НВО «ЧЕРНІГІВЕЛІТКАРТОПЛЯ» – НАСІННЄВИЙ СУПЕРМАРКЕТ

«Картоплярство за останні 16 років, що я ним займаюся, – говорить генеральний директор об’єднання Ігор Шкурко, – жодного разу не принесло збитків. Завдяки картоплі наші площі з 49 га ріллі збільшилися до 8 тисяч, ми стали багатогалузевими і увійшли до переліку найпотужніших насіннєвих господарств України».

Ігор ШКУРКО

Чернігівщина споконвіку благодатний картопляний край. І на сьогодні – це один з регіонів в Україні, де збереглася система насінництва картоплі. Щороку тут вирощується понад 3 тис. тонн оригінального та 4,5 тис. тонн елітного насіннєвого матеріалу. Одним з найпотужніших елітно-насінницьких господарств є НВО «Чернігівеліткартопля», де з 2005 року є директором Ігор Шкурко. Досвід роботи у сільському господарстві він перейняв від батька, почавши з посади менеджера 17 років тому. У свої тридцять п'ять він кандидат економічних наук: за плечима має Російський університет дружби народів (ім. Патріса Лумумби), Інститут аграрної економіки УААН і Національну академію держуправління при Президентові України. Як депутат обласної ради опікується питаннями АПК на рідній Чернігівщині. Кажуть, він ніколи не приймає необміркованих рішень, однак якщо береться до справи, то доводить її до кінця.

Картопля: рентабельність і попит
– Господарствам, які у змаганні за надприбутками, – говорить Ігор Вікторович, – віддавали перевагу одній культурі, буде набагато важче пережити економічну кризу, ніж багатогалузевим. Наше підприємство створено на базі Чернігівської дослідної станції з картоплі Інституту картоплярства УААН (1963 рік заснування). Це дає нам змогу продовжувати серйозно займатися картоплярством як наукою і водночас застосовувати її розробки на виробництві.
У структурі сівозміни картопля – дуже добрий попередник під усі культури. В умовах півночі Чернігівщини ми кілька разів отримували пшеницю 1 класу, де попередником була картопля. Така сівозміна суттєво підвищує якість і вартість майбутнього врожаю.
– Картопля є більш ресурсовитратною культурою, – веде далі директор, – ніж інші культури як овочі, наприклад. Проте вона дає стабільну економічну віддачу. У нас і досі більшість сільгоспвиробників йдуть шляхом найменшого супротиву. Думаю, поточного року знову овочів насіють багато, і ціна на них знову буде низькою. Картопля ж дасть гарантовано високі прибутки. Я не знаю жодного фермера, який би, вирощуючи картоплю, збанкрутів. За умов правильного підбору сорту і дотримання технологій у більшості регіонів можна сміливо розраховувати на урожайність 40 т/га навіть без зрошення.
На півдні України взагалі за сезон можна отримувати два врожаї картоплі. Не секрет, що дуже рентабельне вирощування молодої картоплі, яку навесні буквально поглинають мешканці мегаполісів і ресторанний бізнес півдня влітку. Раніше Єгипет нам завозив левову частку цього продукту. Нині ж імпорт в звязку з високим курсом валюти буде дорогим, отже наш виробник має непогані шанси заробити саме на молодій картоплі. До того ж, це будуть досить швидкі гроші, бо від сходів до товарної стиглості ранньої картоплі минає лише 40 днів. Якщо, залежно від кон'юнктури ринку, не чекати усього врожаю, а викопувати поступово, можна добре заробити. Бувало, молода картопля «стартувала» від 15 грн за кілограм. Для таких фермерів ми пропонуємо 12 ультраранніх та ранніх зарубіжних та вітчизняних сортів, можемо запропонувати так званий «конвеєр».
Останнім часом завдяки інвестиціям в Україні запрацювали переробні підприємства з виготовлення замороженої картоплі («фрі»), чіпсів, картопляного грануляту, борошна і сухого пюре. Вони формують підвищений попит на якісну сировину – картоплю з відповідним вмістом сухих речовин, крохмалю, редукуючих цукрів, визначеної форми та розміру. Тому переробники залюбки шукають виробників сировини на теренах України. Але тут визначальною стає якість картоплі, яка напряму залежить від сорту та дотримання технологій, і тут ми маємо перелік відповідних сортів на чіпси, фрі, крохмаль.
– Ми починали займатися картоплею, – продовжує він свою розповідь, – у 1992 року на площі у 5 гектарів, а сьогодні «доросли» до 600 га картоплі саме завдяки тому, що кожен рік картопля давала прибуток. Навіть у найгірші роки менше 5 тис. грн. з гектара прибутку ми не отримували.

