою» державою — майже кожне десяте село у нас Горохівка!», — пожартував депутат.

Фото автора