Статті

КОРІННЯ ДОБРОБУТУ — У СПІВПРАЦІ ГРОМАДИ І БІЗНЕСУ

Осінь — це не лише час для збирання врожаю, а й період проведення областями інвестиційних економічних форумів, щоби якомога більше коштів залучити для подальшого розвитку, для покращення життя людей.

Початку будівництва третього в Запорізькій області перевантажувального терміналу компанії «НІБУЛОН» під час ІІІ Міжнародного форуму «InCoForum-2018» 12 жовтня 2018 року присвячено матеріал поточного номера, з обкладинки. Однак на цьому форумі інтеграції і кооперації в Запоріжжі відбулося багато цікавих подій. Зокрема, у виставковому центрі «Козак-Палац», місці його традиційного проведення, було розгорнуто спеціалізовані виставки: «Кооперація територіальних громад», «Будівництво та енергозбереження» та «Зроблено в Запоріжжі». Ділова програма форуму складалася з тематичних дискусійних панелей, а в підсумку їхні учасники зібралися у великому залі для проведення підсумкової панелі, під час якої і стартувало будівництво терміналу.

Журналісти «Агропрофі» обрали дискусійну панель на тему: «Співпраця бізнесу та громад», адже переважна кількість об'єднаних територіальних громад, а їх у Запорізькій області наразі створено вже 51, базується саме в сільській місцевості.

«Головна мета нашого форуму, що учасниками — і замовниками, і пропонуючою стороною — стають об'єднані територіальні громади, — зазначив під час підходу до преси голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль. — Децентралізація влади — це та реформа, яка виведе нашу країну на інший рівень державного управління і прозорості відношень між наповненням бюджету і громадами. Тому на форумі широко представлені об'єднані територіальні громади, які є прикладом позитивної децентралізації і які мають залучені інвестиції. Запорізька облдержадміністрація зробила їм такий подарунок — ми розробили інвестиційні електронні паспорти, які представлені на кожному стенді, щоби кожна громада могла належно представити свій потенціал широкому загалу».

Він наголосив, що в області особливо пишаються тим, що не просто громади, а саме об'єднані територіальні громади мають позитивний досвід укладання договорів з потужними інвесторами. Наприклад, це Біленьківська ОТГ, де вже більше року працює «НІБУЛОН». Інвестор на прикладі цієї компанії, зазначив губернатор, крім спонукання ОТГ до розвитку, створення чималої кількості робочих місць та наповнення місцевих бюджетів, також дозволяє розвиватися сільгоспвиробникам. «Від цього виграють всі, особливо наші аграрії. Адже завдяки річковим перевезенням на кожній тонні збіжжя вони отримають додаткові 5-7 доларів, а це значні кошти», — зазначив К.Бриль. І додав, що надзвичайно важливо, що великовантажний транспорт із зерном піде з наших доріг, перемістивши перевезення на річку. Це економічно вигідно — менше розбиватимуться автошляхи, і екологічно доцільно — люди дихатимуть більш чистим повітрям, а значить будуть здоровішими.

Чому інвестиції краще грантів

Про це розповіла керівник швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Оксана Гарнець.

Фахівець зазначила, що швейцарський проект був першим, що почав впроваджувати в Україні програму децентралізації. Тому, працюючи в нашій країні від 2007 року, його фахівці набули неабиякого досвіду, яким намагаються поділитися із якомога більшою кількістю населення України.

Оксана Гарнець
Оксана Гарнець

«На сьогодні створені ОТГ намагаються переважно отримати грантові гроші, беручи участь у різних проектах та змаганнях, а не інвестиційні. Їх отримати, ніде правди діти, набагато простіше, ніж створити належні умови для того, щоби на територію громади зайшов інвестор, а краще — декілька інвесторів, і їхній бізнес у подальшому розвивався», — наголосила вона.

