Статті

«А Я В ПОПА ОБІДАЛА», — СИРІТКА СКАЗАЛА

У вівторок, 6 лютого відкрилася восьма сесія Верховної Ради України восьмого скликання. У вступному слові спікер парламенту Андрій Парубій рішуче закликав колег до плідної праці на благо країни, тим більше і роботи у них накопичилося достобіса, але запал свого очільника розділяли не всі депутати. Як виявилося, у декого з них на перший сесійний тиждень були куди важливіші плани — понад 50 українських депутатів та урядовців гайнули до Вашингтона, де 8 лютого відбувся 66-й Національний молитовний сніданок за участі Президента США Дональда Трампа.

Попри те, що молитовний сніданок відбувся 8 лютого, відсутність народних депутатів позначилась на роботі Верховної Ради вже 7 лютого, бо через брак «багнетів» парламентарі не змогли ухвалили жодного рішення. Ще б пак — у сесійній залі перебувало не більше 160-170 нардепів, тож спікер закрив засідання парламенту на дві години раніше.

Чого ж народні обранці проміняли голосування на молитву і що воно за сніданок такий? Історія події розпочалася ще 1953 року, коли з ініціативи некомерційної християнської організації Fellowship Foundation і групи конгресменів, відбувся перший молитовний сніданок. Тоді ж його вперше відвідав американський президент — Дуайт Ейзенхауер, започаткувавши таким чином традицію для майбутніх глав Білого дому. Тепер молитовний сніданок щорічно проводять у перший четвер лютого у готелі Washington Hilton.

Виникає слушне питання: чи варто було летіти у таку далечінь, аби поснідати (хай навіть у одному приміщенні з президентом Сполучених Штатів)? Наших депутатів ніби і вдома непогано годують — он з нового року підкинули їм грошенят до зарплати, ніби ж не бідують. Не уявляю собі, щоб американські сенатори і конгресмени в один-єдиний сесійний тиждень у місяці «драпонули» кудись масово поснідати.

Та зрозуміло, що їдуть туди не за смаколиками (меню сніданку, як правило, складається з фруктового соку, чаю (кави), булочок та яєчні з беконом) і не за молитвою. Головна мета — поспілкуватися з американськими високопосадовцями, так би мовити, «на полях» сніданку. Саме тому наші депутати з міністрами і дременули туди раніше — адже крім налагодження тісних контактів із американськими чиновниками, присутність на молитовному сніданку банально дозволяє політикам пропіаритися. Тобто замість працювати над законами, вони поїхали туди, щоби продемонструвати свою значущість і впливовість.

Та хай вам не здається, що потрапити до кола обраних так просто. Звісно, найбільш шанованих представників світової політичної та культурної спільноти на сніданок запрошують (але це не наш випадок). Та для тих, кому піар дорожче грошей, придумано комерційну «шпаринку» — будь-хто може подивитися, як ласує яєчнею хазяїн Білого дому, якщо заплатить за це видовище $150 тис. Якщо вас влаштовують місця на задвірках — можна купити квиток дешевше, проте все одно готуйте не менше $10 тис. Та ще за переліт-проживання доведеться викласти близько $10 тис. (адже ол-інклюзів американці забезпечують лише почесним гостям).

Пам'ятаєте у Тараса Шевченка вірш «На Великдень, на соломі», де діти хваляться отриманими на свято подарунками, а бідна сирота немає чим відповісти, то й каже — «зате я в попа обідала». Дуже мені наші депутати цю сирітку нагадують — реальними справами похвалитися зась, то вони масово чкурнули до Америки, щоб потім на закиди в неробстві з погордою відповідати: «зате я з Трампом снідав».

Та попри відсутність депутатів, сякий-такий кворум все ж зібрати вдалося, й у вівторок Рада ухвалила низку важливих рішень. Нещодавно Сейм та Сенат Польщі прийняв закон, котрий на наших теренах одразу назвали «антибандерівським», хоча мова там іде про ухвалення змін до закону про Інститут національної пам'яті, якими запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення так званих «злочинів українських націоналістів».

На думку нардепів, таке рішення відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій у польському суспільстві, а відвертий діалог, вільний обмін думками та академічна свобода опиняються під загрозою кримінального переслідування, що є несумісне з демократичними цінностями.

У відповідь Верховна Рада закликала польську сторону до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку двосторонніх відносин. За відповідний проект постанови про Заяву ВР у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Польщі «антибандерівського закону» проголосували 242 депутати. Українські нардепи закликали президента Республіки Польща скористатися своїми конституційними повноваженнями та спільно з Сеймом та Сенатом Республіки Польща повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність та доброзичливість.

«Верховна Рада категорично не сприймає та відкидає політику подвійних стандартів та нав'язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття — нацистського та комуністичного»,— йдеться в заяві.

Народні депутати також звертають увагу, що ухвалені законодавчі зміни суперечать змісту і духу стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща.