Сорти – свої, вітчизняні, закордонні

На складі зберігається до посівної якісне сортове насіння зернових

Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» займається як насінництвом картоплі, так і селекцією у картоплярстві. Йдеться про відтворення та створення оригінального і сертифікованого насіння високоурожайних та високоякісних сортів картоплі, стійких до основних хвороб і придатних для механізованого виробництва. Сьогодні НВО має 8 власних сортів картоплі. Серед яких – загальновизнані традиційні «Чернігівська-98», «Зоряна», «Придеснянська», «Седнівська рання», «Пекуровська»; більш нові, що недавно внесені до Держреєстру придатних для поширення в Україні «Нагорода», «Сувенір Чернігівський». Сорти «Родзинка» і «Сіверянка» наразі знаходитися у державному сортовипробуванні.
– Наша особлива гордість, – говорить Ігор Вікторович, – крупнобульбові ранні столові сорти картоплі з підвищеним вмістом крохмалю «Нагорода» і «Сувенір Чернігівський». За повного дотримання агротехнологій ці нові сорти здатні давати до 100 т/га. До речі, вони мають усі шанси позмагатися за світовий рекорд урожайності, який належить шотландцям і становить 120 т/га. Вирощується також сорт «Невський», що має найбільший попит.
За ліцензійними угодами НВО «Чернігівеліткартопля» співпрацює з двома найбільшими голландськими компаніями-виробниками насіннєвого матеріалу – «HZPС» та «Agrico». Зокрема, продукують посадковий матеріал першої репродукції таких сортів, як: «Латона», «Романо», «Рив'єра», «Аріель», «Ероу», «Джаерла», «Астерікс» і «Санте».
Давні партнерські стосунки склалися між підприємством та вітчизняними оригінаторами сортів – НДІ картоплярства УААН та Поліською дослідною станцію інституту, з якими також укладено ліцензійні угоди. Сорти «Світанок Київський», «Луговський», «Косень 95», «Радич», «Забава».
Загалом, НВО «Чернігівеліткартопля» пропонує до реалізації насіння картоплі понад 30 сортів. За словами гендиректора, попит у цьому році перевищив усі сподівання. На початок лютого понад 60% насіннєвого матеріалу продано, причому деякі сорти майже повністю викуплені. Оптова ціна від 1 тонни коливається в межах 4,5-6 грн/кг залежно від сорту. Якщо покупець бере менше, то ціна збільшується на 50 копійок.
Крім насіння тут запропонують і відповідні технології.
– Якщо є бажання зайнятися картоплярством, щоб спробувати, пропоную розпочати з 5-10 га посівів, – говорить Ігор Вікторович. – У залежності від природнокліматичних умов, складу ґрунтів та наявної в господарстві техніки, ми можемо запропонувати найпридатніші сорти і конкретні технології відповідно до регіону. Якщо ж техніки немає, а бажання є, то для початку можна придбати більш дешевий польський набір техніки.

Увага! Вас обманюють
КартоплЯ дуже чутлива до умов виробництва, – приєднується до розмови заступник генерального диретора з наукової роботи Олексій Дробноход, – і за вирощування у невластивих для неї умовах вироджується протягом 2-3 років. Якщо ж йдеться про південні регіони України, для яких характерні високі температури, нестача вологи і вірусний «пресинг» (з-за якого саме картопля і вироджується), то тут цей процес зводиться до одного року. Якщо вам пропонують насіння картоплі з півдня як районоване, знайте – вас обманюють. Це не посадкове насіння, а звичайна дрібна товарна картопля, яка дасть урожайність на 30-50% нижче, ніж насіннєвий матеріал з півночі України. В такому випадку ваші надії на урожай не справдяться, і за тих самих витрат ви отримаєте менше грошей. Недарма у Греції та Італії, де клімат дуже схожий на наш південний, взагалі не займаються насінництвом картоплі, а купують посадковий матеріал у Голландії, Німеччині, Данії.
Картопля надто схильна до ураження вірусами і хворобами. Щоб протистояти цій небезпеці, у світі існують біотехнологічні методи оздоровлення і мікроклонального розмноження культури in vitro (тобто з меристеми – утворюючої тканини, з якої вирощуються рослини у пробірці – прим. ред.). Цей метод дає змогу досягти високого коефіцієнту розмноження картоплі і протягом короткого терміну з однієї еталонної рослини отримати кілька тисяч пробіркових рослин.
Вирощування оздоровленої насіннєвої картоплі у вигляді мінібульб НВО «Чернігівеліткартопля» проводить з середини 1990-х років у першій і до сьогодні єдиній в Україні промисловій гідропонній теплиці. Це дає можливість щороку отримувати до 150 тисяч мінібульб.

