Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
ОЖИНА — НЕ ПРОСТО НІШЕВА ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...
СУДНОБУДІВНИКИ ПРОТИ АНТИУКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ»
3 березня у стінах Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбулося...
АЧС — ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВЛАСНИКА СВИНЕЙ
З 2012 року Україною, на жаль, упевнено поширюється небезпечна для країни африканська чума...
АЛЬТЕРНАТИВНІ ШЛЯХИ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Повний текст у друкованій версії Енергетика відіграє провідну роль в економічному розвитку...

Наші партнери:

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ, ЩОБИ ЗАРОБИТИ МІЛЬЙОН З ГЕКТАРУ

• Насамперед, що це можливо.

• Що це нешвидко і нелегко.

• Обов'язковим є проведення маркетингове дослідження щодо кон'юнктури та ємності ринку.

• Перед тим як отримати мільйон, слід декілька сотень тисяч вкласти.

Наприклад, зараз дуже привабливим видається ринок картоплі-фрі: ми і картоплі виробляємо багато, а можемо іще більше та краще, і споживання в Україні і світі саме картоплі-фрі зростає. А ми премо її з Польщі, зазнаючи чималих економічних втрат. І саме про це днями на говорив президент Української Асоціації виробників картоплі Микола Гордійчук (див. «Про картоплю у цифрах» — Агропрофі, №6-7, 2017).

Але легкими і доступними прибутки на картоплі-фрі, та й не тільки на ній, видаються лише на перший погляд. Про те, як заробити малому і середньому бізнесу мільйон гривень з гектару, йшлося на однойменній Другій національній конференції у Дніпрі 20-21 лютого 2017 р. Її інформаційним партнером традиційно виступило наше видання, тому звідти ми привезли чимало практичних порад від практиків агроринку і маркетологів.

Захід об'єднав понад 400 представників аграрних підприємств і зацікавлених у сільськогосподарському виробництві фахівців. Організаторами конференції виступили проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти», СНАУ у партнерстві із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФAO), Європейським банком реконструкції та розвитку.

Відтак пропонуємо перший із серії репортажів з конференції, присвячений стартовим питанням розвитку бізнесу — на що саме слід звертати увагу та яких помилок уникати — від економіста інвестиційного центру ФAO Андрія Ярмака, який більше 20 років працює аналітиком міжнародних галузевих ринків.

Чому ви вирішили займатися саме цим бізнесом?

Це найперше та найголовніше запитання, на яке слід аргументовано відповісти насамперед самому собі. І відповідь має бути переконливою, стверджує Андрій Ярмак.

Особливо це стосується тих інвесторів, які приходять із інших галузей економіки, далеких від сільського господарства, і намагаються вкласти кошти в агробізнес.

Причому відповідь «для того, щоби заробляти гроші» є недостатньою, адже заробляння грошей є метою будь-якого бізнесу. Варто розуміти, що аграрний бізнес дуже непростий, його слід розуміти і ретельно прораховувати всі можливі ризики.

Успіх в агробізнесі, як і в будь-якому іншому, має дві складові — це філософія і репутація. Якщо у вашого бізнесу є сформована філософія і ви зможете донести її до клієнта (незалежно від того, на якому рівні працює бізнес — для оптової торгівлі або для кінцевого споживача), якщо ви дотримуватиметесь певних цінностей, то з часом у вас з'явиться і позитивна репутація. Саме ці дві складові і дозволять заробляти ті омріяні гроші, заради яких ви прийшли в бізнес, та статус.

З чого слід починати?

Насамперед, з вивчення ринку. Дуже часто інвестиція $1 тис. у дослідження обраного ринку дозволить у подальшому зекономити мільйони доларів. Є багато прикладів, коли без проведення досліджень в аграрний сектор вкладалися мільйонні інвестиції, які потім не поверталися. Тому не варто економити на проведенні досліджень.

А також — з пошуку власної ніші на ринку. Нині багато говорять про наявність певних невеликих сегментів на ринку — ніш, якими ніхто не займається. Однак, якщо не займаються, то для того ж є певна причина. Те, що видається легким на перший погляд, насправді виявляється набагато складнішим. І приклад тому — заморожена картопля-фрі.

За словами А.Ярмака, близько половини вітчизняного ринку замороженої картоплі-фрі належить мережі ресторанів «Макдональдз». Для того, щоби теоретично вийти на неї, слід інвестувати $20-25 млн у підприємство. Його потужності мають бути такими значними, щоби мати можливість експортувати більше 90% виробленої продукції. Відтак, підприємство фактично залежатиме від експорту. І не факт, що вдасться домовитися з «Макдональдз», бо місцевого ринку картоплі фактично немає. У боротьбі за право співпрацювати з мережею доведеться конкурувати з польськими постачальниками, адже один завод у Польщі працює лише 6 діб для того, щоби забезпечити річну потребу України в замороженій картоплі-фрі.

Разом із тим, маємо приклад компанії «Терра Фуд», яка кинула виклик європейцям і з нуля побудувала в Україні один із найсучасніших у Східній Європі Білоцерківський молочний комбінат, що випускає продукцію з незбираного молока. Цей комбінат замкнув на себе по молочці «Макдональдз» не лише в нашій країні, а й забезпечує потреби мережі у Молдові, Білорусі, Азербайджані та Грузії. Але тут ідеться про вкладання не одного мільйона, причому доларів.

Тож, наголосив промовець, слід зважати, що будь-яка ніша має як плюси, так і мінуси.

Наприклад, минулоріч на першій конференції «Мільйон з гектару», що проходила у Львові (див. «Вчимося заробляти великі кошти на невеликих площах» — Агропрофі, №7-8, 2016 — прим. ред.) було презентовано абсолютно невідому для нас культуру — кіноа. А вже восени Сумський агроуніверситет, який виступив співорганізатором конференції та є новатором у випробуванні, крім іншого, вирощування невластивих нам сільгоспкультур, спромігся на своїх ділянках її виростити. (Кіноа, кінва або квіноа — це вид лободи (Chenopodium), що походить із Андів та вирощується як зернова культура завдяки своєму їстівному насінню. Плід рослини — псевдозернівка, а не справжнє зерно, ця рослина не відноситься до злаків. Крім унікальних білків, кіноа містить також вуглеводи, жири (з високим вмістом лецитинової кислоти), клітковину, мінеральні мікроелементи і вітаміни. З неї дотепер мешканці країн Південної Америки варять кашу, а з борошна печуть хліб — прим. ред.)

І що ви думаєте? Вишукалися бажаючі, натхненні успіхами СНАУ, вирощувати цю нішеву культуру в Україні. Але навіщо? Крім того, що вона не дуже проста у виробництві, що далі з нею робити навіть за умови гарного врожаю?

Відтак для початку бізнесу слід скласти ретельний бізнес-план, першим розділом якого має бути маркетинговий план — не формальний, а розлогий. Також має бути прискіпливо прорахована рекламна кампанія, щоби почати привчати споживачів до вашої продукції вже на етапі її виробництва. Щоб не постати перед проблемою реалізації, доклавши всіх сил і коштів, і вже маючи готову продукцію.

З чого складається ціна?

Повний текст у друкованій версії видання

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: