«ТАВРІЙСЬКІ ГОРИЗОНТИ» ПРОСТЯГЛИСЯ ДО КИЄВА. НОТАТКИ З МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ФОРУМУ

Проводити міжнародні економічні форуми для залучення інвестицій Херсонщина розпочала ще 2008 року. Тоді ж ці заходи отримали слушну назву «Таврійські горизонти». А їхніми організаторами стали Херсонська обласна державна адміністрація та обласна рада.

Від того часу форуми проходять із завидною постійністю щороку, де численній діловій спільноті — грошовитим іноземним і вітчизняним інвесторам — керівники і представники ділових кіл області презентують потенційні потужності в галузі промисловості та транспортного сполучення, в аграрному секторі, у туристичній галузі та альтернативній енергетиці тощо.

Херсонщина має вигідне географічне розташування та природно-кліматичні умови, до того ж вона є транзитною з потужною розгалуженою транспортною системою, до складу якої входить залізничний, морський, річковий, автомобільний та авіаційний транспорт. Тому з огляду віддачі від вкладених інвестицій виглядає дуже привабливо.

Щоправда, війна на сході України проти російської агресії та анексія РФ Криму у березні 2014-го внесли свої корективи у повсякденне життя Херсонщини, яка перетворилася на форпост на межі з тимчасово окупованою територією півострова.

Цьогорічний Міжнародний економічний форум «Таврійські горизонти» вперше проводився в Києві, у п'ятницю 21 вересня у бізнес-центрі «Парковий». За словами організаторів, хотілося залучити якомога більше фінансистів, бізнесменів і політиків та привернути увагу представників органів влади, тому форум вирішили провести у столиці.

Відкриваючи форум, голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв зазначив, що 2018-го організатори вирішили присвятити його не просто презентації економічного розвитку Херсонщини та розказати про її здобутки та плани. А ще і перевести дискусію в більш політично-економічний формат, відверто поговорити про ситуацію з тимчасово окупованим Кримом, як саме вона позначилася на Херсонщині. «Вперше «Таврійські горизонти» відбуваються у столиці, — сказав губернатор, — адже ми впевнені, що Херсонщина потребує підвищеної уваги з боку міжнародної спільноти, владних та бізнесових кіл України. За останні роки в області відбувається значне економічне зростання, відкриваються нові інфраструктурні об'єкти, будуються вітропарки та сонячні електростанції, стрімкими темпами розвивається туризм. Херсонщина стає все більш цікавою для іноземних інвесторів, які, попри наближеність регіону до окупованого півострова, вкладають мільярдні інвестиції в нові проекти.

Розвиток інвестиційної діяльності Херсонщини є одним із пріоритетних напрямів економіки регіону, адже він закладає довгостроковий фундамент для економічного зростання, надходження фінансів до місцевих бюджетів, створення нових робочих місць та покращення інфраструктури».

У свою чергу учасник цьогорічного форуму, міністр з тимчасово окупованих територій та ВПО Вадим Черниш зазначив, що не бачить ризиків для вкладення інвестицій в Херсонську область, хоч регіон і має низку викликів, у тому числі близькість до окупованого Росією Криму.

Водночас міністр схвально оцінив зусилля місцевої влади щодо залучення іноземних та вітчизняних інвесторів та реалізації інвестиційних проектів.

Отже, 2018-го до Міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти» долучилось близько 600 учасників із 30-ти країн світу. Серед них, зокрема, 11 голів дипломатичних місій, народні депутати України, представники міжнародних фінансових та донорських організацій, центральних органів виконавчої влади, вітчизняних та іноземних інвестиційних компаній, банківських установ та інституцій громадянського суспільства.

У рамках форуму відбулося підписання меморандумів про реалізацію інвестиційних проектів на загальну суму $625 млн.

У підписанні меморандумів взяли участь голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв, заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк, почесний президент добродійної організації «Всеукраїнський благодійний Таврійський фонд» Микола Баграєв, віце-президент компанії NBT AS Борге Творг, директор Дніпробузької вітрової електростанції Віталій Шубін, президент Канадсько-української торгової палати Зенон Потічний, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук та інші.

