Статті

ЗЕМЕЛЬНИЙ РИНОК ЧИ БАРАХОЛКА, АБО ЯКІ НАСЛІДКИ ДЛЯ 45 МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ МАТИМЕ «СКАСУВАННЯ КРІПАЦТВА» ДЛЯ 7 МЛН ВЛАСНИКІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ПАЇВ

Наразі ситуація навколо ринку землі нагадує класичну барахолку — коли є продавці зі своїм крамом, викладеним просто під ноги, і покупці — одні з них просто обрали це місце для прогулянок, інші, так само бідні, вишукують для себе гідну обновку. А є обізнані знавці, які цілеспрямовано вишукують коштовні речі, аби купити їх за безцінь у доведеного до відчаю безгрошів'ям власника.

При розумному запуску земельного ринку він би мав стати дуже розумним драйвером для позитивних процесів на селі. І не тільки. Такою є офіційна позиція Мінагрополітики, яку озвучив перший заступник міністра Максим Мартинюк 21 грудня 2016 року під час парламентських слухань на тему «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі».

Щодо організаційних питань. Насамперед, обговорення такої стратегічної для країни теми, як подальша доля нашої з вами ЗЕМЛІ (не планети, а тієї — що у нас під ногами, яка годує і зрештою забирає кожного з нас рівними), відбувалася за ганебно порожньої ложі уряду — там взагалі не було нікого. Невже нікому з чисельних можновладців узагалі не цікаво, які наслідки для 45 мільйонів українців матиме «скасування кріпацтва» (за порівнянням пана Мартинюка) для 7 млн власників земельних паїв. Організатори — парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, який дотепер примудряється працювати без голови — у темі слухань запропонували «пошукати українську модель». Як жартували депутати, вочевидь, гідної подіуму моделі не знайшли, тому аграріям довелося тусуватися між собою. Щодо парламентарів, то їх було не більше двох десятків: далася взнаки бурхлива ніч, упродовж якої в муках депутати «народили» Держбюджет-2017.

Регламент не передбачав запитань і дискусії, лише виступи переважно членів аграрного комітету. Це призвело до того, що впродовж першої години народні обранці (у т.ч. Тимошенко і Ляшко) відверто піарилися довкола болючого земельного питання, звинувачуючи одне одного в зраді. А послухати думки представників того самого середнього класу, для кого земля є засобом виробництва, і, головне, власників земельних паїв — селян — можливості не випало. І тут важко не погодитися з нардепом Володимиром Литвином (колишнім головою ВРУ, який досконало знає всю цю кухню), який сказав: «Після ухвалення нічного бюджету можна забути про Конституцію України, її немає. І я боюся, що ці парламентські слухання провели для того, щоби сказати, що громадське обговорення відбулося. Тож іще одна ніч — і цей закон (проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, реєстр. №5535 від 13.12.2016 — прим ред.) буде прийнято».

Слухання відкрила і провела заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.

Вона порівняла ситуацію з нічним голосуванням за бюджет із ситуацією навколо ринку земель сільгосппризначення. В українському парламенті, сказала вона, переважна більшість представляє не інтереси людей, а бюджетно привілейованих груп. І для них бюджет — наче шмат м'яса, який треба негайно розділити між хижаками. «І зробити це швидко, протягом однієї ночі, допоки вони тримають один одного за руки. Кожен розуміє: щойно вони підуть додому, правила поміняються і доведеться домовлятися знову. Тому поділити це м'ясо, ухвалити бюджет з усіма поправками до податкового та інших кодексів треба сьогодні», — сказала віце-спікер. І додала, що така реальність була впродовж десятків років, щоправда, зараз ми можемо більш відкрито про це говорити. Ситуація ж зміниться лише тоді, коли в залі верховної Ради будуть люди, які представлятимуть інтереси українців.

Перед тим, як дати слово промовцям, Оксана Сироїд сказала таке: «Якщо ми сьогодні кажемо, що в Україні нині немає моделі ринку сільськогосподарських земель чи взагалі розуміння, як управляти сільгоспземлею — це є наслідком того самого хижацтва. Бо земля сприймається цими хижаками як ресурс накопичення капіталу, а не як ресурс розвитку держави».

 

Офіційна позиція Мінагрополітики

Повний текст у друкованій версії

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"