Промовиця зазначила, що грантові гроші — це лише стартова допомога, щоби проект запрацював. Але ж у подальшому цей проект слід підтримувати і розвивати, а грантові проекти через 5-7, максимум 10 років завершуються і відтак гроші закінчуються.

«Уже 6 років ми маємо веб-платформу «Спільнота практик: сталий розвиток». Це віртуальна спільнота, яка нараховує понад 4 тисячі людей із різних куточків України, які працюють в органах місцевого самоврядування, виконавчої влади, у громадських організаціях, є активістами та експертами. Через Спільноту практик вони готові ділитися власним досвідом, вивчати і поширювати кращі практики місцевого самоврядування, використовувати проектний підхід у знаходженні інноваційних рішень, плануванні ресурсів та мобілізації громад до сталого розвитку. Відтак у них є можливість навчатися на е-курсах, щоб оволодіти техніками та інструментами управління проектами, дізнатися про нові моделі надання якісних послуг та можливості розвитку територій тощо. Наразі на ресурсі зареєстровані 71 ОТГ та 41 необ'єднана громада. Щоби доєднатися до цієї спільноти, достатньо пройти авторизацію на цьому інтернет-ресурсі», — повідомила О.Гарнець.

За її словами, за роки роботи фахівці проекту з'ясували, що громадам слід дати інструмент, який би дозволив їм оцінити себе з огляду того, наскільки вони привабливі для інвестора з його точки зору, а не так, як вони самі про себе думають.

Сьогодні поширені приклади, коли громади пишуть якісь привабливі, на їхній погляд, проекти, проводять купу роботи і зрештою представляють їх потенційним інвесторам. А інвесторам це нецікаво! Інвестор зі своїм бізнесом хоче потрапити до громади з уже належним чином підготовленим ґрунтом — виділена і належним чином оформлена земельна ділянка, де наявна достатня кількість енерго-, водо-, трудо-, комунікаційно-, транспортно тощо ресурсів. Тобто інвестор буде вкладати кошти, якщо запропонована ділянка та умови відповідатимуть його потребам, його запитам.

«Тобто громада має реально оцінити себе, наскільки вона готова до прийому інвестора, за трьома складовими: ресурси, які є у громади; знання, які є всередині громади; комунікації, які має громада, щоби винести пропозиції назовні.

Знання — це чи має громада просторове планування. Тобто чи є розроблений і затверджений план того, де саме в громаді можна розміщувати бізнес, які саме комунікації підведені до цих майданчиків, як зміна тарифів на ці комунікації вплине на привабливість вашої пропозиції. Варіант — чисте поле, і там собі робіть як знаєте — прозорий бізнес не цікавить», — сказала вона.

Дуже важливим чинником, хоча і нематеріальним, є ставлення громади до її економічного розвитку. Тобто, чи вважає громада, що слід спрямовувати зусилля на свій економічний розвиток. І тут ми повертаємося до того, з чого почали — використання грантів та субсидій чи залучення інвестицій. Більшість громад, на жаль, воліють отримувати гранти та субсидії, а не створювати умови для свого сталого економічного розвитку, тобто фактично — заробляти гроші.

Ресурси громади відображають потенціал економічного розвитку, наявність підприємств, можливо і спільних з громадою, наявність промислових земель.

Комунікація дедалі стає більш важливою. Можна працювати, як то кажуть, до сьомого поту, однак якщо не скористаєшся популярними інформресурсами, ніхто про ваші здобутки і привабливість не знатиме. Зрозуміло, це мають бути добре знані і перевірені засоби масової інформації, муніципальна преса. Дуже дієвим є створення інтегрованих ньюс-румів (в перекладі з англійської буквально — «кімната новин») — кімнат або комп'ютеризованих і оснащених робочих місць, які постійно обробляють і видають потрібну інформацію. У такий спосіб забезпечується постійна комунікація серед своїх громадян, активізується їхня участь у житті громади. Це дає можливість формувати громаду як щільну спільноту. Тобто кожен член громади обізнаний з процесами, які відбуваються всередині спільноти, згоден або незгоден з її подальшими кроками, усвідомлює свою причетність до її сьогодення і майбутнього.

