ЩОБ НЕ РОЗТАНУТИ ЯК КРИГА, ВАРТО ПРИДИВЛЯТИСЯ ДО ТЕХНОЛОГІЙ

Майбутнє вже настало. Штучний інтелект, робототехніка, 3D принтери, електромобілі, дрони, віртуальна реальність... Усього кілька десятків років тому це здавалося неймовірним. Зараз — це наша реальність.

ПрослІдкувати цей прогрес і зазирнути в найближче майбутнє, щоби дізнатися, що на нас чекає, покликаний Університет Сингулярності (англ. Singularity University, скорочено SU; від лат. Singularis «єдиний, особливий») — що вивчає глобальні зміни, які відбуваються в світі.

Це заснована 2008 року приватна компанія, що знаходиться в Кремнієвій долині, в якій поєднано університет, мозковий центр і бізнес-інкубатор. Його девіз — «Виховувати, надихати і розширювати можливості керівників, застосовуючи експоненціальні (які мають непропорційне співвідношення між вкрай маленьким відбитком сліду ресурсу і його глобальним впливом) технології для вирішення великих проблем людства». Університет тісно пов'язаний з проблемою технологічної сингулярності — це гіпотетична точка у нашому майбутньому, після якої технічний прогрес стане настільки швидким і складним, що стане неосяжним для людини.

Засновниками SU є: Рей Курцвайл — американський винахідник і футуролог, який став одним із перших розробників технології розпізнавання голосу, зараз він голова інжинірингу в Google, та Пітер Діамандіс — глава фонду X PRIZE Foundation, основоположник космічного туризму. Корпоративні засновники SU — NASA, Google, Cisco, Nokia, Autodesk, Genentech, Kauffman, ePlanet Capital.

Від 2016-го в Києві працює офіційне представництво SU — SingularityU Kyiv.

* * *

Яких змін слід очікувати вже через 5-10 років у сфері інноваційних технологій, медицини, економіки? Як вони вплинуть на розвиток суспільства, бізнесу і світу в цілому? Що таке технологічна сингулярність і до чого це призведе? Як навчитися мислити інакше, щоб іти в ногу з часом? І які навички розвивати, щоби вижити в новому світі?

Відповіді на ці питання, об'єднані в одне — як навчитися орієнтуватися в розквіт епохи технологічного прогресу — спробував дати голова Singularity University в Києві Ігор Новіков на урочистостях з нагоди 25-річчя агропромхолдингу АСТАРТА, що відбулися в Миргороді на початку березня 2018 року. Пропонуємо нотатки з цієї надзвичайно цікавої розповіді. 

Від спецій до холодильників

У середньовіччі екзотичні спеції — перець, кориця, імбир, шафран, мускатний горіх тощо — цінувалися на вагу золота, збагачуючи міста і правителів та змушуючи колоніальні держави боротися за кращі маршрути поставки спецій і прянощів. Бо вони були і дотепер залишаються природними консервантами, які забезпечують більш тривале зберігання продуктів. У кінці 15 століття Христофор Колумб у пошуках знаменитих індійських спецій відкрив Америку (яку він помилково вважав Індією). А от його корабельний лікар Дієго Чанка привіз до Європи гострий перець чилі.

Спеції втратили свою цінність як консерванти з появою «льодового короля» — Фредеріка Тюдора. Добре відомо, що для продовження терміну зберігання продуктів у різних куточках земної кулі люди рили льохи, робили прохолодні підвали, комори і льодовики. Фредерік Тюдор на початку 19 ст. підійшов до організації торгівлі льодом з американським розмахом. 1805 року він перший вивіз із Бостона на Мартініку вантаж льоду, а вже через чверть століття торгівля льодом набула світового масштабу. Фірма Тюдора постачала лід до Китаю, Південної Америки, Австралії і до міст США, що стрімко розвивалися. У 19 ст. у «крижаній» індустрії в США було зайнято близько 100 тис. чоловік, тут щорічно видобувалося 20 млн тонн льоду, з яких 8 млн тонн вивозилося. Фредеріка Тюдора назвали «льодовим королем». У середині століття до торгівлі льодом доєдналася Норвегія, яка незабаром стала одним із найвпливовіших гравців на цьому ринку. Розвиток поставок льоду значно сприяв активізації торгівлі, зростанню виробництва агропродукції та харчів, а також дозволив поліпшити якість життя людей у країнах із жарким кліматом.

