ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ

Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на Вінниччині змінив формат. Так, пленарну частину із районного будинку культури перенесли на поле, зробивши її теоретично-практичною. Наше видання кілька років поспіль висвітлює ці заходи, тож маємо можливість порівнювати не лише рівень організації, а й наслідки для їхніх учасників наступної посівної (див. «Блакитний океан екологічного землеробства», «Агропрофі», №29 від 05.08.2016 — прим. ред.).

Оскільки цього року йшлося про особливості вирощування бобових в органічному господарстві, дослідні ділянки тих таки бобових фермер Олексій Дон компактно розмістив поблизу зерносховища господарства. І саме тут до Дня поля облаштували імпровізовану «конференц-залу» із пресованою соломою в якості стільців та мікрофоном. Тож гості мали змогу слухати виступи фахівців і водночас, хто мав таке бажання, роздивлятися рослини живцем безпосередньо на ділянках або обговорювати нагальні питання.

Організаторами цьогоріч виступили громадська спілка «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої», Федерації органічного руху України.

Слід зауважити, що людей на заході поточного року зібралося зо дві сотні, що набагато більше проти попередніх років, і це переважно були ті дрібні фермери й одноосібники, які вже мають досвід роботи з бобовими культурами. Крім переважної більшості представників Вінниччини, були аграрії Одеської, Харківської, Полтавської, Кіровоградської, Київської, Дніпропетровської та Житомирської областей, а також науковці і виробничники з країн Балтії, Молдови та навіть Ізраїлю й Індії. Не всі аграрії, як з'ясувалося, мають вдалий досвід у вирощуванні бобових, однак їхня присутність на Дні поля довела, що приїхали вони дізнатися, як виправити помилки і продовжувати виробляти ці нішеві культури саме органічним способом.

Усіх відвідувачів гостинно вітав господар заходу — Олексій Дон, який успішно фермерує з 2001-го і набув доброї слави далеко за межами Теплицького району. Причому весь цей час він віддано поєднує роботу на землі зі служінням Богу, правлячи служби у двох православних сільських храмах. На полі ж як аграрій він вдало адаптував техніку та технології вирощування органічних сільськогосподарських культур до, так би мовити, старої-нової системи землеробства І.Є.Овсінського в малих і середніх фермерських господарствах (соя, нут, чечевиця, маш та інші). Так долі було завгодно, аби тут, на Поділлі 160 років тому у Летичівському районі народився Іван Овсінський, а в наші дні в Теплицькому — Божою милістю фермер Олексій Дон вже багато років займався вирощуванням екологічних зернових і зернобобових за «новою системою землеробства» свого видатного земляка.

Отже, на початку пленарної частини президент ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко розповіла про участь вітчизняних виробників бобових культур у щорічній міжнародній конференції «Бобові культури 2017: майбутнє продовольства», яка проходила 10-13 липня у м.Ванкувер (Канада). Організатором конференції є Глобальна Конфедерація бобових і Канадська асоціація нішевих культур. Поточного року в заході взяли участь понад півтори тисячі компаній світу, і представникам України вперше дали змогу виступити з презентацією перспектив вітчизняної галузі бобових. Конференція проводиться щороку в різних містах по всьому світу, вона є найбільш значущим «бобовим» заходом і покликана об'єднати всіх учасників цього ринку, стимулювати обговорення перспектив і тенденцій розвитку галузі бобових сільгоспкультур.

Промовиця зазначила, що останнім десятиліттям Канада є лідером світового виробництва й експорту гороху — на її частку припадає близько 20% світового виробництва і понад 50% світового експорту даної продукції. Також ця країна є лідером з виробництва та експорту сочевиці. За словами президента вітчизняного співтовариства бобових, у Канаді були озвучені такі ціни на бобові поточного маркетингового року. «Старт сезону з нуту планується з $800-850 за тонну, в середині сезону прогнозується, що він буде торгуватися більше $1000, — сказала вона. — Щодо сочевиці збережеться тенденція минулого року, і ціна коливатиметься від $700 до $1000 (залежно від того, це органічне чи інтенсивне насіння). Ціни на горох наразі у світі дещо просіли, але існують усі тенденції до того, щоби вони піднялися».

Про успіхи на ринку сої говорив співорганізатор усіх попередніх Днів поля на базі ФГ Олексія Дона, президент асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої» Віктор Тимченко. Він зазначив, що незалежна Україна досягла в галузі виробництва і переробки сої неабияких успіхів: не так давно ми починали зі 190 тис. га землі і вирощених на них 200 тис. тонн сої, сьогодні ми маємо вже 2 млн га землі і, відповідно, 4 млн тонн сої та посідаємо 8 місце у світі. Також він зауважив, що ці Дні поля і велика просвітницька робота, якою Асоціація займається спільно з науковцями і представниками органів центральної та місцевої влади, мають позитивне значення. Так, за його словами, сьогодні 10500 господарств в Україні займаються вирощуванням сої, із них дрібні фермери становлять близько 8500. Він подякував особисто Олексію Пилиповичу Дону за його гостинність і щире бажання поділитися всім своїм набутим досвідом із виробництва виключно органічних продуктів рільництва.