Серед інвестиційних проектів, реалізація яких запланована до кінця 2019 року, будівництво в Херсонській області двох вітроелектростанцій потужністю 250 мегават і 110 мегават, а також будівництво туристично-рекреаційної структури разом з канадськими інвесторами і будівництво комплексу для приймання, зберігання, змішування та фасування мінеральних добрив на території області (ТОВ «ТерраТарса Україна»).

Серед основних тем, які цьогоріч розглядалися на форумі, було запропоновано наступні: економічний розвиток та інвестиційний клімат «на кордоні»: досвід становлення; туристична інфраструктура за міжнародними практиками — інвестиційні перспективи для Херсонщини; ОТГ — перспективи для інвестицій; прозора приватизація та державно-приватне партнерство; агропромисловість — платформа для розвитку; креативна економіка та урбаністика.

Після урочистого відкриття та стратегічної сесії «Херсонщина — економічний розвиток та інвестиційний клімат «на кордоні»: досвід становлення», модератором якої виступив голова облдержадміністрації Андрій Гордєєв, та підписання меморандумів, відбулися тематичні панельні дискусії. Увагу журналістів «Агропрофі», зрозуміло, привернула тема «Агропромисловість Херсонщини — платформа для розвитку». Пропонуємо стислі тези учасників обговорення цієї вкрай важливої для області теми.

* * *

Із вступним словом до численних учасників звернувся директор Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода.

Він стисло представив аграрний потенціал області, спираючись на презентаційний ролик. Отже, площа сільгоспугідь Херсонщини сягає 1969,4 тис. га, а площа ріллі становить 1777,9 тис.га, або близько 5,5% від загальних орних земель в Україні. При цьому 427,1 тис. га херсонських орних земель перебувають на зрошенні, у тому числі 43,5 тис.га на краплинному. За даними Департаменту АПР, це найбільша в Європі зрошувальна система.

Площа садів в області становить 9,1 тис. га, виноградників — 5,46 тисяч гектарів.

На Херсонщині працює 528 сільгосппідприємств та 2379 фермерських господарств.

Також область має найбільші обсяги вироблених виноматеріалів для закладки на коньячну продукцію, тут виробляється 1100,0 тис. дал винно-горілчаних виробів.

Щороку в Херсонській області вирощується понад 2 млн тонн зернових і близько 500 тис. тонн технічних культур. Тут найвищий в Україні показник урожайності сої — 3,61 т/га.

Область є лідером з виробництва овочевих і баштанних культур, причому з виробництва екологічно чистих овочів та фруктів. Лише баштанної продукції вирощується 225,9 тис. тонн (96% із них експортується). В області найвища по країні урожайність помідорів — 46,08 т/га, огірків — 21,89 т/га, цибулі 23,81 т/га.

Натепер на Херсонщині успішно працюють 153 переробні підприємства — серед яких такі потужні, як ПрАТ «Чумак», група компаній Agrofusion, завод «Данон Дніпро», ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» тощо.

Також ознаками області є робота 2 сучасних річкових перевантажувальних терміналів компанії «НІБУЛОН» в Козацькому та Голій Пристані. Крім того, на Херсонщині працюють 57 плодоовочесховищ, серед яких компанія «Грін Тім», та 63 оптово-роздрібні ринки сільськогосподарської продукції.

Інвестиційний потенціал Херсонської області зумовлюють такі привабливі для інвестора фактори, як наявність вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, приміщень переробної промисловості, тваринницьких приміщень та земельних ділянок для будівництва агропромислових об'єктів.

Якщо 2013 року обсяг іноземних інвестицій в аграрний потенціал краю становив $477,8 млн, 2014-го — $593,1 млн, то 2015 він перевищив мільярд доларів США — $1173,9 млн, а 2016 становив уже $2212,3 мільйонів.