І тут виникає цілком слушне запитання: чому про людину, яка досягла такого підприємницького успіху, — наразі майже нічого не знають? Постачальників натурального льоду, які нарощували і нарощували обсяги поставок, зупинив технічний прогрес. Уже 1834 року американський фізик Якоб Перкінс отримав патент на першу компресійну холодильну машину (морозильну камеру). І ринок льоду разом із його фундатором зник сам собою: місце натурального льоду почав вибирати лід штучний.

Але річ у тім, що бізнес надзвичайно погано сприймає зміни, і так було завжди. Бізнес розбудовується на успіху, а зміни — це загроза стабільності. Тому якщо щось починає змінюватися, приречений бізнес починає це ігнорувати і від цього захищатися.

Перший діючий холодильник був розроблений американськими інженерами 1910 року. У серійне виробництво холодильний побутової агрегат 1911 року запустив американський виробник електроніки компанія General Electric, модель назвали «Одіфрен».

Сучасний холодильник, який є практично в кожній родині, мало чим нагадує перші моделі. Його конструкція більш досконала, а використання сучасних досягнень, у тому числі і в галузі електроніки, робить його роботу практично безвідмовною.

Існує думка, що навряд теперішні власники, акціонери і топ-менеджери компаній із виробництва холодильників замислюються над тим, що буде потім. Навряд вони переймаються цим питанням, бо вважається, що якщо щось винайдене, то так буде завжди, що світ, в якому ми живемо, таким і залишиться. І це жахлива помилка! Насправді епоха холодильників може розтанути так само швидко, як крижана індустрія Тюдора: не за горами той час, коли з'являться або інші агрегати, або інші харчі. 

Технології прискорюються…

Ми живемо в такому світі, де будь-яка технологія, новина, контент отримує глобального розголосу моментально. Тільки вдумайтеся: у більшості з нас є смартфони, які мають більше обчислювальної потужності, технологій і можливостей, ніж було у NASA під час польоту Ніла Армстронга на Місяць (21 липня 1969 року — прим. ред.). Хоча спливло не так багато часу.

Сьогодні люди ставлять під сумнів дарвінізм, метод природного відбору. З тими можливостями, які вже існують сьогодні в медицині, генетиці і нейронауці, ми перебуваємо на порозі епохи, коли самі зможемо контролювати свою еволюцію. Який грандіозний стрибок привів нас до цього? Звичайно, це технології, які розвиваються експоненціально. У них є величезний потенціал змінювати світ, тому що ресурси, які використовуються в технологіях, з дефіцитних стають достатніми або переходять в так званий надлишок. Так було завжди. Наприклад, для первісної людини яблука теж були дефіцитними до того, як вона взяла до рук палицю.

Як це не дивно, але найбільш застарілою на сьогоднішній день технологією є сама ЛЮДИНА. Відтоді як людина з'явилася в первісному світі, особливих змін у її фізіології і роботі людського мозку не сталося. Людина дотепер мислить лінійно, як і всі її предки. Коли людина жила в печерах, то світ, який якось впливав на неї, знаходився в радіусі одного дня ходьби. Людині не потрібно було осягати складні системи.

Технології ж, на відміну від людини, розвиваються по експоненті (тому вони експоненціальні) — за певний проміжок часу вони подвоюються (1, 2, 4, 16, 32, 128, 256, ...). В експоненціального рахунку є одна важлива особливість — спочатку зміни зовсім непомітні, якщо подивитися на них зі сторони. Тобто, якщо попросити будь-кого пройти 30 кроків лінійно — все зрозуміло, людина пройде близько 30 метрів. Але якщо вона не математик, то їй і на думку не спаде, де вона опинитеся за 30 кроків за експоненціальним рахунком: трохи більше за мільярд метрів!

Першим експоненціальний розвиток технологій визначив Гордон Мур, американський інформатик, бізнесмен і фундатор компанії Intel. Він визначив, що потужність комп'ютерних процесорів подвоюється кожні 18-24 місяці. Так 1995 року з'явився Закон Мура. Спочатку виведений як емпіричне правило, Закон Мура з часом став основоположним принципом напівпровідникової галузі, що визначає створення дедалі потужніших напівпровідникових мікросхем зі все нижчою собівартістю.

Насправді все ще цікавіше. Графік розвитку технологій дивує тим, наскільки він рівний (див. мал. 1). Тут непомітні Перша і Друга світові війни, немає рецесій і бумів. Другий момент — графік не прямий, він іде вгору, як графік експоненти. Це означає, що технологічний прогрес прискорюється ще більше.

Іще більш вражаючим є розвиток флеш-пам'яті (див. мал. 2). Щоб перевезти таку флешку 1956 року виробництва, людям знадобився би літак. Різниця між другою і третьою картинкою не відразу помітна, поки ми не звернемо увагу на обсяг пам'яті — мегабайти перетворилися в гігабайти. І ця зміна відбулася всього за 9 років.