Заступник директора департаменту АПР Вінницької ОДА Василь Темченко зазначив, що завдяки цим Дням поля, зокрема минулорічному, в області збільшилися обсяги виробництва нуту. «Якщо торік в області сіялося не більше 90 га нуту, — сказав він, — то 2017-го його посіяно на площі майже 500 га. Сочевиці вже маємо 295 га. Завдяки таким фермерським господарствам, як у Олексія Пилиповича, вирощування нішевих культур стало пріоритетним для Вінниччини».

Щодо виробництва сільгоспкультур безпосередньо у Теплицькому районі, то, за словами заступника голови райдержадміністрації Максима Мішина, 45% агропідприємств становлять фермерські господарства (137) та особисті селянські господарства (8904). Торік у районі було досягнуто рекордного збору зернових за історію його існування. Цьогоріч, на жаль, через мізерну кількість опадів урожай очікується меншим. Разом із тим, ініціатива Олексія Дона щодо впровадження до структури посівних площ широкого спектру зернобобових, таких як соя, сочевиця, нут тощо, дала позитивні результати. Впродовж останніх 8 років посіви сої в районі з кількох десятків гектарів зросли до 9 тисяч. Багато надій керівництво району покладає на впровадження фермерами та приватниками саме системи органічного землеробства, започаткованої Олексієм Пилиповичем.

«Коли більше 15 років тому ми започатковували проект з органічного вирощування за підтримки Асоціації виробників сої, провідного селекціонера В'ячеслава Івановича Січкаря та інших, було багато скептиків. Вони твердили, мовляв, навіщо потрібне органічне виробництво, ліпше було би поширювати більш прибуткову ГМ-сою. Та ми не складали рук. Минуло лише 15 років, і ситуація суттєво змінилася. Увага до здорового способу життя і до вирощування органічної продукції, не лише сої, взяла верх. Набуло актуальності вирощування цілого спектру бобових культур, у тому числі завдяки Олексію Дону, який завжди готовий поділитися своїм досвідом. Бобові мають цілу низку переваг: вони сприяють відтворенню ґрунту і покращують здоров'я людей, вони користуються попитом на світовому ринку, тим більше сертифіковані органічні культури. Саме вони покликані покращити добробут сільгосппідприємств-виробників та життя на селі загалом», — сказав голова правління «Федерації органічного руху України» Євген Мілованов.

Про амбітні плани і досвід у намаганні стати найбільшим органічним агрохолдингом не лише в Україні, а й в Європі розповів Олег Максак, виконавчий директора агропромислової групи «Арніка».

За його словами, сьогодні в органічному обробітку холдингу перебуває 11 тис. га землі, з них 5 тис. 300 га займає соя. «Дуже багато вимог до органічного виробництва з боку різних країн, але воно того варте», — зазначив О.Максак.

Він також наголосив, що для обробітку таких площ економічно доцільно використовувати широкозахватну техніку — до 21 метра. Однак підприємство не відразу прийшло до таких площ, тож він озвучив перші кроки господарства, які, можливо, знадобляться невеличким фермерам.

Серед іншого він наголосив на важливості пакування органічної продукції для господарств, які тільки починають виробляти органічну продукцію, у бігбеги, оскільки ризик забруднення її у вагоні або на баржі дуже великий.

Резюмуючи, він зазначив, що «Арніка» зараз виступає з пропозицією створення органічного кооперативу, в якому би всі охочі могли скористатися досвідом агрохолдингу.

«Ми вважаємо, що такий кооператив може існувати лише на взаємовигідних засадах: коли це вигідно фермеру, і коли це вигідно ядру, навколо якого об'єднуються фермери. Ми готові виступити таким ядром і створити осередки, наприклад, на базі господарства Олексія Дона… Якщо ми наберемо пул із 3-10 фермерів, то це вже набуває економічного сенсу», — сказав він.

Про значення в органічному виробництві якісної освіти і знань розповів директор ДП «Дослідне господарство «Сквирське» ІАП НААН Андрій Вдовиченко, який став одним із засновників НВО «Інститут органічного виробництва». За його словами, рушієм для створення НВО стало те, що наші освітні установи аграрного напрямку не дають достатніх знань щодо органічного виробництва. Тож НВО «Інститут органічного виробництва» — це об'єднання фахівців, які мають теоретичні і практичні знання з органічного напрямку.

Навчання охоплює як роботу в полі і на фермі, так і економічні аспекти органічного виробництва. Основний акцент у викладацькому складі робиться на спеціалістах-практиках у діючих органічних підприємствах. Тож він запросив до співпраці всіх охочих, які володіють відповідним досвідом і знаннями.