Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
З НАСТАННЯМ ГРУДНЯ ПРИХОДИТЬ І ЗЕМЕЛЬНИЙ МОРАТОРІЙ
мораторій на продаж сільгоспземліА чи знаєте ви, що 5 грудня у світі відзначають Всесвітній день ґрунтів? Правда, свято це...

Наші партнери:

МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ

Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрія Дикуна, нинішній їхній низький стан не пов'язаний ані з просіданням світових цін, ані з традиційною сезонністю. Так, падіння цін, яке зазвичай починається на початку сезону великого молока (що стартує з появою трави і вигону стад на пасовища) цьогоріч розпочалося ще у січні. Про це він заявив на прес-конференції, що відбулася в агентстві «Укрінформ» 27 березня.

Для порівняння промовець навів світові ціни (див. мал. 1). І така тенденція стосується молока всіх ґатунків. Причиною цього промовець назвав змову переробників молока, зазначивши, що таким чином ті отримують надприбутки.

Водночас, попри те, що за два місяці закупівельні ціни на сировину впали на 1 грн і сьогодні становлять в середньому по Україні 8,5 грн/кг, молочні продукти на полицях магазинів дорожчають. З 27 січня по 17 березня роздрібна ціна на молоко зросла з 23,47 до 24,13 грн/кг, на масло — з 167,46 до 178,13 грн/кг, на сир — із 158,51 до 165,57 грн/кг.

«Два місяці триває зниження закупівельних цін і два місяці ми спостерігаємо на прилавках подорожчання продуктів. Я розумію, що у нас в країні війна, дуже багато є інших важливих задач, які треба вирішувати уряду і Верховній Раді, але на сьогодні нас, виробників сировини, це питання надзвичайно непокоїть, тому що ціни на сировину падають, а ціни на прилавку продовжують зростати. Це говорить про те, що продаватись молочної продукції в магазинах буде ще менше, і ще менше молока буде йти на переробку», — сказав він.

Опонував А.Дикунові голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. За його словами, більше половини українських переробників молока закінчили 2016-й рік зі збитками. «Що стосується фінансового стану переробної галузі, — заявив Чагаровський, — я можу сказати, що 2016 рік 75% закінчили збитково. Нема ніяких надприбутків у переробній галузі».

Також він відзначив, що рівень споживання молочних продуктів порівняно з минулими роками впав. Тому деякі молокопереробні підприємства намагаються підняти ціни для того, щоби забезпечити своє виживання.

Голова спілки молокопереробників закликав виробників та представників роздрібної торгівлі разом сісти за стіл переговорів і визначити принципи цінової політики на внутрішньому ринку.

Із ціновим питанням пов'язане і питання дотацій. Як відомо, цьогоріч на дотації аграріям виділено 4 млрд грн. Як вважає заступник голови ВАР Михайло Соколов, аграрії отримають ці дотації у травні-червні. «Судячи з того, як іде процес, — заявив він, — виплачуватися дотації будуть, дай Бог, в травні. Чому? Тому що на даний момент ухвалена тільки частина нормативних актів, які необхідні для того, щоб механізм запрацював».

Він також зазначив, що подавати заявки на отримання дотацій можна вже зараз. Однак на практиці аграріям доводиться стикатися з тим, що податкова, без будь-яких законних підстав, не приймає або відхиляє заяви.

Швидше за все, на думку М.Соколова, це відбувається через те, що самі податкові органи не розуміють, як із ними працювати, оскільки ніколи раніше не стикалися з цим і бояться брати на себе відповідальність. «Якщо орієнтуватися на ті нормативні акти, які зараз опубліковані, то ситуація буде виглядати так: подавати звітність, яка дозволить розрахувати розмір дотацій, підприємство зможе тільки після того, як у нього візьмуть заявку. Тобто, якщо приймуть заявку зараз, то подавати зможемо наступного місяця. Це вже буде квітень. За квітень, в принципі, заплатити дотацію можуть тільки в червні. Тобто, навіть не в травні. Щоби заплатили в травні, потрібні, в якомусь сенсі, екстраординарні зусилля з боку податкової та Мінфіну», — розповів пан Соколов.

(Мінагрополітики тим часом обіцяє автоматичну виплату дотацій за лютий з 15 квітня. До 1 квітня аграрії повинні подати відповідні заяви до місцевих органів Державної фіскальної служби, яка вже розпочала внесення отримувачів дотацій до Реєстру, як повідомляє прес-служба Мінагрополітики — прим. ред.).