За словами заступника директора Департаменту АПР Херсонської облдержадміністрації Маргарити Степанової, Херсонщина є дуже перспективним аграрним краєм, де зосереджено чимало ресурсів природно-кліматичних і людських для розвитку саме сільського господарства і переробки.

До того ж територією області проходять два міжнародні транспортні коридори, які формують транспортні потоки країн Близького Сходу і Балканського півострова, а також з'єднують країни Європи через Чорноморські порти з країнами Закавказзя та Сходу. Таке вдале географічне розташування зумовлює сталий розвиток бізнесу і сприяє притоку інвестицій.

Також вона зазначила, що привабливими показниками для розвитку саме аграрного бізнесу є показники екологічності та наявність зрошення, яке забезпечує Херсонщині максимальні врожаї сільгоспкультур. До того ж мережа зрошуваних земель рік від року зростає на близько 10 тис. га, і це є гарною передумовою для збільшення не лише врожаїв, а й прибутку аграріїв.

Заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева зазначила, що «ми багато говоримо про потужний аграрний потенціал України, та насправді Херсонщина є прикладом того, як цей аграрний потенціал слід реалізовувати. Бо процеси розвитку АПК в регіоні можуть слугувати позитивним прикладом для інших областей в нашій державі».

За її словами, у світі вже не існує сільського господарства як такого, є спільна економіка, яка пов'язує всі сфери життєдіяльності людини, які, на перший погляд, можуть бути і не пов'язані з АПК. «У цьому плані Херсонщина є таким прикладом, де створено весь ланцюг виробництва продукції агропромислового комплексу — чи то помідор, чи то шафран — від сівби до переробки, але водночас це і про зрошення, і про туризм і багато іншого. Якщо йдеться про зрошення, то це зумовлює тему глобального потепління, і ми маємо думати в масштабах країни про перспективи нашого АПК і застосування зрошуваного землеробства на перспективу щонайменше 20 років», — сказала вона.

Вона також наголосила, що останніми роками інвесторами у наше сільське господарство є не лише іноземні, а й вітчизняні компанії. «Причому вкладають інвестиції вони в сучасні технології, — зазначила заступниця міністра, — це другий важливий месидж щодо Херсонщини. На прикладі компанії «5 Елемент» хочу зазначити, що вони інвестують насамперед в інноваційні технології. Вони не просто щось виробляють, а починають ланцюг виготовлення свого продукту з розробок, вкладають кошти в фундаментальну науку. І на основі цих передових розробок виготовляють якісний продукт, який з успіхом впроваджується в Україні та експортується до дедалі більшої кількості країн».

Ольга Трофімцева також зазначила, що саме вітчизняний АПК спонукає розвиток ІТ-технологій у світі, і в Україні також. І це третій важливий момент її виступу. Тому що рослинники і тваринники все більше звертають увагу на комп'ютерні технології, ці програми стають все більш комплексними — від того, наприклад, як корова почувається у корівнику, і, до температури зберігання виробленої з цього молока кисломолочної продукції в холодильнику торговельної мережі.

Також дуже важливим є те, що саме Херсонщина є лідером в Україні з виробництва саме органічної продукції. «Всі знають, що я є його палким прихильником у вітчизняній аграрній політиці, бо це не якась ідеалістична картинка здорового харчування. Це насамперед дуже потужна ніша з точки зору економіки. І ті, хто займається органічним виробництвом, добре це знають, бо насичують не лише внутрішній ринок, а й чудово заробляють на експорті органічної продукції за кордон».

Також чиновниця зупинилася на низці питань вітчизняного АПК та викликах, які перед ним наразі постають. Зокрема, щодо питання ринку землі сільськогосподарського призначення. «Ринок сільськогосподарської землі треба буде відкривати: так, обережно, так, з обмеженнями і певними пілотними проектами. Але це треба робити, в тому числі і для того, щоби довгострокові капітальні інвестиції — у тому числі зрошення, системи переробки продукції тощо — розвивалися і розвивали нашу економіку».