Також має бути веб-сайт громади, де розміщуватиметься не лише історія і склад громади, а й її привабливість та готовність запропонувати інвестору максимально вигідні для розвитку його бізнесу умови.

У процесі свого економічного планування громада має визначитися, що саме вона планує робити: вирощувати ягоди чи яблука, виробляти сири або надавати послуги з організації харчування чи дозвілля, розвивати туризм на своїй території тощо. Відповідно до цього вона і має аналізувати свої наявні ресурси.

Цікавим є той факт, зазначила фахівець, що є громади, які доходять до кінця, тобто роблять повну самооцінку і починають замислюватися над тим, чого їм не вистачає для покращення своєї інвестиційної привабливості. І, на жаль, є такі громади, що зупиняються на півдорозі, вважаючи, що у них немає належної бази для залучення інвестора. І це є хибне рішення і хибний шлях.

«Наш інформресурс створений саме для того, щоби дати громадам інформацію про ту базу, яку вони повинні мати або створити, щоби до них прийшов інвестор.

Виходячи з досвіду, наш проект має низку онлайн-тренінгів для різних категорій людей, які працюють у місцевому самоврядуванні.

Треба поступово відходити від споживання грантів і долучатися до місцевого економічного розвитку, до залучення інвестиції, розвитку власних проектів. Бо гранти зрештою закінчуються.

І ще, інвестора слід не лише зацікавлювати, а й поважати, бо це зрештою і є запорукою успіху», — сказала вона

Із власного досвіду потужного інвестора

ЖиттєвІ приклади вдалого і гіркого досвіду інвестування та співпраці з місцевими громадами навів Олексій Вадатурський, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН».

«У нас насправді великий досвід інвестування в економіку України. Ми інвестували понад $2 млрд у розвиток логістичної інфраструктури, у розвиток суднобудування і внутрішніх водних шляхів. Відтак ми співпрацюємо з багатьма місцевими громадами в різних областях України і маємо неабиякий досвід такої співпраці», — розпочав свій виступ Олексій Вадатурський.

Олексій Вадатурський
Олексій Вадатурський

Він зазначив, що інвестори приходитимуть лише до тих громад, об'єднаних територіальних громад, де вони почуватимуться партнерами.

«Більше п'яти років ми планували будувати нашу філію «Хортиця» в Біленькому, тому що воно гармонійно вкладалося в розвиток нашої транспортної стратегії, розбудову внутрішніх водних шляхів. Ми придбали там невелике занедбане підприємство на березі річки, однак цієї території нам явно не вистачало. Поруч із цією територією був відстійник нечистот, куди через каналізаційну систему скидалися всі нечистоти з різних об'єктів на території населеного пункту. Ці тисячі кубометрів щодоби без очищення просто скидалися далі в Дніпро.

Ми планували звести наш перевантажувальний термінал поруч із цим стихійним звалищем.

Хочу зазначити, що за часів незалежності там тричі розпочинали будівництво очисних споруд, на них тричі виділялися кошти і ці кошти так само тричі розкрадалися.

Тому коли ми прийшли в громаду, то взяли на себе зобов'язання зробити проект, придбати необхідне обладнання і відбудувати ці очисні споруди, бо з ними поруч не було можливості навіть перебувати, не те що будувати. Це була наша ідея і наша пропозиція, тому що нам потрібне було екологічно чисте підприємство.

І ми це зробили, вклавши в ці споруди понад 15 млн грн. Тепер щодоби на очисних спорудах очищується більше 2 тис. м3 нечистот. Також на знак вдячності до Біленьківської громади ми збудувати шкільний стадіон із натуральним покриттям та системою поливу, допомогли відремонтувати школу й обладнали комп'ютерний клас з інтерактивною дошкою.

Загалом у Біленьківську громаду ми вклали понад 18 млн грн і в якості податків виплачуємо близько 3 млн грн на рік».

