ОРГАНІЧНА ДАЧА — НАЧЕБТО ПРОСТА ЗАДАЧА. АЛЕ Є І НЮАНСИ

Шлях до фермерства у кожного свій. Засновником фермерського господарства «Дача» на Житомирщині Олександр Щербина став після того, як у Фейсбуці йому на очі трапився пост про органічне землеробство. Потім другий, третій. І невдовзі цікавість переросла у захоплення: захотілося самому спробувати отримати все органічне з поля і ферми, поклавши новоотриману теорію на власний досвід і хист.

Олександр, закінчивши Національний університет харчових технологій (НУХТ), тривалий час успішно займався постачанням обладнання для великих м'ясопереробних підприємств. Це дало змогу його родині відкрити в столиці декілька магазинчиків за європейським трендом — «біля будинку» — з набором найбільш вживаних якісних продуктів. Тут же працюють кулінарії-кафе за принципом: їжа смачна тому, що вона свіжа! Назва закладів народилася сама собою — «Дача».

Ну а якщо це дача, то і набір продуктів та страв має бути саме таким, з яким асоціюється у городянина дача — гостинна, ошатна і смачна, де можна чудово провести час на свіжому повітрі в душевній компанії, або просто відпочити від міської метушні.

«Працюючи в магазинчиках, ми відчули, що на органічні продукти існує неабиякий попит, — розповідає пан Олександр. — Однак виявилося, що налагодити стабільне постачання саме органічних харчових продуктів невеличкими партіями доволі складно. На ринку «Столичний» органічне не продається. Селяни, які вирощують огірки-помідори на продаж, теж все кроплять і підживлюють (хоч і запевняють вас у протилежному). Тому для родини це стало поштовхом, щоби почати виробляти продукцію самим».

Як сказали, так і зробили: наприкінці 2016-го придбали сертифіковану органічну ферму у Коростишівському районі Житомирщини на 2 га, де вирощувалися малина, жимолость і лохина. І назвали це фермерське господарство також «Дача». За півтора роки дуже наполегливої власної праці, поїздок по науку і здобуття досвіду на своїх помилках створили достойне фермерське органічне господарство тваринницького і рослинницького напрямку. Тут технологічні рішення, наскільки це допускають органічні стандарти, переплітаються з ручною працею і постійно підштовхують господарів до нових експериментів.

Попервах саме органічні малинки і лохинки на торті (а з пісні слів не викинеш), збільшили в кафе вибагливу аудиторію пошановувачів солоденького. «Але ж смаку і привабливості випічці додає домашнє яйце, — веде далі господар. — І ми вирішили організувати його виробництво. Поїздили по господарствах, подивились проекти і під себе побудували опалюваний екологічний будинок-ферму, де перший поверх комфортно облаштований для курей і свинок, а другий — це житло з усіма зручностями для працівників господарства».

«Ну а як набирати кошик із дачі додому, — продовжує розповідь пан Олександр, — то й огірочок свіжий не завадить, і помідорчик, і редиска, і перець, ну а про зелень вже годі і говорити. Тож ми створили органічне сучасне підсобне господарство. А до ягідника додали ще порічки, аґрус, суниці. І завели корів, свинок. Ну і трошки качок».

Олександр зізнався, що з дитинства йому дуже смакує салат із огірків, яєць та кропу і зеленою цибулькою. Тому паралельно з фермою зводили дві теплиці — плівкову і полікарбонатну.

Полікарбонатна теплиця площею 280 кв м збудована власноруч за схемою відомого органічного фермера Андрія Марченка з Шостки, який залюбки ділиться набутим досвідом із початківцями і колегами. Її зведено з урахуванням сторін світу, щоби максимально використати природну енергію сонця. Північна стіна глуха, з батареями для опалення. Природний ґрунт складний і бідний, тому тут споруджено спеціальні дерев'яні короби для рослин: на дні кожного прокладено «теплу підлогу», а зверху насипаний товстий шар родючого привозного ґрунту з біогумусом. Все це, а також штучне освітлення фітолампами дозволяє вирощувати овочі і розсаду цілий рік.

Торік господарі отримали перший урожай тепличного томата. Тоді над ним працювали джмелі. Однак ці комахи живуть дуже недовго, тому цьогоріч Олександр збільшує кількість бджолосімей, щоби вони теплої пори року працювали і на ягідниках, і в теплицях.