Другим важливим напрямком діяльності Мінагрополітики вона назвала питання інфраструктури і логістики АПК. І Херсонська область в цьому питанні є показовою, яка нині стала певним кордоном країни на стику великих транспортних шляхів. «У рамках форуму «Агропорт», який наприкінці липня проходив в області, ми побували на терміналі «НІБУЛОНа», подивились, як вітчизняний бізнес потужно вкладається в логістичні інфраструктурні проекти. Однак мушу зазначити, що в середньостроковій перспективі інфраструктурні і логістичні виклики, в тому числі для експорту нашої аграрної продукції, в тому числі переробної промисловості і органічної продукції, залишатимуться доволі серйозними. І тут без публічно-приватного партнерства, як і в інших великих проектах, буде дуже складно. Без розвитку логістики не буде сенсу в тому, що ми з вами зможемо виробляти 100 млн тонн збіжжя через 3-5 років, якщо з цих мільйонів ми нічого не зможемо експортувати».

Щодо державної підтримки АПК, посадовець зазначила, що можна, звісно, критикувати державні програми підтримки. Однак вона дає свої позитивні результати, насамперед стосовно розвитку виробництва вітчизняної доволі потужної і сучасної сільськогосподарської техніки: «Подивіться, який стрибок, в тому числі в технологічному плані, зробили вітчизняні сільгоспмашинобудівники завдяки програмі компенсації кредитних ставок при купівлі вітчизняних машин і агрегатів, обладнання».

І додала: «Самі програми стають все більш прозорими, як не крути. І ми намагаємося зробити все можливе, щоби все менше рук чиновників доторкалися до розподілу цих коштів. Щоби розподіл відбувався більш автоматично, і щоби кінцевий одержувач коштів, фермер, міг з меншою кількістю кроків отримати фінансування».

Державна підтримка сільського господарства потрібна насамперед для тих підсекторів, які лише зароджуються і в перспективі мають дуже непоганий потенціал внеску в економіку України, в експорт. Держпідтримка, як, наприклад, на розвиток тваринництва, розрахована на результат у певній перспективі, тому очікувати, що за ніч, як ми звикли думати, все зміниться на краще, не слід. Ми маємо почекати два-три роки, і тоді переконаємося, що ця підтримка належним чином спрацює.

«Я вважаю, що нам слід більше витрачати коштів на підтримку стартапів і високих технологічних рішень, як, наприклад, українські дрони. Тим більше, що вони справді працюють, полегшуючи життя не лише фермерам», — резюмувала Ольга Трофімцева.

Як уже зазначалося, область останнє десятиліття є серед лідерів по виробництву плодоовочевої продукції, у тому числі і по її врожайності. Відтак регіон покриває не лише внутрішні потреби області та України в цілому, а й здатен значно задовольнити попит зовнішнього ринку у свіжій та переробленій овочевій і плодово-ягідній продукції.

Про це зазначила у презентації інвестиційно привабливих напрямків роботи АПК херсонської області заступник директора департаменту АПР Херсонської ОДА Маргарита Степанова.

За її словами, виходячи з вивчення показників ресурсності, департаментом визначені такі інвестиційно-привабливі напрямки аграрного бізнесу:

— формування плодоовочевого логістичного хаба, до якого ввійдуть: і заморожування, і сушка, і переробка плодово-ягідної продукції на соки та джеми, а також виготовлення популярних у світі й абсолютно невідомих у нас плодово-ягідних вин;

— створення об'єктів імпортозаміщення

— організація нішевих виробництв

— розвиток тваринництва.

Окремо вона наголосила на такому перспективному напрямку, як виробництво та реалізація органічної продукції. Адже вітчизняні експортери органіки є впливовими гравцями на світовому ринку.

Разом із тим, Херсонська область є серед лідерів в цій царині як по обсягах виробленої продукції, так і по кількості органічних господарств. Так, в області працюють 38 операторів органічного ринку, серед яких виробники та трейдери, під виробництвом органічної сільгосппродукції зайнято 75 тис. га землі. Аграрії регіону експортують органічний ріпак, озиму та яру пшеницю, озимий та ярий ячмінь, кукурудзу, сою, гречку, горох посівний, соняшник, сочевицю, люпин, квасолю, багаторічні трави, а також органічні олію та соняшникову макуху. Останніми роками область почала виробляти і навіть експортувати органічну томатну пасту.