...і слід прискорюватися з ними

ПІдприємець і венчурний інвестор Девід Роуз, один із впливових людей Кремнієвої долини, зробив просте спостереження: будь-яка компанія, яку розбудували в 20 столітті, в 21-му приречена на провал. Технології не стоять на місці. Їх стрімкий розвиток важливо розуміти кожному, хто залучений до бізнесу. Багато людей програли тому, що ставилися до своїх винаходів, як до вічних. Ми любимо спочивати на лаврах в упевненості, що наша успішна ідея забезпечить нам безбідну старість. Але світ змінюється дуже швидко, нові знання з'являються щодня.

Наприклад, 1876 роком датована внутрішня записка керівництва Western Union: «Телефон має занадто багато недоліків, щоби вважати його серйозним засобом комунікації». Хіба життя не довело протилежне?!

Свого часу компанія Kodak контролювала майже 90% американського ринку фотографії, тоді вона здавалася вічною. Глобальний бренд зі 100-річною історією входив в усі топові списки. Вона збанкрутувала в 2012 році. 17 тисяч співробітників втратили роботу. У тому ж році Instagram з 13 співробітниками купили за один мільярд доларів. Найцікавіше в цій історії те, що Kodak винайшов цифрову відеокамеру, тобто технологію, яка його ж і знищила. Вона знімала з маленькою розподільчою здатністю, коштувала величезних грошей. Природно, рада директорів Kodak не зробила ставку на цю технологію. І програла.

Річард Фостер з Єльського університету помітив таку особливість: середній життєвий цикл компаній, які входять до рейтингу Fortune 500, зменшився з 67 років у 1920-х роках до 15 років на цей час. І ні Google, ні Apple, ніхто з них не застрахований від долі Kodak. Хоча вони і здаються нам вічними гігантами.

Або такий зовсім свіжий приклад: 2017 року у російських ЗМІ під заголовком «Чому Росії не треба своїх Ілонів Масків» написано таке: «Якщо і варто чомусь заздрити в історії псевдо високотехнологічної бізнес-імперії Ілона Маска, так це його здатності продавати інвесторам, державі, пресі і тисячам фанатів по всьому світу свої облудні ідеї».

Але маємо цілком доведені факти, які ще 10 років тому видавалися суцільною фантастикою. На той час у підприємця Ілона Маска не було жодного успішного запуску космічної ракети. В космонавтиці домінували США і Росія. Сьогодні понад 60% комерційних запусків у космос здійснює приватна компанія SpaceX («Спейс-Екс») Ілона Маска, яка десятиліття тому перебувала на межі банкрутства. За ці миттєві 10 років стали звичними айпади (планшети), 4G, Instagram тощо.

А ось примір технології, на яку варто звернути увагу вже зараз. Віртуальна реальність набуває останнім часом все більше ознак справжньої. І чи не варто до неї пильно придивитися фармакологічній галузі? Адже насправді це не іграшка, як більшість дотепер вважає, а відмінний анальгетик! Шлеми з мультиком із сніговиками у морозному просторі під шум води в навушниках демонстрували в американському опіковому центрі постраждалим із третьою стадією опіків і поступово знижували подачу знеболювального через крапельниці. Результат лікарів приголомшив: більше 80% пацієнтів не помітили зникнення знеболювального через ефект занурення до віртуальної реальності. Якщо цією технологією займуться стартапи і вона перетвориться на загальнодоступну, чи вплине це на ринок знеболювальних ліків?

Також стрімкий розвиток технологій говорить про те, що діти, які сьогодні молодше 5 років, за 20 років працюватимуть в тих професіях, яких натепер не існує. Так само за два десятки років зникне значна кількість поширених сьогодні професій. Це офіційна статистика ООН.

Світ настільки швидко змінюється, що можна впевнено стверджувати, що за наступні 10 років він зміниться сильніше, ніж за останні 10 тисяч років. І змінюють його саме технології — вони беруть будь-що, що було в дефіциті, і перетворюють цей дефіцит на загальнодоступний, масовий продукт. Наприклад, коли король Франції Наполеон III запросив на обід короля Сіаму, то сам їв золотими приборами, а почесному гостю запропонували алюмінієві. На той час алюміній коштував значно дорожче золота. З появою електролізу алюміній суттєво втратив у ціні, і людство постало перед проблемою утилізації алюмінієвих банок з-під напоїв.

Цифровий вік — ми лише на початку

Експонентний закон, відомий як 6D — те, що відбувається з будь-якою сферою бізнесу, продуктом або технологією, щойно вона стикається з ефектом Закону Мура.

