Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО — СИНЕРГІЯ ФІЛОСОФІЇ ТА БІЗНЕСУ
Ви ніколи не замислювалися, скільки часу проіснувало людство взагалі й у який спосіб воно...
ЦІНОВІ ТРЕНДИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ЗЕРНА 26.01.2017
ПШЕНИЦЯ. Протягом поточного тижня особливих подій на світовому ринку пшениці не відбулося, серед...
НАЙБІЛЬШИЙ НА СУМЩИНІ ІНВЕСТПРОЕКТ У ГАЛУЗІ АПК
У місті Білопілля на Сумщині розпочате зведення сучасного елеваторного комплексу — найбільшого в...
НЕСЕРТИФІКОВАНА ПОСІВНА, АБО ЯКОЇ ПОРОДИ КІТ В МІШКУ?
Українські виробники насіння наприкінці січня вкотре наголосили на необхідності відновити процес...
КООПЕРАЦІЯ ПО-ФРАНЦУЗЬКИ І ПО-УКРАЇНСЬКИ, АБО ЯК ГОСПОДАРЮВАТИ У РІДНІЙ ХАТІ
Спочатку було яблуко Про те, що Франції немає рівних в області вин і сирів, знає весь світ. Про...

Наші партнери:

ЗАВДЯКИ РОБОТІ УЗА МОЖНА ГОВОРИТИ ПРО ВІТЧИЗНЯНИЙ ЗЕРНОВИЙ РИНОК

У грудні 2016 року одна з найпотужніших громадських організацій на вітчизняному аграрному ринку — Українська зернова асоціація — відзначає 19 років від дати створення.

Микола КомпанецьПочиналося все у грудні 1997 року, коли за ініціативи Миколи Прокоповича Компанця — міністра хлібопродуктів, Леоніда Козаченка — президента Української ліги підприємців і промисловців АПК, а також низки керівників провідних вітчизняних і зарубіжних зерноторгових компаній було вирішено заснувати громадську організацію. Адже саме громадські неурядові профільні організації відіграють значну роль у розвитку демократичної держави, налагоджують тісний зв'язок між владою і бізнесом. Відтак Загальні збори 21 грудня 1997 року ухвалили рішення про створення УЗА і призначили на посаду її президента Миколу Компанця. Володимира Клименка, який з 1981 року працював у Міністерстві хлібопродуктів, а з 1989 року також очолював кооператив «Інформаційне та обчислювальне обслуговування» при цьому відомстві, обрали генеральним директором асоціації.

«За кілька місяців після призначення відбулася поїздка до Лондону на семінар з роботи громадських організацій. Власне, після цього я зрештою сформував для себе чітку модель роботи громадської організації. Там ми почули кілька дійсно важливих тез. Серед них — те, що жодна громадська організація не може бути ефективною, якщо не охоплюватиме щонайменше 51% певної галузі. Виходячи з цього і була сформована позиція щодо того, що УЗА опікуватиметься саме питаннями експорту зерна, адже той мільйон тонн зернових, що тоді йшов на експорт із України, продавався саме компаніями-членами УЗА», — розповідає Володимир Клименко і додає, що пишається тим, що у нинішньому майже 40-мільйонному експорті є заслуга і його багаторічної роботи в цій асоціації.

Тож 1998-го року, коли було доопрацьовано проект статуту УЗА, Мінюст зареєстрував організацію, й юридичним її днем народження стало 26 березня 1998 року.

Згідно зі статутом, основною метою УЗА є захист законних спільних інтересів своїх членів, сприяння формуванню та розвитку ринку зерна в Україні, утворення необхідних організаційних умов для взаємодії своїх членів.

А чи не найважливішим завданням організації стали захист та представництво спільних законних інтересів та колективної точки зору членів УЗА в органах законодавчої та виконавчої влади, у відносинах з державними органами та громадськими організаціями.

Володимир КлименкоСлід зазначити, що відтоді за майже два десятиліття плідної роботи посаду президента Української зернової асоціації обіймали лише двоє фахівців зернового ринку — Микола Компанець до 2006 року, і відтоді він став почесним президентом УЗА, та Володимир Клименко.

Завдяки роботі УЗА можна говорити про вітчизняний зерновий ринок, адже із імпортера зернових на початку 1990-х наша країна поступово перетворилася на експортера агрокультур, стала впливовим гравцем і лідером з обсягу продажів збіжжя у світі.

Цьому передували нарощування обсягів виробництва зернових завдяки сформованому УЗА постійному попиту на них. Саме ця організація відіграла визначну роль у скасуванні драконівських владних заборон на експорт зерна з України, які фактично нищили галузь, завдаючи незліченних збитків не лише зернотрейдерам і безпосередньо агровиробникам, а й економіці країни в цілому, псуючи у тому числі її позитивний імідж у світі.

Такі обмеження експорту, введені 2010 року, призвели до того, що Україна до нового маркетингового сезону накопичила величезні надлишки зерна, які не лише впливали на ціну на ринку, а й займали елеваторні потужності, необхідні під новий урожай.