Промовиця також наголосила, що область має унікальні природно-кліматичні умови і розташована на перетині провідних торговельних шляхів між Європою та Азією. Тобто це створює привабливі умови для інвесторів не лише виробляти якісну сільгосппродукцію, переробляти її на наших теренах, а також зручно вивозити її за межі України.

Фахівець зупинилася на низці визначених Департаментом та сформованих ним бізнес-пропозиції, які є найбільш рентабельними. По кожній із них були запропоновані значна кількість варіантів конкретних земельних ділянок та наведені попередні цифри щодо обсягу капіталовкладень, ресурсовитратах, обсягах сировини та готової продукції, терміну окупності тощо.

Серед запропонованих були бізнес-пропозиції щодо створення об'єктів з сушіння плодоовочевої продукції, заморожування, переробки плодів і ягід на джеми та варення. А також виробництво плодово-ягідних вин за типом сидр. Підвищений інтерес до цих видів продукції зумовлений тим, що останніми роками в Україні і світі все більшої актуальності набирає здоровий спосіб життя, відроджується цінність історичної спадщини виготовлення багатих на вітамині та мінерали овочів і фруктів, лікувально-дієтичних продуктів.

Щодо об'єктів імпортозаміщення, доцільним, на думку фахівців Департаменту, є створення тепличних господарств або об'єктів аквакультури (ферм по вирощуванню їстівних мідій).

Для створення тепличних об'єктів придатна абсолютно вся територія області, а 309 сонячних днів на рік сприятимуть низькій собівартості виробництва тепличної продукції. Середня врожайність тепличних культур може сягати 300 т/га.

М'ясо мідій — це дієтичний делікатесний продукт, а розведення цих молюсків — бізнес із доволі значним дохідним потенціалом. Значна протяжність берегової лінії області (Чорноморське узбережжя та узбережжя Азовського моря) зі сприятливими для розведення мідій умовами, наявність природної кормової бази і посадкового матеріалу, що не вимагають додаткових витрат, гарантують успішність цього проекту.

Серед нішевих виробництв — пропозиція з організації виробництва ефірних олій. Херсонщина вирощує ефірно-олійні культури на площі близько 1,5 тис. га (шавлія, м'ята, розмарин, полин тощо). Галузь ефірно-олійного виробництва в нашій країні зазнала суттєвих втрат в результаті анексії Криму, адже саме на території півострова вирощувалася і вроблялася значна кількість продукції цієї галузі. Сьогодні ефірні олії дуже затребувані в медицині, парфумерії, косметології, харчовій промисловості. Складність полягає переважно в пошуку сировини та імпорті її з-зі кордону. Виходячи з екологічності області, тут можна створити власне вирощування ефірно-олійних культур з їхньою подальшою переробкою.

Іще одним перспективним проектом є вирощування та переробка горіхів, щоправда віддачу цей вид бізнесу почне давати з достиганням плантацій віку плодоношення. Потенційні споживачі — торгівля, кондитерська та парфумерна промисловості — відчувають гостру потребу в цій продукції, тільки в Європі дефіцит продукції становить 100 тис. тонн на рік.

Інвесторів запросили звернути увагу на створення верміферм — на розведенні черв'яків і продажу продукту їхньої життєдіяльності — біогумусі, можна не лише збільшувати врожайність сільгоспкультур, а й добре заробляти. Так, в області працює ПАТ «Птахогосподарство «Червоний прапор» з виробництва курячого яйця, і де щороку в наявності майже 128 тис. тонн курячого посліду (що є сировиною для харчування черв'яків), за добу ці обсяги становлять 350 тонн. Продукцією верміферм може бути біогумус, високобілковий природний корм для домашніх тварин, добавка для годівлі акваріумних риб і засіб для риболовлі, суміш для збагачення комбікормів, сировина для фармацевтичної промисловості тощо.