Поточного року в теплиці родить огірок, щоби дотриматися сівозміни, а міжряддя щедро заповнені прянощами і зеленню. Підв'язувати в кільце нижню частину ліани томата і огірка, щоби пагін завжди тягнувся догори, господаря навчили знані майстри закритого ґрунту з Уманського тепличного комбінату, родина Гордіїв.

«Наші огірки дуже смачні, соковиті, запашні, особливо це відчутно взимку. Зі своєю продукцією я бажаний гість у будь-якому домі, — посміхається Олександр Щербина. — Усі просять смаколиків із собою прихопити».

Дачне поголів'я з близько 300 курей-несучок перебуває на вільному вигулі, ночує і несеться  птиця в оснащеному курнику, харчується виключно органічними кормами, як і всі свійські тварини фермерського господарства. Щоправда, у особин утримуваної породи несучок Тетра існує проблема агресивної поведінки, оскільки для повноцінного харчування їм потрібні м'ясо-кісткове і рибне борошно. Однак сертифікат «Органік стандарт» забороняє ці корми. Тож в органічному птахівництві дуже важливо правильно підібрати породу. «Наразі ми розводимо більш толерантний крос курей Ломан браун, виведених у Німеччині. Органічний стандарт дозволяє купувати добове курча і далі годувати та утримувати його за вимогами органічного виробництва. Така птиця за життя не отримує ніяких заборонених домішок і сертифікується як органічна», — говорить фермер.

Хотіли в господарстві виростити органічного бройлера. «У нашій країні є попит на органічну продукцію птахівництва, — зазначає наш співрозмовник, — однак органічного м'яса курчат-бойлерів дотепер немає. Ми думали, що це пов'язане, перш за все, з витратами та високою собівартістю отриманих продуктів. Органічних курчат вирощують протягом 81 доби (в промисловому птахівництві 42 доби — вдвічі менше), їм треба забезпечити обов'язковий доступ до вигульних майданчиків, корма — виключно з органічних інгредієнтів тощо. І вирішили спробувати. Тож ми придбали добових курчат кросу Кобб-500, корми з органічних складників та необхідне обладнання. І запросили до співпраці фахівців кафедри гігієни тварин та санітарії НУБіП. Для курчат спеціально обладнали будиночки, з теплою підлогою, брудерами та вигульними майданчиками, з автоматичними ніпельними поїлками та сучасними годівницями.

Однак скоро з'ясувалося, що бройлер крос Кобб-500 — це міні-порося, яке генетично створене для того, щоби їсти, пити і спати. Ця порода потребує тепла і затишку, тому в клітці почувається дуже комфортно, а також потребує спеціального раціону зі стимуляторами і домішками. У нас ці курчата пробули 70 діб, це мінімум для органічного виробництва, однак ми були ошелешені, наскільки великим був падіж.

Ми для себе зробили висновок, що ми неправильно обрали породу (взяли одну з останніх «розробок»), натомість слід звернути увагу на бройлерів інших порід, менш інтенсивних. Для нас цей досвід виявився дуже корисним».

Щодо свинарства, то вирощувані в фермерському господарстві поросята не мають органічного статусу, хоч і не утримуються «в інтенсиві». Бо «Дача» не має достатньої кількості площ землі, щоби їх сертифікувати. Хоча при відгодівлі їхній раціон складається із органічних продуктів без стимуляторів росту і преміксів.

На запитання, чи не боїться господар розвивати свинарство під час АЧС, він відповів: «Поблизу тваринництва немає. Працівники у нас сумлінні і дотримуються санітарних норм. А проблеми є в різних галузях тваринництва, їх слід вчасно вирішувати. Ми купуємо поросят на Брусилівському м'ясокомбінаті, а там дуже жорсткі умови безпеки. Це надійні партнери, ми в них упевнені».

ФГ утримує шість молочних корів, для яких створено буквально дачні умови. Молоко тут доять у бідони, однак не реалізують його як органічне. У власній кулінарії воно переробляється на вершки і кисломолочний сир, а з них кулінари готують сирники, запіканки, кекси та печиво, які споживачам дуже подобаються.

Отже, як показує досвід господарства, і на невеликих площах можна досягти значних результатів. Головне — не боятися експериментувати і, розумною мірою, ризикувати.