Насіння зернових? Будь ласка!
СьогоднІ НВО «Чернігівеліткартопля» – потужне багатогалузеве агропідприємство, на якому зі 180 працівників двадцять складають науковий підрозділ.
Відмінних результатів підприємство досягло у виробництві елітного насіння зернових, зокрема пшениці, вівса та ячменю. За ліцензійними угодами воно співпрацює з провідними вітчизняними оригінаторами сортів.
Ігор Шкурко переконаний, що поточна фінансово-економічна криза зробила нас більш розважливими. Тому зараз краще витратитися на якісне насіння і, за хороших попередників, під які торік вносилася технологічна кількість міндобрив, нинішнього року можна отримати хороший урожай продовольчого зерна.
Наприклад, ярий ячмінь сорту «Варіант» дав у 2008 році 5,1 тонн/га після картоплі при порівняно невеликих витратах.
– Щодо ярої пшениці, то для «Ранньої 93» за багато років для нашої зони так і не знайшли кращого замінника, адже цей сорт серед ярих пшениць високоврожайний, – розповідає керівник господарства. – На практиці ж ми отримували і 4,8 тонн/га. До речі, у мене зібраний урожай двічі був першого класу з білком 16,4% і клейковиною 32%.
Пишаються тут також насінням вівса. Торік «Чернігівський 28» дав 46 ц/га. Цей сорт районований для всіх кліматичних зон України і має дуже крупне зерно. Крім того, що він порівняно низьковитратний, невибагливий у вирощуванні, взагалі овес добре почувається на запирієних землях без використання гербіцидів, що сьогодні особливо актуально. Високий стеблостій приваблює тваринників, що використовують ці посіви на сінаж (у сумішках) та сіно.
– Зараз, – говорить господар, – залишилося трохи посівного матеріалу гірчиці, олійної редьки, люпину, що ми використовуємо на сидерати. Восени запропонуємо високоякісне насіння озимого жита і пшениці.
Насіння зернових культур продається затареним у мішки з етикеткою і пломбою насіннєвої інспекції. Близькість до Чернігова має свої переваги і недоліки. З одного боку, господарство під пильним контролем усіх можливих перевіряючих органів. З іншого, покупці знають: якість – гарантовано. Покупці також отримують протягом усього періоду виробництва повний технологічний супровід з боку провідних фахівців і науковців підприємства.

Не картоплею єдиною
Складовою НВО «Чернігівеліткартопля» є молочнотоварна ферма на 1100 голів ВРХ, з них 400 голів дійного стада, яке за місяць «обслуговуватиметься» у доїльному залі німецької фірми «Вестфалія Сьордж». Молоко вищого ґатунку об'єднання здає на власний Коропський сирзавод. На утриманні є також свині, де проводиться трьохлінійна гібридизація йоркшир-ландрас-дюрок. Є в господарстві також вівці романовської породи.
За словами Ігоря Шкурка, скотарство поки не приносить значних прибутків, але за низьких цін на сільгосппродукцію навряд чи можна вигідніше використати фуражне зерно, ніж у тваринництві.
* * *
Однак основою виробництва залишається картопля. З 2003 року вирощуються для чіпсової фабрики «Крафт Фудз» найбільш придатні сорти «Леді Розета», «Фантазія» і «Сатурна» на площі 200 га. У поточному році НВО планує випробувати північноамериканську систему обробітку ґрунту під картоплю з використанням глибокорозпушувача і дисколапового агрегату, і з осені вже було підготовлено 430 га глибокорозпушувачем. З точки зору витрат, говорять експериментатори, – вийде ненабагато дешевше. Але рослина матиме кращий доступ до вологи і може дати набагато більший врожай. Який саме? Восени приїжджайте – подивимося!