У галузі тваринництва перспективним фахівці Департаменту вважають вівчарство, точніше м'ясне вівчарство. Слід нагадати, що в нашій країні більш традиційним було вирощування овець заради вовни — тонкорунної, цигайської і навіть каракульської. Але ця галузь не витримала ринкової економіки і почала стрімко зникати. Час довів, що найкращим застосуванням овець є отримання якісного м'яса. Причому цей поживний продукт із задоволенням споживають у всьому світі, незалежно від національності, віросповідання та географії розташування.

В Україні м'ясо овець також їдять, але воно є непопулярним, хоча порівняно з традиційними свининою та курятиною, має суттєві переваги у харчовій цінності та перетравності.

Тому за інноваційних технологій (навіть за відсутності достатньої кількості земель для випасу стада) можна застосовувати методику організації кормової бази за допомогою гідропоніки.

На завершення виступу заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації наголосила, що область завжди готова до співпраці та запросила учасників форуму активно долучатися до неї.

Під час панельної дискусії також виступили координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков, президент Союзу виробників органічних продуктів «Органічна Україна» Олена Березовська, незалежний консультант з експорту органічної продукції з України Марія Махновець. Також історією успіху і впроваджуваними інвестиційними проектами полілилися з присутніми фундатор і генеральний директор «НВП «5 Елемент» Володимир Білий та керівник ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон», яке випускає експортно орієнтовану продукцію під торговою маркою «Бон Херсон» Оксана Баденко.

Представляючи вітчизняну компанію «НВП «5 Елемент», яка заснована і працює на Херсонщині, розробляючи і впроваджуючи нанотехнолгії мінеральних добрив, Володимир Білий зауважив «Попри те, що два роки тому ми запустили цей проект і ми ще досить маленькі, ми маємо великі амбіції і нам є про що розказати. Якщо стисло, наша місія — це екологізація аграрного виробництва і розвиток біологічного землеробства.

Більше 10 років тому розробки заслуженого винахідника України, доктора хімічних наук, професора Георгія Голіка увенчались успіхом, вони віднайшли своє підтвердження в багатьох країнах світу, потім досить тривалий час тестувалися в нашій країні і віднедавна знайшли свої втілення в нашій продукції. Наші добрива не є стимуляторами росту, вони є саме нанодобрива. У системі життєдіяльності всього живого — повітря, води, сонця і землі — наші добрива є п'ятим елементом. Наша продукція визнана в багатьох країнах Азії, Африки і Європи, куди ми її експортуємо. І ми плануємо розширювати географію експорту, забезпечуючи при цьому потреби вітчизняних агровиробників».

Оксана Баденко з гордістю презентувала своє підприємство, яке є серед лідерів виробництва якісної продукції в Україні та добре знане в світі. Зокрема, консервовані огірки його торгової марки «Бон Херсон» залюбки споживають європейці та вибагливі ізраїльтяни.

«Плодоовочевий комбінат «Херсон», — зазначила вона, — виробляє фруктові та овочеві соки, консервовані огірки, помідори, різні асорті, а також сировинні напівфабрикати (томатна паста, фруктові та овочеві пюре асептичного консервування). Наше виробництво — це системний підхід до контролю якості нашої продукції на всіх етапах виробництва, це дозволяє забезпечувати наших споживачів в Україні і за кордоном виключно смачною та корисною продукцією. Наш комбінат завжди відкритий для конструктивних пропозицій та співпраці».

* * *

На завершення цьогорічного Міжнародний економічний форум «Таврійські горизонти» голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв наголосив: «Ми власним досвідом довели, що інвестиції та економічний розвиток «на кордоні» можливий. Але впевнені, що дуже скоро цей кордон буде відкрито, і кримчани, дивлячись на квітучу сучасну Україну та Херсонщину, з сумом і жахом згадуватимуть роки анексії, економічного занепаду і втраченого часу. Слава Україні!»