Крім того, за словами промовця, існує проблема, що за перше півріччя, навіть якщо механізм дотацій запрацює, окремі підприємства отримуватимуть самі копійки. Пов'язано це з тим, що ДФС збирається платити дотацію пропорційно всьому сплаченому підприємством ПДВ. Соколов зазначив, що таке рішення йде всупереч Податковому кодексу: «У нас майже немає підприємств, які займаються виключно тваринництвом. Відповідно, що таке підприємство робить навесні? Сіє. У нього немає зобов'язань. Воно нічого не продає, а лише несе витрати. До нього приходить кредит у зв'язку з тим, що підприємство закуповує ПММ, ЗЗР, добрива тощо. І цей кредит повністю з'їдає ті зобов'язання, які виникають у результаті діяльності тваринницького підрозділу. В результаті база для розрахунку дотації буде практично дорівнювати нулю».

За словами учасників прес-конференції, як тільки пішли чутки про те, що дотації надходитимуть, переробники відразу ж знизили ціни.

Валерій Колоша, директор ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.), зазначає, що цінова політика на молочному ринку вказує на те, що тваринництво у країні не в пріоритеті. «Якщо така цінова політика продовжиться й далі, — говорить він, — то нам не буде сенсу займатися тваринництвом. Якщо відняти ПДВ, яке ми мусимо платити, то ми залишаємося у збитку».

Порівнюючи європейські та українські закупівельні ціни, він також вказав, що ті європейські фермери, з якими він спілкувався, говорили про збитковість виробництва молока, але водночас їхні підприємства успішно працюють саме за рахунок дотацій на гектар. Зважаючи на низькі ціни, у ПСП започаткували власну переробку і вже виробляють тверді сири.

Микола Ковальський, директор з маркетингу і комунікації агропромислового холдингу АСТАРТА, навів порівняльну статистику по молочній галузі в Україні. Зокрема, в країні з 2005 по 2016 роки виробництво молока скоротилося на 25%, а поголів'я на 45%. За цей же період в Польщі, за його словами, виробництво молока зросло на 20%.

Також наразі, за даними Держстату, середнє споживання в Україні молокопродуктів у перерахунку на молоко вдвічі менше, ніж рекомендовано нормами. При цьому імпорт пальмової олії за 2016 рік збільшився на 42% у порівнянні з попереднім роком.

«Пальмова олія як окремий продукт має право на існування, але якість тих речовин, які ми отримуємо через ці продукти — вона зовсім інша», — робить висновок пан Ковальський.

Він зазначив, що АСТАРТА попри негативні тенденції у галузі продовжує розвивати молочний напрямок виробництва. Цього року, наприклад, запустили фід-центр, який постачатиме якісні корми не лише на свої підприємства, а й фермерам, які розташовані поряд в Полтавській області.

«Ці інвестиції даються дуже важко, бо, по суті, це є перехресне фінансування, компанія відриває ці кошти від інших проектів. Але молочарство — це робочі місця в регіонах, це майбутнє нашої держави», — зазначив він. Резюмуючи сказане, М.Ковальський наголосив на необхідності відпрацювання стратегічних підходів до галузі тваринництва, а відтак до вже зазначених перемовин між виробниками, переробниками і торгівлею слід залучити ще й державу.

Інна Метєлєва, віце-президент Українського кооперативного альянсу, говорила в основному про Перший національний аграрний кооператив (ПНАК). У рамках ПНАК існує програма створення молочних кооперативів. За її даними, зараз в Україні лише 30% молока виробляється юридичними особами. При цьому до 80% молока від населення реалізовується переробникам через посередників-заготувачів.

«Молокопереробні підприємства дають повноваження заготувачам, але вони не контролюють якість і маніпулюють цінами для населення , у якого просто немає вибору, оскільки за кожним таким посередником закріплене окреме село», — зазначає вона. З метою створення прозорого ринку молока і було засновано проект молочних кооперативів. І хоча, за словами доповідачки, такі новостворені кооперативи часто стикалися з протидією заводів, аж до залучення правоохоронних органів, пані Метєлєва стверджує, що в місцях присутності ПНАК, люди побачили, що закупівельні ціни молока збільшилися і для господарств населення.

 

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: