Статті

АГРАРНІ ІННОВАЦІЇ: ВІД IT ДО НАСІНИНИ

Агросектор України, як і будь-який інший сектор економіки, потребує постійного підживлення інноваціями. Цього вимагає конкуренція на світовому ринку продовольства — якщо не впровадимо технологічні новинки у себе, їх впровадять наші сусіди. І ми просто не зможемо конкурувати з ними по ціні та якості — адже майже всі винаходи покликані спростити працю, здешевити собівартість продукції або ж вивести її на якісно новий рівень. Саме про аграрні інновації говорили на однойменній конференції, що була проведена 18 грудня компанією «ПроАгро Груп».

Зараз здебільшого аграрні інновації мають відношення до IT технологій, які набувають дедалі більшого значення у житті людини. Так, наприклад, директор з розвитку компанії «Нікдарія» Євген Харлан вважає, що попри нинішню відсутність проблем зі збутом, за 3-4 роки напрямок вирощування лохини зазнає суттєвих потрясінь, оскільки на ринку з великими пропозиціями своєї продукції з'явиться дуже багато компаній, плантації яких вийдуть на повну потужність плодоносіння. Тож, вважає він, оптимізувати цей бізнес потрібно вже сьогодні.

Поки що серед IT новацій компанії — біометричний прилад для контролю трудових ресурсів. На жаль, людей, які працюють погодинно, потрібно контролювати. Витрати на співробітника, який би займався контролем і адмініструванням, занадто великі, тож у компанії встановили прилад, що фіксує, коли людина прийшла на роботу і коли пішла з неї. Примітно, що до цього в компанії пробували використати прилад карткового контролю, однак цей метод не спрацював — люди просто використовували чужі картки, щоб прикрити колегу — точнісінько, як наші депутати.

На початку цього року в господарстві повністю автоматизували систему поливу. Ведуться спостереження за погодою з архівом спостережень. На всій сільгосптехніці встановлені GPS-трекери. «Цікава річ: для того, щоб встановити трекер, ми мали заплатити людині більше, ніж вартість самого приладу. Зрештою впоралися самі, не так було й складно», — говорить Євген Харлан.

Одна зі складнощів впровадження IT інновацій на сільських територіях полягає у відсутності мобільного інтернету на них — мобільним операторам просто невигідно встановлювати додаткове обладнання у певних місцинах. Компанія була змушена сама інвестувати в мобільний інтернет.

Ще одна проблема полягає в тому, що не всі співробітники погоджуються працювати з дронами. «Коли ми показали охоронцям дрони і сказали, що вони керуватимуть ним, люди почали погрожувати звільненням, мовляв, вартість дрону більша за їхню можливість за нього заплатити у разі чого», — говорить Є.Харлан.

Минулого тижня фірма оголосила конкурс на створення робота для господарства. І хоча робот цей має лише доставляти продукцію з поля до центрального складу, це дасть змогу поліпшити технологічні процеси: протягом двох годин ягоду потрібно охолодити для подальшого якісного зберігання. Зараз у більшості господарств ягоди возять тракторами, і трактористу значно простіше почекати, поки на полі акумулюється багато зібраного врожаю, щоб за один заїзд забрати щонайбільше, що він часто і робить всупереч вказівкам технолога. 

Директор департаменту систем контролю та диспетчеризації «Укрлендфармінг» Василь Кузів розповів, що всі виробничі процеси в компанії проходять через диспетчерську службу. Компанія працює на 570 тис. га в 22 областях України. Тож централізувати дані від усіх 11 підприємств холдингу — вкрай непросте завдання.

Контроль роботи техніки здійснюють GPS-датчики, однак їх можливо, наприклад, заглушити. Тож, щоб убезпечитися від неконтрольованого використання техніки, в компанії застосовують і купу інших приборів телеметрії, які дають безліч допоміжних показників: від витрат палива до індикації втручання у роботу самих приборів. Разом ці показники дають змогу змалювати чітку картину роботи техніки.

Доповідач навів певний рейтинг зловживань з боку працівників в аграрному бізнесі. Крадіжки палива, на його думку, посідають перше місце. На другому — крадіжки при транспортуванні і збиранні врожаю. Для запобігання цьому в компанії витрачають значні кошти, які, на твердження фахівця, окупилися у перший же рік роботи. 

Заступник генерального директора з інновацій компанії ІМК Богдан Кривицький зазначив, що вся важка техніка компанії оснащена системами автопілотування, інша техніка обладнана системами паралельного водіння. IMK збудувала систему базових RTK станцій — пристроїв, що посилають через GPRS-з'єднання коригуючий сигнал, який дозволяє підвищити точність звичайного GPS-позиціонування до 2,5 см. Крім підвищення точності це також дає змогу економити на платному GPS сигналі.

