Статті

СОКОВИТІ «ЖНИВА»

Сезон соковитих кавунів і динь наразі в самому розпалі. Цьогоріч вони рясно вродили, причому не лише на Херсонщині. В Україні ці солодкі плоди промислово вирощують вже і на Волині, і на Чернігівщині, і на Полтавщині. Днями вони трапилися нам на полях Кіровоградщини, коли розпеченим асфальтом між ямами і буграми наша автівка пробиралася дорогою додому. На невеликій швидкості нам добре було видно, як обабіч дороги за лісосмугою дівчата і хлопці збирали на величезному полі кавуни і закидали їх у здоровенну вантажівку. А край дороги йшла жвава торгівля вирощеним — від покупців не було відбою.

Який же аграрний журналіст проскочить повз такий інформаційний привід? Тим більше, що пити дуже хотілося, а вода від спеки добряче нагрілася, та й запах від розрізаних кавуняк долітав аж до машини.

Пригадалося, що кавун — це найбільш водяниста ягода у світі, яка на 92% складається з води і найкраще освіжає людський організм у спеку. Баштанні культури — тобто кавуни, гарбузи, дині, а ще кабачки й огірки — належать до родини гарбузових і за морфологічними ознаками дуже подібні між собою. Усі вони походять із піщаних і кам'янистих пустель субтропічних областей земної кулі. Батьківщиною кавунів є напівпустеля Калахарі (Південна Африка), дині — Мала й Середня Азія, гарбузів — Південна Америка. Перші історичні відомості про баштанні містяться в гробницях єгипетських фараонів, тобто 4 тис. років тому.

Медики вважають баштанні одними з найбільш корисних продуктів. Плоди кавунів і динь містять багато цукру (6-13% і більше), вітаміни А, В1, В3, С, PP та ін. У кавунах багато солей заліза, магнію, калію та фолієвої кислоти. Крім використання у свіжому вигляді, вони є сировиною для переробної промисловості: виготовлення кавунового меду (нардек), повидла, пастили. Українцям вони також смакують солоними або квашеними.

Диню вживають переважно у свіжому вигляді. За різними рецептами з м'якоті дині виготовляють цукати, варення, мед (бекмез), компоти, муси, а також плоди сушать і в'ялять.

Баштанні культури мають велике агротехнічне значення, оскільки боронять поля від засміченості бур'янами і є цінними попередниками для озимих і ярих культур.

У світі існує понад 1200 сортів кавунів: від смугастих із червоною м'якоттю — до жовтої та помаранчевої. Є також кавуни без насіння, карликові кавуни та навіть кавуни із чорною шкіркою. Вирощують цю солодку ягоду у 96 країнах із теплим та спекотним кліматом.

Світове виробництво баштанних рік від року зростає. Лідером з вирощування і продажу баштанних звичайно є Китай, де лише кавунів виробляється 63 млн тонн. Другу сходинку з відривом майже в 17 разів посідає Туреччина — 3,8 млн тонн, третю Іран — 3,3 млн тонн. Дещо більше 2 млн тонн вирощують у Бразилії. По 1,9 млн тонн кавунів вироблять у Сполучених Штатах та Єгипті, які посідають 5-6 місце. Далі Мексика і Росія — по 1 млн тонн, Узбекистан і Корея замикають десятку лідерів із показниками 840 млн тонн та 741 млн тонн відповідно.

Середня вага кавуна коливається в межах 5-10 кг. Найбільший кавун у світі виростили у США. Американський фермер Ллойд Брайт з Арканзасу 2005-го примудрився забрати з поля кавун сорту Кароліна-Кросс (Carolina Cross) вагою 122 кг. Навесні 2006 року цей кавун було занесено до Книги рекордів Гіннеса.

Українським аграріям до цієї книги рекордів ще далеко. Та в тому і немає потреби, бо ми можемо споживати і звичайного розміру кавуни та дині, головне — щоби вони були смачними, свіжими і приносили позитивні емоції.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"