Щоби інвестор був, наголосив гендиректор «НІБУЛОНа», потрібне бажання на це влади, місцевого самоврядування, розумні пропозиції з боку громади, щоби не просто почати співпрацювати і інвестувати, а ще мати перспективу розвитку таких інвестиції.

«Щойно губернатором області було призначено Костянтина Івановича Бриля, він, знаючи про наші плани, запросив мене на зустріч і запропонував вирішити всі наші проблеми впродовж року. Відтак маємо позитивний досвід такої співпраці, тому і зводитимемо вже третій об'єкт на Запоріжжі», — повідомив він.

Олексій Вадатурський також додав, що, на жаль, у компанії мають і чимало таких прикладів, коли керівник області прагне залучити компанію в якості інвестора, натомість його певні підлеглі або різні комісії і комітети, підпорядковані здебільшого центральним органам влади, починають диктувати свої умови, викручувати бізнесу руки, заважаючи йому працювати.

«Є і такі випадки, коли на запрошення громади ми приїжджаємо на перемовини щодо інвестицій, і нам відразу вручають пакет зобов'язань, що ми повинні зробити, — сказав він. — Обсяг робіт і їхня вартість сягає 40-50 млн грн, і в якості умови висувається таке: ви зможете будувати свій об'єкт після того, як прокладете по селу водогін, відремонтуєте клуб і дитячий садок, прокладете асфальт і зробите освітлення на центральній вулиці. А після того ми подивимось, чи давати вам дозвіл на будівництво. Коли в ультимативній формі постають такі питання, то зрозуміло, що ми відмовляємося від таких «ласих» умов.

Тому, користуючись нагодою і присутністю на заході численної кількості представників місцевих громад і людей від різних рівнів влади, хочу наголосити, що до бізнесу слід ставитися з розумінням і повагою, запрошувати його як партнера. Бо він крім інвестицій і розвитку бізнесу спонукатиме громаду працювати і розвиватися».

Філософія компанії — займатися розвитком інфраструктури тієї громади, де працюють її підприємства, заснована на тому, що на роботу в ці підприємства потрапляють молоді спеціалісти, які звикли до цивілізованих побутових умов, до існування в селах працюючих дитячих садків і шкіл, де можна було би вчити дітей, клубів і будинків культури та інших соціально-культурних об'єктів, щоби можна було цікаво проводити дозвілля. У таких населених пунктах молоді спеціалісти і місцева молодь створюватимуть свої сім'ї, народжуватимуть дітей. Відтак у цих сіл і селищ є майбутнє!

Як працюється потужній ОТГ

Голова Великодимерської ОТГ Київської області Анатолій Бочкарьов також був відвертим щодо історії і сьогодення очолюваної ним громади.

Він розповів, що має неабиякий стаж керування громадою, адже з 1985 року працював сільським головою, потім селищним і наразі очолює ОТГ. Зі свого досвіду він розповів про залучення інвестицій до місцевих громад та роботу з інвесторами:

«Я, мабуть, один з найстаріших голів, який працює у самоврядуванні на низовому рівні. Ще 1988 року ми замислилися над тим, як розвивати свою територію. Люди в основному працювали в Києві, Броварах, разом з тим у нас колись було дуже міцне сільське господарство — мали радгосп, який почав розвалюватися — перебудова і супутні процеси зробили свою справу.

Анатолій Бочкарьов
Анатолій Бочкарьов

До нас звернувся інвестор, на той час це ще було немодне слово, компанія «Росинка». Попросили 30 га землі і відразу спитали, що ми за це хочемо. Ми раді були тому, що нас питають: колегіально обговорили і написали величезний список побажань. Але не склалося.

Потім, на початку 1990-х, до нас зайшов перший інвестор, компанія «Мономах», виробник українських чаїв. Вони попросили у нас три гектари землі, то ми знайшли їм місце з під'їздом, з комунікаціями: «Ось, будь ласка, заходьте, і нічого нам не потрібно». Зараз вони активно розвиваються, будують уже склади.