Системи підрулювання на самохідних оприскувачах дали змогу не втрачати кошти на тому, що дана техніка заїжджала на посіви, знищуючи їх. Такі втрати, за підрахунками фахівців компанії, становили до $16 тис. на рік. Серед інших технічних новинок варто відзначити процес картографування врожайності, що використовується в компанії, і дає змогу збирати базу даних для дослідів і аналітики.

Б.Кривицький має оптимістичний погляд на втілення інновацій в аграрному секторі в цілому у майбутньому: «Через, думаю, років три-чотири випробування нових технологій, препаратів, усі досліди будуть проводитися на комп'ютерах, використовуючи математично-аналітичні моделі». Ці технології, а також використання безпілотної техніки, застосування роботів або роботизованих платформ, технології збирання та управління Bigdata — такою бачить доповідач концепцію розвитку компанії у майбутньому. «Bigdata — той випадок, коли цим треба займатись, навіть якщо у вас немає аналітичного відділу. Нещодавно у США фермер продав землю з націнкою 10% до ринкової вартості через те, що десять років збирав дані по врожайності і робив агрохімічний аналіз ґрунту», — резюмував він.

 

Сергій Чернишов, начальник відділу GPS-моніторингу та автоматизації агрохолдингу «АСТАРТА», розповів, що компанія вкладає значні кошти в інновації. Зокрема, у GPS-моніторинг. Завдання такого моніторингу, власне, ті самі, що і в компаній попередніх доповідачів: контроль роботи техніки, контроль виконання польових операцій, пересування техніки, переїздів техніки тощо. Також використовується мережа базових станцій RTK.

Дрони застосовуються в охороні: «якщо це не дуже цікаво на ягодах, то має значний економічний ефект на кукурудзі, коли люди заходять в поле і викошують значні обсяги».

Посилення контролю наразі приносить більше вигоди, ніж заглиблення у точне землеробство, вважає доповідач: «Якщо говорити про паливо, то після впровадження системи його контролю на одних і тих самих операціях змогли зекономити понад 13% коштів». Втім, системи автопілотування дають змогу економити до 7%.

Також компанія нещодавно запустила центр «АСТАРТА-Селект», який здійснює відбір зразків і аналіз ґрунту (див. НОВИЙ СТАРТ АСТАРТИ, — «Агропрофі», №26, 2018 — прим. ред.).

Станіслав Шум, директор Aggeek, представив проект «Гід по точному землеробству», який готує компанія — це огляд найбільш актуальних інноваційних рішень, що дозволяють підвищити ефективність агробізнесу. Серед іншого він навів дані, що в Україні за допомогою систем точного землеробства обробляється лише близько 5% земель.

Зрозуміло, що інновації в аграрному секторі стосуються не лише IT. Так, Ярослав Бардін, директор компанії «Укрсорго», представив технологію Бардіна-Чикалюка по вирощуванню сорго. Основний момент технології — висаджування рослин у певному порядку, так званим стрічковим способом. Так, відстань між двома рядками рослин становить 20 см, наступні два рядки йдуть через 50 см. Добрива при цьому вносяться саме у проміжок 20 см одночасно з посівом. Концентрація добрив дає змогу рослині краще живитися, не підживлювати бур'яни. За словами розробника, завдяки технології цього року вдалося досягнути врожайності сорго у 144 ц/га. 

Леонід Фадеєв, кандидат технічних наук, директор компанії «Завод «Фадеєв Агро» розповів про щадну пофракційну технологію виробництва насіння.

Традиційна технологія, крім насіння кукурудзи та соняшнику, не передбачає фракційність, тобто поділ насіння на фракції за розмірами і формою. Без такого поділу неможливо виділити з посівного матеріалу насіння з високим насіннєвим і врожайним потенціалом.

«Вибірковість материнської рослини в черговості і повноцінності харчування насіння в процесі їх формування — це закон природи. Закон простий — забезпечити збереження популяції. Саме ті перші сім'янки, які раніше інших і в повній мірі отримують харчування, сильніше інших насінин, сформованих пізніше. Це сильне насіння і є своєрідним «страховим фондом» збереження популяції. Відмітна ознака — вони важчі інших. Але відібрати їх можна тільки після суворого калібрування на фракції», — стверджує Л.Фадеєв.

Розробки автора і продукція компанії хоча і зменшує кількість посівного матеріалу, на виході дає більш рівномірні посіви і вищу врожайність. Також значної уваги у даній технології приділено меншому травмуванню зерна під час операцій, що також на краще впливає на згадані два параметри.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"