«Лише об'єктивна, зважена і неупереджена оцінка всіх історичних обставин, спільне пізнання фактів історії, застосування персональної, а не колективної відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, які мали місце впродовж першої половини ХХ століття, належна повага і рівна турбота з вшанування пам'яті всіх жертв на території обох наших держав та щире християнське прощення, до якого закликав Святий Іван Павло ІІ, дозволять нам уникнути взаємних помилок минулого і будувати міцне і надійне стратегічне партнерство», — зазначено в заяві.

А от на актикорупційний суд у депутатів сил не вистачило. Голова Верховної Ради Андрій Парубій у понеділок 5 лютого заявляв, що запустить процедуру ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд вже у вівторок. У кінці минулої сесії — 18 січня, Рада не змогла внести до порядку денного президентський законопроект №7440 про Вищий антикорупційний суд та чотири альтернативні законопроекти на цю тему.

Спікер заявляв, що законопроект про Антикорупційний суд почнуть обговорювати після розгляду законопроектів щодо фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин. Рада розглядала одразу три альтернативні законопроекти. Проте у ВР не вистачило голосів навіть для того, щоби відправити їх на доопрацювання на перше читання — бо депутати у цей час вже перебували за океаном, так що Андрію Парубію довелось закрити вечірнє засідання парламенту.

Отож Рада «дружно» провалила відразу три законопроекти, які стосуються земельної децентралізації. Мова йде про президентський законопроект №7363 та два альтеративних до нього законопроекти №7363-1 (фракції Радикальної партії) та №7363-2 (фракції «Батьківщина»). Чому так сталося? Мабуть, тому що кожна політична сила переймалася, в першу чергу, тим, щоби максимально використати цю тему для піару і намагалася провести саме свій законопроект.

Враховуючи, що ці законопроекти були відхилені, на розгляді у парламенті вони більше не з'являться. Відповідно, потрібно або подавати ці ініціативи заново, або шукати інші законодавчі шляхи для вирішення проблеми. А шляхів насправді вдосталь — адже впродовж нинішньої каденції Верховної Ради лише за ініціативи депутатів Аграрного комітету було зареєстровано аж шість законопроектів на цю тематику. Найвідоміший із них — законопроект №4355. Він вже був прийнятий Верховною Радою в першому читанні, пройшов друге читання в Аграрному комітеті, але відтоді на півтора роки «завис» у повітрі, чекаючи розгляду.

Якщо з певних причин цей законопроект не зможе об'єднати політичні сили парламенту, і каменем спотикання стане саме передача земель лише для об'єднаних територіальних громад, то в Раді зареєстровано ще один законопроект №7118-1. Він був внесений як альтернативний до урядового законопроекту №7118, котрий пропонує передати землі за межами населених пунктів об'єднаним територіальним громадам, але не вирішує жодних із тих важливих земельних питань, які піднімаються у законопроекті №4355. Саме тому члени Аграрного комітету вирішили внести альтернативний законопроект №7118-1, який би зберіг увесь комплекс ключових норм законопроекту №4355.

Усі суперечки в парламенті стосовно законопроектів з приводу земельної децентралізації стосуються лише двох питань: хто буде розпоряджатись землями за межами населених пунктів тих громад, які не об'єднались, і який орган буде здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель. Якщо ці питання будуть зняті, позитивне голосування, відбудеться досить швидко.

Втім, відсутність депутатів мала і позитивні наслідки: не дозволила скасувати закон про деокупацію Донбасу та про приватизацію, ухвалені «під завісу» минулої сесії. Депутати від опозиції внесли на розгляд парламенту проекти постанов, котрі скасовували ці закони, проте обидві спроби провалилися: за скасування закону про деокупацію проголосувало 37 депутатів, а за скасування закону про приватизацію — 11. Так що тепер спікер із чистою совістю може їх візувати та передавати на підпис Президенту України. З огляду на критичну кількість депутатів, у четвер вирішили не ризикувати і поставили на голосування соціальні законопроекти, питання ратифікації міждержавних угод, постанови про призначення парламентських слухань та відзначення пам'ятних дат.

Ну, а п'ятниця у парламенті завжди була «козацьким» днем — бо депутати зазвичай не можуть дочекатися вихідних і достроково вирушають по домівках. Тож ставити питання урядовцям та виголошувати запити залишилася лише жменька депутатів: бо одні ще не повернулися з молитовного сніданку, а інші вже вирушили до Кореї на відкриття зимової олімпіади. А депутати парламентської фракції Радикальної партії вирішили довести, що вони більше за інших стурбовані погіршенням українсько-польських відносин, тож вирішили їх покращити… у повному складі пікетуючи будівлю польського Сейму.

Таким чином, один пленарний тиждень із двох, котрі заплановані на лютий, депутати згаяли. Звісно, вони плідно попрацюють у комітетах та зустрінуться з виборцями, а от щоб займатися своїм прямим обов'язком — ухвалювати закони — зберуться аж 27 лютого.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"