2011 року, під час ІІ Українського зернового конгресу, організованого УЗА, під тиском міжнародної спільноти тодішній Кабмін вдалося переконати, і зняти заборону. Під час конгресу було підписано Меморандум між учасниками зернового ринку і владою про те, що бізнесменів хоча б будуть завчасно попереджати про можливі заборони.

Відтоді щорічне підписання таких меморандумів стало вже традиційним, причому якісно змінився й їхній зміст — тепер чиновники і бізнесмени наперед узгоджують можливі обсяги експорту зернових виходячи з наявного балансу зерна (який до того з незрозумілих причин був відсутній у держави як такий), які б не загрожували продовольчій безпеці країни.

Так, згідно з підписаним цьогоріч Меморандумом очікується, що експорт пшениці складе 16,5 млн тонн (продовольчої — 10,1 млн тонн, непродовольчої — 6,4 млн тонн), ячменю — 5,6 млн тонн.

Загалом, логістика і свавілля чиновників — одна з ключових проблем українського зернового сектору. Тож зараз, наприклад, УЗА бере активну участь у спільному намаганні кількох галузевих профільних асоціації зупинити свавілля монополіста залізничних перевезень ПАТ «Укрзалізниця», яке необґрунтовано, на думку всіх учасників ринку, піднімає тарифи на вантажоперевезення. Крім того, спеціалісти асоціації активно наполягають на вирішенні владою інших проблемних аспектів зернової логістики, зокрема відродження активних річкових перевезень і зважування зерновозів на автошляхах.

Традиційними стали і зернові конгреси. Перший, який відбувся 2010 року, став своєрідним протестом проти недолугих дій влади в аграрному секторі і був призначений саме для налагодження діалогу влада-бізнес. Згодом захід ставав дедалі масштабнішим. Наприклад, 2014 року V Український зерновий конгрес був проведений у три раунди і відбувся у Франції, Україні і США, що значно збільшило кількість поціновувачів українського зерна за кордоном і дало змогу обговорити глобальні проблеми зернового ринку.

Навесні 2014 року зусиллями команди Зернового конгресу в Гонконзі було організовано першу в країнах Південно-Східної Азії міжнародну конференцію «Українське зерно — світу!», яка була покликана познайомити цей регіон із зерновим сектором українського АПК. У конференції взяли участь 120 делегатів із 13 країн світу. Це дуже перспективний напрям для нашого зернового експорту, тож конференція стала своєрідним піонером у його відкритті.

Зараз частка експорту збіжжя з України, що припадає на компанії-члени УЗА, становить 90%. Через це про якість українського зерна в цілому судитимуть по якості зерна цих компаній. Тож з нещодавніх міжнародних досягнень варто відмітити підписання 24 листопада 2016 року Меморандуму про взаєморозуміння між Українською зерновою асоціацією і компанією Societe Generale de Surveillance S.A. (SGS), яка є світовим лідером у сфері інспекційних послуг, експертизи, випробувань і сертифікації.

Меморандум про взаєморозуміння забезпечив основу для співпраці між обома сторонами в галузі сільського господарства, включаючи питання виробництва, переробки, інспектування, верифікації, тестування та сертифікації, торгівлі, обміну інформацією та технологіями.

Згідно з документом, відтепер компанії, які входять до УЗА, й інше зернове співтовариство можуть отримувати інформацію щодо українського зерна, яке прибуло до тієї чи іншої країни, завдяки співпраці з SGS. Також надається інформація, які проблеми можуть виникнути щодо цього зерна в тій або іншій країні. На жаль, у світовій практиці трапляються випадки економічної або інформаційної війни з боку імпортерів щодо «незручного» зерна, наприклад, розповсюдження чуток про низьку якість збіжжя або неналежне дотримання угод. Завдяки співпраці з SGS і отриманим від неї сертифікатам українське зерно матиме більші перспективи для зміцнення своїх позицій на світовому ринку. Такі звинувачення завдяки міжнародному авторитету SGS стануть просто неможливими.

Особисто Володимир Клименко за час роботи в УЗА працював радником з питань експорту зерна віце-прем'єр-міністра з АПК у семи урядах, був радником секретаря РНБО. Тож він знайомий і з потребами бізнесу, і з вимогами урядовців.

Завдяки здобутому досвіду його як експерта запрошують до численних міжнародних проектів. Так, очікується, що невдовзі Мінагрополітики разом із Міжнародною фінансовою корпорацією (IFС) запустять в Україні пілотний проект, що спрямований на поліпшення якості зерна. Поки що проект охоплює Миколаївську, Одеську, Кіровоградську і Полтавську області. Розрахований він на три роки. Поліпшенням якості зерна займатиметься експертна група з 40 осіб, яку очолив президент УЗА Володимир Клименко.

Загалом же 19-річна робота Української зернової асоціації охоплює інтереси не лише зернотрейдерів, а й виробників, які зрештою отримують більшу ціну на вирощене, й економіки у цілому, яка отримує дедалі більше доходів до бюджету, й іміджу країни на міжнародному ринку.

 

Події:

Ціни на зернові: