Статті

МОЛОКО У КРИЗІ Й СОТІ

Політична нестабільність, високий рівень державного втручання в агробізнес та на додачу світова фінансова криза – це реалії, у яких має сьогодні існувати наш сільгоспвиробник. І не лише існувати, а й виконувати умови членства у СОТ. Окреслив реальний стан справ у АПК виступ президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка 17 лютого на конференції «Молочний бізнес-2009».

Україна в СОТ один рік: результати для аграрного сектору
Одним з позитивних моментів вступу України до СОТ Леонід Козаченко назвав збільшення інвестицій в аграрний сектор в 1,5 рази торік проти 2007 року. Це сталося завдяки тому, що Україна взяла на себе зобов'язання обслуговувати інвестиційні проекти за світовими нормами. Серед перепон для розвитку інвестицій в АПК очільник УАК назвав політичну нестабільність та високий рівень державного втручання в агробізнес.
За його словами, ми отримали можливість захищати інтереси вітчизняних виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів Світової Організації Торгівлі. Це також безперечний плюс, як і те, що ми були змушені гармонізувати законодавство України відповідно до вимог СОТ, у тому числі переглянути ДСТУ на молочні вироби.
Звичайно, змінилися обсяги зовнішньої торгівлі сільгосппродукцією. Зокрема, експорт молочної продукції зріс на 8,3%, імпорт зменшився – на 13%. За результатами 2008 року Україна посіла 5 місце у світі за обсягами експорту молочної продукції.
Щодо м'яса, то тут ситуація значно «цікавіша»: експорт, навпаки, зменшився на 37%, а імпорт збільшився у 2,5 рази. Сталося це за рахунок зменшення імпортного мита, що суттєво вплинуло на стан внутрішнього ринку м'яса. Близько 500 тис. тонн дешевого м'яса і близько 200 тис. тонн м'ясосировини, що були легально імпортовані за давальницькими схемами, призвели до різкого зменшення поголів'я свиней в першу чергу у потужних агровиробників.

Наслідки світової фінансової кризи для молочної галузі України
Серед наслідків світової фінансової кризи пан Козаченко виокремив внутрішні і зовнішні фактори.
До негативних внутрішніх факторів він відніс зменшення поголів'я корів в усіх категоріях господарств – станом на 1.01.2009 р. на 5,7%, зниження обсягів виробництва молока у 2008 р. проти 2007 р. на 4,1%.
Сюди можна віднести і підвищення ціни на молочну сировину протягом 2008 року на 24,3%, а цін виробників харчової промисловості, відповідно, – на 27,5%.
Подорожчання молочних продуктів, зокрема молока – на 26,1%, сиру – на 28,4%, масла -на 19,6%, призвело до зниження внутрішнього попиту на цю продукцію на 15-20% і скорочення обсягів її виробництва.
Відтак маємо зниження рівня рентабельності виробництва основних видів молочної продукції до 10-12%. За даними УАК, сьогодні 13% підприємств молочної галузі призупинили виробництво.
Катастрофічним для галузі стало збільшення кредитних ставок комерційними банками з 13-15% до 25-28%. Добиває ж АПК постійне підвищення тарифів на енергоресурси для промислових підприємств: протягом 2008 року ціни на електроенергію зросли у 1,42 рази, газ – 1,54 рази; з 2009 року тариф на газ зріс ще у 1,4.
Серед зовнішніх факторів Леонід Козаченко наголосив на трьох. Перший – поновлення Євросоюзом експортних дотацій на масло, сир, сухе молоко, що погіршить конкурентоспроможність молочної продукції інших країн. Другий – підвищення Російською Федерацією з 1 березня 2009 р. строком на 9 місяців імпортного мита на масло вершкове до 15%, на молоко та вершки згущені – до 20%. Третій фактор – падіння попиту та значне зниження цін на сухе молоко та казеїн на зовнішніх ринках.
Козаченко відзначив, що молочна галузь потребує суттєвої державної підтримки. Усі ці негативні процеси відбулися дуже швидко, і Україна виявилася неготовою їм протистояти.

Можливі наслідки для сільського господарства
ImageЗа прогнозами УАК, завдяки підвищенню цін на сировину і забезпеченість кормами (на 01.02.2009 р. – це 137% порівняно з 2008 р.) у 2009 році можлива певна стабілізація галузі. Не виключене певне зростання поголів'я худоби та птиці й, відповідно, збільшення обсягів виробництва (тільки у січні цього року агропідприємства збільшили реалізацію молочної сировини на 6% порівняно з січнем 2008 р).
Водночас пан Козаченко констатував, що через різке скорочення видатків Держбюджету на підтримку галузі тваринництва та збитковість сільгосппідприємств, або їх підрозділів, що займаються скотарством, можливий певний спад обсягів їх виробництва.
Щодо галузі свинарства та птахівництва, то експерти прогнозують зростання обсягів виробництва продукції.
Слід також звернути увагу на намагання виробників продукції тваринництва у зв'язку із зниженням платоспроможності населення виключити з маркетингового ланцюга «виробник-споживач» посередників та намагання самостійно реалізовувати продукцію з невеликим ступенем переробки на ринках, у тому числі стихійних. Тож надалі, за прогнозами, поширюватиметься торгівля молоком з бідонів та молоковозів в місцях концентрації населення. За даними УАК, закупівельна ціна молока в першій декаді лютого становила 2,1 грн/кг, роздрібна – близько 5,0 грн/л.

Можливі наслідки для переробної промисловості
Обмеження накладені на Україну щодо захисту внутрішнього ринку, зумовлені членством в СОТ, порівняно низька можливість підтримувати експорт тваринницької продукції та зниження внутрішнього попиту призведуть до зменшення виробництва молочної продукції й зупинки понад 20% молокопереробних підприємств та скорочення їх працівників.
Підвищення цін та зниження платоспроможності населення України обмежуватиме його попит на продукцію молокопереробної галузі. Додасть клопоту і інфляція. У Держбюджеті-2009 її показник був закладений на рівні 9,5%, проте в січні вона становила вже 2,9%.
Вплив світової фінансової кризи на сусідні держави, які є традиційними споживачами української молочної продукції, зниження курсу гривні мають зробити експорт більш привабливим. Водночас сусіди захищатимуть внутрішній ринок, що дещо послабить привабливість української продукції.
У разі введення ЄС експортних дотацій на молокопродукти, зростатиме імпорт цієї продукції в Україну та посилиться конкуренція на традиційних для нас ринках країн СНД. Особливо це стосується масла та сиру.
Тому, резюмував Леонід Козаченко, в першу чергу, слід дбати про стабільність фінансового стану підприємств АПК, зокрема харчової промисловості. Тобто агропідприємства повинні бути забезпечені грошовими ресурсами та доступом до банківських кредитів. Крім того, має здійснюватися активний виробничий процес з мінімальними витратами та з максимальною можливістю реалізації виробленої продукції.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"