З реформуванням на селі відбулося роздержавлення радгоспів, органам місцевого самоврядування передали 15% земель радгоспу. Усі найкращі землі пішли на розпаювання, а нам залишилися чагарники і піщаники. Ми ці землі ввели в межі населеного пункту, тоді закон це дозволяв, і стали повним розпорядником земель. Тож виокремили дві промислові зони — північну і південну. І коли ми показали, що у нас ці землі є, що ними можемо розпоряджатися саме ми, а не район, не область і не Верховна Рада, до нас зайшов дуже серйозний інвестор — компанія «Кока-Кола». З 1995 року вони досі співпрацюють із нами.

Тоді нам представники компанії говорили: «Враховуючи те, що ми сюди зайшли, у вас все буде добре, до вас прийдуть сильні товаровиробники». Їхні слова справдилися: ми є потужною об'єднаною громадою, на теренах якої працюють сильні інвестори.

Куди би ми не зверталися, нам кивають: «так у вас же «Кока-Кола», нехай вони вам допомагають». Вони не те що допомагають, вони справно платять податки: за 9 місяців цього року вони сплатили 34 млн грн податків. І від інших підприємств також надходять значні кошти. Це також і нові робочі місця. Тому сьогодні, коли ми об'єдналися в ОТГ, у нас з'явилися нові землі, нові місця для розвитку, ми продовжуємо дбати про інвесторів, адже зараз їм цікаво прийти не на пусте поле, а щоб були комунікації і дороги. З газовою і електромережею нам пощастило — вони у гарному стані. А на кошти, сплачені вже існуючими інвесторами у вигляді податків, будуємо біля промислових зон під'їзні шляхи, іншу інфраструктуру. Все це демонструємо потенційним інвесторам.

Хочу наголосити, що на початку дуже складно знайти підтримку в громаді. Стільки було недоречностей, стільки потрібно було переконувати людей, що жодної шкоди від тих підприємств не буде.

Ми зараз займаємося напрямком біогазу. Вже заходить вітчизняний інвестор і готовий детальний план майданчика, де буде збудовано підприємство з біогазу. Готовий і другий майданчик. А усе почалося з того, що 11 років тому вийшли на швейцарську біогазові компанію. Вони сказали: «якщо «відкриєте нам вікно» для заходу компанії в Україну, ми вам поставимо безкоштовно генератор, який коштує 7 млн євро». Не склалося. Але сьогодні, як я вже казав, заходять вітчизняні підприємці. Тобто будь-яка мрія може здійснитися, слід просто послідовно до неї йти і бути зручним і зрозумілим для тих, із ким будеш співпрацювати», — розповів він.

За словами голови, у Великодимерській ОТГ практично немає людей, які стоять на біржі праці: «Тобто у нас створено достатню кількість робочих місць. Ми сьогодні зробили ставку на те, щоби підтримувати своїх людей, давати можливість розвиватися місцевим підприємцям. Підприємство «Регіон 2001», яке закриває питання бетонних і асфальтобетонних робіт — утримання і ремонт доріг у межах населеного пункту. Зі своїми людьми краще співпрацювати — бо є кому запропонувати і є з кого спитати».

Також він наголосив, що в громаді проводиться велика профорієнтаційна робота в її навчальних закладах — після створення ОТГ таких працює п'ять. Тут заохочують молодь обирати робочі професії.

«Сьогодні треба прагнути не просто отримати вищу освіту — у 90% батьки заплатили за навчання дитини, а вона пішла працювати у геть іншу сферу. У нас працюють потужні інвестори, де багато виробничих спеціальностей, і на яких можна заробляти достойні гроші. Ми відкриті, про нас усі знають, у нас є що запропонувати інвесторам. Однак на сьогодні ми вже зробили ставку не на зовнішніх, а на власних інвесторів», — резюмував голова ОТГ.

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"