1 етап — оцифровка.

2 етап — обманний період. Технологія починає розвиватися, ви розумієте, що в якийсь момент вона переверне світ. Але серйозно до неї ставитися не можете, вам здається, що це займе вічність. 15 років тому розшифрувати геном людини здавалося майже неможливим, зараз розшифровка ДНК різко впала в ціні і використовується дуже активно. Це веде до наступного етапу.

3 етап — прорив. Це момент, коли технологія диктує свої правила, а ви розумієте, що помилилися, якщо не зробили ставку на неї.

Останні три кроки допомагають прогнозувати світ навколо.

4 етап — дематеріалізація технології. Фізичні продукти за рахунок цифрових технологій перестають бути фізичними об'єктами. Калькулятор і ліхтарик в вашому телефоні — це додаток.

5 етап — демонетизація. Найстрашніший етап для бізнесу та світової економіки. Подивіться, що відбувається — ринок міжнародних дзвінків з $37 млрд на рік Skype опустив до $2 млрд. А що Інтернет зробив з бібліотеками — більшість із них зараз намагаються вижити.

6 етап — демократизація. Це гарні новини. На сьогодні Африка є найбільшим ринком для Android. При тому, що там подекуди не було навіть провідного телефонного зв'язку. Вони проскочили цей етап. Це те, що вселяє оптимізм з приводу України. Кажуть, що сонячна енергетика ніколи не займе лідируючі позиції у нас. Але як тільки вона подешевшає і стане настільки доступною, що бабусі в хрущовках підуть встановлювати сонячні батареї, наші природні енергетичні монополії позбудуться споживачів.

З виникненням квантових комп'ютерів (на відміну від звичайних, оперують не бітами (здатними приймати значення або 0, або 1), а кубітами, що мають значення одночасно і 0, і 1. В результаті можна обробляти всі можливі стани одночасно — прим. ред.) бізнес у всіх галузях докорінно зміниться — він прискориться. І світ знову зміниться.

Штучний інтелект на підставі отриманих і миттєво опрацьованих даних здатен створювати музику і картини, зображення предметів і портрети неіснуючих людей, і ми легко погоджуємось, що все це існує насправді. А це лише «думки і сни» комп'ютера.

Світовий банк заявив, що з 2019 року припиняє фінансувати будь-які нові проекти щодо нафти і газу. Тому що сонячна енергія виходить на перше місце у світі. За офіційними даними, сонце в грудні 2017 року обійшло за потужностями ядерну енергетику, тобто сонячної генерації у світі встановлено більше, ніж ядерної. Наприклад, музей вугілля в Кентуккі встановив собі сонячні панелі. 

На краще чи на біду — залежить від нас

Абсолютно правий був міністр нафтової промисловості Саудівської Аравії Закі Ямані, який ще в 1970-х роках сказав: «Кам'яний вік закінчився не тому, що у світі скінчилися камені. Також і нафтове століття закінчиться не тому, що у нас закінчиться нафта». Тобто енергетичний голод Землі не загрожує.

Те, що декілька років тому видавалося фантастикою, наразі є реальністю: ми редагуємо ДНК людини, хоча ще рік тому вважалося, що це етична проблема і заборонена тема. Людство практично перемогло таке страшне і невиліковне захворювання, як рак, одним щепленням. Люди розшифрували ДНК вимерлої тварини, клонували вівцю і мавпу.

Технології покажуть нам новий вид безграмотності. Якщо донедавна вважалося, що дитина має навчитися читати, писати і рахувати, а згодом отримати освіту, то через незначний проміжок часу безграмотними вважатимуть тих, хто не вміє забути старе і навчатися заново дуже швидко. Ми маємо навчитися заново того, що видається поки фантастикою.

Наприклад, у агросекторі — це дрони, блокчейн, штучний інтелект, квантові комп'ютери з миттєвим аналізом ґрунту і рослин, це генетика, автопілот, що змінить логістику.

Зміни можуть бути загрозою, а можуть бути новими можливостями. У той час як дехто втрачає все через невміння адаптуватися до змін, інші набувають все, бо отримали нові можливості, яких не було раніше.

Виграють ті компанії, які готові до змін і намагатимуться їх імплементувати. Звісно, не слід робити змін заради змін, але і втрачати їх під гаслом «ніколи і не у нас» не має сенсу, адже тоді можливості перетворюються на загрози.

Є глобальні проблеми людства, які важливо вирішувати сьогодні — освіта, медицина, доступ до води, екологія та багато іншого. Важливо не залишатися пасивними і байдужими, не думати, що все це не торкнеться особисто вас!